Корисна звичкаПоповнювати словниковий запас
Мова – це не прикраса, а інструмент
У рубриці «Корисна звичка» The Village Україна розповідає про звички та прості дії, які можуть зробити життя краще. Цього разу говоримо про розширення словникового запасу.
Ми запитали у викладачки Ольги Кулікової та письменника Олександра Михеда, чому важливо поповнювати словниковий запас і дізналися практичні поради, як це робити. Також зібрали сервіси, які допоможуть із пошуком нових слів.
Ольга Кулікова
викладачка, амбасадорка української мови
Навіщо розширювати словниковий запас
Поповнювати словниковий запас потрібно найперше, щоб розуміти інших людей і правильно тлумачити їхні слова. Іноді здається, що ви перебуваєте зі співрозмовником на одній хвилі, однак під час комунікації можуть виникати неясності, бо ми не завжди повністю розуміємо сенс певних слів.
По-друге, розширювати словниковий запас корисно, оскільки це допоможе правильно й точно доносити інформацію.
Частково розширення словникового запасу може допомогти з вивченням іноземних мов
Ба більше, в синонімах захований код нашої мови, тому знаючи їх, ви можете «забарвлювати» комунікацію. Наприклад, в українській мові є дуже невживане слово «либонь», яке означає «можливо», «напевно». Коли людина вперше на нього дивиться, то не розуміє, навіщо його використовувати, адже є ті слова, до яких ми всі звикли. Однак варто спробувати: це точно збагатить вашу лексику й не нашкодить.
Частково розширення словникового запасу може допомогти з вивченням іноземних мов, адже коли ви знаєте відповідник до англійського, французького чи іншого слова, то можете чіткіше передати думку й легше запам’ятати слово як англійською, так і українською.
Чому слід бути відкритим для нових слів
Не скажу, що свідомо почала сидіти й вивчати певні слова, але в один момент я відчула в собі консерватизм і зависокий рівень критичності до власних думок. Я вважала, що є певне мовлення і його не треба змінювати, адже під час спілкування мене розуміють. Однак дозволила собі спробувати експериментувати й не помилилася.
Моя пристрасть – створювати нові слова й використовувати цікаві вирази, як-от: дивовижа або кавовижно. У своєму проєкті «Поукраїнимо» (сама назва – тотальний неологізм) я активно творю незвичні слова й уміщую туди і знання мови, і практику, і любов до неї.
Можливість вільно та привабливо доносити інформацію розширює межі й дозволяє показати, що з мовою можна робити багато чого. Тому я не боюся шукати нові звучання та йти на провокації, аби показати, що українська мова надзвичайно динамічна й жива.
Під час викладання завжди залучаю смішні вирази, які дуже западають учням, так вони краще запам’ятовують матеріал. Наприклад, на короткі слова ми кажемо «слова-коротуни», а на довгі – «довгані».
Варто не боятися нового й не ставитися до мови, як до чогось залізного й незмінного
Дуже класно лунають нові слова, як-от: «шапкуймося» (купуймо шапки), «обмільйонимо» (дамо вам мільйон), які можна побачити в рекламі. Це незвично, на перший погляд, однак саме такі фрази розкривають усю динамічність і звучність нашої мови. Зрозуміло, що ми не знайдемо їх у словниках.
Тут така сама ситуація, як і з наголосами: одні люди вважатимуть, що хтось вигадав усі правила й не потрібно казати «чорнóслив», а інші матимуть більш відкриту свідомість і будуть готові експериментувати, щоб покращувати себе щодня.
Це не означає, що всі сучасні слова приживуться та їх потрібно використовувати постійно. Але варто не боятися нового й не ставитися до мови, як до чогось залізного й незмінного: це допоможе не лише в комунікації, а й у розширенні вживання української мови.
Як робити це на практиці
Найперше, що б я порадила – читати або слухати українські й перекладні книжки. У них можна натрапити на унікальні слова й забрати їх собі у скарбничку. Це може бути художня, бізнес-література – абсолютно байдуже, який жанр ви читаєте, головне мати бажання, а не змушувати себе.
