У травні 2023 року митець Олександр Нестерчук (Mikki Fingaz) поскаржився на використання стрітвір-брендом Syndicate логотипа, який створив він і який був зареєстрований як торговельна марка. Бренд на це відповів, що для них логотип створила інша людина, яка своєю чергою надихнулася зображенням на одному з блокпостів Києва, додавши, що цим логотипом уже кілька років користуються учасники київського руху «Азов».

Незадовго до того, у квітні, видавничий дім «Прометей» повідомив, що не видаватиме книжку Івана Багряного «Тигролови», допоки не буде вирішено питання авторського права. Виявилося, що правонаступники автора ще живі, а термін авторського права дійсний ще десять років, адже Багряний помер у 1963-му. В Українському інституті книги твір вважався таким, який не має спадкоємців, тобто протягом 30 років твори Івана Багряного видавалися незаконно.

А днями художниця та тату-майстриня Альона Жук поділилася історією про те, що за її ескізом, який вона відмовилася набивати людині, бо його вже придбали, інший майстер створив татуювання. «До того ж дешевше», – поділилася досвідом її клієнтка.

Як у цих і подібних ситуаціях працює авторське право, чи можна його захистити і яка різниця між ним, патентом і торговельною маркою, розібралися разом зі старшою юристкою практики судових спорів юридичної компанії «Міллер» Юлією Рябець.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Юлія Рябець

старша юристка практики судових спорів юридичної компанії «Міллер»

Що може захистити авторське право?

Авторське право оточує нас у побуті щодня. Під нього підлягають музика (з текстом і без), літературні твори, фото, дизайн, лекції, комп'ютерні програми, креслення, ескізи, об'єкти образотворчого мистецтва, твори архітектури, театральні постановки, хореографія, кліпи, аудіовізуальні твори й так далі. Об'єкти авторського права зазначені у статті 6 Закону України, але перелік не є вичерпним. Основне, що треба знати – авторське право розповсюджується на конкретні об’єкти. Тобто захищається форма, а не ідея.

Чи треба щось робити, щоб авторське право вступило в дію?

Намалював принт – він твій і вже охороняється авторським правом. Особливість авторського права в тому, що воно виникає з моменту створення об'єкта авторського права. Навіть якщо об'єкт незавершений або неоприлюднений. За законом, немає обов'язку додатково реєструвати авторське право. Проте це можна зробити, така процедура є.

Коли авторське право припиняє діяти?

Почнемо з того, що авторські права бувають майнові та немайнові.

Майнові авторські права – ті, які можна відчужити. Це про право використовувати твір будь-якими способами або забороняти його використання. Під час купівлі майнових авторських прав можливе, наприклад, подальше комерційне використання: продаж, опублікування тощо. Щоб придбати права, потрібно, щоб на це була згода власника. Адже передання майнових авторських прав фіксується двосторонньою угодою. 

Особисті немайнові права – це та частина прав, яка є невіддільною від особи автора, не може бути продана або ж навіть передана у спадщину. Ці права надають право автору:

  • залишитись анонімом або ж, навпаки, вимагати зазначення свого авторства;
  • виступати під псевдонімом;
  • вимагати зберігати цілісність об'єкта;
  • надати назву твору або залишити без назви;
  • присвятити твір комусь.

Майнові авторські права за загальним правилом спливають через 70 років після смерті автора (лік ведеться з 1 січня року, наступного за роком смерті). Автор – це саме та людина, яка створила об’єкт.

Особисті немайнові права автора охороняються безстроково.

Чим патент відрізняється від авторського права?

Якщо авторське право поширюється на твір автоматично, то патентування вимагає реєстрації. Запатентувати можна винахід або корисну модель – тобто щось нове та промислово придатне. Майнові права інтелектуальної власності на винахід становлять 20 років, а на корисну модель – 10 років.

Що робити, якщо хтось «запозичив» щось створене тобою? Який може бути алгоритм дій?

Кожна ситуація суб'єктивна, має різні обставини та різний об'єм доказів, який є вкрай важливим. Тому немає єдиної дорожньої мапи, за якою б гарантовано можна було б отримати позитивний результат у разі порушення.

