Є питанняЧому сирени вмикають так часто? Як на практиці працює система сповіщення про повітряну тривогу
Та як відрізнити попереджувальний сигнал від справжньої тривоги
Ми вже писали текст про сирени в Києві. На жаль, менше ніж за тиждень після його виходу українці на практиці відчули, як працює повітряна тривога, а ще через два тижні війни навіть перестали на неї реагувати.
Чому сирену вмикають так часто, але «нічого не відбувається»? Чому її чутно не у всіх районах Києва, хоча сповіщення від КМДА приходять? Скільки є часу після сигналу, щоб добігти з дому до укриття? Пояснюємо разом із директором Департаменту муніципальної безпеки КМДА Романом Ткачуком.
Скільки сирен у Києві, де вони розташовані та який принцип їхньої роботи
На дахах київських підприємств розміщено приблизно 150 сирен, які працюють завдяки окремим блокам керування. По суті, ми чуємо повітряну тривогу тоді, коли електродвигун розкручує великі маховики, які завдяки повітряному тиску видають конкретний звук.
Цю систему не оновлювали більше 50 років. У 2022 у КМДА планували перейти на цифру. На це вже виділили 11 мільйонів гривень з бюджету міста, але не встигли змінити систему оповіщення до вторгнення рф.
Нові електронні системи мають встановлювати на стовпах. Така система оповіщення буде працювати навіть за відсутності електропостачання.
Хто і коли вмикає сирену
Це робить оперативний черговий пункту управління Кабміну, який працює цілодобово. Інформація до нього надходить від оперативного чергового на головному центру Повітряних сил ЗСУ не пізніше, ніж за три хвилини. Після цього черговий вмикає сирену «в режимі негайно».
Водночас директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук каже: якщо реалістично оцінювати ситуацію, то у випадку ракетного удару система ППО навряд чи встигне виявити ракету, тому і сирену теж ввімкнути не встигнуть. Але зреагувати у разі нальоту авіації можливо, бо літаки радар може побачити раніше.
Чому сирену чутно не у всіх районах Києва, навіть якщо приходить сповіщення від КМДА?
Бо треба збільшувати область покриття території міста, враховуючи сучасну забудову, інфраструктуру та акустичні показники. Це можливо лише після капітального ремонту системи оповіщення.
Тому поки у КМДА киянам радять стежити за початком та відбоєм повітряної тривоги у додатках «Київ цифровий» або «Повітряна тривога», який розробили Ajax System за підтримки Мінцифри. Там можна вибрати свій регіон, а також деякі райони.
Чому сирени звучать так часто?
На одному з брифінгів радник Офісу президента Олексій Арестович пояснював, що повітряна тривога не завжди означає те, що ракети чи літаки летять саме у вашу область чи місто. Її оголошують просто за фактом зльоту, адже зрозумілий лише загальний напрямок ракети, а точне місце, куди вона може влучити, визначити важко.
Також сирена необов’язково означає тривогу, вона може бути попереджувальною.
Як звучить попереджувальна сирена. Це один довгий гудок, постійний та рівномірний, тривалістю до 7 секунд. У такому разі треба ввімкнути офіційні радіо- чи телеканали та слухати інструкції.
Як звучить сигнал загальної тривоги. Це звук, який наростає та знижується, триває одну хвилину та повторюється не менше трьох разів із 30-секундною паузою. Тоді треба йти в укриття.
Скільки маємо часу, щоб зреагувати на сирену? Бо є страх, що можна не встигнути, тому краще залишитися вдома.
Це залежить від засобу повітряного нападу, висоти та швидкості польоту, відстані до місця запуску (вильоту). На сьогодні в Києві орієнтовний час реагування – від 10 до 30 хвилин.