Люди в містіЦі люди заощаджують до 60% доходу. Як теж почати відкладати

Під час карантину в багатьох людей скоротилися або й зовсім зникли витрати на громадський транспорт, подорожі, ресторани й кафе. Розповідаємо чотири історії людей, які заощаджують кошти, і запитуємо їх, чи вдалося відкладати більше під час карантину.

Я почав відкладати гроші з 2017 року. Спочатку збирав на ремонт, потім відкладав заощадження. Роблю це системно, суворо дотримуючись правил, бо якщо цього не робити – відкладання грошей не увійде у звичку. Тому дуже важливо, щоб це стало звичкою, щоб ти сприймав свою зарплату сумою вже без коштів на заощадження. І витрачати їх не можна, це табу.

У мене є дві мети: гроші на чорний день і просто заощадження. Зараз у мене це все в одному кошику, але в ідеалі суми потрібно мати окремі. Наприклад, на чорний день відкласти 10% доходу, а 40% – просто ще на заощадження. Найголовніше – накопичити велику суму, щоб потім її правильно інвестувати й отримувати пасивний дохід.

Я відкладаю 50% від зарплати, решта витрачається у загальній масі щомісяця. Якщо залишається надлишок від цих коштів – теж відкладаю. Головне − витрати не повинні перевищувати доходи. Якщо ти живеш у постійному кредиті, криза тебе накриє з головою.

Під час карантину я відкладаю більше грошей, ніж раніше. Якщо до карантину це було 50%, то зараз 60%. Але потрібно розуміти, що це «більше» – тільки у гривні. Потрібно уважно стежити за курсом і розуміти, що з ним відбувається, і бажано відкладати гроші у валюті − доларах, євро чи швейцарських франках.

Я витрачаю через Monobank: легко потім проаналізувати витрати за квартал. Якщо бачиш, що забагато витратив на якусь категорію витрат і разом із цим не розумієш, як так вийшло – це поганий сигнал. Потрібно буде врахувати це і звернути особливу увагу на цю категорію витрат.

Скільки себе пам’ятаю, завжди трішки відкладаю грошей. Після того, як влаштувалася на постійну роботу, почала відкладати частину зарплати, щоб заощадити. Тобто я регулярно відкладаю 30–40% від зарплати. Іноді я можу не відкласти гроші в певному місяці, але потім компенсувати це в наступному. Я взагалі почуваюся дуже тривожно, якщо у мене немає хоч трішки грошей.

На початку карантину я дуже хвилювалася, що доведеться витрачати відкладені гроші й уже не вийде заощаджувати. Але цього не трапилося – я ідеально вклалася у той бюджет, який запланувала собі на квітень. Ходила раз на два дні в супермаркет і єдине, що вдаряло по моєму бюджету, це багато овочів і фруктів, які я купувала в магазині. Також під час карантину я собі замовила книги, які вирішила прочитати вдома.

Я вирішила за квітень відкласти удвічі більше, ніж робила це до карантину, тобто майже 60%. У мене зменшилася сума витрат на їжу в закладах, а вона була досить значною, а також на одяг, бо зараз я можу замовити лише якісь футболки в інтернеті. Також скоротилися витрати на транспорт, бо останніми місяцями я любила поїхати кудись на таксі, що позначалося на моєму бюджеті. Тепер усі ці гроші підуть на заощадження.

Я ненавиджу програми, де потрібно фіксувати свої витрати. Від думки, що це ще десь треба записати, мені вже не хочеться нічого купувати. Тому я маю на початку місяця план обов’язкових витрат − наприклад, оплатити навчання, підписки, відкласти гроші, купити якийсь одяг, який я запланувала. Я відразу здійснюю всі ці витрати й відкладаю заплановану частину, а решту грошей просто розбиваю до кінця місяця. Коли ти витрачаєш швидко й залишається не так багато грошей, то зникає бажання робити незаплановані покупки.

Я хотіла ділити все на різні блоки витрат, але поки не розумію, як використовувати ці дані. Я і так знаю, що багато витрачаю грошей на таксі. Від того, що я побачу точну цифру, я не перестану витрачати менше, бо мені так комфортно.

Коли лише починала відкладати гроші, то завжди це робила заради подорожей, тому заощаджую у валюті. Також останнім часом стала задумуватися про депозити.

