Простими словамиУ мене немає грошей на психотерапевта. Як отримати безкоштовну підтримку
Як працює безкоштовна психотерапія і наскільки це ефективно
У рубриці «Простими словами» редакція разом з експертами платформи онлайн-психотерапії treatfield пояснює почуття і ситуації, з якими ми стикаємося щодня. У новому випуску говоримо про те, як влаштована безкоштовна психологічна допомога та наскільки ефективними можуть бути такі послуги.
Якщо грошей на фахового приватного психотерапевта не вистачає, розв’язати екстрені психологічні проблеми, розібратися з власними почуттями та емоціями можуть допомогти безкоштовні сервіси в соціальних службах і державних лікарнях. Також отримати фахову психологічну підтримку можна у соцмережах. Розповідаємо, у чому особливість таких методів, як отримати від них максимальну користь та які обмеження вони мають.
Ілля Полудьонний
психолог, сертифікований гештальт-терапевт, співведучий подкасту «Простими словами»
Антон Федорець
кандидат психологічних наук, сертифікований гештальт-терапевт
У чому особливість безкоштовної психотерапії
Антон: Психологічна допомога може бути різною за форматом: офлайн, онлайн, за телефоном, у переписці. Інформаційна психологічна підтримка також може надаватися у форматі онлайн-трансляцій і вебінарів. Також існують телефони довіри, призначені для екстреної психологічної допомоги чи консультації, коли потрібно швидко сконтейнерувати емоції. Усі ці способи доступні безкоштовно.
Проте важливо розуміти, що під час платної та безкоштовної психотерапії клієнт має різну мотивацію. Як показують практика й досвід, якщо клієнт не платить за свою терапію, він менше вмотивований змінюватися.
Ілля: Щоб зрозуміти, як це працює, спочатку треба розібратися в термінах і зрозуміти, ідеться про психологічну консультацію чи про психотерапію. Особливість нашого законодавства в цій сфері в тому, як ми розуміємо ці терміни. Похід до фахівця, який закінчив курси з підготовки спеціалістів у галузі психотерапії, у західному форматі називається «психотерапією». У нашій державі це називається психологічною консультацією. Натомість психотерапевтом офіційно називають людину, яка здобула медичну освіту, пройшла інтернатуру з психіатрії, а потім закінчила державні курси, де отримала підвищення кваліфікації та звання лікаря-психотерапевта.
На практиці, спеціалісти і першої, і другої категорії – психотерапевти, але це абсолютно різні люди. Щоб працювати психотерапевтом західного зразка, потрібно отримати освіту психолога або лікаря та закінчити програму для психотерапевтів. Такий спеціаліст підготовлений для роботи з максимально різними запитами клієнтів.
Але відразу після того, як людина закінчила виш і отримала освіту психолога, вона ще не готова приймати клієнтів у кабінеті, у неї для цього поки не вистачає кваліфікації. Аби здобути її, молоді фахівці йдуть працювати психологами в школи, державні органи, соціальні служби – туди, де вони можуть надавати консультації зі знанням психології та здобувати досвід роботи з клієнтами. Але поки що такі люди не можуть надавати якісну психотерапію.
Важливо розуміти, що під час платної та безкоштовної психотерапії клієнт має різну мотивацію
Антон: Я також колись мав досвід у соціальній службі міста Києва у справах дітей і сім’ї, куди люди можуть прийти на безкоштовні консультації. Записатися можна на одну консультацію або на декілька. Немає обмежень щодо того, з якими проблемами клієнт може звернутися, а з якими – ні. Психолог виконує діагностичну функцію і може за потреби направити людину до психіатра. Доволі часто по допомогу звертаються жінки, які стали жертвами домашнього насилля. У такому випадку психолог може підказати звернутися до служб, які займаються допомогою в таких ситуаціях.
Влаштуватися психологом у державну структуру можна лише з відповідним дипломом. Зарплати там невеликі, тому часто в соціальні служби приходять працювати психологи або психотерапевти заради досвіду. Згодом ці люди звільняються та йдуть займатися приватною практикою. Проте дехто залишається працювати там певну кількість годин на тиждень для того, щоб продовжувати здобувати різноманітний досвід. Деякі професіонали можуть працювати там майже на волонтерських засадах, аби так виконувати свою соціальну функцію в суспільстві. Тому часом у таких структурах можуть працювати й досвідчені психотерапевти.
