Подкасти«Лікарю, у мене цей...». Чому виникають проблеми з оргазмом та ерекцією і що з цим робити

Про сексуальне здоров’я говорити не заведено, тим паче якщо в людини труднощі. За словами психотерапевтки Ольги Хайдукової, проблеми в сексі бувають двох типів: ендогенні пов’язані з роботою тіла й біологічними процесами; психогенні пов’язані з уявленням про секс, а також психологічними травмами.

Про них і йтиметься в цьому тексті. Говоримо про труднощі зі збудженням, тривожний розлад, що може спричиняти еректильну дисфункцію, і болісний статевий акт.

Що мається на увазі у фразі «в мене проблеми в сексі»?

Коли ми говоримо про труднощі в сексі, ідеться про різні стани, за яких людина не може брати участі в сексуальних взаєминах, і це приносить їй дискомфорт і суб’єктивні страждання.

Проблеми можна поділити на три типи:

Як правило, за психогенними проблемами в сексі ховаються труднощі в житті загалом. У цьому сенсі секс – верхівка айсберга.

Чи можна класифікувати проблеми за гендерною ознакою?

Звісно, є проблеми, які трапляються серед чоловіків (проблеми з ерекцією, наприклад), а є ті, що трапляються серед жінок (труднощі з досягненням оргазму під час пенетрації). Але є й більш загальні проблеми, що не стосуються статі чи гендеру. Наприклад, зрив сексуального контакту чи проблеми виховання або взаємин.

Коли психотерапевт говорить про секс з клієнтом, це завжди вивчення життя загалом, а не лише того, як людина займається сексом. Адже в процесі розмови може з’ясуватися, наприклад, що в дівчини проблеми на роботі, великі навантаження чи стрес, і їй зараз геть не до сексу, тому вона постійно напружена. Але сексом займається, «бо так треба», щоб не відчувати провину перед чоловіком.

Ще один варіант – диспауренія (частіше трапляється серед жінок). У наших широтах ще вживають термін «болісний статевий акт», який перешкоджає отриманню задоволення. Звісно, проблеми можуть бути цілком гінекологічними. Але часом так буває через хибну установку дівчини: «Я маю терпіти». У таких запитах часто йдеться про відсутність опори на власний досвід, віра в поради зі статей у пошуковиках.

Чоловіки часто є також носіями міфічного мислення. Наприклад, частина міфу про маскулінність – це віра в те, що чоловік може (і хоче) сексу постійно. Тож, коли це не так, чоловік «якийсь не такий». Це уявлення також спричиняє багато суб’єктивних страждань серед чоловіків.

Якщо говорити про труднощі з ерекцією, у центрі також може бути попередній травматичний досвід взаємин. Наприклад, одного разу щось пішло не так, ерекція зникла (і цьому могли бути зовнішні причини, скажімо, секс в екстремальних умовах чи просто відсутність бажання), цей досвід закріпився як негативний. Тож під час наступних контактів страх зазнати умовної «невдачі» стає сильнішим за бажання займатися сексом. Так може виникнути те, що називають «неврозом очікування невдачі». Ще один класичний приклад психогенних проблем з ерекцією – це коли під час мастурбації все гаразд, але в контакті з партнером з’являються ускладнення.

Труднощі можна розподілити між чотирма фазами сексуальної реакції:

У питаннях сексуальних ускладнень психотерапевт, як правило, працює в парі з лікарем-гінекологом, урологом, андрологом, сексологом, які мають дати клінічну картину справ. Для цього призначаються відповідні аналізи. І коли в цьому питанні є ясність, за справу береться психотерапевт.

---

---