Кейт Андервуд – українська фотографка та модель, яка живе і працює у США. У 20 років Кейт виграла конкурс Fashion Forward від Harper’s Bazaar і зняла свою першу обкладинку. Потім співпрацювала із W Magazine, Vogue, ELLE, L’Officiel та іншими. The Village Україна публікує найважливіші тези з ранкової лекції Кейт у Kyiv Academy of Media Arts.

Фото: Роман Рудаков

Про початок кар’єри

Якось удома я знайшла стару плівкову камеру і мені сподобався процес фотографії. Я зрозуміла, що коли знімаю – час зупиняється. Я почала фотографувати друзів, вечірки та просто всюди брала камеру з собою. Мене цікавило, у що одягнені люди, який вони мають вигляд – шукала цікавих персонажів для зйомки. Фотографії та Photoshop я навчилася сама.

Так я отримала хороший досвід фотографувати швидко та робити репортажі. Пізніше вже знімала репортажі на замовлення, наприклад, для журналу W Magazine.

Я починала в епоху успіху модельного агентства Supreme, яке скаутувало українських дівчат. Так народилася ідея знімати модельні тести. Це хороший спосіб навчитися фотографії, у тебе немає кордонів і є можливість експериментувати.

Переломним моментом стала перемога в конкурсі Harper’s Bazaar Fashion Forward як фотографа. Для участі я підв’язала свого хорошого друга – Веню Брикаліна. Разом ми створили серію фото, яка й перемогла. Так у 20 років я зняла обкладинку для вересневого випуску Harper’s Bazaar.

 Я зрозуміла, що коли знімаю – час зупиняється

Триматися своїх

Треба триматися людей, з якими ви починали. Усі розвиваються, і ви можете очікувати на допомогу та підтримку. У вас є спільний досвід, схожі смаки та погляди – ви можете довіряти одне одному. За кордоном усі завжди працюють з одними й тими ж моделями, стилістами, перукарями, візажистами тощо. Фешн-фотографія – це командна робота, ти не впораєшся сам. І з самого початку кар’єри важливо мати людей, які завжди будуть поряд.

В один рік зі мною нагороду від Harper’s Bazaar як найкращий дизайнер отримала Маша Рева. І ось після стількох років ми досі дуже добре спілкуємося. Круто, коли ти пишаєшся людьми, з якими починав, а вони тобою.

 Мене зачаровує мінімалізм та простота періоду 90-х

Мінімалізм 90-х

На стиль та особистий почерк у фотографії впливає епоха, у якій ви росли та сформувалися. Я завжди дуже сильно надихалася дев’яностими. А найбільше джерело натхнення для мене – мама.

Мене зачаровує мінімалізм та простота періоду 90-х. Я дуже вірю в простоту меседжу. Нічого не має бути недоступним. Найскладніше – донести щось просте. Найважче зробити природну картинку, щоб вона була невимушеною, проте передавала емоцію.

Фешн існує в контексті фотографії, бо саме вона фіксує певний момент у моді. На фото зберігається період, який легко можна визначити. Мода і фотографія дуже тісно пов’язані.

У мене є постійні мудборди, які я переношу з року в рік. Мені подобається почуття гумору в емоціях, мікропозах моделей на фото. Я люблю до всього підходити з гумором, це вже частина мого характеру. Коли ми займаємося творчістю, то відображаємо самих себе.

Що таке краса

Тепер ми уже не знаємо, що таке «краса» – всі класичні канони та правила стерлися. Мене завжди цікавило шукати нові грані краси, нові погляди на речі. Недоліки заворожують найбільше. Не хочеться весь час знімати ідеальні обличчя.

Чим сильніша особистість у кадрі, тим більшу віддачу ви отримаєте. Я вважаю, що моделі в 90-х були сильними жінками. Вони мали власну думку та могли відмовитися від зйомки, якщо їхня подруга не бере участі в ній.

Звісно, пріоритети та критерії змінилися. Але тренд починає повертатися – людей усе більше цікавлять саме особистості в кадрі. Тепер для зйомок усе частіше шукають багатогранних героїв. Одяг та мода дають імпульс емоціям.

Соцмережі

Соцмережі – це невід’ємна частина роботи. Зараз набагато легше, ніж у 90-х, адже весь світ може побачити вашу роботу.

