Власний досвідЯ вивчив іноземну мову без курсів

По-друге, слухаю немало шведської музики. Одні з моїх улюблених музикантів є шведами, і мені завжди цікаво слухати їхні інтерв’ю. Серед таких можу назвати електронні гурти iamamiwhoami, The Knife, Fever Ray, Ljusår та всі музиканти незалежного лейблу To whom it may concern. Хоча співають вони здебільшого англійською, багато інтерв’ю можна знайти шведською. Мені завжди цікаво дивитися глибше у їхню творчість і розуміти відтінки різних слів; цікаво наскільки мова передає філософію життя культури. Наприклад, концепція Lagom у Швеції проглядається навіть у мові та музиці.

Також я спілкуюся зі своїми друзями зі Швеції: зазвичай по Skype або переписуюся у WhatsApp. Носіїв мови знайшов через організацію «Європейський Молодіжний Парламент – Україна» та через волонтерство у лейблі To whom it may concern. Саме у розмовах з друзями зрозумів, що можу говорити шведською.

Це не перший досвід вивчення мов. Я більш глибоко знаю німецьку та французьку. Я думаю, що чим більше мов знає людина, тим ширший стає її світогляд. Як казав Сковорода: «Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина». У вивченні шведської дуже допомогли знання німецької та англійської. Якщо ти знаєш німецьку – то набагато легше вивчити шведську, адже в обох досить схожа структура. Обидві мови належать до германської групи мов. Тим паче, що шведська навіть простіша, ніж німецька, через відсутність відмінків.

Треба було з чогось почати. Я перебирав купу книг і в процесі цього викинув усі книги наших авторів – вони просто вигадують неіснуючі правила і не вміють доступно пояснювати, забагато академічності. «Методом тику» я натрапив на кембриджські книги, зокрема серію «In Use», яку досі всім рекомендую. Маленькими порціями я засвоював граматику – кембриджські книжки подають матеріал невеликими юнітами, я майже кожен день брав 1-3 юніти, вивчав матеріал і робив вправи.

Потім я почав тренувати слух. Вмикав радіо BBC, де напружував слух, щоб вловити хоча б окремі слова, потім речення, а вже згодом – розумів сенс програм. Найважче – це розуміти швидкий британський акцент, після нього всі інші акценти легкі.

Але без живого використання я знав лише правила, які й так з часом забулися б. Тому я почав сидіти на різних сайтах з мовного обміну. Пробував декілька ресурсів, але найбільш корисним був italki.com – там є професійні викладачі, а є просто люди, з якими здійснюєш мовний обмін. Так я знайшов мовних партнерів з США і Британії. Я допомагав їм з російською, яку вони вчили, а вони мені з англійською. По суті, я просто спілкувався по Skype 1-2 рази на тиждень і майже щодня переписувався. Вживання часів та інших правил увійшло в моторну пам’ять, що я і перестав про це замислюватись. Напевно, це був найбільш критичний і важливий момент у вивченні – мати носіїв мови для спілкування. Після того класично – серіали в оригіналі, книги і так далі. Коли зустрічаєш там речення, в якому використано правило, яке нещодавно вивчив, – набагато легше в контексті його закріпити.

Найефективніше – слухати і читати лише мовою, яку хочеш вивчити. Навіть коли рівень мінімальний, треба намагатися спілкуватися з носіями мови, які можуть тебе швидко виправити. З ними можна познайомитися у культурному центрі, яке має кожне посольство в нашій країні. Також вони часто організовують заходи на зразок «Тиждень італійського кіно» чи зустрічі з письменниками. Через два місяці вивчення мови – я поїхала в Італію за студентським обміном і згодом вже майже не відчувала дискомфорту і бачила, що мене розуміють.

Наскільки я знаю, в Україні немає можливості вчити каталонську на курсах. Оскільки я журналіст, то вивчаю здебільшого через читання преси та соціальних мереж. Також спілкуюся з подругою-лінгвісткою, яка живе безпосередньо у регіоні. Іноді слухаю відео, але ще погано сприймаю мову на слух. Пробував за допомогою підручників, які надала подруга, але швидко відклав їх. Натомість, у нас з’явився ритуал – ми переписуємось каталонською мовою майже щоранку. Таким чином, я маю змогу дізнаватися нові слова та фрази практично щодня.

Найкращий спосіб вивчити мову – говорити. Тут я вам не відкрию Америку. Музика дуже допомагає, книги, радіо. Ти слухаєш пісні й потім дивишся текст. Польська, як виявилось, куди більше подібна на українську, ніж російська. Вивчити її справді неважко, окрім відмінювання – тут дуже заплутано із закінченнями, я досі роблю помилки. Але оскільки я спілкуюся польською щодня, то я просто запам’ятовую, як якісь слова відмінюються, визначаю в голові їхній рід і число. Думаю, що і за два місяці можна було б говорити, якби щодня цим займався, а так зайняло 4-5. У школі ми вчили китайську 11 років, 6 уроків на тиждень, тому інші мови потім уже не здаються важкими.