Ілля: Є ще одна категорія психотерапевтів-професіоналів, які надовго залишаються працювати в державних структурах. Це люди, які цілком можуть заповнити свій графік роботою з власними клієнтами, які їм добре платять. Але частину свого графіку вони залишають на роботу в держструктурах, адже там можна здобути дуже унікальний досвід. Навіть люди, які пропрацювали кілька років у школі, можуть стати досить досвідченими спеціалістами, тому в таких умовах можна отримати різноплановий досвід. Багато хто не готовий відмовлятися від такої можливості, тому що це хороша зона професійного зростання.
Психолог виконує діагностичну функцію і може за потреби направити людину до психіатра
Часто в періоди масових потрясінь безкоштовну психологічну допомогу також можуть надавати висококваліфіковані психотерапевти з приватних організацій. Наприклад, так було під час Революції Гідності та війни на Сході, а також під час коронавірусу. Знаю, що деякі терапевти пропонували кілька безкоштовних сесій клієнтам, які втратили роботу. У такому випадку психотерапевти діляться частиною свого досвіду та власного вільного графіка, виявляючи свою громадянську позицію. Наприклад, це можуть бути спеціалісти, які кілька годин на тиждень виділяють на безкоштовні консультації людям, які не можуть дозволити собі похід до психотерапевта.
Благодійні фонди або громадські організації можуть надавати можливість безкоштовних консультацій психотерапевта для ветеранів чи людей, які постраждали під час травматичних подій. Як правило, у таких випадках організації купують години роботи в хороших спеціалістів, адже це дуже серйозні проблеми, з якими новачки не впораються.
Також отримати безкоштовну психотерапію можна у студентів психотерапевтичних програм. Це розповсюджена практика, адже такі студенти – це люди, які вже мають диплом психолога та можуть надавати консультації, але пішли додатково отримати диплом психоаналітика або гештальт-терапевта, наприклад. Починаючи з 2–3 року навчання на таких програмах студенти починають надавати консультації першим клієнтам, з якими вони тренуються працювати. Зазвичай такі консультації проводяться безкоштовно або за символічні суми.
Чи дійсно це може допомогти
Ілля: Дуже важливо, що є можливість безкоштовно отримати державні послуги психолога чи психотерапевта. Це як зі спортом: можна вийти позайматися безкоштовно на турніку, а можна найняти собі крутого фітнес-тренера, який розробить тобі індивідуальну програму тренувань і харчування. Звісно, тренер краще за турніки, але турніки – це краще, ніж узагалі не займатися спортом. Так і з безкоштовною психотерапією – держава покриває певний запит. Можливо, ви не потрапите до найкращого професіонала, але все одно отримаєте підтримку у своїй проблемі.
Це схоже також на похід до стоматолога. Є державні стоматології, де працюють хороші професіонали, але є приватні клініки, які мають можливість вкласти гроші в сучасне обладнання, лікарі можуть їздити на міжнародні конференції та навчатися нових методів лікування. Зазвичай лікар, який працює лише в державній клініці, не може собі цього дозволити, а держава не може забезпечити такі витрати. Приблизно так само відбувається з безкоштовною психотерапією. Але це не значить, що в державних сервісах усе погано, просто поки що за якістю вони відстають від приватних.
Можливо, ви не потрапите до найкращого професіонала, але все одно отримаєте підтримку у своїй проблемі
Антон: Серед моїх знайомих є досвідчені психотерапевти, які мають приватну практику, але також працюють у державних лікарнях. Наприклад, такі професіонали можуть кілька годин на тиждень чергувати на безкоштовному «телефоні довіри».
До речі, робота на «телефоні довіри» – це окрема спеціалізація, цьому треба вчитися. Психолог, який працює в кабінеті, не може просто взяти й піти працювати там, не розуміючи специфіку. Зазвичай люди дзвонять туди в екстрених випадках – після травматичних подій або із суїцидальними думками – а не просто із запитом на те, щоб покращити якість життя й стати щасливим.
Чи можна довіряти психологам в Instagram
Ілля: Якщо платформи, де можна обрати психотерапевта, відбирають спеціалістів (хоча й далеко не всі), то Instagram ніяк це не регулює. Це платформа для контенту, куди може прийти будь-яка людина та написати будь-що. Тому хтось може начитатися книжок із психології, назвати себе психологом чи гіпнотерапевтом і писати свої думки в постах і сторіз. Instagram не перевіряє, чи ця людина дійсно має освіту, це просто вільна платформа для контенту. Тому й відповідальність за контент, який ми споживаємо, несемо ми самі.
