Ставати донорами крові для наших захисників закликав Володимир Зеленський у перший день повномасштабного вторгнення. Українці активізувалися настільки, що з’явився навіть надлишок крові. Через два місяці, коли кров використали або утилізували через закінчення терміну придатності, її запаси повернулися до довоєнного рівня. Зараз активність у здаванні крові зменшилася, каже виконавча директорка платформи «ДонорUA» Ірина Славінська.

Разом із проєктом «ДонорUA» та ГО «Агенти крові» розповідаємо, чому важливе регулярне донорство, чим відрізняється здавання крові від здавання її компонентів і як стати донором резерву.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Скільки донорів має бути в Україні, щоби потреби в крові були забезпечені

За стандартами ВООЗ, Україна потребує 33 донорів на 1000 населення. Ще до війни ми мали дефіцит, бо кількість донорів була втричі меншою.

Щоби вчасно забезпечувати кров’ю та її компонентами тих, хто її потребує, у резерві мають бути два мільйони постійних донорів, розповідає The Village Україна виконавча директорка «ДонорUA» Ірина Славінська. Поки що на платформі зареєстровані понад 100 000 донорів.

Як змінилася культура донорства з початком повномасштабного вторгнення

Як саме потреба у крові збільшилася з початком повномасштабного вторгнення РФ, достеменно невідомо, оскільки відповідні підрахунки вимагають часу та державного моніторингу, розповідає The Village Україна комунікаційниця «Агентів крові» Софія Телішевська: «Одне ми знаємо напевне: коли потреба у донорах є, люди її закривають. Швидше й активніше, ніж будь-коли».

Фото: «Агенти крові»

За її словами, кожного дня, коли чергують волонтери «Агентів крові», вони зустрічають людей, які ніколи раніше не здавали кров і стали донорами вперше в 40 років. Наприклад, за перший місяць війни лише в Києві здали кров удвічі більше людей, ніж у мирний час. Вони пішки діставалися до пунктів здачі крові, очікували у величезних чергах і розходилися лише під час комендантської години.

Водночас ще до повномасштабного вторгнення волонтерам було складно «привчити» донорів здавати кров незалежно від того, чи потребує цього конкретна людина, розповідала засновниця «Агентів крові» Олена Балбек в інтерв’ю виданню Ukrainer. Частина людей не звикли ділитися кров’ю безоплатно (у Радянському Союзі донорам платили). Але важливо, щоб людина робила донації не через гроші, а через свої переконання.

Донорство може принести й користь для здоров’я. Наукові дослідження свідчать про те, що донори мають менший ризик розвитку злоякісних пухлин і меншу схильність до виникнення тромбозу, рідше хворіють у цілому. Крім того, вони регулярно здають аналіз крові, тому можуть безоплатно стежити за станом здоров’я та відчувають ефект warm glow (піднесення після донації, коли люди відчувають радість і задоволення від того, що «роблять свою справу», щоби допомагати іншим).

Для донорів також є чимало багато бонусів: наприклад, знижка на промокод у таксі #Uber4Donors або знижки на мерч від українських брендів (Griffon Socks, «Авіація Галичини», Twins Store).

Що таке компоненти крові та у яких випадках вони потрібні

Цільну кров ніколи не переливають від донора до реципієнта, пояснюють у ГО «Агенти крові». Кров розділяють на еритроцити, лейкоцити, плазму та тромбоцити. Умовно порцію крові розділяють на три частини, тому часто кажуть, що одна донація дорівнює трьом урятованим життям.

  • За масивних втрат крові або після трансплантації органів потрібна плазма.
  • Еритроцити використовують для відновлення втраченої крові, лікування анемії та гіпоксії.
  • Тромбоцити переливають пацієнтам, які мають критично низький їхній рівень, що внеможливлює своєчасне утворення тромбу в місці кровотечі.
  • Лейкоцити утилізують, бо вони не мають кровоспинних властивостей.
  • Водночас гранулоцити, різновид лейкоцитів, застосовують для пацієнтів, які проходять курс хімієтерапії та трансплантацію кісткового мозку, а також для тих, у кого розвивається бактеріальна або грибкова інфекція, яку не можуть подолати антимікробні засоби.

