ГідЯк впоратися зі своїми емоціями? 9 історій про психологію на всі випадки життя
Простими словами про головне
Упродовж року ми багато писали на тему психології та психотерапії у рубриці «Простими словами». Це були теми стосунків із собою та іншими, питання самооцінки та пасивної агресії, побудова власних внутрішніх кордонів, емпатія та прийняття інакшості. А також запустили власний подкаст про психологію «Простими словами».
У цій добірці ми згадуємо наші найважливіші психологічні тексти за 2019 рік.
Я не хочу йти до психотерапевта. Чи можна допомогти собі самостійно?
Якщо у вас немає можливості чи бажання відвідати психолога, це не означає, що ви не можете допомогти собі самостійно. Якщо не йдеться про гострі стани та серйозні проблеми, є техніки, що допоможуть стати спокійнішими, вгамувати внутрішнього критика та подолати щоденну тривогу. Кілька практичних порад – у матеріалі.
Мистецтво миру. Як працює ненасильницьке спілкування
Під час конфліктів у сім’ї, з друзями чи на роботі ми схильні узагальнювати та оцінювати другу сторону. Це відразу викликає опір і захист у відповідь, і вас просто перестають чути. Ненасильницьке спілкування пропонує інший спосіб донесення своєї думки: не оцінювати, а говорити про факти, особисті почуття й потреби, висловлювати прохання замість вимоги. Розбираємося, як це працює на практиці.
Я ображаю людей, бо хочу як краще
Психологи кажуть, що за сильним бажанням піклуватися про іншу людину, дати їй пораду чи зробити зауваження «заради її ж блага» насправді стоїть наша потреба або ж відчуття того, що інша людина − частина нас. Пояснюємо, чого люди насправді хочуть, коли намагаються робити іншим добро, і як це може образити.
«Усе добре, я на тебе не злюся». Що таке пасивна агресія
«Знову запізнився? Затори були чи собака захворів?» Пасивна агресія − це непряме виявлення злості, обурення, роздратування. Психологи кажуть, що за нею завжди стоять потреби, які не задовольнили, страх говорити про них відкрито або уявлення про те, що це погано. Проте агресія, яку ми приховуємо, рано чи пізно проявиться та завдасть ще більше шкоди. З’ясовуємо, як взаємодіяти з пасивно-агресивними людьми, що робити, якщо ви помітили це за собою, і розповідаємо, коли пасивна агресія допомагає зберегти стосунки.
Закоханість закінчилась. Що значить партнерство у стосунках
Психологи кажуть, що для міцних стосунків недостатньо лише почуття кохання, адже рано чи пізно у кожної людини з’являються потреби і необхідність задовольнити їх у парі. Якщо двоє людей не вміють говорити про це і домовлятися, їм буде важко залишатися разом. Пояснюємо, чому в романтичних стосунках важливо стати партнерами та навчитися домовлятися.
«Метелики» полетіли, а ми залишилися»: як працює кохання
Психологи кажуть, що період закоханості та ейфорії триває в стосунках у середньому рік. Згодом «метелики» зникають, а на зміну їм приходять розчарування і криза, коли ми розуміємо, що полюбили зовсім не ту людину. Проте цей період − нормальний для розвитку здорових стосунків і важливий для переходу в зріле кохання.
Отрута для психіки: чому стосунки стають токсичними
Токсичні стосунки − це взаємини, що несуть емоційне та психологічне отруєння. Воно виникає між людьми, які мають близьке і тривале спілкування. Якщо кожного разу після спілкування з людиною ви почуваєтеся звинуваченими, присоромленими, використаними або якимись не такими − ви у токсичних стосунках.
Закрити вкладку: чому ми не можемо відпустити минуле
За словами психологів, проблеми з минулого мають для нас значення тільки тоді, коли з ними пов’язані незакриті потреби в теперішньому. А відпустити минуле означає розібратися в цих потребах і задовольнити їх. Незадоволена потреба – як незакрита вкладка в браузері. Коли таких стає надто багато, вся система починає гальмувати.
Замість сліз, образ і гніву: як нормально говорити про свої потреби
Чому образи, роздратування та істерики можуть насправді бути маркерами наших незадоволених потреб?
Образа – це почуття, пов’язане з відчуттям особистих кордонів і кордонів іншої людини. Вона виникає там, де в мене є очікування від людини. Це не просто потреба, а очікування того, що потреба буде задоволена. І в той момент, коли я стикаюся з реальністю – людина не робить того, що відповідає моїм очікуванням – у мене виникає образа.