ЛекціяМіша та Маша Реви: «Ми дві рідні субстанції, але при цьому дуже різні»
Про головні проекти, експерименти та інсталяції, що проявляють суть людини
Міша та Маша Реви – родина художників. Вони присвячують себе творчості, яка стала для них сенсом життя і бізнесом. The Village Україна зробили нотатки з ранкової лекції батька та доньки в Kyiv Academy of Media Arts.
Фото: KAMA, Маша та Міша Реви
Міша Рева:
У мене зараз достатньо проектів, вони дуже різнопланові. Кожен з них вимагає серйозного й особливого підходу, тому залишається зовсім мало часу на якісь креативні речі. На початку шляху я зіткнувся з тим, що архітектори не думали про якісь декоративні елементи й мені доводилося починати все з початку. Тепер я далеко пішов від арту і займаюся публічними просторами, готельними комплексами і торговельними центрами. Моя студія працює в дуже різних напрямках.
Мене одного разу вразили фотографії NASA Марса, і я запропонував в одному з проектів зробити стіни, як структуру цієї планети. Потім розробили комп’ютерні моделі, підібрали спеціальні матеріали й частину роздрукували на ЗD-принтері. Дуже цікава сучасна технологія, до цього її майже ніхто не використовував. Сподіваюся, наступного року ми зможемо впевнено це робити.
Знаходити ідею – дуже цікавий процес, тому що вона дає змогу тобі рухатися далі. У нас ідея проста – створювати цікаві, атмосферні речі, які стануть візитівкою конкретного об’єкта. Чому абстрактні скульптури? Бо вони не створюють точного образу – це завжди настрій. Треба, щоб самі люди доповнювали та наповнювали ці об’єкти. Але ми завжди враховуємо місце розташування, місце руху сонця, масштаби об’єктів.
Знаходити ідею – дуже цікавий процес, тому що вона дає тобі змогу рухатися далі
DÉCOR MARMI
Технології повинні бути для креативу
Дуже цікава італійська команда, з якою я співпрацюю. Познайомилися ми багато років тому, коли я робив об’єкт для будинку, в якому живе співачка Глюк’OZA. До цього DÉCOR MARMI дотримувалися завжди абсолютної класики, а тут ми разом почали робити модерн. Потім їм це знадобилося: коли почалася криза, вони виготовляли модернові речі з використанням неймовірних новітніх технологій. Узагалі, технології повинні бути для креативу. Якщо у вас є креатив і ви можете вільно мислити та оперувати – це дає можливість реалізовувати всі задуми. Я нещодавно зустрічався з хлопцями, які розробили спеціальні 3D-принтери, що друкують кераміку та скло. І це майбутнє: воно дає можливості божевільній фантазії та візуалізації втілюватися. На відміну від Маші, я йду більш консервативним шляхом: з дуже серйозними об’єктами, великими фінансами та точними термінами.
Спільно з іншими архітекторами ми придумали ідею, що нібито на ділянку в 15 гектарів упав метеорит і там почалося нове життя. Я втілив задумку «Зерно життя» з мармуру, який важив 7 тонн. Це було у вигляді краплі, яка луснула і з якої витікала вода. Момент між ідеєю та реалізацією найкрутіший. Вийшла дуже цікава концепція.
Клініка Odrex в Одесі
Твори мистецтва відволікають людей від тяжких парадоксальних думок і дають надію на краще
Приватна клініка в Одесі, в яку я потрапив випадково за станом здоров’я. Раніше тут була швейна фабрика, де виготовляли жіночі колготки. Сама будівля непогана, і треба було щось з нею робити. Цього року тут з’явилася унікальна клініка, де пересаджують серце. Я дивився на операційні – це нереально космічні апарати з великими екранами. Навіть не віриться, що це в Україні. У них не просто місія рятувати та лікувати, а ще й ідеологія – наповнювати артом: це і скульптури, і живопис, і інсталяції. Твори мистецтва відволікають людей від тяжких парадоксальних думок і дають надію на краще: прийшов, відремонтувався, надихнувся і пішов далі. Власник Odrex запропонував мені зробити інсталяцію – велику незвичну люстру. Ми довго шукали, перебирали багато варіантів, але, зрештою, зупинилися на макеті з переплетеними каркасами, який важив 300 кг, для такого великого об’єкта це небагато.
