The Village Україна розпочинає рубрику «Секс», у якій разом з експертами обговорюватиме питання сексуальності та сексуального здоров’я, що можуть здатися незручними.
У першому випуску розбираємося, як часто варто займатися сексом, чи є тут взагалі норма та що робити, якщо одній людині з пари хочеться більше сексу, а другій його і так забагато.
Тася Осадча
лікарка-психологиня, психотерапевтка, консультантка з питань сексуальності
Хочу сексу тричі на день, а партнер раз на місяць. Яка норма?
Є три типи статевої конституції: слабка, середня і сильна. Як правило, в людей вони комбінуються, найчастіше трапляється середньо сильна або середньо слабка. Проте серед них немає доброго чи поганого варіанту, правильного чи неправильного – це фізіологія. На значний відсоток конституція є фізіологічною, тобто це дано нам від природи, і зовсім малий відсоток у її формуванні має соціально-психологічний компонент.
Визначити свою статеву конституцію можна за допомогою спеціального тесту, але насправді його цінність сумнівна навіть для сексолога, він може знадобитися тільки в окремих випадках. Наприклад, пара приходить на консультацію і розповідає, що одному з партнерів сексу замало, а другому забагато навіть того, що є. Через це починається: «Ти мене не любиш» або «Я для тебе як живий вібратор». У таких випадках на допомогу може прийти тест на статеву конституцію.
Коли пара проходить такий тест і він показує, що в одного партнера сильний тип статевої конституції, а в другого – слабкий, тоді ми виходимо з площини конфлікту. Адже питання вже не в тому, що хтось когось не любить, а в тому, що люди мають різні фізіологічні характеристики. Намагатися якось це змінювати точно не варто.
Бувають ситуації, коли людині не важливий сам статевий акт, більшою мірою це про потребу тактильного контакту та ласки
Немає показника норми кількості статевих актів на тиждень чи на місяць, проте є умовно фізіологічна норма для конкретної пари. Коли двоє людей починають своє спільне статеве життя, відбувається те, що у побутовому сенсі називають «притиркою». Спочатку пара переживає період гіперсексуальності, що активізується через гормони, які викликають сильний потяг і сексуальне бажання, незалежно від статевої конституції. Проте перший етап не є показовим, тому не можна за три роки стосунків казати: «У перший рік стосунків у нас був секс на кожному підвіконні тричі на день, а тепер усе не так, бо ти мене не любиш».
З часом у пари відбувається формування умовно фізіологічної норми – це та кількість статевих актів за одиницю часу (за тиждень чи місяць), яка є комфортною для конкретно цієї пари. Це поняття реалізується лише в парі, бо людина займається сексом не з абстрактним об’єктом, а з конкретною іншою людиною, тому й поняття норми формується в контексті та в контакті з іншою людиною.
Тому якщо обох партнерів влаштовує секс раз на пів року і це ні в кого не викликає негативних емоційних переживань, це нормально. Якщо ж один через це переймається, страждає і відчуває, що його не люблять, це перестає бути нормою в контексті стосунків пари. Найчастіше зміни в сексуальному житті пари є симптомом глибших порушень у їхніх стосунках.
Що з цим можна зробити?
Якщо одній людині з пари хочеться більше сексу, а другій менше, залишається тільки емпіричним шляхом знаходити інші шляхи реалізації бажання та досліджувати сексуальність кожного з партнерів. Сексуальність – це не просто збудження члена і клітора та реалізація статевого акту, а дуже глибинний і багаторівневий процес, що супроводжується фантазуванням, передчуттям, бажанням, збудженням. Зводити все до реалізації статевого акту – це дуже спрощено. Бувають ситуації, коли людині не важливий сам статевий акт, більшою мірою це про потребу тактильного контакту та ласки. Але це те, що вимагає дослідження.
Якщо обох партнерів влаштовує секс раз на пів року і це ні в кого не викликає негативних емоційних переживань, це нормально
У серіалі «Флібег» головна героїня спала з усіма, хто на це погоджувався. В одній із серій вона говорить, що готова віддатися кожному, просто щоб відчувати, що комусь потрібна, бо вона дуже боїться того дня, коли її більше не хотітимуть. Для неї секс – еквівалент емоційного контакту. Буває так, що людям простіше когось звабити, ніж вкладатися у формування здорових стосунків. І це не обов’язково про романтичні стосунки, це може бути історія про близький емоційний контакт з рідними або друзями.
