Рання чашкаСтрах помилок приходить із віком? Три висновки про усвідомлене дорослішання від Ольги Руднєвої
Усім, хто хоче повернути час назад
«Рання чашка» – аудіопроєкт від The Village Україна та бренда кави Jacobs. Це 5 ранкових маніфестів від п’яти героїв про їхній життєвий досвід, кар’єрні рішення та корисні (чи не дуже) висновки. Кожен випуск триває до 10 хвилин.
Ольга Руднєва – героїня другого подкасту «Рання чашка». Ольга працює директоркою фонду Олени Пінчук. А ще досліджує тему емоційного інтелекту й усвідомленого дорослішання.
У другій історії із серії «РАННЯ ЧАШКА» ми разом Jacobs та Ольгою Руднєвою розповідаємо, що нам, «дорослим», варто запозичити із власної юності.
Слухайте випуск на зручній платформі
1
Вік – це капітал
1. Вік – це капітал
Коли мені було 17, здавалося, що немає нічого неможливого. Навчання давалося легко, калорії засвоювалися швидко, а заплакані очі не лишали зморшок. Тоді, у 17, я випадково взяла участь у конкурсі на американську навчальну стипендію. І так само випадково її виграла попри шалений конкурс. Завдяки цьому я зустріла найкращих людей, найкращих викладачів і відбулися найкращі відкриття. Я була смілива, відкрита до нових пригод, людей і знань.
Сьогодні мені далеко не 17. Куди зникла та сміливість юності? Мабуть, кожен провал, кожна невдача й кожна людина, із якою не сталося історії, – це думка про те, що в майбутньому треба бути обережнішим. Берегти себе від розчарувань та історій, які після себе лишають шрами. Це пояснення собі, чому треба відмовлятися від надвеликих проєктів, викреслювати всі ризиковані ідеї та триматися подалі від тих, хто занадто відкритий світу. Це погана звичка забагато порівнювати, зважувати та врешті-решт не наважуватися на той самий крок. Колишні помилки та невдачі ніби кажуть нам: «Спокійніше, є мільйон способів не влетіти в халепу та захистити себе».
Але саме ці перестороги зупиняють нас. Тому я нагадую собі й усім, хто шкодує за юністю: ми такі ж, як були в 17, лише трішки мудріші й цікавіші.
Поради від Ольги всім, хто прагне повернути час назад:
- будьте сміливі. Не бійтеся починати та не довести до кінця. Не страшно, якщо не вийде, страшно так і не почати.
- будьте перші. Не чекайте, доки це місце займе хтось інший. Майте сміливість першими вставати на захист, першими поставити запитання, першими спробувати щось нове. Не бійтеся полетіти на Марс і зробити вакцину від смерті. Хтось має бути перший, чому б не ви?
- будьте останні. Якщо хтось має йти позаду та допомагати тим, кому важко, нехай це будете ви. Не бійтеся останніх місць, бійтеся стояти осторонь від того, що відбувається навколо.
- не бійтеся лишатися наодинці. Одного дня ви зрозумієте: це найкращі й найважливіші моменти життя.
- але й не бійтеся бути частиною натовпу. Іноді натовпу під силу зробити те, що неможливо одному. Не бійтеся бути частиною чогось великого, але намагайтеся в цьому великому не загубити себе.
2
Вік учить нас відпускати
2. Вік учить нас відпускати
Для мене вік – це розуміння цінності власного життя, що приходить через утрати та здобутки. Це досвід, люди й історії, які з нами трапляються. Це спогади, фотографії та номери телефонів, що знаю напам’ять. Це нові можливості та розуміння, що я можу та чого хочу. Це усвідомлення, що є не мої люди, не мої місця та не мої заняття. І це нормально.
Із позиції свого досвіду я б хотіла нагадати:
- не бійтеся залишати. Людей, образи та біль. Не бійтеся полишати все, що більше не драйвить і не робить щасливими.
- знайдіть у собі сміливість визнати: навіть найкращі стосунки, помешкання та миті життя закінчуються. Не обов’язково, але закінчуються. Тому не бійтеся зібрати речі та вирушити в нову подорож навіть із порожніми руками й без планів на майбутнє.
- не бійтеся любити та бути першими, хто скаже «я тебе люблю». Це може бути початком неймовірної історії, а може, і ні. І це нормально.
- майте сміливість визнати, що ви чогось не знаєте. Скільки б років вам не було, не бійтеся запитувати.
3
Для сміливості в дорослому віці потрібна віра. І не тільки в себе
3. Для сміливості в дорослому віці потрібна віра. І не тільки в себе
На жаль, із віком ми іноді втрачаємо не тільки сміливість, а й віру. У себе та світ.
Тому хочу нагадати всім, хто боїться почати:
- вірте, що ніколи не пізно. Розпочати, спитати, пробачити, відправити подарунок, прийняти подарунок і спробувати ще раз.
- вірте, що для вас завжди є місце. На паркінгу, під сонцем, на пляжі, у ресторані, у чиємусь житті та серці.
- вірте, що життя має план на вас. А у вас є план на життя. І пам’ятайте: життя прекрасне. Але це залежить від вас.
Із віком змінюється все, окрім любові до кави
Коли я вчилася в універі, із друзями купували каву в стіках. Як зараз пам’ятаю, то були стіки з капучино й ми чекали на перерву, щоб постояти в черзі на каву та пофліртувати з хлопцями. І смакували найкращу каву в паперовому стаканчику. А ще пам’ятаю суперрецепт із розчинною кавою, коли треба було хвилин п’ять збивати суху каву з краплею води, щоб отримати ту саму густу пінку. Я навіть нещодавно намагалася зробити цей трюк, але, здається, навичка втрачена. Уже багато років «у дорослому віці» мій ранок починається з чашечки кави та перегляду стрічки новин.
Вік – це капітал, а не тягар
Слухайте повний маніфест Ольги Руднєвої в другому випуску ранкових маніфестів «Рання чашка»
СЛУХАТИ ПОДКАСТМатеріал підготовлено за підтримки