Тут дуже важливо було працювати зі світлом, яким займалася крута компанія з Дніпра. В підсумку в нас вийшла жива клітка з різними джерелами світла. Вся ідея не в самій скульптурі, а в її житті. Тоді вона починає жити, пульсувати для кожного по-своєму. Вийшло дуже незвично для клініки, радше нагадує музей сучасного мистецтва.
Вся ідея не в самій скульптурі, а в її житті.
Вся ідея не в самій скульптурі, а в її житті
Художнику не можна зупинятися, треба постійно вчитися
Ми з Машею абсолютно дві різні людини і художники, але нас об’єднує одне – вчення. До того, як вибрати цю професію, ні я, ні Маша не навчалися в художніх школах, училищах до певного, вже досить дорослого етапу в житті. Нам обом пощастило потрапити в хороші руки. Головне не підкорити вершину, головне – до кого ти потрапиш на шляху до її підкорення. Дуже важливо, як тебе наповнять у плані мистецтва та життя. У мене були просто приголомшливі викладачі. І цей діалог триває досі, бо художнику не можна зупинятися, треба постійно вчитися.
Художник – це жива субстанція, яка, мов мембрана, реагує на будь-які чуттєві речі, вбирає, а потім це віддає. І це нескінченно, як хвиля: накатує – відступає, потім знову. Мистецтво вічно пульсує.
Інсталяція проявляє суть людини
Позаторік я створив фонд, який підтримує молодь, що закінчує художні училища. Також ми фінансуємо дитячу школу та деякі цікаві заходи. Мені завжди хотілося робити щось унікальне для міста, в якому я живу. Все почалося з відомого пам’ятника Ільфу й Петрову «12-й стул» на Дерибасівській. Важливо показати, як як об’єкт взаємодіє із суб’єктом. Якщо поспостерігати за чергою, яка до нього вишикувалася, то можна побачити різні характери людей. Інсталяція проявляє суть людини: хтось гордо засідає на цьому стільці, хтось весело застрибує.
Художник – це жива субстанція, яка, мов мембрана, реагує на будь-які чуттєві речі, вбирає, а потім віддає
Мистецтво – це таїнство та магія, коли однією лінією можна змусити душу тремтіти
DOMUS SOLIS
Цей проект вийшов дуже концептуальним. Фінансуванням займався мій фонд.
Створення деяких об’єктів – це випадок. До мене прийшов якось колишній депутат і розповів, що хоче на пірсі поставити якусь скульптуру. Він не мав ідеї, конкретної думки. Спочатку я не хотів за це братися, а потім уявив, що я зробив би, якби у мене була така субстанція, як море: жива, пульсуюча, з неймовірною силою та ніжністю. І абсолютно випадково мені сказали, що у якоїсь тітки є старі вхідні двері, про які я саме й думав. Ми приїхали до неї, поставили їй нові двері, а ці забрали. Вони були дуже занедбані, трухляві, але я хотів їм дати друге життя. Двері вийшли з неймовірною структурою та рельєфом. Потім ми встановили їх на набережній Ланжерона, де усі загадують бажання. Інсталяція вийшла особливою – двері не мають другої половинки, вони нібито відчинені, але немає однієї частини. А насправді частину, якої не вистачає, доповнюєте ви. Коли на те місце стає людина, все сходиться й інсталяція оживає. Мистецтво – це таїнство та магія, коли однією лінією можна змусити душу тремтіти.
Скульптор і те, що він робить, не головне, головне – як це живе. Ось це і є театром життя.