Тому це проблема, бо популярними психотерапевтами в Instagram можуть стати люди, які абсолютно не мають кваліфікації, але дуже харизматичні. Хоча хороша харизматична людина – це ще не хороший психотерапевт. Людина, яка класно пише статті, класно виступає або цікаво веде сторінку в соцмережах, ще не обов’язково хороший професіонал, якому можна на 100% довіряти. Це просто публічна людина.
Популярними психотерапевтами в Instagram можуть стати люди, які абсолютно не мають кваліфікації, але дуже харизматичні
Антон: Практично неможливо зрозуміти, чи є людина із соцмережі хорошим спеціалістом, але є орієнтири, на які можна спиратися. Якщо людина позиціює себе як психотерапевт чи психолог-практик, слід поцікавитися:
- її освітою психолога;
- психотерапевтичною освітою;
- запитати, скільки років людина займається практикою;
- чи проходить психотерапію сама;
- чи є в неї супервізія.
Це орієнтири того, що людина дійсно працює в цьому полі, але це ще не гарантує, що перед вами – хороший професіонал. На жаль, це неможливо побачити зі сторінки, не спробувавши терапію з цією людиною.
Також є певні ознаки, які вказують на те, що людина – точно не професіонал. Наприклад, якщо вона позиціює себе як психолог, масажист і майстер манікюру одночасно – тобто людина стверджує, що вміє і знає все – то, швидше за все, перед вами не професіонал. Або ж якщо людина пише, що вона психотерапевт, ворожить і дає поради за датою народження, то перед вами, скоріш за все, спеціаліст в іншій сфері, але точно не в психотерапії в класичному розумінні цієї професії.
Якщо психотерапевт в Instagram обіцяє, що після роботи з ним ви зміните своє життя, станете багатим, знайдете чоловіка чи дружину, то це не психотерапія, а якісь психотехнології.
Ілля: Психотерапевт не може давати обіцянку, що ви станете щасливими. Це не тому, що психотерапевт відмовляється від гарантій, а тому, що гарантії – це взагалі недоречна категорія у психотерапії.
Справжній спеціаліст може опиратися на літературу, на колег, давати посилання на наукові матеріали. Звісно, якщо психотерапевт відповідає на питання підписників у сторіз, у короткому форматі не завжди є така можливість. Проте важливо помічати, людина займається популяризацією психотерапії чи популізмом.
Психотерапевт не може давати обіцянку, що ви станете щасливими
Популяризація – це донесення до аудиторії корисної інформації з професійного досвіду спеціаліста і професійної літератури. Популізм – це коли людина говорить те, що від неї хочуть почути. Професійний психотерапевт в Instagram відрізняється від популіста тим, що ділиться певною інформацією з пізнавальною метою, у нього немає мети розповісти людям, як жити. Наприклад, коли я на своїй сторінці проводжу Q&A, моє завдання в тому, щоб допомогти людям щось у собі помітити й усвідомити. Наприклад, людина залишає своє запитання, а я можу відповісти: «Ваше запитання виглядає так, ніби ви маєте відчуття провини». З одного запитання я не можу знати точно, але з досвіду можу зробити припущення й дати зворотний зв’язок. Але це не директива.
Будь-яка директивна психологія в Instagram – це не професійно, бо психологія взагалі не може бути директивна. Психотерапевт ніколи не скаже: «Піди й зроби ось це», «Піди й розлучися», «Піди й стань щасливим». Також психотерапевт не писатиме фрази у стилі: «Якщо ти чогось дійсно хочеш, ти цього досягнеш» – це популізм.
Коли психотерапевт займається популяризацією усвідомленого мислення, підписники можуть отримати користь для себе, зробити якісь висновки.
Чи може контент замінити роботу з психотерапевтом
Антон: Я думаю, що навіть якісний контент про психологію в Instagram, у статтях чи подкастах не може повністю замінити індивідуальну психотерапію. Через контент можна отримати якісь відповіді та інсайти про себе, але повністю це не замінить психотерапію, адже процес роботи зі спеціалістом має свої етапи розвитку та дає досвід, який неможливо отримати такій формі підтримки як соцмережі, статті чи книжки.
Ілля: Знання не дорівнюють досвіду, вони мають іти поруч, і тоді життя людини дійсно змінюється. Знання дають лише спрямування, а психотерапія – це насамперед робота з досвідом людини. Це так само, як у прикладі з турніками: можна знати, як підтягуватися, але погано підтягуватися на практиці.
