Простими словами«Все пропало»: як це − бути drama queen
«Бути drama queen − це як жити на шкідливому виробництві»
У рубриці «Простими словами» редакція разом з експертами сервісу treatfield пояснює почуття і ситуації, з якими ми стикаємося щодня. У новому випуску розповідаємо, що означає бути drama queen та що стоїть за такою поведінкою.
Drama queen − так називають людей, які бурхливо й гостро реагують на події та ситуації, схильні перебільшувати їхню важливість або ж показово влаштовувати скандали. За словами психологів, причина такої поведінки − бажання привернути до себе увагу та невміння інакше розповісти про свої почуття і потреби. Розбираємося, що означає бути drama queen, як поводитися з такими людьми і чому цей термін може знецінювати почуття інших.
Вікторія Бєлік
психологиня, гештальт-терапевтка
Антон Федорець
кандидат психологічних наук, сертифікований гештальт-терапевт
«Дивіться, я тут, я існую!»
Антон: Звичка постійно драматизувати і бурхливо реагувати на щось може свідчити про істероїдний, або демонстраційний, тип характеру. Якщо людина починає роздувати будь-яку ситуацію, влаштовувати сварки, перебільшувати важливість подій, найімовірніше, вона хоче отримати увагу. У момент «драми» людина запалює всіх навколо своїми емоціями і таким чином привертає увагу.
Вікторія: Якщо реакція людини виглядає драматично та інтенсивно, це ще не означає, що їй не боляче чи погано, просто по-іншому вона сказати не може. Людина навчилася говорити саме так, для неї це працювало, тому вона продовжує так поводитися.
Майже завжди ми шукаємо корені всього в дитинстві. Дитина, яка отримувала підтримку від батьків і оточення, яку вчили пояснювати свої емоції, поводитиме себе більш спокійно та природно. Якщо ж із дитиною траплялося щось травматичне, вона може почати використовувати драматичні реакції. Наприклад, дитина намагалася щось просити у батьків, а її за це сварили, били або взагалі не чули, тому їй доводилося кричати про свої потреби. Навчившись у дитинстві, у дорослому віці людина продовжує застосовувати ті самі методи. Свiдомо або несвiдомо, їй здається, що, просто про щось попросивши, вона не буде почута, тому потрібно це робити в дуже яскравій формі. За драматичною реакцією може стояти пошук уваги або повідомлення «я тут, я існую!».
Антон: Якщо в дитинстві батьки звертали на мене увагу тільки під час істерик, то тільки так я розумів, що мене помітили, а значить, я є, я важливий. Драматизування стає єдиним можливим способом достукатися до інших в уявленні людини.
Вікторія: Мені не дуже подобається формулювання drama queen, бо в ньому є знецінення і засудження людей за те, що вони так проявляють себе. Зрозуміло, що поруч з такими людьми дуже складно, але треба пам'ятати, що вони не обирають драматизувати, а просто не вміють по-іншому. Це ніби стимул-реакція.
Людина навчилася говорити саме так, для неї це працювало, тому вона продовжує так поводитися
«Людина кричить і не розуміє, де рана»
Антон: Зачепити людину може навіть незначне запізнення на п'ять хвилин або звичайна фраза, сказана в компанії − це одразу викликає бурхливу реакцію. Людина може сама не усвідомлювати, чому так відбувається. Натисли − боляче. Вона просто кричить і навіть не розуміє, де рана.
Наприклад, ви пропонуєте колезі разом взятися за виконання проекту. Через деякий час ви згадуєте, що вже домовились виконувати це завдання з іншою людиною, кажете про це, а у відповідь отримуєте дуже гостру реакцію з обуренням та образою. Здавалося б, нічого такого не сталося, але ваша відмова стала для людини відторгненням, вона відчула, ніби ви відштовхнули не її професійну допомогу, а її саму. Ви потрапили в больову точку, що викликала драматичну реакцію. Найімовірніше, ця людина відчувала відторгнення в дитинстві, а незначний факт став для неї тригером.
Вікторія: Коли ситуація на 2 сантиметри, а реакція на 25 − це завжди говорить про травматичність.
«Тривога виривається назовні»
Антон: Якщо людина реагує на ситуацію істерично, це також свідчить про страх і внутрішню тривогу, яка виривається назовні. Ця тривога така сильна, що людина не може з нею впоратися, тому виливає її на інших, щоб хтось міг це «сконтейнерувати». Гармонійність, стійкість і баланс у цей момент порушуються, а емоції вдаряються об інших.
Вікторія: Реакція drama queen − це спроба впоратися з тривогою через інших людей: щось сказати, довести свою чорно-білу картинку. У людей через травмованість вмикається чорно-біла картинка світу й уявлення, що все має бути в житті тільки так і ніяк інакше. Це відбувається не тому, що вони нерозумні або чогось не знають, просто чорно-біла картинка допомагає справлятися із внутрішньою тривожністю. Все добре або все пропало − тоді все зрозуміло, і можна якось із цим розбиратися. Через трансляцію чорно-білої картинки людина намагається знайти підтримку, але не знаходить, бо форма неконструктивна.