Я почав відкладати гроші на 4 курсі університету: в якийсь момент зрозумів, що потрібно стати більш свідомим і заощаджувати, а не витрачати все на тусовки (не шкодую, час був чудовий). Почав із 10% доходу, коли траплялася нагода, відкладав більше. За рік ми з батьками купили мені квартиру: тоді витратив усе, що відкладав. Згодом знову почав заощаджувати, витратив гроші на ремонт, пізніше купив автомобіль.

Відкладаю щомісяця, сталого відсотка немає, але намагаюся відкладати не менше 25% від зарплати. Все це у двох валютах: гривнях і доларах. Гривні на депозитах у двох банках (не складай усі яйця в один кошик), приносять відсотки.

Я не сильний експерт, акції не купую. З часом хочу спробувати детальніше вивчити тему ОВДП (облігації внутрішньої державної позики), але поки залишу цю тему тим, хто знає, як правильно інвестувати $100 в акції Apple і стати наступним Баффетом. Кеш не тримаю, на власному досвіді знаю, що грабіжники прекрасно знають усі можливі «нички». З цінного вдома взагалі тільки PlayStation, в яку я не граю, і пес.

Донедавна я відкладав гроші однією «купкою» і потім витрачав усе на великі покупки, наприклад, той самий автомобіль. Десь рік тому вирішив відкладати фіксовану суму грошей просто на окремий рахунок і не чіпати ці гроші умовно 10 років: подивитися, що буде (раптом мільйон, ну, або фантики). Скажу чесно, я зривався вже два рази й усе знімав, але експеримент не покидаю.

На карантині я почав відкладати близько 40% зарплатні. Роботодавець виконує свої зобов’язання у повному обсязі, ми нікого не скорочували, всі працюємо далі. Зараз витрачаю лише на продукти, доставку, роблю якісь рідкі покупки – на цьому все. Подорожі закрилися, фестивалів немає, ресторанів і барів теж, планувати майбутнє тепер небезпечно і поки все не прийде до ладу – якось і не хочеться. Відтак, вдається більше зберігати, а отже − відкладати. Зізнаюся, не дуже цьому радію, бо я люблю емоції й краще заощаджу менше, але потанцюю на фестивалі у Берліні та полечу на Formula 1 у Баку.

Я користуюся кешбеками. На одній із карток 3% кешбеку на все, будь-яка дорога покупка повертає мені сотні гривень. За місяць може набігти понад 1000 гривень, тобто за 12 місяців набігає нормальна сума, і для цього нічого не потрібно робити. Відкладені гроші лежать на депозитах. Відсотків за рік вистачає, щоб придбати квитки у Європу 1–2 рази. Я не відкладаю окремо на подорожі, бо завжди планую їх наперед, тому в одному місяці купую квитки, в іншому − готель, великих одночасних витрат немає. Якщо техніку можна придбати оплатою частинами без відсотків від якогось із моїх банків − користуюся й такою послугою, а невитрачені гроші кладу на депозит.

Я почала заощаджувати кошти з січня 2020 року. Фінансове планування було одним із тих самих New Year’s resolution для мене, тому за цей процес я взялася ґрунтовно. Кожного місяця планую свої витрати на різні категорії та намагаюся дотримуватися свого бюджету.

Під час карантину витрачаю набагато менше, тому і заощаджую більше. Наприклад, велику частину я завжди витрачала на соціальне життя: сніданки з подругами, івенти, вечері у друзів. Якщо все підрахувати, то різниця виходить велика. Раніше я відклала 15% свого прибутку, а за березень у мене вийшло 35%. Карантин, насправді, допоміг зважити, від чого можна відмовитися та як заощаджувати більше.

Зараз усі заощадження не розподілені на різні фонди та складаються однією сумою для моєї маленької мрії. Але першочергово я мала на меті сформувати собі «резервний фонд» у разі непередбачуваних обставин. Саме зі створення такого фонду мають починатися всі заощадження.

Я вважаю, що гроші просто так не повинні лежати: їх просто з’їсть інфляція. Тому зараз частина коштів лежить на депозиті, який я поповнюю. Картки з депозитною властивістю – це також одна з можливостей, якою я користуюся, щоб змусити гроші працювати. З такою карткою можна просто отримувати відсоток від залишку своїх коштів не відкриваючи окремий депозитний рахунок.

Усі заощадження розбиті на гривню та іноземну валюту. Є також вільні кошти, які у майбутньому підуть на інвестиції. Я розглядаю варіант інвестицій в облігації внутрішньої державної позики та думаю про відкриття рахунку за кордоном для інвестицій в акції.

Обкладинка: rawpixel