Якщо ви відчуваєте, що постійно пропускаєте важливі й цікаві події, вам здається, що саме в той день, коли ви працюєте дистанційно, на роботі проходять найкращі розмови та класні заходи або під час перегляду стрічки в Instagram думаєте, що у всіх насичене життя, окрім вас, причиною може бути синдром втраченої вигоди, тобто FOMO (Fear of missing out). Це стан емоційного та розумового напруження, який пов’язаний зі страхом щось пропустити.

Уперше термін FOMO вжив підприємець Патрік Джеймс Макгінніс у 2004 році, бувши ще студентом Гарвардської школи бізнесу. Він написав статтю в студентську газету про вплив синдрому втраченої вигоди на ухвалення ділових рішень. У 2013 році поняття FOMO додали в Оксфордський словник.

За дослідженням від сайту Eventbrite, синдром втраченої вигоди мають 69% міленіалів, із яких 30% постійно або часто почуваються самотніми. Це на 10% більше, аніж у покоління X. Зумери, тобто ті, хто народилися після 2000 року, відчувають синдром втраченої вигоди набагато частіше за інших. На це впливають соціальні мережі, у які молодь заходить, щоб позбутися тривоги. 57% зумерів намагаються знайти в соціальних мережах підтримку та втекти від проблем, пов’язаних із навчанням, родиною, здоров’ям і грошима. Однак інтернет не завжди робить їх щасливішими, а навпаки, змушує молодь порівнювати себе з іншими та почуватися гіршими.

У соціальних мережах можна простіше та швидше знайти всю необхідну інформацію та побачити цікаві заходи, але через необмежені можливості та велику кількість даних неможливо встигнути відвідати всі події, переглянути всі фільми та прочитати всі матеріали. Тому в людини виникає страх не отримати корисний для себе досвід і пропустити щось важливе. Через це з’являється постійне бажання бути на зв’язку та знати все, що відбувається довкола. Як наслідок, у людини може розвинутися тривожність, проблеми зі сном і залежність від соціальних мереж.

Разом із лікаркою-психологом розповідаємо, чому виникає синдром втраченої вигоди, і розглядаємо сім ситуацій, у яких він може проявлятися та впливати на стан людини. А також дізнаємося ознаки синдрому та запитуємо про поради, які допоможуть зменшити його вплив на життя.

Марія Лемещук

кандидатка медичних наук, лікарка-психолог, когнітивно-поведінкова психотерапевтка

Які ознаки синдрому втраченої вигоди й чому людина його відчуває

Зазвичай ми усвідомлюємо, що у швидкому ритмі життя неможливо все встигати. Однак людина із синдромом втраченої вигоди постійно думає, що пропускає цікаву подію або хорошу можливість. Вона зосереджує свою увагу на нав’язливих думках, що десь може бути краще місце роботи або що проживає життя не настільки яскраво, як хотілося б. Через це постійно відчуває дискомфорт і втому.

Також у людей із синдромом втраченої вигоди часто є суб’єктивне незадоволення своїм життям. Вони можуть прагнути бути соціально активними, але водночас мати пасивну поведінку. І також можуть думати, що всі, крім них, успішні й щасливі, усім весело й усі відпочивають і розвиваються.

Однією з причин виникнення синдрому може бути постійне перебування в соціальних мережах.

Відчуваючи незадоволення своїм життям, людина заходить у соціальну мережу, щоб таким способом зняти тривогу й зрозуміти, що відбувається у світі та чим займаються її друзі. Людина робить це через те, що пошук інформації в мережах – це один зі способів зняття напруги.

Насправді це не допомагає, а лише підсилює переживання та провокує тривожність, через яку виникають нав’язливі думки, що «моє життя не таке цікаве».

Скролити стрічку в Instagram, щоб відчувати себе належним до спільноти, – це захисна поведінка, яка негативно впливає на ваш стан.

Тому що в соціальних мережах виникає відчуття, що інші ведуть більш активне та насичене життя, і людина починає порівнювати себе й відчувати, що вона гірша або не така цікава.

Занижена самооцінка й недостатня самоцінність своєї особистості – це ще одна причина складного стану людини, наслідком якого може бути синдром втраченої вигоди. Через це людина може намагатися всім сподобатися. Також причиною синдрому може бути соціальна тривожність і відчуття невпевненості під час соціальної взаємодії. Усе це впливатиме на поведінку людини, бо часто в таких випадках відбувається уникнення соціальних контактів з іншими.

У яких ситуаціях може проявитися синдром?

На декількох прикладах розглянемо ситуації, у яких може виникнути синдром втраченої вигоди. Однак варто пам’ятати, що це один варіант відображення ситуацій, бо кожна людина має особисті переживання.

1

Людина перебуває на відпочинку, але постійно думає про роботу та втрачені можливості.

Найчастішими ознаками синдрому втраченої вигоди в такій ситуації буде підвищена тривожність, бо думки про роботу та завдання, які вона могла би виконати, якби не пішла у відпустку, будуть заважати насолоджуватися моментом і відпочивати. Така тривожність може впливати на погіршення сну й апетиту.

2

Студент, який постійно спостерігає, як його друзі відвідують концерти або вечірки, але не може собі цього дозволити через відсутність фінансів.

Коли він бачить у соціальних мережах, що всім весело, окрім нього, слухає історії від друзів про яскраво проведений час, то відчуває, що втрачає можливість насолодитися студентським життям. Він навіть може картати себе за те, що не такий, як усі, і це негативно впливатиме на його думку про себе.

3

Жінка в декретній відпустці, у якої змінився звичний життєвий ритм.

