СексЯ соромлюся свого тіла під час сексу. Що з цим можна зробити?

У рубриці «Секс» The Village Україна разом з експертами обговорює питання сексуальності та сексуального здоров’я, що можуть здатися незручними. У новому випуску розбираємося, чому ми можемо соромитися вигляду свого оголеного тіла під час сексу та чому це впливає не лише на якість сексу, але й на якість життя.

Чому нам соромно за своє тіло під час сексу

Матриця нашої психіки закладається ще в дитинстві, і все те, що на неї записується, може впливати на нас у дорослому житті. Якщо змалечку дитина поглинає в себе атмосферу відсутності сексуальності між батьками або навіть сорому проявляти будь-які теплі емоції, то в майбутньому може сприймати все це, як неприродний процес. У нашій культурі взагалі дуже погано проявлена здорова еротика. Діти вкрай рідко бачать між батьками еротичні стосунки: мається на увазі не заняття сексом на очах у дитини, а обійми, дотики, ніжність, тілесне прийняття. Якщо все це є, у дитини формується здорове ставлення до власного тіла, якщо ж цього немає, то в людини може виникати токсичний сором у дорослому віці. До того, людина взагалі може не знати, з чого починається її збудження та що їй подобається в сексі.

Іноді неможливість отримувати задоволення від сексу чи знайти відповідного партнера полягає в тому, що людина навіть не дозволяє собі експериментувати, тому що це дуже соромно. Коли людина вступає в сексуальні стосунки, потрібно визнавати свій інтерес, своє бажання та збудження. А якщо в сімейній системі батьки не транслювали це одне до одного або ж їхні стосунки були токсичними, то на такому полі дуже важко зародитися прийняттю себе.

Якщо батьки дають дитині зрозуміти, що тіла чи певних його частин треба соромитися, це теж може стати причиною токсичного сорому в дорослому віці. Наприклад, якщо в дитини є зайва вага, мама каже їй: «З тобою все добре, ти в мене красуня», а всередині думає: «Яка ж вона в мене товстенька, треба щось із цим робити», вона може несвідомо виявляти своє справжнє ставлення. Дитина буде зчитувати подвійне послання, і це може на неї вплинути.

Але, насправді, неможливо точно визначити, як розвернеться ситуація та який тригер буде закладений у психіці – це завжди невідомо. Людина за своїм характером може бути бунтарем і піти в контрфазу. Тобто якщо в її сім'ї було неприйнятно виявляти сексуальність, людина навпаки проявляє допитливість із думкою «я не хочу так, як було у батьків». Така людина може експериментувати й шукати нове для того, щоб задовольнити свої сексуальні потреби. Тому не можна однозначно сказати: якщо в сім'ї було так, це призведе до ось такого результату. Вплив сім'ї на токсичний сором еротизму може бути, але з цим потрібно розбиратися індивідуально.

На людину може мати вплив і культурне середовище – зображення ідеальних тіл у соцмережах, фільмах, серіалах – але це залежить від того, наскільки людина піддається зовнішньому впливу. Якщо всередині вже є здорові установки й людина вважає своє тіло достатньо хорошим, на неї мас-медіа не матимуть сильного впливу. А якщо людина знаходиться у процесі формування – в періоді дитинства чи підліткового віку – то це може мати безпосередній вплив на психіку і на те, як людина сприймає власне тіло.

Як припинити соромитися власного тіла

Існує думка про те, що травми, отримані в контакті, потрібно лікувати в контакті. Тому якщо людині, якій важко прийняти вигляд власного тіла, пощастить, і їй трапиться партнер або партнерка зі здоровим сприйняттям сексу, який дуже обережно та ніжно допоможе людині розкритися, то проблему можна вирішити навіть без допомоги психотерапевта. В такому випадку сексуальність людини може зцілитися.

Проте це також можна зробити й самостійно. Допомогти може повернення задоволення тілу. Для цього потрібно досліджувати себе та шукати дотики, які приємні тілу. Це може бути природа, наприклад, відчуття води на тілі та усвідомлення задоволення під час плавання, від дотику хвиль на березі океану чи гарячої ванни. Від природних дотиків можна перейти до доторків до себе. Слід відчути, як я сам до себе торкаюся, чи отримую я від цього задоволення, я транслюю це задоволення через дотики чи роблю це просто механічно? Варто спрямовувати на це увагу постійно, щоб зрештою дотики до себе мали не лише функціональний відтінок, але й приносили задоволення. У такий спосіб можна розвивати аутоеротичність.