Але є загальні первинні дії та гарантовані права. Якщо ви володієте правами на об'єкт авторського права, то маєте право забороняти його незаконне використання. Тому власнику таких прав передусім варто звернутися до порушника з такою вимогою. Це називається досудовим врегулюванням чи претензією. Але не забувайте невідкладно фіксувати всі порушення.

Тут важливо звернутися до правильної особи (порушника). Тут часто бувають помилки, наприклад, коли порушення було на сайті. І є окремі особи зі сторони порушника: власник сайту, хостинг або взагалі дизайнер, у якого є доступ до наповнення сайту.

Уже в цьому місці шляхи подальших дій розходяться. Адже потрібно розбирати детально обставини справи й потім обирати стратегію захисту своїх прав. Також власник об'єкта, звісно, може звернутися за захистом до суду.

Чи є «ненавмисне» або «некомерційне» використання чогось, що є об’єктом авторського права?

По-перше, ідея не захищається законом. Тобто якщо ідея не мала форми твору: ескізу, ілюстрації, музичного запису, відеоролика тощо, то захистити свої права не вийде.

По-друге, «ненавмисне» використання не є обґрунтованою підставою для порушення. Таке порушення має бути невідкладно «прибране»: зняте з виробництва, із сайту, соцмереж. Але і це не може гарантувати вирішення ситуації, адже у власника об'єкта можуть бути також фінансові чи репутаційні втрати у зв'язку з таким порушенням.

По-третє, є випадки, коли можна законно безоплатно та без згоди власника копіювати об'єкт авторського права – у випадку особистого (соціальні мережі) або некомерційного використання. Проте обов’язково варто зазначати автора.

Зокрема, це стосується цитування творів, якщо це зумовлено науковим або інформаційним характером твору чи повідомлення. Умовно, для наукових робіт ми можемо цитувати напрацювання інших науковців. Також використання творів може здійснюватися суб’єктами освітньої/наукової діяльності в місцях, де вони здійснюють освітню та наукову діяльність.

Також є винятки, яких об'єктів це не стосується:

  • комп'ютерні програми;
  • бази даних;
  • твори образотворчого мистецтва;
  • твори архітектури у формі будівель і споруд.

Саме для цього наші соціальні мережі й мають функцію репосту, щоб не було порушень. Під час репосту в разі використання чужого контенту сам репост уже містить інформацію про автора.

Розберемо кейс із творчістю Івана Багряного. Виявилося, що книжки Івана Багряного видають уже понад 30 років незаконно, бо досі живі його спадкоємці. Що мають право зробити в такому випадку правонаступники? І хто взагалі може бути правонаступником творчості?

У цьому та подібних випадках потрібно «очистити права» на твір. Тобто знайти всіх власників прав (100%), а це можуть бути як родичі, так і треті особи. Адже автор міг скласти заповіт і передати будь-кому права (або їх частину), або ж перед смертю відчужити права загалом.

Також часто під час очищення прав є якісь загублені 10% прав, і хоча б через це законне використання вже неможливе. Адже завжди є ризик претензій від цього «власника».

У випадку з «Тигроловами» з якоїсь причини родичі не надають дозволу на використання прав (за оплату) та не намагаються припинити порушення (незаконних використань твору). Ми, звісно, не можемо знати достеменно, але складається враження, що просто в них самих немає документів, які б підтверджували наявність у них прав (наприклад, свідоцтво про спадщину), але це лише припущення, оціночне судження, виходячи з обставин справи. Можливо, вони просто не бажають бути причетними до цього.

Іван Багряний помер у 1963 році, відповідно, за десять років (до 70 років) після цього строку дії охорони прав твір стане суспільним надбанням. Тобто будь-хто зможе вільно використовувати його твори без виплати авторської винагороди нащадкам автора.

Як з осмисленням культурної спадщини? Наприклад, вишиванок, візерунків, кераміки, яка має історичну цінність. Чи можна відтворити, умовно, косівську кераміку та сказати, що це твій стиль?

