The Village Україна дізнається у людей різних професій, як вони заробляють та витрачають гроші.

У новому випуску історія про креативного копірайтера рекламної агенції. Її головне завдання — генерувати ідеї для рекламних роликів та кампаній.

Професія

Креативний копірайтер

22 000 грн.

Витрати:

500 грн.

Проїзд

3000 ГРН.

Їжа

3000 ГРН.

Догляд за собою

500 ГРН.

Благодійність

5000 грн.

Квартира

1000 ГРН.

Їжа для кота

900 грн

Кіно та розваги

3000 грн

Відпустка

1500 грн.

Побут

2600 ГРН.

Одяг

1000 ГРН.

Кафе та паби

Як стати копірайтером

Я вступила в КНУ ім. Т. Шевченка на спеціальність «Реклама та зв’язки з громадськістю». Тобто я працюю повністю за спеціальністю, у рекламі таке буває не часто. Університет, напевно, пояснив мені теорію, але не дав практики. Лише на 3-4 курсі з’явилися викладачі, які були практиками.

Під час навчання у 2008 році я потрапила через знайомих у відділ піару BTL-агенції. Вони розуміли, що беруть людину без досвіду. Я працювала там півроку. Обдзвонювали ЗМІ щодо розміщення інформації про продукти наших клієнтів. Це для мене був стрес, я в принципі не дуже комунікабельна з людьми, яких не знаю. Але в мене були зустрічі з клієнтами, це було цікаво, я зрозуміла, як загалом працює піар.

У мене навіть був досвід зйомок в телевізійному ролику. Тоді Lipton випускав якийсь чай. І мені з моїм піар-менеджером довелося в спортзалі 6 годин робити вигляд, що ми круто займаємося, а чай нам сильно в цьому допомагає. Наступного дня у нас все боліло. Тоді це для мене було щось дуже нове і щось дуже круте.

Зранку я приходила на роботу, тоді йшла в університет. З часом зрозуміла, що я потрохи закидаю університет, просто не вистачало часу на все. І я вирішила звільнитися. Після того почався мій перший фріланс піарником. Я писала прес-релізи, робила розсилки, запрошувала на прес-конференції.

З першого курсу я мріяла потрапити саме в рекламу.

Я подивилася «99 франків» і зрозуміла, що хочу працювати у цьому напрямі, без того всього трешу, звісно, але мені подобалося, що результат моєї роботи будуть бачити інші люди. Що я можу подзвонити мамі і спитати, чи вона бачила ось таку рекламу? Або що тато сам подзвонить і скаже, що бачив мою роботу і буде показувати її всім своїм знайомим.

Після закінчення університету я планувала їхати на навчання до Франції, але не склалося. Я пішла у BTL-агенцію ставажуватися і за якийсь час сказала, що хочу спробувати писати для креативного відділу. Це був 2012 рік.

Потім я протягом 2,5 років була наполовину піарником, наполовину копірайтером. Мені давали завдання типу придумати акцію, чи подарунки для клієнтів банку. Це не було надто креативно, але разом з тим у мене були цікаві проекти.

Мені допомагали рости наставники. Я казала: «Так, я не вмію, можете навчити?». На першій моїй офіційній роботі моїм наставником був копірайтер, я йому надсилала тексти, презентації. І він мені допомагав, постійно коментував, я розуміла, як треба писати, і за рахунок цього я розвивалася.

Інколи буває важко, бо твої керівники мають суб’єктивну думку і не хочуть її змінювати, і ти маєш писати тільки так, як вони хочуть. Інколи у мене були конфлікти, тому що я не розуміла, як хоче ця людина.

У 2016-му я потрапила в креативну агенцію.

Тут можна розповідати найсміливіші ідеї, які до цього боялася озвучувати.

І якщо креативні директори вірять в тебе, вірять в ту ідею, яку ти пропонуєш, вони будуть переконувати клієнта, що воно того варте.

Зараз я називаю себе креативним копірайтером.

Моїм найважливішим завданням є не трансляція текстів, а крута ідея, яка підтримується вже моїми текстами. Я намагаюся і писати, і придумувати, і відразу уявляти це собі в голові.

Це я разом з командою придумала рекламу «McDonald's — найкраще всередині».

Я радію, що тепер мої батьки можуть бачити якусь мою рекламу і казати: «Це моя донька зробила», при тому, що вони не зовсім розуміють, чим я займаюся.

Особливості роботи

Робочий день в агенції починається о 9:30, але я часто спізнююся і приходжу о 10:30. Дякую агенції, що вони мене не журять за це. Насправді, коли у мене є важливі проекти чи дедлайни, мій робочий день може закінчуватися не о 19, а навіть після опівночі.