Наведу приклад з Instagram. Одна дівчина поставила мені питання в сторіз: «Чому, коли я спілкуюся з батьком, мені здається, ніби це не я, а інша людина з боку?». Професіонал може запропонувати гіпотези, одна з них у тому, що людина переживає дисоціацію – один із захисних механізмів психіки. Через внутрішнє напруження психіка нібито віддаляється сама від себе, щоб витримати дуже сильне почуття. Тож у форматі коротких відповідей на запитання психотерапевт може написати, що це схоже на дисоціацію. Так людина дізналася, що з нею може відбуватися – і на цьому все.
Знання не дорівнюють досвіду, вони мають іти поруч, і тоді життя людини дійсно змінюється
Далі в ідеалі людина мала б звернутися до психотерапевта, і, можливо, у процесі терапії стало б зрозуміло, що причина дисоціації – сильна злість на батька, яку ця дівчина не вміє виражати, вона ніколи не говорить батькові про свої почуття. Вона взагалі не знає, що злиться на нього, а просто відчуває дуже сильний дискомфорт. Насправді вона гнівається на нього, тому що він порушує її кордони, заходить без дозволу до її кімнати, бере її речі, перевіряє її телефон, а їй уже 20 років. Що з цим вдіяти і як зробити так, щоб це усвідомлення змінило її життя – це вже досвід, який здобувається під час психотерапії.
Повертаючись до теми безкоштовної психологічної консультації, якщо ця дівчина піде туди з проблемою, спеціаліст може навіть припустити, що причина в її стосунках із батьком. Він може пояснити, що, швидше за все, вона гнівається на нього, але не може це висловити.
Часто спеціалісти в безкоштовних структурах можуть встановити діагноз – означити проблему та пояснити її. Після цього людина може отримати якийсь інсайт, зрозуміти, у чому була її проблема. Тобто людина отримує знання, які пов’язуються з внутрішнім відчуттям, і нарешті вона виходить на рівень усвідомлення – «Так от, чому я так реагую! Ось що це означає». Проте далі важлива системна робота з психотерапевтом для того, щоб зрозуміти, як обходитися з цією проблемою.
Що подивитися
- Ірвін Ялом «Шопенгауер як ліки»
- Джеймс Бьюдженталь «Наука бути живим»
Що почитати
- Відео реальної психотерапевтичної сесії онлайн, з якого можна зрозуміти, як узагалі працює психотерапія.
- «In Treatment» – серіал, що показує, як працює психотерапія.
Де можна отримати безкоштовну психологічну допомогу
За телефоном
- Телефон довіри Київського міського психоневрологічного диспансеру №5 – (044) 456 17 02 та (044) 456 17 25. Консультацію надають психіатри та психотерапевти, які за необхідності можуть направити на додаткову консультацію до лікаря.
-
Телефон довіри Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству – (044) 489-44-48.
Підтримка надається жінкам, які постраждали від насилля. - Телефон довіри Кризового центру медико-психологічної допомоги
-
за Інституту психології імені Г.С. Костюка – (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.
Підтримка надається військовослужбовцям.
-
Центр психічного здоров’я і травмотерапії «Інтеграція» – (067) 594 94 46, (095) 913 69 41, (044) 599 73 93.
Надає підтримку дітям і дорослим, що постраждали внаслідок травматичних подій, а також тим, хто страждає від важких розладів. - Lifeline Ukraine, національна лінія з питань профілактики самогубств і підтримки психічного здоров’я – 7333.
- Національна гаряча лінія із запобігання домашнім насильствам, торгівлі людьми та гендерної дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного).
- Національна дитяча гаряча лінія – 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного).
Онлайн
- Віртуальна платформа емоційної підтримки Моніторингового центру КМДА з протидії COVID-19
Офлайн
- Київська міська психоневрологічна лікарня №2 – вул. Миропільська, 8. Телефон: (044) 543-86-34.
- Київський міський психоневрологічний диспансер № 5 – вул. Смоленська, 8. Телефон: (044) 457-59-52.
- Соціальні служби вашого міста чи району.
- Київський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – вул. Олександра Довженка, 2. Телефон: (044) 458 27 67.
- ГО «Вільний вибір» надає психологічну підтримку у сфері ветеранських справ – вул. Юрія Іллєнка, 42. Телефон: +38 (063) 64-64-991.
Текст: Юлія Беба
Редактор: Марк Лівін
Літературна редакторка: Ніка Пономаренко
Дизайн: Анна Шакун