Ми почали звертати більше уваги на своє ментальне здоров’я. Проте медаль завжди має два боки. З одного – зростальний інтерес покращує якість життя та допомагає нам легше розуміти себе та навколишніх. Але з іншого – він створив простір для непроханих порад від псевдопсихологів.

Щоб допомогти грамотно аналізувати свій емоційний стан, письменник Марк Лівін і психотерапевт Ілля Полудьонний написали книгу «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях». Її створили за мотивами однойменного подкасту The Village Україна «Простими словами». Книга не повторює його зміст, а дає більше корисної та цікавої інформації.

До старту продажів книжки «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях» ми разом із психологом Іллею Полудьонним розбираємо непрохані, смішні та, можливо, трохи небезпечні психологічні поради з Instagram.

Чому ми любимо вчити інших жити?

Ілля Полудьонний

психолог, сертифікований гештальт-терапевт, співавтор книги «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях»

Рекомендації людей у соціальних мережах – яскравий приклад ефекту Даннінга–Крюґера. Він полягає в тому, що люди з низьким рівнем компетентності думають, що вони можуть розповідати іншим, як жити. При цьому ті, хто свою компетентність усвідомлює, а разом із тим усвідомлює й обмеження своїх можливостей, поради не роздає. Це як із футболом: у ньому розбирається вся країна, крім тих одинадцяти гравців, що на полі. У Лоуренса Пітера є влучна фраза про це: «Хто вміє – робить, хто не вміє – вчить».

А ще поради дуже добре продаються. Людям подобається відразу отримувати готовий рецепт, що має дуже зрозуміле практичне застосування. Але є парадокс: що більше практичного застосування несе в собі порада, то насправді менше від неї користі. Тому, наприклад, у своїй книзі ми не розповідаємо, як, кому й що робити, а описуємо, якими можуть бути переживання й почуття та як з ними працювати.

Порада 1

«Прийміть те, що за все відповідальні ви самі. Ви вибрали таких батьків, таке життя – на метафізичному рівні ви самі це все притягнули за собою».

Коментує психотерапевт:

Проблема цієї поради в тому, що людина, яка вже може нести відповідальність за своє життя, намагається вчити тих, хто цього ще робити не вміє. Це все одно, що бідній людині, яка не вміє розпоряджатися власним бюджетом, сказати: «Ти сам відповідальний за свою бідність». І це жодним чином не допомагає й не несе в собі ніякої користі, бо це просто констатація факту.

На що насправді звернути увагу:

Важливо розуміти, що порада не перетворюється на інтервенцію. Інтервенція – це те, що може допомогти людині, підтримати її та наштовхнути на процес розвитку. У цьому випадку вона може допомогти усвідомити, де людина відмовляється від відповідальності. Наприклад, звинувачуючи у всьому батьків, важливо дослідити, чи змінюється від цього ваше життя. Швидше за все, це ні до чого не призводить, тому треба розширяти зону усвідомлення. Так, батьки могли бути жорстокими та багато чого не дати, але що робити зараз? Це вже аналіз, дослідження зв’язку між звинуваченням і покращенням якості життя, а не поради, що насправді просто констатують факти, не надаючи підтримку.

зробити передзамовлення книги

Порада 2

«Чоловікові має бути дискомфортно! Він не має жити у квартирі жінки, інакше він розслабиться. Або чоловік досягає, або чоловік займається дурницями, третього не дано».

Коментує психотерапевт:

У мене завжди виникає питання щодо мотиву писати такі поради. Навіщо про це розповідати іншим? Якщо це рекомендації жінці щодо того, як їй треба обходитися з чоловіком, то фраза «Чоловікові має бути дискомфортно» виглядає так, ніби йдеться не про стосунки, а про дресирування. Людина немов каже: «Треба утримувати вашого пуделя в дискомфортних умовах, інакше він припинить виконувати трюки». Насправді таке ставлення тільки віддаляє партнерів.

На що насправді звернути увагу:

Тут варто поставити жінці питання щодо того, чого саме їй не вистачає в цих стосунках і що для неї значить «розслаблений» чоловік. Можливо, якщо чоловік живе в її квартирі, то вона почувається в небезпеці, бо для неї символ захисту – жити на його території. І знову ж таки, це дослідження переживань, а не пропозиція конкретного рецепта.

Але й рецепт не допоможе, бо незрозуміло, як його застосувати. Припустимо, він збереться, піде працювати й вони разом переїдуть у його квартиру. Вона, звісно, може й заспокоїться, але це ніяк не покращить якість стосунків. І тим більше розуміння себе, бо відчуття небезпеки під час проживання чоловіка на її території може бути якимось дуже важливим знанням. І якщо з ним не розібратися, воно наздожене вже в іншій ситуації.