Однозначно покращує словниковий запас український дубляж. Це дуже якісний продукт, який має безліч свіжих рішень. Важливо пам’ятати, що збільшувати словниковий запас – не означає набиратися старих слів. Тому сучасні фрази, які наявні у фільмах українського перекладу, є досить актуальними й органічними для нашого мовлення.
Такими словами є «цьомки», «бубніти», «чалапати», «спалитися».
Також важливо завжди сумніватися в тому, як ви розумієте певне слово, перевіряти, чи актуальне його трактування й досі.
Наприклад, слово «продаж» раніше мало значення «штраф за будь-які злочини, окрім убивства». Однак зараз ми звикли сприймати це слово як передання певних товарів іншій людині.
Не варто боятися словників. Зараз є багато онлайн-ресурсів, якими можна користуватися, аби знайти значення певного слова. Іноді у словниках подається приклад вживання виразу й це дуже зручно, адже відразу можна побачити контекст, у якому використовується певна лексема.
Мова – це не прикраса, а інструмент, і вона найперше має виконувати функцію
Хорошими словниками для пошуку значень і синонімів є «Словник української мови», «Горох» і «Всесвітній словник української мови». Для некалькованих питомих фраз українською раджу використовувати «Словник сталих виразів».
Аби краще запам’ятати слово, варто пропускати його крізь себе й навмисне використовувати, доки воно не приживеться у вашому мовленні. Це складно й потребує витримки, однак, знизивши рівень консерватизму й доклавши зусиль, ви побачите, як різні фрази органічно входитимуть у ваш лексикон. Не варто боятися помилок і складнощів, адже тільки завдяки навчанню відбувається наш розвиток.
Аби не втратити межу між доречним і надмірним використанням нової лексики, треба завжди пам’ятати, що мова – це не прикраса, а інструмент, і вона найперше має виконувати функцію. Потрібно завжди перевіряти, наскільки певні фрази допомагають вам чітко донести думки й виконати мету спілкування. Якщо вони тільки заважають, то варто замислитися, чи доречно їх використовувати саме в цей момент. Можливо, краще вжити такі слова під час іншої розмови з іншими людьми.
Олександр Михед
письменник, автор подкасту «Станція 451»
Словниковий запас може застарівати – бо все нові й нові хвилі молодіжного сленгу розмивають стилістичні береги, наповнюючи мову небаченими раніше слівцями. І зараз для того, щоб зрозуміти рекламну кампанію спортивного бренда або назву нового шоколадного батончика, необхідно гуглити значення певних слів.
Практичні поради
Наш внутрішній словник може розширюватися завдяки зверненню до літературної класики, що не застаріває так швидко, як трендові фрази певного сезону.
Зазвичай провідниками, які допомагають поповнювати словниковий запас, можуть бути письменники, які вслуховувалися у стихію рідної мови певний час, іноді перекладачі, що свідомо та стратегічно працювали над кшталтуванням мови та знають її джерела.
Багато цікавих слів можна почерпнути із праць зразкового майстра Григора Тютюнника. Окреме задоволення – читати його записні книжки й оповідання, де цілі сторінки заповнені словами, що зачіпають увагу. Прикладами таких висловів є:
- одмагати – відбирати
- ланець – одягнена в лахміття людина
- сухокостий – кістлявий
- дивогляд – диво
- прослідки – наслідки
- відбути гостей – приймати гостей
- приключка – пригода
- камізелька – жилетка
- замаритись – замріятися
Корисні сервіси
• Телеграм-канал «Словниковий запас»
Ресурс, на якому щодня публікують лексику з різних сфер вжитку: література, професійні терміни, сленги тощо.
• Додаток «Р.І.Д.»
Створений українцями задля вдосконалення володіння рідною мовою. На день користувачеві приходить три незвичних українських слова з поясненням.
• Ресурс «Мова – ДНК нації»
На сайті розміщують безліч лексичних помилок і їхні виправлення, фразеологізми, ідіоми, а також розшифровки складних слів.
• Застосунок LingvoLive
У ньому можна самостійно створювати картки з різними словами та їхнім тлумаченням і так запам’ятовувати нові слова.