Донори можуть здавати цільну кров або окремо її компоненти. Наразі найбільша потреба саме у здаванні крові, а також у тромбоцитарній масі, яку використовують для лікування онкологічних захворювань, кажуть «ДонорUA».

Чим відрізняється донація крові та її компонентів і як довго можуть зберігатися запаси

Підготовка до здавання крові або її компонентів фактично однакова: дотримуватися «дієти донора», висипатися та вживати багато рідини. Різниця полягає швидше у процедурі.

  • Гранулоцити беруть лише в «Охматдиті». Донору вводять препарат для збільшення рівня гранулоцитів. Через кілька годин він повертається на кровоздавання.
  • Плазма здається майже так просто, як цільна кров, але процедура триває довше, 40–45 хвилин.
  • Здавання тромбоцитів займає понад годину. Спочатку донор проходить обстеження, а компоненти крові здає через кілька годин або наступного дня.

Кров може зберігатися до 42 діб, тромбоцити – до п’яти діб. Продовжити придатність крові та компонентів допомагає кріоконсервування – низькотемпературне довготривале збереження біологічних матеріалів.

Тоді, наприклад, тромбоцити можна зберігати до 24 місяців, а плазму – до 36. Але терміни зберігання плазми не можуть бути більшими за три роки, згідно з наказом МОЗ, коментує виконавча директорка «ДонорUA» Ірина Славінська.

Але й тут є нюанси: щоби використати плазму після піврічного зберігання (180-тиденного карантину), донор має здати кров удруге, щоб центр повторно її дослідив. Тому важливо, щоб донорство було регулярним.

Як часто можна здавати кров і її компоненти

Частота донації залишається незмінною: кров можна здавати раз на два місяці, важливо витримати інтервал 60 днів. Якщо ви жінка й у вас інтенсивна менструація, то варто збільшити цей інтервал, щоби не нашкодити організму. Аби запобігти розвитку залізодефіцитної анемії, регулярних донорів обстежують за показником умісту феритину (норма сягає не менше 15 мкг/л).

Щодо регулярних донацій плазми, яку заготовлюють методом аферезу (процес відокремлення клітинних і розчинних компонентів крові за допомогою спеціального пристрою), то вона не має перевищувати 26 процедур на рік з інтервалом не менше 14 днів.

Фото: «Агенти крові»

Також після здавання цільної крові доведеться чекати не менше 30 днів, щоби можна було здавати плазму. Більше інформації про інтервали можна знайти за посиланням.

Як дізнатися, яка потреба в центрах крові та в яких регіонах

На сайті «ДонорUA» можна знайти списки центрів, де можна здати кров у певному регіоні. Ця платформа рекомендована МОЗ. Центри надають інформацію щодо потреб до державної системи управління інформацією, а система автоматично отримує ці дані. Відповідно до цього платформа робить розсилки донорам резерву.

Однак на час воєнного стану не можна оприлюднювати потреби центрів крові, які вони мають запаси – це питання державної безпеки, коментують «ДонорUA». Також закритою є інформація про доставлення крові: куди її доставляють, звідки та у якій кількості.

Водночас кров потрібна як військовим, так і цивільним, які постраждали внаслідок бойових дій або мають певні захворювання. Втрату крові вважають однією з найбільш поширених причин смерті під час бойових дій. В Україні немає точної статистики, але світова свідчить, що від 25% до 45% військових втрат стається саме через втрату крові.

Три способи стати донором

  • Стати донором резерву можна за посиланням. Необов’язково чекати, доки ви отримаєте запит на кров, можна самостійно запланувати здавання крові в особистому кабінеті на платформі.
  • Можна записатися на здавання крові разом із волонтером, який супроводжуватиме протягом усього процесу донорства. Це можна зробити за допомогою чат-боту в Telegram «Агент Крові Плазма». Там можна вибрати зручну для себе дату. За кілька днів до донації координатори надішлють інформацію щодо підготовки. У вказаний день волонтер зустріне донора на місці здавання крові.

