Рання чашкаЩо заважає отримувати задоволення від читання (і не тільки)? Історія бібліотекарки Альони Іванової
Пишіть на полях, кидайте нудне чтиво, не соромтеся любовних романів
«Рання чашка» – аудіопроєкт від The Village Україна та БРЕНДА КАВИ JACOBS. Це 5 ранкових маніфестів від п’яти героїв про їхній життєвий досвід, кар’єрні рішення та корисні (чи не дуже) висновки. Кожен випуск триває до 10 хвилин.
Бібліотекарка Альона Іванова – героїня четвертого випуску нашого подкасту. Звісно, Альона експертка у книжках і читанні. Але її маніфест – це насправді історія про задоволення та стереотипи, які заважають його отримувати.
У новій історії із серії «РАННЯ ЧАШКА» ми разом із брендом кави Jacobs та Альоною Івановою вчимося читати для задоволення.
Слухайте випуск на зручній платформі
Що нам заважає отримувати задоволення...
Стереотип № 1
Маєте перечитати все, аби мати власну думку
Стереотип №1.
Маєте перечитати все, аби мати власну думку
Насправді, аби отримувати задоволення від роботи, вам не потрібно знати про неї все. А ще зовсім не соромно визнавати, коли ви в чомусь не експерт.
Років п’ять чи шість тому ми з партнерами відкрили нашу першу приватну бібліотеку «Ботан». Перші тижні моєї роботи мрії були жахливі. Я як керівниця та головна бібліотекарка щодня спілкувалася з гостями. І кожна друга людина говорила зі мною так, ніби я прочитала всі книжки та розуміюся на всіх письменниках. А ще немов у мене є думка буквально про все на світі: від ботаніки до урбаністики.
Звісно, я чесно говорила, коли чогось не знала. І зовні виглядала веселою та багато жартувала. Але коли ти говориш: «Я не знаю» майже щодня, то відчуваєш, як помалу в тобі формується новий комплекс. З людини, яка обожнює читати, я перетворювалася на «псевдобібліотекарку», якій не можна навіть у читацький зал заходити. Як мінімум, так було в моїй голові.
Але я взяла собі час на аналіз і зрозуміла, що знати все – це стереотип. Він змінював моє уявлення про себе та просто заважав жити й добре робити свою роботу, яку я, до речі, обожнюю. Вам не потрібно прочитати все, аби поважати себе та мати власну думку. Сьогодні я спокійно можу сказати, що не дочитала «Улісса». Не згадаю, про що «Шинель» Гоголя, та й не завжди можу цитувати класиків. І так, я досі працюю із книжками.
Стереотип № 2
Почав читати – обов’язково закінчи
Стереотип №2.
Почав читати – обов’язково закінчи
Насправді нудні, застарілі чи навіть шкідливі книжки можна і треба викидати. А ще книги – не священний Грааль, тому улюблені цитати варто підкреслювати, а відбитки кави на сторінках – це не кінець світу.
Поколіннями ми вивозимо непотрібні книжки на дачу, складаємо їх пірамідками в гаражах і на балконах. І що це дає? Нам у бібліотеку, наприклад, віддають навіть інструкції з ремонту тракторів 1950 року. Комусь було важко відірвати її від серця. Насправді в книжці головне – суть, а не папір. Тому не бійтеся викидати книжки, які застаріли, зіпсувалися чи зовсім позбавлені сенсу. Власне, це працює не тільки із книжками.
А ще не забувайте: зачитана книжка – це книжка з репутацією. Нудне читво рідко буває у шрамах від олівця, із закладками, помітками та тріщинками. Я завжди читаю так, щоби це було помітно. Іноді навіть залишаю скрижалі із заповітом майбутнім читачам. Тому що книжка створена для користування нею, як і будь-яка матеріальна річ.
Не бійтеся користуватися речами на повну. І не бійтеся отримувати задоволення від процесу.
Стереотип № 3
Читання має бути корисним
Стереотип №3.
Читання має бути корисним
Кажуть, що всі ці детективи, фентезі та любовні романи не йдуть в «інтелектуальну заліковку» читача. Начебто в таких історіях головним є сюжет, а не стиль, форма чи глибока ідея. Що це лише розвага й «читання для душі», яке не розвиває. А ось інтелектуальний читач «преміумкласу» лускає, як горішки, великі закордонні романи та лауреатів світових премій. Насправді це таке щастя, що є література для відпочинку розуму, гаяння часу, виховання смаку та для відпустки. Та хоча б і література гілті плежер. Звичайно, для розвитку я раджу читати щось «на виріст»: учитися варто в найсильніших. Але ще ж потрібне читання суто для задоволення.
Тому викидайте заліковку та сумніви й хапайте Фредріка Бакмана, Дена Брауна чи що душі заманеться.
Правила активного читання:
1. Дайте собі час
Аби налаштуватися на книжку, потрібен час: заглибитися, набрати швидкості. Тому книжки на виріст я не читаю за п’ять хвилин і на ходу.
2. Читайте на виріст
У добре підібраній книжці повинно бути щось, що ви знаєте, і щось, чого ви не знаєте – зовсім нова інформація не засвоїться, а все відоме не розвиває, і ми втрачаємо інтерес. Перед початком книжки я ставлю собі два питання: що я вже знаю й що хочу дізнатися. Це допомагає і сфокусуватися, і вбудувати нову інформацію в наявну. Це особливо актуально для документальної й бізнес-літератури.
3. Читайте різне
Експериментально доведено, що читання різної літератури тренує різні ділянки мозку – як різні вправи тренують різні групи м’язів. Наприклад, «художка» розвиває мовні центри та допомагає створювати нові візуальні образи, а професійні книжки підсилюють аналітичні здібності й концентрацію.
4. Записуйте
Прочитане важливо переказати, усно або письмово, так відбувається процес запам’ятовування. Мій улюблений метод підходить для будь-якої книжки. Конспектую відразу після прочитання: три головні речі, які дізналася; дві-три найцікавіші цитати; одне запитання, яке хочу поставити автору.
Про каву
Книжки чудово поєднуються з кавою – це створює новий ритуал задоволення на щодень. А ще це момент натхнення новими ідеями. І ось розповіді на будь-який смак, які можна прочитати, насолоджуючись чашкою:
Еспресо
«Слово», Володимир Набоков
Американо
«Заборона», Діно Буццаті
Капучино
«Щасливі», Людмила Улицька
Лате
«Життя втрьох», Ерік-Емманюель Шмітт
Задоволення починається за межами стереотипів. Слухайте повний маніфест Альони Іванової, присвячений усім, хто вчиться читати для задоволення.
СЛУХАТИ ПОДКАСТМатеріал підготовлено за підтримки