Усі хвороби починаються в нас у голові: онкологія – від прихованих образ, хвороби нирок – через страх, а проблеми зі спиною – через апатію. Так вважають люди чи психологи, що називають себе психосоматологами. Вони знаходять причини практично усіх захворювань у наших негативних емоціях і переконані: вилікувати їх можна, позбавившись або проживши ці почуття.

Існують навіть таблиці, де названі причини більшості захворювань. Але чи справді це так працює й через страх та образи можна захворіти на реальні хвороби? Розбираємося з експертками спільноти «Свій.Док», як на наше тіло впливають емоції та що таке психосоматика насправді.

Підтримай The Village!

Donate

Богдана Валігура

психологиня

Ярослава Євтищенко

нейропсихологиня

Ярослава Євтищенко: Психосоматика – це складна та масштабна тема. За цим словом ховається дуже багато різних розладів, які так чи інакше пов’язані між психікою та тілом. Але це не про те, що рак може виникнути через образи. У міжнародній класифікації хвороб такого слова немає. Водночас використовують термін соматоформні розлади для опису захворювань чи станів, де є зв’язок психіки та соматики (тіла).

Існує доказова медицина, а є – нетрадиційна, існують перевірені препарати, а є – гомеопатія. Так само є психологія та психіатрія, яка з різних сторін розглядає взаємодію психіки та тіла, а є так звана психосоматика, яка не має наукових підтверджень і доказової бази. Усі ці гіпотези, наприклад, що біль у горлі з’являється від непроговорених образ – це лише теорії, і вони не мають нічого спільного з наукою чи медициною.

Гіпотези що біль у горлі з’являється від непроговорених образ – це лише теорії, і вони не мають нічого спільного з наукою чи медициною

Богдана Валігура: У медицині та психології дійсно досліджують розлади фізичних функцій, які мають психогенний характер, тобто викликані емоціями та переживаннями. Але це не зовсім ота «психосоматика», про яку пишуть книги та яка популярна в інтернеті.

Уплив емоцій на тіло почав описувати ще Геродот, більш ґрунтовно це досліджував Фрейд та інші психоаналітики. Вони якраз і вивчали, як емоційні проблеми можуть впливати на здоров’я людини: наприклад, якщо у вас алергія, то, можливо, вам не вистачило материнської любові. Зараз ми вже знаємо, що це не пов’язані між собою речі.

Ярослава Євтищенко: Існують три види соматоформних розладів:

Функціональні розлади, які переважно виникають через стрес чи перенапруження. Це можуть бути болі в серці чи животі, головний біль. Разом із цим – органи здорові й соматичних порушень немає.

Конверсійні розлади – це психічні розлади, у структурі яких найбільшу роль відіграють різноманітні тілесні відчуття. Так можуть виникати судоми, людина втрачає зір, починаються порушення рухової активності. Наприклад, можуть бути сильні судоми й попередньо людині діагностують епілепсію. Але під час перевірки активності мозку виявляється, що все добре.

Людина несвідомо починає імітувати такі приступи через емоційні переживання й відбувається це не від тіла, а від психіки. Так само людина може вважати, що не бачить і дійсно це відчувати. Водночас органи та мозок інформацію будуть відбивати.

Тілесні симптоми у зв’язку з іпохондричним розладом. Сюди входять різноманітні внутрішні та зовнішні відчуття людини в органах. Людина переконує себе, що має певне захворювання, і починає відчувати симптоми, притаманні для цієї хвороби.

Для мозку немає різниці між реальним і нереальним: якщо ти говориш собі, що в мене ось тут болить, мозок посилає нервові імпульси та перевіряє. І ми на ці сигнали реагуємо так, ніби це біль.

Є також певний ряд захворювань, які мають соматичну природу, але можуть погіршуватися через певні психологічні фактори. Наприклад, на важкість перебігу астми впливає стрес і психоемоційні проблеми.

Також у нас є генетична схильність до певних захворювань. Сильний стрес здатний прискорити маніфестацію, тобто проявлення хвороби. Це можуть бути й проблеми серцево-судинної системи, і органів травлення, а також захворювання шкіри, як-от псоріаз. Не йдеться про те, що псоріаз виникає через емоційні потрясіння, але на перебіг цього захворювання можуть впливати емоції й стрес.

Богдана Валігура: Теорії, що «рак виникає через образи» – це ідеї, які не мають під собою жодного підґрунтя. Таку психосоматику ще називають розділом альтернативної медицини. Немає нормальних досліджень, які б підтверджували зв’язок емоцій і відомих хвороб.

Наприклад, розберемо теорію про те, що онкологічні захворювання можуть виникати через образи. Як проводилося дослідження? Спеціалісти спілкувалися з онкохворими людьми та робили ретроспективне дослідження: запитували їх про образи, конфлікти та інші переживання. Звісно, що більшість людей, які хворіли на онкологію, мали образи. Але ми не розуміємо, чи це дійсно могло стати причиною виникнення хвороби. Багато людей, які не хворіють, також мають образи чи невирішені конфлікти. Тому говорити про прямий зв’язок не можемо.

