Дизайнери вважають, що мінімалізм у чистому вигляді – явище для інтер’єрів надмірно стерильне. Бабусині шкатулки, сувеніри з подорожей, передплатні видання та зібрання творів, за якими полювали батьки, навряд чи найближчим часом покинуть наші квартири. Але тренд на «розумне споживання» та поширення інтернету й гаджетів усе ж сильно змінюють уявлення людей про кількість предметів, які справді потрібні в повсякденному житті. Інформації вистачає на екрані лептопа, додому багато хто приходить лише ночувати, а тому часто виникає потреба в зменшенні «візуального шуму». The Village розповідає, як зробити власний інтер’єр більш лаконічним, а життя простим.

Якщо кинутий на крісло халат, на ваш погляд, суперечить інтер’єру, а зайві речі хочеться заховати в шафу, якщо ви віддаєте перевагу просторам, повним повітря та світла, цінуєте чітку геометрію та чисті лінії й не любите захаращені меблями кімнати, швидше за все, ви – шанувальник мінімалізму. У такому просторі немає практично нічого, крім поверхонь, що акуратно стикуються, та гармонійно поєднаних відтінків і матеріалів. І в цьому криється основна складність стилю, тому що робота над інтер’єром вимагає особливої ​​ретельності: місця з’єднання поверхонь, шви та вузли – усе повинно бути виконано акуратно і точно, щоб ніщо в результаті не заважало погляду блукати простором.

Ольга Назарова

архітекторка

Продумане зберігання

Мінімалізм не диктує планування: у вас може бути квартира з об’єднаною вітальнею та кухнею, закритою гардеробною чи великою коморою або чогось може не бути. У будь-якому випадку, щоб підтримувати чистоту стилю, ви повинні подумати про зони для зберігання речей. В ідеалі, звичайно, для предметів, які не підходять для інтер’єру і з часом накопичуються в будь-якій сім’ї, краще виділити окреме приміщення. Але якщо площа та планування передбачають тільки шафи, їх потрібно «розчинити» в приміщенні. Не робіть на фасадах систем зберігання ручки: люди, які прийдуть до вас у гості, спочатку навіть не зрозуміють, що перед ними шафа, подумають, що це просто красива стіна з дзеркалом або фактурною дерев’яною панеллю.

Натуральні матеріали

У вільному та лаконічному інтер’єрі погляд шукає, за що зачепитися. Тому мінімалізм «визнає» лише натуральні фактури. В облицюванні краще використовувати бетон, камінь, дерево, метал, скло. Особливо часто в своїх проектах ми застосовуємо деревину: зашиваємо нею системи зберігання, фрагменти стін, багато предметів робимо за власними кресленнями. Текстура дерева – це завжди унікальний спокійний «орнамент», який не може набриднути та одночасно додає мінімалістичному інтер’єру затишку й природності.

Лаконічні акценти і текстиль

 Щоб мінімалізм не здавався стерильним і безликим, йому потрібні акценти. Можна оформити одну зі стін графічним розписом, картинами або фотографіями. Останнім часом я часто придивляюся до недорогого напрямку в образотворчому мистецтві: до полотен, збитих із дощок, із абстрактними сюжетами. Такі твори – це одночасно і натуральний матеріал, і арт-об’єкт, і елемент оформлення стіни.

 Мінімалізм надає перевагу великим формам у декорі: вибираючи вази та скульптури, орієнтуйтеся на розміри M, L, XL.

 Щодо текстилю, то штори і покривала треба підбирати так, щоб вони не виділялися, а розчинялися в інтер’єрі, тобто відповідали відтінкам стін або меблів. Для стилю характерні кілька способів декору вікон: жалюзі; тонкі, як пергамент, рулонні штори, які встановлюють на самій рамі; традиційні «рулонки» з більш щільної тканини, що кріпляться поверх вікна, і, звичайно, портьєри. Головна порада в декоруванні тканинами – підбирайте їх наприкінці ремонту, коли закінчено облицювання та обрано меблі.

Правильний білий

Білий і відтінки сірого кольору для мінімалізму здаються очевидними. Однак чистий білий – дуже холодний і гнітючий, якщо ним покривати всі стіни. У своїх проектах ми застосовуємо теплий білий, схожий на молоко з крапелькою кави.

Відбите світло

Проектуючи освітлення, яке ще й впливає на сприйняття кольору в інтер’єрі, ми прагнемо, щоб ламп не було видно, щоб світло було відбитим, тобто спрямовуємо його джерело на поверхню, яка, своєю чергою, відображає промені та надає їм нового відтінку. Однак якщо ви хочете застосувати в приміщенні додатковий елемент, що працюватиме як арт-об’єкт, приховувати світильники не варто. Особливо якщо з усього різноманіття приладів у стилі мінімалізму ви підібрали щось цікаве за дизайном. Моя порада: не встановлюйте такі світильники дуже близько один до одного. Відштовхуйтеся від потреб (верхній заливає світло, локальний для читання) і настрою, який хочете створити.

Вікторія Золіна

дизайнерка

Чи змінюється стиль із часом?