Якщо підтягувати до контакту партнера чи партнерку, то тут може допомогти масаж та уважність до своїх почуттів під час цього процесу. Слід бути відкритим для досліджень своїх відчуттів і експериментів.

Може допомогти й проговорення свого сорому з партнером, але тільки за умови, що він чи вона мають талант сприймати з повагою партнера і зможуть вас зрозуміти. Тому до цього потрібно підходити дуже індивідуально.

Іноді за токсичним соромом стоять дуже глибокі травми, коли до людини в дитинстві батьки не доторкалися, не обіймали, не гладили, це цілували, зате було регулярне насилля. Такі випадки можуть потребувати кількох років психотерапії, бо те, що формувалося роками, неможливо виправити за кілька сесій. Але в деяких ситуаціях лише усвідомлення якогось феномену дозволяє виправити ситуацію.

Як попкультура впливає на наше сприйняття тіла під час сексу

У світі існують нереалістичні уявлення про те, як люди та їхні тіла мають виглядати. Актори, моделі, популярні блогери в соцмережах, яких ми сприймаємо як стандарт краси, виглядають не так, як виглядаємо ми. Ми порівнюємо себе з ними та перестаємо любити себе за те, що не такі ідеальні: в нас росте волосся на тілі, на животі з'являється складка, коли ми сидимо, ми пахнемо не трояндами, а потом, коли займаємося спортом, у нас є прищі. Мотив незадоволення своїм тілом присутній не лише в сексі, але й у житті в цілому.

Не впевнена, що у світі був час, коли існувала культура, але не було жінок, які б не почувалися дискримінованими через те, що вони виглядали не так, як їм нав'язувала культура. Так само це стосується чоловіків. Якщо ми подивимося на популярних блогерів або акторів, то бачимо, що вони мають бути маскулінні, накачані, високі, не лисуваті, хоча вимоги до їхньої зовнішності не такі високі, як до зовнішності жінок.

Не всі типи зовнішності жінок і чоловіків представлені в попкультурі, тому більшість людей у світі залишаються на узбіччі еталонів краси, відчувають себе негарними й намагаються виправити це різними способами, в тому числі й пластичними операціями, щоб наблизитися до стандарту краси.

Як навчитися приймати власне тіло

Це точно можливо, і я одна з багатьох прикладів цього. Мені, наприклад, було дуже складно прийняти своє волосся на тілі. Поступово розбираючись у фемінізмі та розуміючи, що, в першу чергу, я сама маю себе любити, і мені є за що себе любити, і виглядаю я нормально, я навчилася приймати своє волосся. Зараз розумію, що мені не треба його позбуватися, якщо мені з ним комфортно. Це був, напевно, перший крок до повного прийняття себе, для цього мені знадобилося кілька років, але це процес, який досі триває.

Важливо пам'ятати, що це абсолютно нормально не бути до посиніння закоханим у себе кожен день. Це завжди процес. Одного дня можна відчувати себе просто королевою, а наступного – мати зовсім інший настрій і думати, що в тілі щось треба змінити. Це нормально. У нашому світі любити себе складно, але ми маємо розуміти, що це процес, в якому треба собі допомагати щодня. Коли ми чуємо в голові думки про те, що ми негарні чи якісь не такі, треба розуміти, що це знецінення. В такі моменти варто себе зупиняти й починати вести діалог із собою, казати собі: «Насправді я класна, просто зараз мені це складніше зрозуміти, бо я втомлена. А взагалі я люблю себе й буду робити для себе приємні речі».

Взагалі любов до себе з візуальної точки зору починається з того, що ми не робимо те, чого нам не хочеться робити, відчуваємо себе та свою зону комфорту дуже добре і намагаємося її захистити.

Зрештою можна перестати соромитися свого тіла, лише треба розуміти, що це – щоденна робота. Дуже корисно мати біля себе людей – партнерів, друзів, сім'ю – які будуть вам у цьому допомагати й не змушуватимуть вас почуватися негарними. Якщо поруч із вами є люди, які говорять або якось натякають вам на те, що ви якось не так виглядаєте, просто тікайте від цих людей, вони будуть псувати ваше життя. Натомість оточіть себе людьми, які будуть сприймати вас, розуміти й підтримувати. І тоді вам буде простіше полюбити себе та припинити соромитися свого тіла.