Ми займаємося перевихованням замовника. Пострадянський вінегрет у тому, що люди замкнуті й зациклені на собі. Життя і так занадто серйозне, треба ставитися до всього трохи з іронією. Нині світ стає зовсім іншим і мені дуже подобається працювати з молодими командами. Спочатку народжується концепція, а потім ціле життя. Зараз у Києві дуже багато цікавих арт-кафе та креативних закладів. Ми вже відходимо від пострадянської епохи, і це дуже позитивний момент. Креатив можна придумувати з людьми, які є вільними зсередини. Мені цікавий не результат, а сама трансформація: коли ти починаєш щось одне, а приходиш до геть іншого. Я не боюся втрачати час.
МАША РЕВА:
Experiments
Робочий процес починається з якоїсь ідеї. Ви можете чимось надихнутися, щось проаналізувати, а вже потім експериментувати. Експерименти можна знаходити будь-де. Потрібно тренувати відчуття, щоб бути більш гнучким. Іноді щось спонтанне і неусвідомлене може привести до чогось більшого. Потрібно вміти спостерігати і помічати, що відбувається навколо. Простір формує людину. Я візуальна людина, і мені це важливо.
Начерки – це дуже корисна вправа для почуттів
Я дуже люблю малювати з натури і часто ходжу в iZone у четвер на вечірній малюнок. Лінія – це основа того, що я роблю. Лінію можна трансформувати та використовувати в різних площинах, на різних об’єктах, вона особливо перетікає з одного кінця в інший. Робіть частіше начерки, якщо малюєте або займаєтеся дизайном. Тому що начерки – це дуже корисна вправа для почуттів, мені це допомагає. Таким чином малюнки інтегруються в одяг.
Лінія – це основа того, що я роблю
Мультидисциплінарний художник
Загалом я вчилася на дизайнера десять років. І закінчивши університет в Лондоні, зрозуміла, що я не почуваюся щасливою. Я повернулася в Одесу і почала думати, що робить мене щасливою. І це було малювання. Мені хотілося співвіднести різні речі, щоб бути мультидисциплінарною художницею, а не просто дизайнеркою одягу. Тоді я почала малювати на людях і мені це дуже сподобалося. Ідея малюнків на тілі перетекла в спільний проект з Арменом Парсадановим.
Коли не плануєш, а ідея сама народжується – це ідеально
У мене була проблема: я не хотіла займатися одягом, але підсвідомо робила такі речі, щоб саму себе зацікавити. Я поверталася до тіла, щоб на ньому малювати, і в один момент зрозуміла, що готова до чогось більшого і це буде пов’язано з одягом. Зараз я до цього ставлюся не так серйозно, для мене це бізнес. Мені досить робити те, що подобається: одяг, малюнки, прикраси. Якщо і ви відчуваєте в собі сили, щоб робити одночасно багато речей – у цьому нічого поганого немає. Коли не плануєш, а ідея сама народжується – це ідеально.
Ellipsee
Ще одна моя колаборація – з ювелірним брендом Ellipsee, який створила моя подруга Сабіна Фейнман. Якось вона до мене прийшла і запропонувала поекспериментувати з дротом. Незабаром ми почали разом працювати: дуже легко і просто. Я роблю різні варіанти сережок, ми вибираємо, а потім просто запускаємо прикраси і все.
Чим більше віддаєш, тим більше отримуєш
Я екстраверт, і мені важливо, які люди оточують мене. Буває страшно здійснити якийсь обмін, але іноді це вкрай потрібно, щоб виштовхнути себе із зони комфорту і щось нове дізнатися. Чим більше віддаєш, тим більше отримуєш. Надихатися іншими людьми – це прекрасно. Коли ти шукаєш себе, найлегший шлях – щось скопіювати. Поступово в процесі ти щось знайдеш і привнесеш своє. Найбільший кайф – знайти своє.
Надихатися іншими людьми – це прекрасно