Робоча група, створена МОЗ, зараз розглядає законопроєкт «Про застосування допоміжних репродуктивних технологій». В Українській асоціації репродуктивної медицини виступили проти деяких норм законопроєкту, зокрема щодо тієї, де йдеться про заборону зберігання ембріонів довше, ніж на три місяці.

Документу поки немає в публічному доступі, але редакції The Village Україна вдалося ознайомитися з його робочою версією. Ми запитали в президента асоціації й у першого заступника міністра охорони здоров’я, чому стався конфлікт між МОЗ і спільнотою репродуктологів і на якому етапі розгляду зараз законопроєкт.

Що таке допоміжні репродуктивні технології

При застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) використовують:

  • репродуктивні клітини – статеві клітини (яйцеклітини, ооцити, сперма)
  • репродуктивні тканини – анатомічний матеріал, отриманий зі статевих залоз людини
  • ембріони – початкова стадія розвитку живого організму з моменту запліднення до завершення формування основних систем та органів (до восьмого тижня вагітності).

Також за ДРТ використовують донорські репродуктивні клітини й ембріони, пояснює президент Асоціації репродуктивної медицини Олександр Юзько. 

Ще два терміни, важливих для розуміння законопроєкту:

  • культивування ембріона людини – це запліднення in vitro (запліднення спермою яйцеклітини в лабораторних умовах) із перенесенням зиготи (заплідненої яйцеклітини) до спеціального середовища та спостереженням за початковим розвитком ембріона не довше п’яти днів.
  • редукція ембріонів – медична маніпуляція зі зменшення кількості ембріонів, що розвиваються в організмі жінки.

Хто може скористатися правом на застосування допоміжних репродуктивних технологій

  • жінка й чоловік, які перебувають у шлюбі 
  • жінка й чоловік, які живуть однією родиною й не перебувають у шлюбі 
  •  жінка, яка не перебуває у шлюбі 

У будь-якому випадку потрібна спільна добровільна згода чи просто добровільна згода.

До якого віку жінка може скористатися ДРТ? Його індивідуально визначає етичний комітет закладу охорони здоров’я, де надають медичні послуги, каже Олександр Юзько.

Відповідно, робочий проєкт закону передбачає:

  • регулювання умов і порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій
  • здійснення донації репродуктивних клітин і гарантій донора
  • умови й порядок зберігання, утилізації, транспортування репродуктивного матеріалу й ембріонів людини
  • порядок здійснення сурогатного материнства
  • відповідальність за порушення закону у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій

Коли ембріон стає плодом? 

У міжнародному й національному законодавстві немає єдиного підходу до визначення моменту початку життя, тож серед медиків немає єдиного погляду – чи вважати початком життя перебування людини в утробі матері, чи її народження. Водночас деякі дослідники в галузі біології та медицини кажуть, що від початку зачаття ембріон має всі властивості повноцінної істоти: нову та власну сутність, що характерна лише для неї; розвиток власного геному: створення своєї генетичної продукції, що відображає майбутню зовнішність і здоров’я людини, зазначає Олександр Юзько.

За законом України ненароджену істоту не розглядають як людину, але різні країни мають різні підходи до визначення моменту початку перебігу права на життя. Це відображається в законодавчому регулюванні абортів. Штучне переривання вагітності в Україні дозволене до 12 тижня за бажанням вагітної й до 22 тижнів – за медичними показами.

Що не так, на думку Асоціації репродуктивної медицини

Згідно з робочою версією документа, кріоконсервацію ембріонів дозволяють лише як тимчасовий захід для перенесення ембріона до матки (ембріотрансферу) й не довше, ніж на три місяці. Тобто ембріони не можна зберігати довше, ніж три місяці, без визначення дати ембріотрансферу. «Якщо людина має кріоконсервовані ембріони та захищає країну в лавах ЗСУ, то на використання цих ембріонів є три місяці, потім їх потрібно знищити», – коментують в Асоціації репродуктивної медицини. Крім того, там вважають, що ця норма не лише порушує права військових, а й, наприклад, людей з онкологічними чи іншими захворюваннями, що можуть впливати на репродуктивну функцію.

Репродуктологи пропонують не обмежувати терміни зберігання репродуктивних клітин, тканин та ембріонів, якщо подружжя чи один із його членів напише відповідне письмове розпорядження.

Крім того, робочий документ забороняє культивувати ембріони для їхньої подальшої кріоконсервації без подальшого ембріотрансферу. Для цієї процедури можна культивувати максимум два, у виняткових випадках – три ембріони. На практиці це означає: якщо ембріон поки що не збираються переносити в матку жінки, то не можна проводити запліднення в лабораторних умовах, і, відповідно, спостерігати за розвитком ембріона протягом п’яти днів у спеціальних умовах.

