Подкасти«Я був про тебе кращої думки». Чому ми ідеалізуємо та знецінюємо інших?
Що сильніше ідеалізується об’єкт, то радикальніше знецінення його чекає
У другому сезоні психологічного подкасту «Простими словами» ми говоримо про захисні механізми психіки. У попередніх трьох епізодах ми пояснювали, що таке проєкція, інтроєкція та проєктивна ідентифікація.
Цього разу ми говоримо про примітивну ідеалізацію та знецінення. Ці процеси є послідовними й починаються ще в дитинстві. Про те, навіщо ми ідеалізуємо інших людей і чому після ідеалізації, як правило, відбувається знецінення – детально розповіли в четвертому епізоді подкасту «Простими словами».
Підписуйтеся на телеграм-канал про подкасти «Міністерство подкастів України»
Підтримай подкаст
«Простими словами» на Patreon
На етапі дорослішання нам необхідні точки опори та прив’язаності до наших близьких. Із самого початку життя ми потребуємо відчуття комфорту, для цього необхідні батьківські фігури. Це можуть бути фігури тих, хто нами опікується та гарантує нашу безпеку в дитинстві.
Першою фігурою ідеалізації стають батьки. Дитина ідеалізує образ матері та батька, оскільки в її уявленні це люди, які повністю задовольняють її потреби: годують, пестять, граються з нею. Дитина постійно відчуває задоволення своїх потреб поруч із батьками, тому вони стають фігурою ідеалізації.
У 2,5 роки в дитини починає з’являтися «Я»-концепція й вона розуміє, що вона не одне ціле з усім світом і мамою, у першу чергу. У цей період дитина починає віддалятися від батьків і шукати свою автономію. На етапах дорослішання починаються кризи, коли дитина все ще вважає своїх батьків «ідолами», але в якийсь момент починає помічати, що вони неідеальні. У цей момент відбувається знецінення.
За ідеалізацією завжди стоїть знецінення
Знецінення – неминучий зворотний бік потреби в ідеалізації. Оскільки в людському житті немає нічого досконалого, архаїчні шляхи ідеалізації неминуче призводять до розчарування. Що сильніше ідеалізується об’єкт, то радикальніше знецінення його чекає. Що більше ілюзій, то важче переживання їхнього краху. Знецінення відбувається дуже швидко й не залишає місця для з’ясування ситуації.
По суті, знецінення – це рудимент, який сприймається як втрата ідеальної фігури. Тобто на підсвідомому рівні людина перебуває у стані, коли вона потребує ідеальної людини, опори для себе, з якою можна ідентифікуватися та інтеріоризуватися, помістити її всередину себе та стати собі опорою. Ідеалізація має на увазі пошук ідеальної фігури. І що менш ідеальні відносно наших потреб наші батьки, то більше ми шукатимемо ці фігуру зовні. А якщо наші батьки ідеальні, рано чи пізно ми будемо вимушені розчаруватися в них.
Захисний механізм ідеалізації полягає в тому, що коли людина потребує фігури, на яку вона може покластися, вона хоче з цією фігурою ідентифікуватися. Людина, яка ідеалізує, перебуває в пошуку задоволення важливих, глибоких, найчастіше базових потреб: опори, безпеки, ідентифікації. Шляхом ідеалізації психіка захищає нас від усвідомлення цих потреб.
Людина знаходить свій ідеал і не помічає, чого насправді вона потребує. Тобто ми прагнемо знайти фігуру, з якою ми можемо асоціюватися, та яку ми можемо поглинути в себе. Так ми шукаємо зовнішній спосіб задовольнити свої потреби. Наприклад, чіпляємо на стіну плакат зі своїм кумиром, якого ми ідеалізуємо, та з яким прагнемо асоціюватися.
Ідеалізація та нарцисизм
З теоретичної точки зору, ідеалізація та знецінення властиві нарцисичному етапу розвитку особистості. Діти – ідеальні нарциси, тому що вони не мають певного рівня невротичної організації. Нарцисизм полягає в тому, що діти прагнуть постійного задоволення своїх потреб: їсти, спати, гратися. Вони ідеально споживають і не зчитують, наприклад, втому мами або те, що батько багато працює. І це нормально, так влаштований процес розвитку.
