У рубриці «Простими словами» редакція разом з експертами сервісу treatfield пояснює почуття і ситуації, з якими ми стикаємося щодня. У новому випуску розповідаємо, чому самотність – це не просто неприємність, а потенційна небезпека.

Ілля Полудьонний

психолог, сертифікований гештальт-терапевт. Співавтор психологічного кіноклубу «Twin Peaks»

Антон Федорець

кандидат психологічних наук, сертифікований гештальт-терапевт

Ілля: Протягом останніх десятиліть кількість осіб, які почуваються самотніми, стрімко зростає по всьому світу. Деякі фахівці говорять про епідемію самотності ХХІ століття.

За статистикою, близько 29 мільйонів людей у США не мають родини, а кожен четвертий зізнається, що не має жодного близького друга. У Швеції ледь не половина домогосподарств – одинаки.

Антон: Самотність – не просто неприємність, а й шкідливий для здоров’я стан. Вона впливає на імунітет, підвищує кількість гормонів стресу та ризики хвороб серця. І, як на зло, ми гостро відчуваємо самотність саме під час новорічних свят, коли начебто мали радіти. Причин є кілька.

Передусім, зима – це справді не найлегший період року: замало сонячного світла, брак вітаміну Д, довгі ночі й короткі дні. Нам доводиться адаптуватися й витрачати на цю адаптацію дорогоцінні ресурси.

Втрати, стрес, сум минулого року залишаються десь «під килимом» нашої свідомості й продовжують впливати на нас

Ілля: Сидячи вдома зимового вечора, ми зазираємо в соціальні мережі. Вони демонструють нам, що всі навколо наче тільки й роблять, що ходять одне до одного в гості, а потім сидять із шампанським під ялинкою у червоних светрах, – і лише ми якісь ненормальні. Звісно, це не так. І варто пам’ятати, що за красивими світлинами завжди є реальність зі своїми радощами та проблемами.

Антон: Іноді ми забуваємо, що Новий рік – не тільки початок нового періоду, а й закінчення старого. Східноєвропейська культура, зокрема українська, має не надто розвинені ритуали завершення, прощання, закінчення. Ми вміємо сповнитися ентузіазму й взятися до роботи, вміємо мріяти чи планувати, а ось підбивати підсумки, аналізувати помилки, проживати невдачі – це для нас не так просто. Втрати, стрес, сум минулого року залишаються десь «під килимом» нашої свідомості й продовжують впливати на нас.

Як впоратися з почуттям самотності на Новий рік?

Підбити підсумки року

Навіть якщо вам здається, що минулий рік не приніс жодних значних змін – все одно знайдіть час на те, щоб підбити підсумки. Форматів і вправ є багато, найпопулярніша, мабуть, – «колесо зі сферами життя». На великому аркуші намалюйте коло, розбийте його на сегменти (родина, фінанси, робота, творчість, здоров’я, спорт тощо) й для кожного з них згадайте найважливіші події року, запишіть, чого ви навчилися у цій сфері, що вдалося і що ні, наскільки ви задоволені, що могли б зробити інакше, які ваші якості вели вас до успіхів, які заважали.

Підсумки року допомагають не лише розкласти все по поличках, а й закрити цей період, залишити в минулому усе, що тягнеться за нами й тягне з нас сили.

Не давати собі новорічних обіцянок

Після поради про підбиття підсумків логічно було б порадити поставити цілі на наступний рік. Але сюрприз: усе не так просто. Якщо ви регулярно плануєте рік і це для вас рутинна практика, то чому б ні. Але якщо ви з тих, хто збирається почати бігати, вивчити англійську та кинути палити з першого січня або наступного понеділка – не варто. Ці обіцянки зазвичай не справджуються, бо ми даємо їх на хвилі новорічного ентузіазму, і ця практика дуже далека від тактичного раціонального планування. Потім подібні обіцянки обертаються лише почуттям провини.

Тому так: якщо ви хочете запланувати рік, визначити цілі та шлях до них, зробіть це, наприклад, у четвер 17 січня – чим поганий день? А в Новий рік дозвольте собі паузу та відпочинок.

Перетворитися на Святого Миколая для себе та рідних

Часто дитячі спогади повняться почуттям новорічної казки, але в дитинстві ми не замислювалися, що ця казка не виникає сама, її хтось створює. Колись це робили наші батьки, тепер ми можемо створити її самі для себе. Тут багато прихованих перепон: ми не завжди вміємо робити щось для себе, іноді більш схильні чекати на запрошення або на увагу від інших. У будь-якому разі спробуйте скласти перелік речей, приємних саме для вас (нові ялинкові прикраси, посуд, вистава або музей, улюблені страви, святковий одяг або просто вечір зі свічками та книжкою) – і зробіть собі подарунок. А потім запросіть когось у гості або влаштуйте несподіванку для друзів. Радість інших людей, їхня щира реакція і теплі слова завжди додають сил.

Піддатися святковому настрою

Якщо святкового настрою зовсім немає, за ним треба йти. Ймовірність того, що свято саме просочиться до вашого дому через замкнені двері та вікна, – досить низька. Ходіть на святкові ярмарки, до магазинів, гуляйте вечірніми вулицями або засніженими парками. Спробуйте не опиратися святковій метушні, що вирує навколо. Не відкидайте її, не заперечуйте, а просто розслаблено спостерігайте – і вона захопить вас теж.

Стежити за якістю спілкування

Як не дивно, почуття самотності лікують не тільки близькі глибокі стосунки, а також повсякденні контакти з людьми, – за умови, що у нас вимкнено «автопілот» і ми насправді присутні в миті спілкування. Дуже велике значення має зоровий контакт з іншими людьми: реакція на контакт поглядів прошита в нашому мозку фізіологічно. Тож спробуйте дивитися в очі продавцям, перехожим, людям, яких зустрічаєте в офісі – усміхайтесь і бажайте їм гарних свят по-справжньому, а не автоматично. Кілька секунд щирого людського спілкування можуть радикально змінити наш настрій.

Трохи знизити власні очікування від свят

Почуття задоволення не абсолютна величина, це просто контраст між нашими очікуваннями та нашою реальністю. Якщо у вас є думка, що новорічні свята мають бути ідеальними, що це вкрай важливо, бо «як зустрінеш, так і проведеш», – спробуйте поглянути на ці уявлення з певною критичністю. Трохи імпровізації та відкритості до несподіванок і змін – обов’язкова складова новорічного настрою.

Обкладинка: Rebecca Hendin