ЛекціяМарі Карачина: «Завжди кажи собі NEVER STOP, тоді не втратиш себе»
Чому важливо перетворювати проблеми в завдання
Марі Карачина – фітнес-тренерка та засновниця спортивного клубу для дівчат Skinny & Strong Club. Брала участь у наймасштабніших марафонах світу в Нью-Йорку, Бостоні, Чикаго. Авторка книги Never Stop.
The Village Україна публікує головні тези про життя і біг Марі з ранкової лекції в Kyiv Academy of Media Arts.
Фото: Андрій Пилипець
Труднощі – рішення
Коли ми стикаємося з якимись труднощами, відразу сприймаємо це як глобальну проблему. Через це ми закладаємо негативний контекст. Насправді проблем немає, є тільки завдання і в кожного завдання завжди є рішення. Коли ви опиняєтеся в таких ситуаціях, намагайтеся сприймати їх як поступові моменти, які треба прийняти і зробити все можливе, щоб їх вирішити.
«Коли виникає проблема, найчастіше це означає, що вам чогось не вистачає»
Зараз часто говорять – потрібно робити те, що любиш, і саме тоді ти отримуєш успіх, визнання і гроші. Найчастіше успішний бізнес і виникає саме тоді, коли чогось не вистачає і ви це робите. Починаючи від брендів взуття і закінчуючи виробництвом фільмів. Всі успішні та знамениті люди розуміли, що не потрібно чекати, коли щось станеться і буде влаштовувати тебе у всіх параметрах, тому починали робити це самі. Звичайно, для цього необхідна певна сміливість і підтримка людей.
«Заявляючи про якусь свою ідею, ви втрачаєте фокус»
Дуже багато хто страждає такою штукою – починає говорити про свої плани великій кількості людей, найчастіше в соціальних мережах. Це досить провально, тому що, заявляючи про якусь свою ідею, ви втрачаєте фокус. Вам здається, що це все вже відбулося, і ви вже отримуєте підтримку, адже багато чого про це сказали.
«Треба знайти свій ідеальний формат – і тоді буде все добре»
Моя історія в тому, що коли я починала займатися бігом, мені не вистачало спортивної тусовки, яка мене повністю влаштовувала б. Ті групові заняття, які я відвідувала, були абсолютно не того формату і не з тими людьми. Я приходила на тренування, займалася, але весь загальний момент мене просто тихо вбивав, мені було некомфортно, тому що я розуміла: з цими людьми я більше ніколи й ніде в інших обставинах не зустрінуся. Усе, що я пробувала, було такого формату. Через це я постійно здавалася: починала, мені не подобалося і я кидала, але при цьому знала, що треба знайти свій ідеальний формат і тоді буде все добре.
Таким чином минуло близько трьох років. Я весь час шукала цей формат, але в один момент зрозуміла – його немає. Якщо я не зроблю, його не буде. Тоді я вирішила спробувати і запустила міні-версію свого клубу, в якому займаються тільки дівчатка. Я вважаю, що повинна бути особлива комфортна атмосфера для того, щоб людина змогла повністю викладатися на тренуванні. Коли вона знає, що перебуває зі своїми близькими по духу людьми, то бачить, що легко подолати і себе, і труднощі – це працює.
Про свою філософію
Я жодного разу не запускала рекламу. У мене працює сарафанне радіо, тож склалося вузьке коло людей, де хтось когось знає, і це створює атмосферу довіри, тому тренування відбуваються максимально ефективно.
Найголовніше, коли ви щось створюєте, у вас повинна бути своя філософія. Ви не повинні думати про те, як заробити грошей. Думайте про те, що ви хочете дати людям і самому собі. Це дуже важливо, тому що за альтруїзмом ми починаємо відходити від своєї мрії, тоді нічого не виходить. Наша філософія складається з трьох блоків:
FUCK DRAMA.
TRAIN HARD.
HAVE FUN.
Fuck Drama
Перший блок і найважливіший. Він має на увазі, що в спорт і конкретно в біг йдуть люди, у яких щось відбувається, трапляється драма, і людина намагається знайти спосіб відволіктися, перезавантажитися і побачити свої межі, які допоможуть подолати те, що трапилося. Ти забуваєш про свої проблеми, кажеш їм FUCK. Чим більше ти знайомишся з людьми в цій спортивній тусовці, тим більше розумієш, скільки проблем у інших та наскільки ці проблеми можуть бути дрібними порівняно з твоїми. Тоді перестаєш себе жаліти і щоранку, коли лінь йти на тренування, ти кажеш FUCK DRAMА – і йдеш.
Train Hard
Під час тренування ти відключаєш голову, усі свої думки та драму і включаєшся на повну, що б не відбувалося, без жалю до себе.
Have Fun
Потрібно максимально легко ставитися до спорту, але не під час занять. У цьому весь сенс того, чого я вчу – знайти баланс та гармонію. Коли повністю зливаєшся з якоюсь темою, є великий шанс перегоріти. Тому потрібно вміти розслаблятися, ставитися до себе з гумором. Ми в Skinny & Strong Club з дівчатами, наприклад, забігаємо на Говерлу, а опісля п’ємо просекко. Зараз ми готуємося до марафону в Берліні.