Антон: Така людина завжди ніби на війні та ділить світ на чорне і біле, ворогів і своїх. Дорослі люди відрізняються від дітей тим, що можуть поєднувати суперечливі почуття й думки і приймати, що світ не ділиться на чорне й біле. Але комусь може бути складно усвідомлювати, що «свій» думає або робить неправильно, і це також може викликати драматичну реакцію. Наприклад, якщо близькі drama queen діють не так, «як треба», виходячи з її уявлень, вони потрапляють на сторону ворога. Це викликає в неї сильне бажання переконати їх і довести, що вони неправі.
Реакція drama queen − це спроба впоратися з тривогою через інших людей
Як спілкуватися з drama queen без шкоди собі
Антон: Коли людині погано і вона драматизує, вона ніби запрошує у свій світ переживань. У відповідь на це в нас спрацьовують дзеркальні нейрони − ми не можемо залишатися байдужими, і це здорова реакція. Якщо ж людина постійно поводиться як drama queen, і дрібні ситуації − не там кружку поставив, не зачинив до кінця двері, запізнився на п'ять хвилин − стають тригерами бурхливих реакцій, треба навчитися бути стійкими до цього.
Вікторія: Кожна людина може бути drama queen, коли переживає виснаження, наприклад. Але якщо хтось із вашого близького оточення систематично так себе поводить, і ваш вибір − залишатися з цією людиною, доведеться якось модерувати свій простір, потурбуватися про свої кордони і психологічну безпеку.
Наведу приклад з власної практики. У мене є подруга, яка раніше дзвонила мені кожні 15 хвилин, бо не витримувала те, що з нею відбувалося: їй треба було дуже швидко поділитися. Так вийшло, що я мала бути контейнером її емоцій. Але в мене своя робота і свій графік, тому довелося домовитися з нею, що будемо зідзвонюватися лише раз на день. Я встановила для неї правило, щоб не бути збирачем і перетравлювачем її історій − її психологічним шлунком.
Варто повідомити людині: «Твоя реакція для мене занадто інтенсивна. Скажи мені інакше». Коли, наприклад, у дитини істерика, потрібно спуститися на її рівень і запитати без агресії: «Чого ти хочеш?» Потрібно, щоб дитина прямо сформулювала потребу, яка в неї є. З drama queen також важливо бути на одному рівні − не підвищуватися і не зменшуватися, а на рівних запитати: «Що ти хочеш сказати?»
Кожна людина може бути drama queen, коли переживає виснаження, наприклад
Антон: Коли ми разом з людиною включаємося в сильну емоційність, ми починаємо відчувати спустошення − так ми стаємо нижчими. У цей момент ми не даємо опору, бо нам самим вона потрібна. Натомість, якщо ми підвищуємося й починаємо знецінювати почуття людини або ігнорувати її, вона залишається покинутою. Потрібно не кидати і не включатися емоційно, а намагатися достукатися до людини, показати, що ми її бачимо і чуємо, ми поруч, але при цьому ми стійкі й не піддаємося її емоційності. Це все одно що бути скелею, об яку розбиваються хвилі драми.
Вікторія: Бути поруч з людиною, яка інтенсивно відчуває та реагує на світ, дуже складно. Це велике навантаження, що не дає можливості бути до кінця розслабленими. Якщо ви робите цей вибір, є сенс навчитися бути стійкими і чути мову людини, через драму та істерику розуміти, чого вона насправді хоче.
Важливо усвідомлювати ризики такого спілкування: ти постійно «контейнеруєш» емоції і нібито перебуваєш на шкідливому виробництві. Треба піклуватися про себе, позначаючи межі, і враховувати свого близького, який на цьому «шкідливому виробництві» живе.
Що робити, якщо я drama queen
Вікторія: Drama queen у момент драми майже нічого не може із собою вдіяти. Це неконтрольований вибух, який для неї самої дуже важкий. Людина не до кінця розуміє причиново-наслідкові зв’язки своїх реакцій, її просто ковбасить із незрозумілих і неочевидних причин.
Антон: Драму провокує не конкретна ситуація, а щось більше, що стоїть за цим. Намагатися заспокоювати і гасити себе в таких ситуаціях не потрібно, бо це відторгнення себе. Треба, навпаки, бути для себе підтримкою, але це дуже складно, тому без психотерапії не обійтися.
Вікторія: Тут дуже важливо працювати з тим, що запускає таку реакцію, а не із самою реакцією.
Вправи
Дихання для заспокоєння
Це універсальна вправа, що підійде і людям, які взаємодіють з drama queen, і будь-кому в тривожних ситуаціях. Вона дуже проста: треба набрати повні легені повітря через ніс і дуже повільно випустити повітря через рот. Повторювати треба доти, доки не спаде інтенсивний емоційний фон. Звучить примітивно, але це працює. Будь-які практики на заповільнення дихання допомагають впоратися з напругою.
Що подивитися
- «Таллі», Джейсон Райтман
- «Це всього лиш кінець світу», Ксав'є Долан
- «Мамочка», Ксав'є Долан
- «Басейн», Франсуа Озон
- «Небезпечний метод», Девід Кроненберг
Що почитати
- «Близько до серця. Як жити, якщо ви занадто чутлива людина», Ілсе Санд
- «Анна Кареніна», Лев Толстой
Ілюстрації: randydrosario, Captain Morgan