Українці, які евакуюються через війну, зможуть отримати тимчасовий захист у європейських країнах. Таке рішення одноголосно ухвалила 4 березня Рада ЄС на засіданні у Брюсселі. Його опублікували в Офіційному віснику Євросоюзу, тож рішення відразу набуло чинності.

В українському представництві Європейського союзу пояснюють, що тимчасовий захист має бути негайним та колективним. Це означає, що евакуйовані українці не мають подавати індивідуальні заяви, щоб отримати притулок. Вони мають право на житло, роботу, медичну допомогу та освіту.

Разом із головним юристом групи «Фірма» Олександром Волошенком пояснюємо, що означає рішення Ради ЄС, хто може отримати тимчасовий захист та на який термін.

Чому українці – не біженці, а особи під тимчасовим захистом?

Згідно з українським законодавством, яке у тлумаченні визначень несуттєво відрізняється від законодавства інших країн, біженець – особа, яка не є громадянином певної країни. Натомість особи, які потребують тимчасового захисту – це іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в певній країні.

Підстави для отримання статусу біженця мають індивідуальний (особистісний) характер. Це можуть бути побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, політичних переконань чи належності до певної соціальної групи, громадянства чи підданства.

Натомість підстави для отримання статусу особи, яка потребує тимчасового захисту, мають зовнішній характер: зовнішня агресія, іноземна окупація, громадянська війна, зіткнення на етнічній основі, природні чи техногенні катастрофи. Тому ситуація в Україні є радше підставою для отримання статусу особи, яка потребує тимчасового захисту.

Також у Директиві ЄС українці, які рятуються від війни, вважаються переміщеними особами. Водночас представники Євросоюзу наголошують, що евакуйовані українці є біженцями. Можливо, обмовка, але насправді це поняття не тотожні та мають різну юридичну процедуру.

Хто може отримати тимчасовий захист?

  • Громадяни України
  • Громадяни третіх країн або без громадянства, та члени їхніх сімей, які жили в Україні до 24 лютого 2022 року, тобто до початку російського вторгнення, та перебувають під міжнародним захистом. Такими особами є дипломати, консули, агенти міжурядових та міжнародних організацій.
  • Громадяни третіх країн, які мали посвідку на постійне проживання в Україні

Водночас рішення ЄС не передбачає тимчасовий захист для тих, хто не має постійної посвідки на проживання. Передусім це іноземні студенти та особи із тимчасовою посвідкою. У Єврокомісії їм обіцяють посприяти в поверненні додому, але теоретично держави ЄС також можуть надати таким людям тимчасовий захист.

Чи можуть отримати захист українці, які опинилися за кордоном до 24 лютого?

Так, рішення Ради ЄС поширюється і на тих, хто евакуювався до початку вторгнення рф в Україну, або перебував на території ЄС через роботу чи відпустку та не встиг повернутися до України.

Скільки буде діяти тимчасовий захист?

Тимчасовий захист буде діяти протягом 1 року, але якщо ситуація в Україні покращиться, механізм можуть достроково зупинити. Водночас цей період можуть автоматично подовжити ще на шість місяців, максимум двічі. Також Європейська комісія може запропонувати Раді ЄС збільшити тривалість захисту ще на один рік. Тобто максимальний строк тимчасового захисту – три роки.

Чи всі країни ЄС мають дотримуватися рішення Ради, чи це скоріше рекомендація?

Що стосується права, європейські цінності не декларативні, тому вони не мають рекомендаційного характеру.

Поки що вважається, що українці зможуть тимчасово проживати у будь-якій країні ЄС. Але ми припускаємо, що надалі можуть виникнути певні квоти.

Крім тимчасового захисту, країни-члени ЄС можуть надавати захист згідно зі своїм законодавством.

Що українцям, які рятуються від війни, треба робити після перетину кордону?

Українці, які рятуються від війни, отримують статус тимчасового захисту автоматично після перетину кордону. Після цього вони зможуть їхати у ту країну ЄС, де їм буде зручніше знайти місце проживання, наприклад, де у них живуть родичі чи знайомі.

Кожен українець має право вирішити, подавати йому заявку на притулок та отримання статусу біженця, чи ні.

Якщо евакуйовані українці вирішать подати заяву, вони мають залишатися у тій країні, де її подали, поки заяву розглядатимуть. Щоб отримати статус біженця, доведеться чекати багато місяців.

Звісно, після перетину кордону виникає багато організаційних та митних питань: пошук оселі, медична допомога, харчування, але ці питання скоріше поза юридичною компетенцію – місцеві волонтерські організації розуміються на них краще.

Які документи потрібно за можливості взяти із собою, якщо зібралися евакуюватися

  • паспорт, український та закордонний
  • свідоцтва про народження та шлюб
  • дипломи про освіту
  • медичні картки
  • акти на землю, нерухомість, особливо якщо придбали до 2012 року
  • поземельна книга (для власників будинків в селах)
  • первинні документи, електронні ключі (для підприємців). Якщо електронні ключі загубилися, варто їх скасувати.

Країни ЄС максимально спростили перелік документів для перетину кордону. Наприклад, для в’їзду у Чехію достатньо закордонного чи українського біометричного паспорта, а дітям необхідно мати свідоцтво про народження. Домашніх тварин можна ввозити без документів. Також необов’язково мати сертифікат про щеплення від COVID-19, або здавати ПЛР-тест.

Бережіть себе та своїх близьких, вірте в ЗСУ, вірте в Україну. Як казав Томас Фуллер: «Найтемніший час доби перед світанком», тож скоро буде світанок.

Усю оперативну інформацію про війну читайте в нашому телеграмі

«Нормальні новини» 

ілюстрація: pixabay