МедіаграмотністьЯк улаштувати «Майдан-3» у коментарях до допису про «Майдан-3». Розпитали «Детектор медіа»
Розібрали, як працюють ворожі ботоферми на власному прикладі
Трохи понад тиждень тому на нашій сторінці в Instagram ми опублікували допис, де запитали в аналітиків про те, як Росія через соцмережі дестабілізує суспільні настрої українців. І отримали шквал коментарів – як від ботів, так і від цілком реальних коментаторів, які свідомо чи не дуже повторюють тези російської пропаганди.
У другому дописі на цю тему ми хотіли показати справжні приклади прокремлівських тез в інфополі звичайного користувача соцмереж, які для нас підготували VoxCheck Ukraine, OSINT-агенція Molfar і Центр протидії дезінформації. Проте сталося ще краще: цей допис став тригером для ботів, тому коментарі під ним демонструють реальність проблеми краще за будь-яких медіаекспертів.
Старша редакторка соцмереж The Village Україна Антоніна Деркач розібрала головні тези ворожої пропаганди та розпитала Лесю Бідочко, заступницю керівника дослідницького центру «Детектор медіа», наукову співробітницю GCE St. Gallen, New Europe College, про те, як Росія підриває довіру до чинної влади за допомогою соцмереж.
Хто такі боти
Не завжди бот – це порожній акаунт без аватарки з абракадаброю замість імені. Таким профілям може бути по декілька років, а щоби важче було відрізнити їх від справжніх акаунтів, вони крадуть фото реальних користувачів, публікують нові дописи й «живуть», здавалося б, звичайним життям.
Боти активізуються там, де це потрібно, просуваючи певні наративи. У нашому випадку лейтмотивом є нелегітимність «зеленої влади».
Самі боти не фальсифікують інформацію, їхнє завдання – розігнати фейк на різні майданчики. Що частіше людина бачитиме певний меседж, зручний ворожій пропаганді, у різних джерелах, то з більшою ймовірністю вона повірить у фейкові новини.
Зрозуміти, що перед тобою бот, буває доволі важко, особливо якщо профіль користувача закритий. Якщо сторінка відкрита, уся активність бота часто зводиться до репостів. Фейкові акаунти може видати відсутність коментарів під їхніми фото, привітань із днем народження від друзів тощо.
Більше про те, як працюють ботоферми, читайте в нашому матеріалі.
Чому люди вірять фейковим меседжам
Серед коментаторів ми помітили реальних користувачів, які вірять у тези, що розповсюджують боти, і підтримують позицію, вигідну ворожій пропаганді. Навіть люди з розвиненим критичним мисленням не застраховані від того, щоби піддатися дезінформації. На це можуть вплинути декілька чинників.
1
Стан людини
Якщо людина перебуває у вразливому становищі, піддається стресу, фізично й емоційно виснажена, вплинути на її думку набагато простіше. Українці вже понад два роки живуть у стані війни з Росією, тож суспільство, яке перебуває у стані хронічного стресу, стає все більш сприйнятливим до ворожих фейків.
2
Когнітивні викривлення
Коли людина вже має певне переконання, вона схильна шукати інформацію, яка б підтверджувала її погляди. Таке явище називається когнітивним упередженням підтвердження власних уподобань, або confirmation bias. Наприклад, людина бачить декілька новин про корупційні скандали, і в неї виникає переконання, що державний апарат України – корумпований. Надалі вона, найімовірніше, сприйматиме як правдиві дописи в соцмережах і коментарі користувачів, які підтверджують це переконання, і водночас ігноруватиме позитивні новини стосовно боротьби з корупцією в державі.
3.
Трохи правди
Найдієвіші маніпулятивні повідомлення обовʼязково містять у собі частину правди. Наприклад, ЗМІ поширюють чергове відео з гучним заголовком, на якому нібито видно, як співробітники ТЦК примусово затримують чоловіка на вулиці. Навряд чи хтось із читачів розбиратиметься, де, коли та за яких обставин зняте відео. Мозок сприйме його як доказ того, що співробітники ТЦК завжди вчиняють неправомірні дії стосовно військовозобовʼязаних. А отже, взаємодії з ними варто уникати всіма можливими способами.
Причини того, чому ми віримо фейкам, детально розбирали в матеріалі.
Перейдімо до прикладів
Ми розділили головні тези коментаторів на декілька великих категорій і попросили колег із видання «Детектор медіа» прокоментувати, що з ними не так.
1. «У всьому винна Zeлена влада»
«Детектор медіа»:
Це – спроба мобілізувати опозиційно налаштованих до чинної влади українців. Цього разу – через маніпуляції щодо непроведення Україною виборів. Нібито парламентські та президентські вибори не проводять з особистої примхи президента Зеленського, а не через реалії воєнного стану.
2. «Майдан – це добре»
«Детектор медіа»:
Мобілізувавши певний сегмент українців, пропаганда намагається спонукати їх до дій, спрямованих на розкол суспільства. За логікою агітпропу, якщо вам здається, що з владою щось не так – виходьте на Майдан і протестуйте, як у 2014 році, щоб президент і його найближчі прихильники втекли з країни.
Про те, чим загрожує успіх «Майдану-3», читайте в першій частині матеріалу.
3. «Майдан-3» насправді є вкидом ОП»
«Детектор медіа»:
Подібні меседжі покликані остаточно підірвати довіру до чинної влади того суспільного кластера, на який спрямована ця російська інформаційна спецоперація. Буцімто влада передбачила можливі протести, тому превентивно оголосила «заколотників» російськими агентами, на яких чекає кара. Так, цей «план Шатун» – фіговий листочок, яким зручно прикритися.
4. «Усе погано, і ось чому»
«Детектор медіа»:
Ще одне пропагандистське посилання, спрямоване на «закріплення результату» попередніх маніпулятивних меседжів: «неоголошена» війна триває, «свавілля» влади тільки посилюється, далі – тільки гірше, нічого втрачати, тож єдиний вихід – Майдан.
Замість висновків
«Детектор медіа»:
Основна мета плану «Майдан-3» – розкол українського суспільства шляхом дезінформації, створення хаосу в державі, усунення президента та послаблення України. Спроби дестабілізації ми спостерігали восени, коли [ворожа – ред.] пропаганда поширювала дезінформацію про напругу між політичним і військовим керівництвом країни. Дезінформаційну хвилю спостерігаємо й зараз: Україна не проводить виборів, президент втратив легітимність і його перебування на посаді суперечить Конституції. У такий спосіб агітпроп хоче змістити увагу українців із зовнішньої загрози (агресії Росії) на внутрішні чвари та поглибити їх.
«Віледж»:
Попри очевидну напругу в суспільстві, викликану часто непослідовними діями та непрозорою комунікацією державного апарату України, очевидним є і те, що ворог використовує кожен негативний інфопривід для дестабілізації ситуації в Україні, а значить – послаблює наші можливості спротиву. Ми закликаємо українців дбати про інформаційну гігієну та критичніше ставитися до споживання інформації, особливо тієї, що викликає надміру емоційну реакцію. Наш спільний ворог – Росія, і саме їй передусім вигідний розбрат усередині України.