ПодкастиНеправильні тренування збільшують ризики передчасної смерті – колонка Med Goblin

Чи зробить вас спорт здоровішими – важко сказати

Картинки красивих підтягнутих тіл, які ми бачимо в Instagram чи голлівудських фільмах, змушують багатьох людей прагнути до ідеальних форм. Це породжує культ спорту, бігу, присідань, виснажливих тренувань у залі, які до того ж – атрибут «успішного успіху». Звичайно, це краще, ніж образ краси із 60-х років, коли цигарка була обов’язковим елементом чоловічої краси у фільмах. Але чи зробить захоплення спортом нас більш здоровими – сказати важко. Декого це робить навіть більш хворими.

Візьмемо до прикладу біг. Останнім часом він став чи не найпопулярнішим різновидом фізичних навантажень – люди бігають, аби скинути вагу, щоб мати хобі, кидати собі виклик і досягати цілей або ж просто «для здоров’я». Але якщо пробіжка в помірному темпі протягом 30 хвилин за нормального самопочуття людині не зашкодить, то біг на 20 кілометрів або на час може нести загрозу. Це ненормальні фізичні навантаження для нашого організму, тому перш ніж ними займатися, слід звернутися до лікаря та пройти обстеження у спеціаліста спортивної медицини. А для людей із надмірною масою тіла, які вирішили схуднути, біг – узагалі дуже погане рішення.

Під час бігу навантаження на суглобові поверхні збільшується, саме тому важлива правильна техніка. Візьмемо до прикладу двометрову накачану людину, яка важить 120 кг, і людину, що важить 55 кг. У них різна кількість м’язів, різна маса, а от склад суглобів приблизно однаковий. Що важча людина – то менш бажано їй займатися бігом без правильної техніки.

Окрім цього, чимало людей мають різні патології, що дають про себе знати лише за великих фізичних навантажень. Наприклад, людина, яка ніколи не бігала довгі дистанції, може дізнатися, що в неї проблеми із провідністю в серцевому м’язі, інколи лише пробігши 10 км. Якщо людина взагалі не звертає увагу на свій пульс і не стежить за тим, що відбувається з її організмом під час навантаження, вона може пропустити серйозні проблеми зі здоров’ям. Потім усе закінчується смертями на марафонах. До речі, вони трапляються щороку.

Займатися із тренером – не завжди безпечно

100% безпечних речей не існує, ризики є завжди. Наприклад, людина, яка регулярно підіймає 200 кілограмів, навіть із правильною технікою, найімовірніше, матиме геморой у прямому сенсі цього слова. Це побічний ефект таких тренувань.

Для того, щоб заняття в залі були відносно безпечними, необхідно займатися із професійним тренером, який знає особливості свого клієнта, адже не всі вправи корисні для всіх. Також важливо стежити за станом своєї серцево-судинної системи, слідкувати за пульсом під час різних навантажень. Помірні фізичні навантаження корисні для серця, а надмірні – коли пульс виходить за межі безпечного діапазону на тривалий час – призводять до кисневого голодування серця.

Наслідки від неправильних тренувань проявляються не одразу, але це збільшує ризики того, що людина передчасно помре. Років на 10 раніше.

Ще одна проблема виникає, коли люди прагнуть нарощувати м’язи. Тренуючись із вагою в залі, зрештою вони доходять до свого фізіологічного максимуму, адже їхні гени запрограмовані на максимальний розмір м’язів і максимальну масу, яку вони можуть підняти. Багато хто на цьому не зупиняється та продовжує збільшувати вагу. І тут уже річ не у здоров’ї, а в хобі та досягненні все вищих і вищих результатів. Часто для цього люди йдуть у фармакологію за анаболічними гормонами й цим надалі погіршують своє здоров’я.

Наслідки від неправильних тренувань проявляються не одразу, але це збільшує ризики того, що людина передчасно помре. Років на 10 раніше

По-перше, всі гормони, які люди отримують із зовнішніх джерел, пригнічують природне утворення власних гормонів. Наприклад, якщо приймати тестостерон, власний тестостерон припинить вироблятися. Поки людина приймає препарати, скарг не виникає, але як тільки зупиняється – починаються проблеми.

По-друге, швидке збільшення м’язової маси створює підвищене навантаження на серце: воно не встигає так швидко накачуватися. Кожен кілограм м’язів – це додаткові судини, у які серцю треба прокачувати кров. Що довшою стає «трубочка», яка йде від серця, то більшим стає на нього навантаження. Відповідно, серце не встигає призвичаїтися до такої великої роботи, й у людей з’являються ризики гострих коронарних станів (наприклад, інфаркту міокарда).

Це також призводить до розриву самих м’язів. Ба більше, разом із м’язами в людей не накачуються зв’язки чи суглоби. Тому легко отримати проблеми з колінами та спиною.

Узагалі не тренуватися – теж не ок

Усе це не означає, що сидіти цілий день в офісі та нічим не займатися – це здорово. Навпаки, шкода від такого способу життя ще більша. У людей, які проводять багато часу сидячи, погіршується кровообіг у нижній частині тіла, в гомілках та органах малого таза. Це спричиняє застій крові, відсутність нормальної циркуляції та, як наслідок, призводить до різних захворювань у майбутньому – тромбозу, варикозного розширення вен, слабкості тазового дна, геморою, збільшення ризиків простатиту.

Коли ми багато сидимо, починаються проблеми зі спиною, адже сидіти за комп’ютером – неприродне для людини положення. Плюс це ще й шкодить серцю, адже його потрібно тренувати. Помірні аеробні навантаження в інтенсивному темпі, наприклад, легкий біг чи плавання – це корисно як для фізичного здоров’я, так і для психічного. Саме тому одна з перших речей, які радять робити пацієнтам із клінічною депресією, це додати фізичну активність.

Якими різновидами фізичної активності займатися корисно та безпечно, слухайте в новому випуску.