Заповнення емоційної порожнечі сексом так само не є психологічною нормою, як і заповнення її трудоголізмом, алкоголізмом або чимось іще. Головний принцип здорового психологічного функціонування людини: коли я хочу їсти, я їм, коли хочу спати, я сплю, коли хочу сексу з цією людиною – займаюся сексом з цією людиною (якщо вона згодна). Бажання і потреби треба реалізовувати прямо, а не вдаватися до викривлень у стилі «щось я понервувала, піду поїм солодке або подзвоню Колі й запрошу його до себе».
Якщо в людини немає партнера, це ок взагалі не займатися сексом?
Якщо в людини немає постійної пари та сексу з непостійними партнерами взагалі, це теж нормально, немає рекомендації про те, що для здоров’я потрібно займатися сексом. Звісно, якщо для цього немає певних медичних показів. Існують стани, при яких сексом займатися обов’язково тричі на тиждень, але такі випадки дуже рідкісні. Наприклад, під навчання в університеті ми були присутні на операції жінки, в якої була відсутня вагіна. Їй робили пластику, і з ділянки сигмовидної кишки формували вагіну. На етапі реабілітації обов’язковими були три статеві акти на тиждень.
Проте для фізично здорових людей жодної норми занять сексом немає. Мастурбація є абсолютно нормальним явищем і нормальним варіантом реалізації сексуального бажання.
Потреба у сексі не є потребою виживання, як потреба у їжі, сні, питті, але це одна з форм реалізації дорослої людини.
Немає жодної норми щодо того, скільки потрібно займатися сексом. Ця ідея досить дискримінативна та застаріла. Ми маємо флюїдну сексуальність і лібідо: сьогодні тобі може хотітися сексу п’ять разів на день, а завтра станеться стресова ситуація і ти не захочеш його зовсім. Тому норми щодо частоти сексу не існує, є лише потреба. Варто розуміти свою потребу в сексі та не змушувати себе займатися ним більше або менше лише тому, що так здається нормальним для суспільства.
Партнер хоче сексу щодня, іншого це не влаштовує. Що робити?
Якщо один партнер хоче займатися сексом щодня, а другому достатньо одного разу на тиждень, це означає, що в них різні лібідо. Це абсолютно нормально, у цьому немає нічого страшного.
Насамперед партнерам потрібно про це щиро і відкрито говорити, не вимагаючи чогось одне від одного. Людині, яка хоче більше сексу, треба зрозуміти, це потреба саме в сексі чи у тілесному досвіді, інтимній тілесній комунікації. Можливо, щодня обійматися голими в ліжку, не займаючись ні пенетративним, ні оральним, ні іншими видами сексуального контакту, буде достатньо.
Насамперед партнерам потрібно про це щиро і відкрито говорити, не вимагаючи чогось одне від одного
Якщо ж хочете, щоб сексуальний досвід з оргазмом був кожен день, а партнер до цього не готовий, можна спробувати взаємну мастурбацію або мастурбацію при партнерові. Також якщо для пари прийнятна ідея про відкриті стосунки, можна розв’язати проблему, задовольняючи потребу в сексі з іншим партнером.
Якщо це відчувається як велика проблема і ви розумієте, що вона заважає будувати якісні стосунки, можливо, варто подумати про те, щоб змінити партнера. Це теж нормально.
Не хотіти сексу взагалі – це нормально?
Зазвичай, якщо людина розуміє, що їй зовсім не потрібен сексуальний контакт, щоб бути щасливою, вона взагалі не хоче сексуальної комунікації та сексуальних актів з іншими, це називається асексуальністю. І це теж нормально.
Асексуальні люди можуть мати романтичні стосунки, якщо хочуть, закохуватися і будувати стосунки з іншими людьми та час від часу займатися сексом. Та переважно їм сексу не хочеться.
Якщо один партнер хоче займатися сексом щодня, а другому достатньо одного разу на тиждень, це означає, що в них різні лібідо
Також є така річ, як гіпоактивний розлад сексуального бажання, що раніше називали фригідністю (сьогодні цей термін взагалі не варто вживати, тому що він дискримінативний і загалом некоректний). Це розлад, при якому людина не хоче займатися сексом, не збуджується і не отримує задоволення. Він відрізняється від асексуальності тим, що асексуальна людина почувається чудово, не маючи сексуальних контактів і не бажаючи їх, а людину з гіпоактивним розладом сексуального бажання тривожить небажання сексу, неможливість отримати збудження та задоволення, їй це заважає почуватися класно. Також умовою є те, що всі ці неможливості мають продовжуватися тривалий час.