Президент Асоціації посилається на наказ №787. Згідно з ним, до матки справді рекомендують переносити один чи два ембріони, а при прогнозованій зниженій імовірності імплантації – три (за згодою пацієнтки). Також можна переносити один селективний ембріон (за згодою пацієнтки) та проводити кріоконсервацію решти ембріонів, щоби використати в подальших циклах, зазначає Олександр Юзько.   

«Міжнародні гайдлайни та публікації показують, що оптимальна кількість яйцеклітин для отримання вагітності після ДРТ становить 14–16 яйцеклітин на стимуляцію», – зазначають в асоціації. Детальніше з позицією репродуктологів можна ознайомитися за посиланням.

Які можуть бути наслідки, на думку Асоціації репродуктивної медицини

Зниження результатів лікування: «Можна очікувати, що падіння буде пропорційним до зниження кількості яйцеклітин. Бо не кожна яйцеклітина дає початок розвитку ембріона та вагітності, і кожна яйцеклітина – це «золотий запас» жінки. Законопроєкт вимагає позбутися «надлишкових» яйцеклітин». 

Так само й з ембріонами: «Заборона на кріоконсервування ембріонів або обмеження зберігання трьома місяцями призведуть до того, що всі інші яйцеклітини й ембріони, згідно із законопроєктом, мусимо викинути в смітник. Це в умовах катастрофічної демографічної кризи та величезної кількості людей у ЗСУ», – коментують в асоціації.

Може повернутися «важке та потенційно смертельне ускладнення – синдром гіперстимуляції яєчників – тільки заморожування ембріонів дає його ефективну профілактику», а також виросте рівень багатоплідних вагітностей і редукції ембріонів (зменшення їхньої кількості) – бо лікарі та пацієнти будуть намагатися переносити всі ембріони, які в них є, вважають в асоціації.

*Гіперстимуляція яєчників може виникнути в молодих жінок із великим запасом клітин. Також захворювання може виникнути через неправильно підібраний протокол стимуляції. Історію жінки про наслідки гіперстимуляції ми розповідали за посиланням.

Хто в робочій групі МОЗ і чому почався конфлікт

Перша онлайн-зустріч робочої групи щодо законопроєкту про ДРТ відбулася 17 квітня, розповідає Олександр Юзько, президент Асоціації репродуктивної медицини, професор, завідувач кафедри акушерства й гінекології Буковинського медуніверситету, а також медичний директор «Медичного центру лікування безпліддя». Також на зустріч запросили Миколу Грищенка – віцепрезидента асоціації, доктора медичних наук, професора й засновника клінік репродуктивної медицини імені академіка В.І.Грищенка, а також учасника асоціації Альберта Точиловського (у минулому – власника клініки репродуктивної медицини Biotexcom – ред.).

Перед зустріччю учасникам надіслали наказ про створення робочої групи та проєкт закону про ДРТ для ознайомлення. За словами Олександра Юзька, про нерозголошення інформації не попереджали, тому з проєктом також ознайомилися кілька лікарів-репродуктологів, які працюють у закладах охорони здоров’я різних форм власності. Репродуктивна спільнота розкритикувала деякі положення законопроєкту. Після цього представники асоціації зібралися на ще одну онлайн-зустріч, але всіх трьох вивели зі складу робочої групи нібито через конфлікт інтересів, каже Олександр Юзько.

«Ми не хотіли конфліктувати з МОЗ. У нас не було іншого вибору, щоб донести позицію репродуктивної спільноти щодо законопроєкту. Як відбувається подальше обговорення в робочій групі, нам невідомо», – каже президент Української асоціації репродуктивної медицини.

Перший заступник міністра охорони здоров’я Сергій Дубров у коментарі The Village Україна каже, що до складу робочої групи ввійшли депутати Верховної Ради, члени комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, представники клініки репродуктивних технологій, Національної спілки здоров’я України й адвокати. «Оскільки цей нормативний документ містить не лише медичні питання, він має розглядатися комплексно, враховуючи всі нормативно-правові аспекти», – зазначив Дубров.

Ми запитали в заступника міністра, чому виник конфлікт: «Відповідно до положення про робочу групу, перед початком її засідання завжди порушується питання конфлікту інтересів. Це є важливим питанням, тим більше, коли йдеться про законотворчу діяльність. Троє осіб, які входили до складу робочої групи, були власниками клінік репродуктивної медицини. Оскільки це є прямим конфліктом інтересів, ухвалили рішення виключити цих учасників зі складу робочої групи. Варто зазначити, що склад робочої групи не є фінальним і буде переформатовуватися», – відповів Сергій Дубров.

Заступник міністра не назвав точних термінів, коли законопроєкт винесуть на громадське обговорення: «Наразі ми перебуваємо на етапі опрацювання документа. Експерти робочої групи вносять свої пропозиції, правки. Лише після врахування всіх редакцій і погодження фінальної версії робочою групою документ винесуть на громадське обговорення», – коментує Дубров.