Буває так, що любиш людину, але сексу з нею якось не хочеться. Або ж, навпаки, хочеться сексу з тими, до кого взагалі немає ніжних почуттів, а з тим, кого любиш, якось не складається. Класичний приклад – Генк Муді з серіалу «Блудлива Каліфорнія», який наче дуже сильно кохає свою дружину, але однаково продовжує зваблювати інших жінок, не маючи змоги побудувати прив’язаність до своєї коханої.

Деякі люди взагалі звикли сприймати секс, любов і близькість як єдине ціле. Недарма існує фраза «займатися коханням». Але на практиці часто секс має мало спільного з переживаннями любові й психологічної близькості з іншою людиною. Як це працює?

Слухайте детальну розмову про любов і близькість у нашому подкаст-шоу «СЕКСУАЛЬНИЙ ПОДКАСТ», який ми записали разом з партнером – брендом Libresse.

Що таке близькість і яке вона має значення в стосунках?

Близькість – це психологічний простір між людьми, у якому можна не лише розуміти та говорити про свої почуття, але й переживати їх поруч, не втікаючи від контакту. Наприклад, коли є змога не просто сказати, що соромишся свого тіла (це ще не близькість), а буквально пережити цей сором разом з іншою людиною. Стати на деякий час більш вразливим. Водночас інший партнер(ка) здатен залишатися в цьому моменті чесним, дбайливим і не відштовхувати цю відвертість.

Важливо розуміти, що близькість не може тривати між людьми постійно. Як правило, вона тимчасова, сильно залежить від контексту й завжди передбачає певну дистанцію. Це не історія типу «ми стали єдиним цілим», у якій не зрозуміло, де психологічно починається одна людина й закінчується інша. Це вже інша історія під назвою злиття.

Іноді людям важко витримувати психологічну близькість одне до одного. Це може бути страшно та соромно бути таким вразливим і відкритим. Внутрішніх ресурсів на таку роботу може не вистачати. Тож часто секс стає способом уникнути близькості та злити кудись сильні й складні почуття, що виникають у взаєминах. Глибоке переживання любові, страху, поваги, довіри, болю без переходу фізичних кордонів через секс – це окрема потреба в близькості. Іноді люди займаються сексом тільки на енергії цих почуттів, а не тому, що справді хочуть сексу.

Уміння переживати близькість, не сексуалізуючи її, дає відчуття свободи у взаєминах. З’являється змога підходити до людини на різні дистанції, а саме просто потримати за руку, обійняти, погладити по голові, не думаючи, що обов’язково має бути секс.

Чому для сексу важлива дистанція, а не близькість?

Ірвін Ялом говорив про любов, як про взаємини двох вільних людей без залежності одне від одного. Але яким хочеться безкорисно піклуватися одне про одного, співпереживати, поважати відмінності й не намагатися виправляти, підпорядковувати, а радше з інтересом роздивлятися. Любов у цьому сенсі шукає близькості та довіри.

Сексуальне бажання ж часто навпаки потребує дистанції. Вона настільки ж важлива, як і близькість. Інша людина має помічати себе, свої межі, бажання та проявляти їх, мати свободу вибору. Важливий компонент сексуального циклу – змога фантазувати еротично про свого партнера(ку). Для цього також потрібно віддалитися від емоційного контакту. Воно неможливе без новизни у взаєминах, і сексуальної зокрема. Треба відійти, щоб побачити щось в іншому. Сексуальна нудьга з’являється часто через помилкове уявлення, що «в моєму партнері(ці) вже нічого нового немає».

Якщо людям не вдасться організувати необхідну дистанцію, то проявляти себе сексуально буде непросто.

Чому іноді ми не хочемо сексу з тими, кого любимо?

Коли ми когось любимо, то хочемо побудувати з цією людиною безпечні взаємини, адже так спокійніше. Для багатьох безпечні стосунки – це ті, у яких є домовленість (проговорена чи непроговорена) не проявляти агресію. Ідеться про ресурс, а не про руйнівну поведінку.