Людина також може почати боятися своїх думок і відчуттів. Вважати, що неправильно думає чи відчуває, і тому хворіє

Чим небезпечні такі теорії? Бо люди починають боятися своїх емоцій, і замість того, аби займатися здоров’ям, витрачають час на неперевірені способи лікування. Людина також може почати боятися своїх думок і відчуттів. Вважати, що вона неправильно думає чи відчуває, і тому хворіє. У тривожної людини такі думки можуть спровокувати виникнення обсесивно-компульсивних розладів.

Ярослава Євтищенко: Коли в людини онкологічне або інше складне захворювання – простіше сходити до психолога чи виплакатися подругам, ніж визнати, що в тілі людини є проблема, і наважитися на складний процес лікування. Це такий спосіб утекти від реальності та страх.

В основі вибору людини часто лежить страх, і, в цьому випадку, це може бути страх зізнатися собі в проблемі, страх лікування, страх взяти відповідальність за своє здоров’я. Коли людина звертається до нетрадиційної медицини чи вірить у психосоматичні теорії виникнення хвороб – вони ніби знімають відповідальність за своє життя й перекладають його на якісь надсили, на щось абстрактне, на що не можна вплинути.

Як емоції впливають на тіло?

Богдана Валігура: Реальну психосоматику можна легко пояснити. Будь-які сильні емоції наш організм сприймає як стрес: як негативні, так і позитивні. Але в негативних емоціях ми проводимо більше часу. Люди ж не радіють по два тижні тому, що купили квартиру. Водночас можуть перебувати в пригніченому стані ще місяць після розриву стосунків. Тому в більшості випадків саме негативні емоції сильніше впливають на організм і можуть викликати фізичні симптоми чи розлади.

В організмі людини під час стресу змінюється обмін речовин, репродуктивна та травна система майже зупиняються. Організм керується логікою: «Якщо я виживу, то тоді буду перетравлювати їжу. А зараз я не хочу витрачати на це свої сили». Це ж стосується розмноження.

Будь-які сильні емоції наш організм сприймає як стрес: як негативні, так і позитивні.

Ярослава Євтищенко: Під час стресу та хронічного стресу тіло виділяє гормони, які мають допомогти нам вижити або втекти. Наприклад, якщо на людину біжить вовк: гормон виділяється, людина втікає та настає завершальний етап – небезпека зникла.

Якщо ми говоримо про стрес під час емоційних ситуацій, то організм готовий дати відсіч, але робити це нема куди. По факту загрози немає: є тривога чи нав’язливі думки, які можуть запускати всі ці процеси. Тож усі ці гормони накопичуються й можуть викликати навіть запальні процеси. Виснажується також імунна система, бо вона залучена в процесі «порятунку», і її реакція на інші процеси знижується.

Богдана Валігура: Стрес впливає на дуже багато процесів в організмі. Найперше – на ендокринну систему: гормони починають вироблятися інакше. А вони, своєю чергою, можуть впливати на всі інші процеси в організмі. Страждає серцево-судинна система, потім «вимикається» травна система. Це може призводити, наприклад, до виникнення синдрому подразненого кишківника.

Якщо стрес триває довго – можуть початися проблеми з опорно-руховою системою. Наші м’язи, коли відчувають небезпеку, напружуються і спазмують для того, аби ми швидше втекли з небезпечного місця. У такому напруженому стані тіло може перебувати досить довго. Це, своєю чергою, призводить до різних патологій, як-от ревматоїдний артрит. Під час тривалого стресу також може випадати волосся чи лущитися шкіра.

Ярослава Євтищенко: Організм людини може реагувати на стресові, емоційні, складні ситуації, а може й не реагувати. Усе залежить від індивідуальних особливостей людини та від того, як вона для себе інтерпретує різні складні моменти в житті.

Наприклад, коли хтось наступив на ногу в метро. Можна їхати, жаліти себе й нарікати, що в мене таке погане життя та я такий нещасний. Тут умикається сум, печаль, розчарування – це активує певні хімічні процеси. А можна просто сказати, що, умовно: «У країні живуть одні мудаки», і піти далі. І тут вмикаються інші емоції – тобто дві людини абсолютно по-різному реагують на проблемні моменти через цю власну інтерпретацію. Хронічний стрес не обов’язково призведе до певних розладів і психогенних симптомів – це все залежить від людини.

Організм може реагувати на стресові, складні ситуації, а може й не реагувати. Усе залежить від індивідуальних особливостей людини

Завжди, коли в нас виникають певні тілесні симптоми: порушення сну, апетиту, болі, «ком у горлі» та інше – спершу ми вимикаємо соматичні патології. Спочатку потрібно правильно лікувати тіло. І лише потім підбираємо певне лікування. Наприклад, якщо говорити про лікування синдрому подразненого кишківника: людина отримує медикаментозне лікування та поєднує це із психотерапією.