З травня волонтери організації поновили чергування в центрах здавання крові: щовівторка чергують в Інституті Серця, щосереди – в Охматдиті та щочетверга – в Інституті Амосова, а також в Одеській обласній станції переливання крові.

  • Записатися на корпоративну донацію. У такому випадку медична бригада приїздить до офісу, а також передбачена лекція про донорство, спільна фотосесія тощо.

Такі донації Асоціація донорів проводила ще з 2012 року. Зараз їх проводять «ДонорUA» й «Агенти крові». На корпоративні донації можна записатися тут або тут.

До вторгнення було по шість Днів донора за місяць, зараз – максимум три, компанії почали повертатися в офіси з червня, розповідають в «Агентах крові». Багато з них не могли оплатити донацію, тому Дні донора влаштовували на добровільних засадах. Натомість «ДонорUA» кажуть, що кількість корпоративних донацій, у середньому від трьох до п'яти на місяць, суттєво не змінилася після початку повномасштабної війни.

Якщо не можете або поки не наважуєтеся стати донором, можна стати волонтером, який його супроводжує. З початком повномасштабного вторгнення РФ в «Агентах крові» сформувався штаб людей, які були готові розв’язувати нагальні питання донорства крові в Києві. Організація працювала із сімома центрами: «Феофанія», Інститут Серця, Інститут Раку, Інститут Амосова, «Охматдит», військовий шпиталь і Центр Дитячої кардіології та кардіохірургії. Також стати волонтером можна на сайті «ДонорUA».

На перспективу

«Агенти крові» спільно з українським представництвом EPAM до початку повномасштабного вторгнення також планували випустити спеціальний застосунок для донорів, який має спростити комунікацію з центрами крові. Але поки його реліз відклали, адже головна команда розробників залишилася заблокованою в Харкові.

Ще одним способом донації могли би стати кровомобілі, або бладмобілі. Їх можна використовувати для доставлення крові бійцям (у 2017 році благодійний фонд «Клуб Дивосвіт» на чолі з лікарем Ростиславом Зауральським зібрали на перший в Україні кровомобіль понад пів мільйона гривень за два місяці. Він був потрібен для надання невідкладної домедичної допомоги в зоні АТО).

Водночас в Ізраїлі або в Іспанії в такому кровомобілі можуть здати кров усі охочі. Ба більше: в Ізраїлі 90% донацій припадає саме на здавання крові у бладмобілях. Такі автівки зупиняються в людних місцях – бізнес-центрах, торгових центрах, військових таборах, університетах, а також на станціях MDA (Національна служба крові Ізраїлю).

Водночас поява кровомобілів може лише посилити упередження українців щодо донорства, вважає комунікаційниця «Агентів крові» Софія Телішевська. У багатьох людей є страх, що під час донації можна інфікуватися певними хворобами, що передаються через кров, а поява кровомобілів може лише ускладнити ситуацію.

Тому поки що в Україні буде ефективніше здавати кров у відповідних центрах (які матимуть морозильники для зберігання крові та її компонентів), а потім забезпечити їхнє перевезення, згідно з потребами, кажуть у «Агентах крові».

Також згідно із законом, який набув чинності в січні 2021 року, в Україні планують створити Національний реєстр донорів. Це не платформа з відкритим доступом: реєстр потрібен для того, щоб здавати кров і її компоненти без прив’язування до місця реєстрації; моніторити потреби та запаси крові; фіксувати реакції донорів і пацієнтів; контролювати якість, умови зберігання та доставлення компонентів крові.

Цей реєстр мав би функціонувати вже до кінця 2021 року, натомість реальність внесла свої корективи. Але згідно з постановою Кабміну, реєстр може почати роботу до кінця 2022 року.

Підтримати діяльність «ДонорUA», що включає на сьогодні доставлення крові в гарячі точки, можна за реквізитами на сайті або в застосунку Glovo. Також можна підтримати організацію, яка займається виробництвом кровоспинних засобів «Кровоспас».

Крім того, у межах проєкту «Зупинимо кров» «Агенти крові» збирають аптечки для бійців тероборони, пожежників і волонтерів, які займаються евакуацією людей. Підтримати проєкт можна також, придбавши футболку українського бренда Syndicate.

Обкладинка: «Агенти крові»