Наприклад, у партнерів різні потреби в тактильному контакті. Скажімо, комусь одному дуже потрібно постійно обіймати та торкатися іншого. І прохання так не робити може сприйматися як образа. Відповідно безпечні стосунки для такої людини – це коли їй не відмовляють, навіть якщо іншому партнеру за цих обставин неприємно. Тож з часом секс може стати неможливим через велику кількість подавленої енергії, образ, конфліктів.

Або ж буває так, що любити – це буквально робити іншу людину «святою», приписувати їй лише трепетне та ніжне ставлення. І це також заважає сексу.

Іноді любов плутають зі співзалежними стосунками. У цьому випадку проявляти власні почуття неможливо, у таких взаєминах людина не почувається вільною, тому що можна проявляти лише те, що добре «для нас». А сексуальний потяг, навпаки, вимагає окремості й егоїстичної насолоди.

Ви можете прослухати повну розмову про любов і близькість у нашому шоу «Сексуальний подкаст»

Apple Podcasts, Soundcloud, Spotify, Google Podcasts.

«Це норм?» – підрубрика «Сексуального подкасту» про табу в сексуальному житті та здоров’ї, яку ми створили разом із Libresse. У четвертому, завершальному епізоді рубрики розбираємося, чому жінки соромляться говорити про менструацію зі своїми партнерами.

За статистикою Libresse, 41% жінок бояться, що їх назвуть надто відвертими й нав’язливими, якщо вони розкажуть про свої переживання щодо місячних.

«Глянцевий образ жінки»

Менструація – табуйована в суспільстві тема. Усе через «загадкову» жіночу анатомію, про яку «взагалі краще не розмовляти». Говорити не варто ані про будову тіла, ані про те, що взагалі є такий складний для багатьох жінок період, як місячні.

Значна кількість чоловіків відчувають огиду до жінки під час менструації. Хоча це природний фізіологічний процес, вони сприймають виділення крові як щось брудне. Проте кров з порізаного пальця чи слина, що виділяється під час сну, не провокують таких почуттів.

До жінки й чоловіка в соціумі є певні очікування, за якими жінка має бути красивою, охайною, лагідною, завжди приємно пахнути. Менструація не вписується в цей глянцевий образ. Саме тому дуже важливо таку фізіологічну особливість жінки, як місячні, не подавати у спотвореному вигляді.

Як не соромитися теми менструації?

За статистикою Libresse, 50% жінок ховають засоби особистої гігієни від оточення.

Дівчата-підлітки відчувають сором у магазинах й аптеках, купуючи прокладки. Коли менструація починається раптово, лишаючи на одязі плями крові, жінки переживають сильний стрес, сором і ганьбу. Таке ставлення до менструації підтримують не тільки чоловіки, що мають певний ідеал жінки, а й безпосередньо жінки. Нас з підліткового віку вчать не розмовляти на цю тему.

Табу виникає тому, що в цій темі ми відчуваємо напругу, переживаємо сором і почуваємося винними за особливості організму, на які, крім того, не можемо вплинути та які є цілком нормальними. Треба вчитися розмовляти про менструацію й знімати напругу. Для цього варто зрозуміти, звідки з’являються почуття сорому й ніяковості. Завдання жінки в парі – підіймати це питання, завдання партнера – підтримувати розмову, дослухатися до переживань. Адже це частина життя жінки та певна історія, яку не можна ховати за ореолом сорому, огиди й тривожності.

Світ, у якому жінки вільно говорять про менструацію

У такому світі без кліше й табу буде більше щасливих жінок. Буде більше відвертих розмов і чесних, повноцінних стосунків. Адже місячні – це природний процес. Це момент, коли жінка може потребувати підтримки, наприклад, попросити свого чоловіка сходити в аптеку по засоби гігієни та знеболювальні. Водночас чоловіки також мають багато проблем, у яких жінка може прийти на допомогу та підтримати.

Ведучі: Марк Лівін та Ольга Хайдукова

Продюсер: Костянтин Гузенко

Головний редактор: Андрій Баштовий

Текст: Марк Лівін, Ольга Хайдукова

Обкладинка: Анна Шакун

Музика: Євгеній Чичановський

Технічний партнер: Fujifilm Україна

МАТЕРІАЛ ПІДГОТОВЛЕНО ЗА ПІДТРИМКИ