Уперше про мінімалізм заговорили в середині 60-х років. В основі цього стилю – конструктивізм і функціоналізм. Однак основний вплив на формування стилю мали японські архітектура та дизайн, які проникли в західний світ після Другої світової війни. З приміщень безжально забирали предмети, що не несуть у собі конкретного функціонального навантаження. У своєму первісному вигляді мінімалістичний інтер’єр дуже суворий та аскетичний, але сучасна концепція мінімалізму більш демократична: додаються декоративні елементи, кольорові акценти, текстиль. Приміщення стає менш суворим, відображає інтереси та захоплення людини, яка в ньому живе.

Чи можна використовувати яскраві кольори?

Краще кілька разів подумати, перш ніж додати в такий інтер’єр кольорову пляму. Моє переконання: мінімалізм – сам по собі яскравий стиль, як правило, побудований на контрасті відтінків білого і чорного. Через це багато хто вважає його позбавленим індивідуальності. З цією позицією я не згодна: грамотні монохромні інтер’єри завжди викликають у мене яскраві емоції та запам’ятовуються. Щоб мінімалізм не був нудним, потрібно попрацювати з фактурами, формами, графікою, пограти на контрасті матових і глянсових поверхонь, додати дерево, скло, метал і  приділити увагу підсвічуванню.

Чого не повинно бути в мінімалістичному інтер’єрі?

 Передусім, на мій погляд, в інтер’єрі не повинно бути відчуття тісноти. Як цього добитися? Точно не прибравши всі меблі. Це дивно, але навіть якщо забрати всі меблі з кімнати, вона не буде просторішою, а стане порожньою – це різні речі.

 Знов-таки я не втілювала б ідею чистого мінімалізму в типовій малогабаритній квартирі. У маленькій квартирі можна зробити функціональний, непереобтяжений інтер’єр; естетика мінімалізму ж просить повітря – для нього потрібні великі вікна та простір.

 У мінімалізмі не повинно бути і відчуття темряви: освітленню потрібно приділити особливу увагу. Основний акцент – на природне освітлення. Щоб його посилити, часто використовують глянцеві поверхні меблів, скло і навіть наливні підлоги. Вікна по максимуму залишають відкритими. Великі вікна, повторюся, важлива складова інтер’єру.

 У мінімалістичному інтер’єрі не повинно бути дешевих оздоблювальних матеріалів і меблів. У лаконічному просторі меблі є акцентом і притягують погляд. Мінімалізм – це розкішна простота.

 І, звісно, треба прибрати всі зайві предмети, які не несуть функціонального навантаження. Декор і візуальне «сміття» теж зводиться до мінімуму.

Вітальня

Диван може бути будь-яким: кутовим, модульним, прямим – усе залежить від завдань, які стоять перед приміщенням. Єдине, віддавайте перевагу простим формам. Продумуючи місце під ТБ, зверніть увагу на цікаві прийоми, які використовують у мінімалістичних інтер’єрах: наприклад, повністю закрити стінку фасадами – їх можна зробити однотонними глянцевими, така система буде нагадувати декоративну стіну. Можна зробити стіну більш відкритою і в чорному кольорі, органічно вписавши в центр чорний телевізор.

Спальня

У спальні, якщо є змога, зробіть гардеробну кімнату, щоб прибрати всі речі в одне затишне місце. Найкраще з дверима-«невидимками»: вони не впадають у вічі, їх легко пофарбувати в колір стін або будь-який нейтральний, на них немає додаткового декору, який буде перетягувати на себе увагу. Якщо ж місця для гардеробної немає, найкраще зробити вбудовану шафу в ніші з облицюванням, яке зливалося б зі стінами.

Кухня

Мінімалістична кухня візуально повинна бути лаконічною, суворою та простою. Гладкі фасади в цьому інтер’єрі, як правило, однотонні або контрастні, без додаткового декору на зразок фасок і декоративних ручок. Часто дизайнери використовують систему push up. Як правило, на такій кухні нічого не навішують на фартух, відповідно велика увага приділяється системам зберігання – щоб усе було під рукою та всім було зручно користуватися. Продумайте шухлядки в шафах, органайзери, які спрощують процес готування. Ще один цікавий прийом – це кухня в шафі: відчиняєш дверцята – і перед тобою повноцінне місце для готування.

Дитяча

Для дитячої підійдуть меблі-трансформери: у деяких виробників є цікаві моделі з ліжком, що ховається в стіну. Робочий стіл теж можна прибрати в шафу – цей прийом допоможе замаскувати творчий безлад на дитячому столі та візуально не захаращувати простір: відкрив, помалював, поліпив, закрив – і знову в дитячій мінімалізм без зайвих деталей.

Також варто продумати систему зберігання для іграшок – це можуть бути висувні тумби, бокси на коліщатках. Зробіть їх різного розміру: під дрібниці, конструктори, пазли або м’які іграшки. Якщо у дитячій кімнаті вбудована шафа, віддайте нижню частину під модулі для іграшок, які будуть висуватися: по-перше, це дуже функціонально, а по-друге, засунув – і нічого зайвого в кімнаті.

Текст: Маша Шаталіна

Фото: обкладинка – ian dooley / Unsplash; 1, 3 – Анна Міхєєва, 2 – Максим Лоскутов