зробити передзамовлення книги

Порада 3

«Не змушуйте свого чоловіка відчувати себе «не мужиком», краще приготуйте вечерю та зробіть яскравий мейк».

Коментує психотерапевт:

Сама рекомендація щодо того, як чоловіку або жінці себе почуватися здається мені наївною. По-перше, людина відчуває себе чоловіком не через жінку, а через певні аспекти власного життя. По-друге, те, як виглядає жінка або що вона робить, ніяк не формує ідентичність гендеру. Цей процес не залежить від протилежної статі. Хіба якщо жінки перестануть наносити макіяж, то світ залишиться без чоловіків? А якщо чоловіки не будуть нагодовані, то зникнуть жінки?

На що насправді звернути увагу:

На щастя, світ нашої ідентичності тримається на менш крихких речах, ніж макіяж і вечеря. Ідентичність – це про глибоке вивчення себе, а не про готові ідеї та концепції. Звісно, на це також впливає оточення: поруч з якоюсь людиною ви можете почуватися чоловіком або жінкою, а поруч з якоюсь – ні. Але ідентичність – це баланс зовнішнього й внутрішнього, що не має жодного стосунку до штампів. Бо «якщо ти готуєш, то ти жінка, а якщо заробляєш, то чоловік» – набір штампів. Деякі жінки насправді можуть відчувати свою жіночність, готуючи для чоловіка, а деякі – ні. Так само чоловіки можуть заробляти й почуватися чоловіками, а можуть і ні.

зробити передзамовлення книги

Порада 4

«Що робити, коли нічого не хочеться робити? Треба просто діяти, поставити свою мету, що запалює, та йти до неї. У процесі її досягнення ви не будете думати про те, що вам нічого не хочеться».

Коментує психотерапевт:

Автора питання вже можна чекати в кабінеті психотерапевта за курсом антидепресантів. А якщо серйозно, то це одвічна історія: люди, які завжди в ресурсі, дають поради людям, які не в ресурсі, без розуміння їхнього життєвого фону. Є люди, які не стикаються із внутрішнім спустошенням, в їхньому житті немає почуття горя чи втрати або вони легко його переживають. І вони сприймають своє життя як щось універсальне, не розуміючи інших станів.

По суті, це все одно, що людині, яка живе в перекошеному домі, сказати: «А от якби ти захотів, він був би рівний!». Це не несе в собі жодного сенсу, нічим не допомагає та не мотивує.

На що насправді звернути увагу:

Правильна підтримка починається з фрази: «Розкажи мені про це». Варто запитати в людини про її небажання щось робити, про те, з чим воно пов’язане, коли воно з’явилося й чи було таке вже раніше. І всі ці питання вже самі по собі є терапією. Але оскільки ті, хто роздають поради на мільйонну аудиторію, не можуть із мільйоном людей говорити особисто, то вони починають упаковувати це в дуже прості фрази. Наприклад: «Постав свою мету та йди до неї!». Але сіль у тому, що вся ця мотиваційна історія працює один день. Енергетично такий заряд може запалювати, але коли людина виснажена й у неї немає ресурсу, то за день вона знову впаде у стан апатії.

зробити передзамовлення книги

Порада 5

«У стосунках неприпустима зрада. Наприклад, будь-яке спілкування з протилежною статтю не по роботі».

Коментує психотерапевт:

Схоже, що автор(ка) транслює на свою аудиторію власний страх зради та велику кількість власних обмежень. Тобто людина пропонує свою концепцію світу іншим. Крім того, це звучить так, ніби людину колись зрадили, і тепер у неї є впевненість у тому, що така поведінка неприпустима. Або людина наперед боїться цього.

На що насправді звернути увагу:

Загалом тема зради дуже суб’єктивна, бо те, що для одного зрада, для іншого – норма. І якщо прислухатися до кожної людини, яка транслює свої думки в інтернет, то можна збожеволіти. Ці рекомендації не шкодять, в них просто немає сенсу.

Емоції – це складно. Але їх розуміння – це шлях до усвідомленого життя, де ви із собою на «ти». Саме для цього письменник Марк Лівін і психотерапевт Ілля Полудьонний написали книгу «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях».

зробити передзамовлення

За структурою книга складається з 20 розділів, кожен з яких присвячений певній емоції – злості, образі, щастю, сорому, закоханості. Крім того, у книжці є історії про те, як ці емоції інтегровані в наше життя, а також вправи, через які можна попрацювати з тією чи іншою емоцією.

Передзамовлення книги триватиме до 23 грудня 2020 року.

Усі, хто замовить книгу, отримають її з фірмовим знаком «Клубу Барабанного коня», підписом від авторів, листівкою та набором стікерів. У широкому продажу книга планується наприкінці грудня 2020 року.

Матеріал створено за підтримки