Із маленькою дитиною на руках вона не може проводити стільки часу за тими справами, якими займалася раніше, тому відчуває синдром втраченої вигоди. На неї також може впливати зміна гормонального фону, велике навантаження й недостатня підтримка та допомога від близьких. Через це жінка може сумувати за попереднім життям і бути незадоволеною теперішнім періодом. Незадоволеність, зі свого боку, часто проявляється неусвідомленою пасивною агресією до близьких.

4

Людина, яка має два визначені пріоритети – сім’ю й роботу.

У неї може об’єктивно не вистачати часу на активне соціальне життя. Попри те, що це її свідомий вибір, людина може відчувати себе соціально ізольованою й думати, що інші більш активні, мають більше друзів і вільного часу для розваг. Вона порівнюватиме своє життя з життям інших і не усвідомлюватиме, що її дії направлені на інші сфери життя через її пріоритети. Тоді людина може бути розчарована від свого життя й уважати, що інші щасливіші за неї.

5

Інтроверт, який більшість часу проводив наодинці із собою.

Така людина може заздрити життю інших і думати, що, бувши більш відкритою, вона відчувала би себе щасливішою, аніж зараз. Через синдром втраченої вигоди вона може постійно сумувати й мріяти стати екстравертом. Однак, якби людина жила іншим життям, їй могло би це приносити дискомфорт. Тому дуже важливо зрозуміти, чи дійсно за іншої картинки свого життя вона відчуватиме справжню насолоду від моментів.

6

Активна людина-перфекціоніст, яка необ’єктивно оцінює своє життя.

У такої людини будуть високі вимоги до себе й через синдром вона прагнутиме робити все краще за інших, більше подорожувати, аніж інші, і думатиме, що їй чогось бракує. Вона може виставляти фотографії в соціальні мережі, щоб самостверджуватися й здаватися цікавою й активною. Попри достатні соціальні контакти, які вона має, суб’єктивно відчуває, що в інших життя краще і яскравіше. Тому, як би людина-перфекціоніст не намагалася здаватися цікавою, нав’язливі думки можуть повертатися і вона боятиметься бути гіршою за інших.

7

Залежна від соціальних мереж людина, яка вірить в ідеальну картинку й постійно порівнює своє життя з життям інших.

Вона відчуває, що недотягує до життя своєї мрії, через що в неї виникає синдром втраченої вигоди. Він провокує тривожність, і під час перегляду стрічки в людини може виникнути напруга та розчарування в собі. Вона прагнутиме подобатися іншим і проявлятиме свої кращі якості, щоб відповідати ідеальній картинці в Instagram, хоча це неможливо.

8

Коли людина переїхала в іншу країну і їй не вистачає контактів із близькими.

Синдром втраченої вигоди в такій ситуації може проявлятися апатією, відчуттям, що в усіх, хто залишився в рідному місті, є можливості розвитку, а в неї немає. Що в неї відсутні будь-які соціальні контакти та перспективи, які були в попередньому періоді життя. Під час адаптації до нових умов людина може думати, що вона тут чужа й життя проходить повз, бо в неї немає впевненості та друзів у новій країні.

Як зменшити вплив синдрому на життя

Синдром втраченої вигоди – це суб’єктивне сприйняття людиною якості свого життя й себе загалом. Тому перед розглядом проблеми хотілося б, щоб людина почала більш об’єктивно дивитися на своє життя, оскільки в сучасному темпі неможливо встигати все, і це абсолютно нормально. Саме розуміння власних цінностей, а також правильне розставляння життєвих пріоритетів допоможе не відчувати цей синдром.

Для того, щоб краще зрозуміти свої життєві принципи й уподобання, можна зробити таку вправу – уявити себе в старості й подумати, що би могло говорити про цінність і наповненість вашого життя. Усі пункти, які роблять ваше життя важливим, можна прописати. Після цього варто подумати над кроками, які наштовхнуть на досягнення бажаного життя й будуть співвідноситися з вашими цінностями. Це допоможе позбутися думок, що життя інших більш наповнене і яскравіше.

Важливо прийняти той факт, що деякі речі будуть втраченими, оскільки неможливо бути одночасно скрізь. Коли ми щось пропускаємо, то можемо відчувати сум і страх. У таких випадках дуже важливо не ігнорувати ці почуття, а приймати їх.

Інколи, щоб повернутися до звичного ритму життя, потрібно посумувати й дати собі трохи часу на вивільнення емоцій.

Також важливо прослідкувати, чи немає у вас залежності від соціальних мереж і наскільки сильно вони на вас впливають. Для цього можна спробувати один день не заходити в соціальну мережу, якою ви користуєтеся найчастіше, і звернути увагу на свої думки й відчуття. Важливо розібратися з мотивацією, для чого ви заходите в мережі, чого вам не вистачає й навіщо ви скролите стрічку: чи це бажання отримати інформацію, чи автоматична звичка. Такі дії допомагають проживати важливі переживання й радіти тому, що є у вашому житті зараз.

Якщо не виходить відмовитися від соціальних мереж одразу на один день, можна спробувати робити це поступово, щоразу зменшувати кількість годин онлайн і ставити ліміти на застосунки.

Синдром втраченої вигоди може бути верхівкою айсберга, за якою приховуються складніші стани, як-от: апатія, підвищений рівень тривожності, депресія чи проблеми із самоцінністю. Тому людині може бути важко самостійно знайти причину та пропрацювати її. У таких випадках варто звертатися до психолога, який працює з такими станами, або психотерапевта, який має фахову спеціалізацію з цими проблемами й розладами.

Ілюстрації: Граб Анастасія