Подкасти«Чоловікам потрібен тільки секс». П’ять міфів, які можуть нашкодити в сексі (і в житті також)

Секс – це фізіологічна потреба

Фізіологічні потреби – це ті, без яких ми не можемо жити: їжа, вода, сон, повітря. Відсутність сексу не впливає на життєздатність організму. Звісно, секс може виконувати репродуктивну функцію. Але навіть без неї можна мати наповнене, щасливе життя. Наприклад, асексуали можуть не відчувати сексуального потягу або бути незацікавленими в сексі, водночас не маючи до нього негативного ставлення.

Сексуальна потреба мотиваційна: вона підштовхує людей до якихось дій або досягнень. Сюди можна віднести секс заради задоволення або для втіхи інших потреб (наприклад, визнання, прийняття, любові й таке інше). У цьому випадку секс розглядається як форма комунікації для досягнення бажаного.

Партнер (ка) має мене збудити

Часто в сексі виникають уявлення, що це хтось інший щось робить зі мною, а я на це піддаюся чи ні. «Ти мене збуджуєш (або ні)». Ця позиція знімає з людини відповідальність за власні потяг і збудження. Звісно, інша людина може мене приваблювати, і вона може зваблювати. Але все ж моє тіло та психіка належать мені, і я та людина, яка обирає, як діяти у відповідь.

Цей міф часто експлуатується культурою гендерного насилля. Наприклад: «Ця дівчина сама одягла коротку спідницю та збудила мене. Я цього не хотів».

Секс і кохання – це одне й те ж

Це уявлення: «Якщо я когось кохаю, значить маю відчувати до цієї людини сильне сексуальне збудження». Але на практиці сильний емоційний зв’язок і прив’язаність можуть впливати навпаки та відбивати сексуальне бажання. За цим міфом може знаходитися, наприклад, заборона мати почуття до когось близького, сформовані в дитинстві, або ж попередній травматичний досвід.

Є й інша сторона цього міфу: «Сексом потрібно займатися лише з тими, до кого є сильні почуття». Це повідомлення часто транслюється нам з релігійної моралі чи нормативної етики. Але на практиці все буває дуже по-різному. Наприклад, є люди, що не вміють прив’язуватися до когось емоційно, але водночас мають сексуальну потребу. Або ж саме зараз у цієї людини немає ні до кого сильних почуттів, але бажання сексу є.

Хоча не варто заперечувати, що збіг «кохання = секс» теж буває.

Чоловікам потрібен лише секс

Є міф, що чоловіки бачать у привабливих для себе людях лише секс. У цьому сценарії відбувається об’єктивація, світ звужується лише до сексуальної потреби та закриває собою все інше. Цей стереотип також підсилюється міфом про маскулінність, у якому чоловіки завжди мають право на прояв агресії. Адже попкультура постійно транслює ідеали таких чоловіків – бабіїв і звабників, у яких більшість потреб сексуалізовані.

Звісно, на практиці так буває, проте не лише. Але для чоловіків, які не звикли дослухатися до себе, цей міф може стати трагедією, адже він диктує модель поведінки. Насправді, звісно ж, є чоловіки, для яких секс лише частина життя, і вони можуть мати низьку сексуальну конституцію й інші потреби, крім сексу, або ж бути асексульними.

Жіноче тіло – це якась загадка

У побуті, літературі, рекламі, кіно часто транслюється міф про «загадкову жінку» чи «загадкове задоволення жінки в сексі» тощо. Наша сексуальність андроцентрична: у центрі завжди знаходиться задоволення чоловіка. Чоловіки краще знають, як побудоване їхнє тіло, збудження, сексуальне задоволення, тому що заборон на дослідження та прояв себе значно менше.

Для жінок питання їхньої анатомії та приватного задоволення часто закрите. Є жінки, для яких секс – це обов’язок перед чоловіком, а не питання власного кайфу. І це не тому, що жінка не вміє отримувати задоволення через «загадкову фізіологію». А тому, що існує заборона на дослідження та проявлення себе.

Насправді, якщо в жінки є клітор і кліторальна тканина не пошкоджена, змога отримувати сексуальне задоволення для неї доступна. Інше питання, чи знає жінка загалом, що їй дарує кайф, яка стимуляція їй потрібна, що відбувається з емоційним компонентом задоволення та що в неї відбувається в парі.