Хтось залишається в своєму комфортному форматі і бігає два-три кілометри. Але на прикладі інших ти заряджаєшся і біжиш більше. Коли вам здається, що не вистачає мотивації і потрібен поштовх до того, щоб почати займатися спортом, знайдіть собі спортивну тусовку. Ніколи не треба соромитися нових вправ і тренувань. 98% приходять до мене із фразою: «Я соромлюся, вони всі круті, а я не знаю, що робити». І кожного разу я говорю – ти не оригінальна, так на початку думають усі. Skinny & Strong Club вийшов, тому що є конекшн між людьми, якщо ти новачок, тебе підтримають і розкажуть про свою драму і шлях, тоді в тебе з’являється впевненість і розуміння, що такий шлях проходили всі.
Action
Коли ти багато говориш і не робиш, тебе це збиває. У мене запитують про плани на майбутнє, я відповідаю, що хочу взяти участь у половині Ironman: 1,8 км плисти, 90 км їхати, 21 км бігти. Усі кажуть, як круто і яка я молодець, але чого молодець? Я це ще не зробила, а лише заявила. Виходить, що порожні розмови тільки відсувають вас від кінцевої мети.
Коли ти багато говориш і не робиш, тебе це збиває
Для чого вам це?
Коли у вас виникає ідея, важливо зрозуміти, чи потрібно вам це. Кожні півроку я пишу план: щось виходить втілити за цей період, щось висить і стає неактуальним. Зазвичай, якщо за півроку ви не зробили жодного кроку за списком, сміливо викреслюйте, можливо, це не ваша мета і мрія. Ви зупинитеся на кількох пунктах і будете більш сконцентрованими і не розпорошуватиметеся на кількість.
Поставте собі запитання: «Для чого мені це треба?» І дайте на нього чесну відповідь. Якщо ви розумієте, для чого і навіщо, то у вас все вийде і ніяка мотивація вам не знадобиться.
Розвернутися і піти додому або продовжити рух
Для мене біг не був усвідомленим вибором. Усе починалося з наслідування конкретних людей, які мені подобалися і займалися бігом. Я теж вирішила спробувати, і це закрутилося так, що тепер моє життя максимально з ним пов’язане.
Чому біг? Я не буду говорити про якісь очевидні речі: про здоров’я, про доступність, про перезавантаження та медитацію. Те, що відбувається під час забігу, дуже легко перекласти на життя. Коли ви долаєте якусь дистанцію, настає той момент, коли ви розумієте, що є два варіанти: розвернутися і піти додому або продовжити рух. Щоразу в голові виникають ці питання, вони допомагають прийти до відповіді, чому я повинна дійти до фінішу. І коли в житті у вас виникають питання «що мені робити з роботою, стосунками» – у вас накопичується сміливість і впевненість у собі, тому що ви знаєте: якщо ви подолали дистанцію на забігу, то впораєтеся і в якихось життєвих ситуаціях. І взагалі, яка в житті може виникнути проблема, якщо ти пробіг марафон?
Чим більше я брала участь у забігах, тим більше розуміла, хто я є і що мені подобається те, що я роблю. Мені дуже цікаво дивитися, як відбуваються марафони в інших країнах, саме тому намагаюся поєднувати свої подорожі із забігами.
Як вийти на новий рівень, коли здається, що ви вже досягли своєї планки?
Тут працює постановка мети і конкретної дати. Ви вибираєте якийсь забіг, перед вами є чіткий план і дедлайн, тоді ви будуєте свій графік тренувань і приходите чітко до мети.
Я раджу, щоб перший напів- або повноцінний марафон були обов’язково на масштабному рівні. Коли ви берете участь вперше, у вас не так багато мотивації, ви не до кінця підготовлені і вам важливо, щоб поруч було багато людей та підтримка на трасі. Мій перший серйозний забіг відбувся у Брюсселі.
«Це тільки перший раз страшно. Розумієш, треба лише встати. А коли встав – сам побіжиш, бо діватися нікуди. А коли біжиш, уже не страшно, зрозумів?»
Коли ми щось боїмося – треба просто почати
Це стосується всіх забігів, усіх перших кроків, коли відкриваєте щось нове для себе. Коли ми щось боїмося – треба просто почати. Робіть помилки, не бійтеся цього. Чим більше у вас досвіду, тим більше ви будете цінувати свій час і розуміти, що не хочете витрачати його на всякі фейли. За минулий рік у мене було три дискваліфікації у забігах. Я це пропрацювала і прийняла, адже це теж досвід. Дуже важливо закінчити те, про що ти публічно говориш і не зрадити самого себе.
Ти можеш звернути, піти іншою дорогою або вибрати більш довгий шлях, але завжди кажи собі NEVER STOP, тоді не втратиш себе. Я бажаю вам не зупинятися і не розвертатися назад, доходити до фінішу і щоб на фініші вас завжди чекали.
Це тільки перший раз страшно. Розумієш, треба лише встати. А коли встав – сам побіжиш, бо діватися нікуди. А коли біжиш, уже не страшно, зрозумів?