Процес ідеалізації полягає саме в цьому. Наприклад, що є Бог, і він повинен виконувати мої прохання, тому що він Бог, і якщо він цього не робить, я прагну його знецінити. Тому ідеалізація – це доволі нарцисичний процес. Людина має певні очікування від об’єкта ідеалізації, який в її уявленні повинен відповідати цим очікуванням. Ставлення до інших, як до функції – це і є ідеалізація.
Причина масової ідеалізації в нашому суспільстві полягає в тому, що ми живемо в доволі інфантильному та нарцисичному світі. Розвиток технологій передбачає постійний процес їхнього вдосконалення для задоволення наших потреб. Через те, що технології надають доступ до реалізації наших потреб, ми опинилися в доволі конкурентному світі. У цьому полягає нарцисизм, але його не уникнути, тому що так було завжди. Нарцисизм неминучий і в ньому немає нічого поганого. Питання полягає лише в тому, наскільки він перенасичений.
Очарування та розчарування
Ідеалізація та знецінення відповідають відчуттям зачарування та розчарування. Психотерапевти вважають, що справжні стосунки починаються з розчарування, оскільки саме у цьому моменті з’являється можливість тверезо поставитися до людини. У момент розчарування людина повертається з очарованих, тобто несправжніх уявлень про людину, у точку нуль, скажімо.
У культурі людських стосунків саме в період зрілості поступово зменшується схильність до зачарування та розчарування. У зрілості момент розчарування скеровується більше на спробу з’ясувати стосунки та зустрітися на межі контакту, ніж просто знецінити об’єкт зачарування. Контакт означає автентичність у ставленні до себе та одне до одного. Приклад зустрічі на межі контакту – момент, коли герої фільму «Містер і місис Сміт» зізнаються одне одному в тому, що живуть подвійним життям і починають говорити чесно. Тобто перестають ідеалізувати та зустрічаються одне з одним справжніми.
Багато батьків намагаються продовжувати бути ідеальними, аби не втрати це відчуття ідеальності, оскільки їм важко прийняти знецінення або розчарування від своїх дітей. Необхідно мати багато самоопору для того, аби зустрічатися зі знеціненням від людей і залишатися справжніми, не намагаючись відповідати ідеалізованим уявленнями інших про себе.
Що подивитися на цю тему:
Серіал «The boys» 2019 рік
Сюжет серіалу розповідає про світ супергероїв, які насправді є брендами, на яких побудований успіх певної корпорації. Герої серіалу повинні відповідати очікуванням маси людей. Суть полягає в тому, що ті, хто знають, які ці супергерої насправді, намагаються їх знищити.
Що почитати на цю тему
Книга «Батьки і діти» Іван Турненєв
Приклад того, як дитина знецінює своїх батьків, але продовжує використовувати їх. А батьки, своєю чергою, намагаються бути ідеальними для своєї дитини й не хочуть приймати факт знецінення.
Книга «Тихі дні в Перемішках» Ерленд Лу
Сюжет книги побудований на історії норвезького прем’єр-міністра, який публічно зізнався, що втомився виконувати свої обов’язки. У суспільстві піднялася хвиля осуду. Історія розповідається з точки зору міністра, який перебуває в місячній відпустці й аналізує своє життя. Іронічна історія про те, чи можуть високопосадовці або ідоли бути звичайними людьми, так само переживати свої емоції та переживання.
Для усіх слухачів подкасту «Простими словами»
Відкрито передзамовлення книги «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях».
Воно триватиме до 23 грудня 2020 року.
Усі, хто замовить книгу, отримає її з фірмовим знаком «Клубу Барабанного коня», підписом від авторів, листівкою та набором стікерів.
У широкому продажу книга планується наприкінці грудня 2020 року
ПРОДЮСЕР: Костя Гузенко
ВЕРСТКА ТА ДИЗАЙН: Анна Шакун
ОБКЛАДИНКА: Альбіна Колесніченко
Текст: Анастасія Шумілова
ВЕДУЧІ: Марк Лівін, Ілля Полудьонний