У соцмережах також важливо залишатися собою. Якщо ви не автентичний, то у цьому немає жодного сенсу. А якщо ви дозволяєте собі самовиражатися, вірите в себе, то в соцмережах це спрацює набагато краще. Звісно, у вас не буде відразу 75 тисяч фоловерів. Але віддачу отримаєте з часом.

Успіху наступного дня не буває. І сенс не в кінцевому результаті, а в пройденому шляху. Зберігайте свій почерк. Не обманюйте себе та робіть те, що подобається. Якщо ви будете постійно схилятися під впливом соціуму і трендів, можете втратити свою особистість. Навіть якщо власний шлях займе трохи більше часу, ви однаково повільно та впевнено рухатиметеся вперед. А потім будете пишатися собою.

Свобода бути фотографом

Якщо ви фотограф, то можете знімати у різноманітних планах та стилях. Не потрібно фокусуватися на чомусь одному. А досвід у моделінгу допомагає мені дивитися на роботу фотографа під іншим кутом. Наприклад, у мене є три портфоліо, залежно від потреб замовника.

Перше – це більше фешн-фотографія. Вона про мінімалізм і розмиття меж між жіночим та чоловічим. Я шукаю недоліки в об’єктах зйомки, бо вважаю, що вони найцікавіші.

Другий вид портфоліо – це репортажі з івентів. Мені цікаво ловити атмосферу та моменти «тут і зараз». Якось я знімала цілий щоденник таких репортажів для W Magazine. Цей журнал дуже допоміг мені, коли я переїхала у Нью-Йорк. Там я була невідомою людиною, треба було починати все спочатку. Але не варто цього боятися.

І третя моя підбірка – полароїди. Люблю такий формат, бо він ловить моменти та викликає ностальгію. Це інтимні знімки, на яких всі з першого разу виходять красивими. Це якась магія. Завдяки таким полароїдним фото, які я виставляла в Instagram, зі мною сконтактувався один італійський бренд. Вони захотіли, щоб я зробила для них те саме – знімала своє щоденне життя. У результаті мені дозволили робити все, що я захочу: я обирала локації та образи і знімала себе. І це був 2012 рік, коли соцмережі не були настільки розвинутими. Але вже тоді бренди шукали способи інтеграції на платформі.

  Я шукаю недоліки в об’єктах зйомки, бо вважаю, що вони найцікавіші.

 Я вважаю, що чим менша команда, тим простіше й веселіше. Фешн – це взагалі має бути фан.

Я завжди була готова до того, що працювати доведеться будь-коли. У фрілансерів узагалі немає графіку, завжди потрібно тримати себе в тонусі, знаходити силу волі. Буває дуже складно взяти себе в руки і виконати роботу вчасно. Я дуже часто відкладаю усе до дедлайну й тоді без сну та їжі все доробляю. Пам’ятаю, як ми з Венею Брикаліним закрилися в студії на тиждень і допрацьовували проекти. Веня шив аксесуари для луків, а я ретачила інші зйомки. Ми їли тости з сиром і пили розчинну каву.

Над зйомкою для великих брендів може працювати команда із 50 осіб. Але я вважаю, що чим менша команда, тим простіше й веселіше. Фешн – це взагалі має бути фан. Це творчість, яка повинна приносити задоволення.

Найкращий момент у фешн-фотографії – це шукати баланс між рамками від клієнта і своїм самовираженням. Я не шукаю конкретних референсів, аби точно повторити якусь позу на фото. А готую мудборди для зйомки. Краще розвивати себе і ходити по музеях і галереях, вивчати альбоми улюблених фотографів, дивитися класне кіно. І все це разом вплине на твою роботу. Для творчості важливо бути розвиненим та освіченим.

Мультизадачність

Я вважаю, що якщо у вас лежить душа до кількох занять, то не варто себе зупиняти. Не існує бар’єрів. Потрібно шукати шляхи, як усе поєднати. Наприклад, фешн дуже тісно пов’язаний з мистецтвом та музикою. Останні модні кампейни відзняли відомі режисери – навіть кіно тісно пов’язане з модою. Тепер уже ніхто не скаже, що ви не концентруєтеся на чомусь одному. Радше, що ви молодець і мультитаскер.

Дуже класно вміти робити все, і я вважаю, що це потрібний навик у наш час. Відповіді «я не можу» чи «я не вмію» просто не може бути. У моді треба працювати швидко, і перфекціонізм не завжди те, що треба. Потрібно вибирати: бути гнучким чи відточувати до ідеалу.