Я працюю у парі з арт-директором, в рекламі це називається «креативна пара». Я відповідаю переважно за ідею, а вона — за її візуалізацію, але на практиці все іноді буває навпаки. Ми разом розбираємо клієнтські брифи.

Бриф — це перелік інформації та завдань від клієнта. Наприклад, треба придумати ідею ролика. Нам описують цільову аудиторію: її статус, вік, де вони живуть, чим цікавляться. Кількість цієї інформації залежить від того, скільки грошей компанія витратила на дослідження своєї аудиторії. Також у брифі має бути основне повідомлення для ролика — що він повинен донести, на яке запитання має дати відповідь.

Після вивчення брифа ми обговорюємо його з креативними директорами. Нас відправляють думати. Якщо ідея не приходить сама, я глибше вивчаю клієнта, йду на adsoftheworld.com — досліджувати цей напрям, конкурентів, дивитися ролики. Приходить розуміння, чи здатен клієнт експерементувати, що він вже робив. Інколи я переглядаю архіви Канських левів.

Ця робота може зайняти годину, дві, день, тиждень — залежить від того, який таймінг проекту. Після цього ми презентуємо свої ідеї креативним директорам, можливо, вже з текстами, можливо зі скетчами від руки. Вони вносять правки. Після цього ми йдемо допрацьовувати, домальовувати, дописувати. Усе ще раз фіналізуємо і їдемо на презентацію до клієнта. Клієнт майже ніколи не говорить, що йому подобається чи не подобається, він завжди бере час на роздуми.

Бувають моменти, коли ти приходиш на презентацію з командою, а навколо сидять чоловіки під 50, і дивляться на тебе з виглядом: «Що ти можеш мені розказати?». Якось ми показували таким дядям ролики і вони відверто сумували. І от ми дійшли до варіанту з напівоголеними дівчатами, і вони такі «О, нормальний ролик».

Один раз було, що через хвилювання ледь не втратила свідомість. Це було смішно, тому що я приходила презентуватися до своєї сестри. А клієнти не знали що ми родичі, вони дивилися на нас і не розуміли, чому ми так схожі.

Все, що тебе оточує, може служити натхенням. Все впливає на тебе: оточення, відчуття, почуття. Я, як губка, коли працюю над ідеями, то ходжу відкрита і все в себе вбираю, щоб потім це проаналізувати і зробити щось круте.

Найменш приємне в цій роботі — коли ідеї йдуть в стіл. Коли ти придумала, презентувала, а вибирають інше агентство. А найкрутіше — це коли тобі твої знайомі телефонують і кажуть, що бачили ролик і він крутий.

Я поки дуже задоволена тим, що мені дають свободу. Це найголовніше. Мене слухають, мені дають втілювати мої ідеї в життя.

Зарплата

У мене є основна робота та фріланси. У багатьох моїх знайомих була думка, чи не перейти повністю на фріланс? Там можна заробляти більше, наприклад проект можна зробити за дві години  і взяти за нього пів своєї зарплатні. Але це непостійна робота, сьогодні ти королюєш, а завтра в тебе хлібчик та вода.

Я навіть коли приходила на роботу пару років тому, то говорила, що хочу велику зарплату, щоб не витрачати час та енергію на фріланси. Зараз вона невелика.

Фріланс може коштувати від 1000 до 5000 грн. Кількість проектів залежить від замовників, може бути один на півроку, може бути 6 за місяць, а бувають зовсім затишшя.

Витрати

Я з Хмельницького, знімаю двокімнатну квартиру у подруги на Осокорках. Це найбільша частина моїх витрат.

Живу з чорною кицею Варєжкою. Підібрала її на вулиці. Купую їй особливий корм, бо в неї проблеми зі здоров’ям.

Одяг рідко купую, зрозуміла, що ношу тільки ті речі, які мені дуже подобаються. І ще зрозуміла, що шопінг за кордоном — це дешевше, ніж в нас.

Я люблю пиво, буваю в пабах.

Також я відсилаю гроші на собачок та котів. Інколи я рятую кошенят, вони в мене живуть вдома. Одного разу я підібрала котика, купила йому все необхідне і прийшла під метро шукати йому нового господаря. Щоб людям, які його візьмуть, було простіше.

Щомісяця я відкладаю гроші на відпустку. Найчастіше подорожую  сама. Я або дивлюся якісь напрямки дешеві, або, якщо я кудись дуже хочу поїхати, я все продумую собі сама, не через агенції.

Ілюстрація:

ЄВГЕН величев