Законом передбачено конкретний перелік об'єктів, які не охороняються авторськими правами:

  • повідомлення про новини (пресінформація);
  • вираження народної творчості (фольклор) – коли автором є загалом народ;
  • закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти й інші державні документи;
  • державні символи, державні нагороди; державні знаки, емблеми, символи та знаки органів державної влади, Збройних сил України й інших військових формувань України, затверджені органами державної влади; символіка територіальних громад України, затверджена відповідними органами місцевого самоврядування;
  • грошові знаки;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники й інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності та на які поширюється право особливого роду;
  • абревіатури;
  • фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами).

Насамперед важко казати, наприклад, про вишиванку, як про щось унікальне винятково для нашої культури. Але якщо на вишиванці є певне зображення, створене автором, його повторне використання сторонніми особами може бути засуджено. Так, художниця Євгенія Гапчинська відсудила гроші за використання її малюнка для схеми в журналі зі схемами для вишивок.

Загалом тут працюють загальні норми щодо інтелектуальної власності. Потрібно перевіряти, чи не зареєстровані вже права на той чи інший об'єкт. А оскільки авторські права необов'язково мають бути зареєстровані, то тут варто ще моніторити ринок.

Але в будь-якому випадку відповідно до Закону (частина 3 статті 7) охорона не поширюється на технології створення та вираження твору, на ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони у творі виражені, описані, пояснені, проілюстровані. Виходячи з чого, саме техніки вишивки чи виготовлення кераміки не будуть об'єктом авторського права.

Окремо ж метод побудови викрійки для вишиванки вже може розглядатись як об'єкт патентування.

Чи захищається авторським правом, наприклад, стилістика зйомки? Якщо фотограф повторює ідею іншого фотографа?

Саме стилістика як ідея не захищається. Але самі фотографії є об'єктом авторського права.

Рекомендую також фотографам не нехтувати співпрацею за договорами, де буде зазначено, наприклад, що особа, яка присутня на фото, дає згоду на опублікування таких фото. Це корисно для портфоліо фотографа.

Що з торговельними марками?

Кейс із використанням брендом Syndicate зображення художника Олександра Нестерчука лежить у площині використання торговельної марки, оскільки робота Олександра зареєстрована саме як торговельна марка. У цьому ключі поцікавилися також, як у правовій площині захищені власники ТМ.

Чи можуть, наприклад, однаково називатися заклади громадського харчування: стритфуд «Котлета по-київськи» та ресторація «Котлета по-київськи»?

Торговельна марка та об'єкти авторського права регулюються по-різному.

Найголовніше й первинне: право на ТМ не виникає автоматично, його ви зобов'язані зареєструвати. Також важливо, що ви реєструєте його під конкретний вид послуг/товарів (він може бути не один). Відповідно, у цій самій сфері хтось інший після вас (у період дії свідоцтва на ТМ) не зможе зареєструвати таку ж ТМ.

Оскільки держава не контролює ці порушення, тут усе залежить від того, чи є зацікавлені особи, які будуть вимагати припинення порушення використання ТМ і, звісно, зможуть надати докази того, що в них є права на конкретну ТМ.

Конкретно щодо «Котлета по-київськи» – це позначення (як ТМ) не підлягає реєстрації.

Насправді я рекомендую завчасно перевіряти позначення (ТМ), чи воно вільне, чи взагалі підлягатиме реєстрації. Тому що робити ребрендинг на етапі, коли вже бізнес є впізнаваним – це надважко та може коштувати чималих витрат. До того ж без зареєстрованої ТМ в Україні ви не зможете:

  • масштабувати свою справу та зареєструватись на міжнародному рівні;
  • зареєструвати домен UA, який захищає держава.

Відомі люди та бізнеси часто реєструють ТМ декількома мовами, щоб знизити ризики подібного вживання.

ТМ може бути:

  • текстова;
  • візуальна (картинка);
  • комбінована (текст+картинка).

Свідоцтво на ТМ видається на 10 років, а далі все працює, як із підпискою – ви просто продовжуєте термін. Повторна реєстрація не потрібна.