Здоров'яДіагноз за фото та «чудодійні» БАДи. Чому вас не можуть полікувати онлайн
Схеми лікування в інтернеті та небезпека БАДів
Консультації онлайн, діагноз за фото та чудодійні схеми лікування біологічно активними домішками (БАД) з результатом за 2 дні – це не весь перелік того, що зараз пропонують у соцмережах. Людей лікують від «дірявого кишківника», пропонують почистити печінку та підняти імунітет не виходячи з дому.
«Одна моя пацієнтка дуже любить скуповувати БАДи та вживати їх. Недавно в її сина з’явилися сильний біль у животі, підвищена температура та дуже інтенсивна кропив’янка. Здавалося, що в дитини просто набрякла шкіра. Виявилося, що пацієнтка замовила антипаразитарну систему й давала ці препарати трирічному сину. Сказала вона мені про це не відразу, а через кілька днів, коли в дитини вже почалася задуха. Хлопчику стало краще лише через 6 днів лікування гормонами. Це приклад дуже сильної алергічної реакції на БАД. З дорослими може трапитися так само», – поспілкувалися з лікарками співзасновницями спільноти «Свій.Док» про найпопулярніші схеми лікування онлайн та як вони можуть шкодити людям.
Вікторія Миронюк
лікарка-дерматовенеролог
Віолетта Лійка
сімейна лікарка
Від чого «лікують» у соцмережах?
Віолетта Лійка: У соцмережах людей часто заманюють легкими способами вирішити відразу багато проблем. Наприклад, обіцяють допомогти підвищити імунітет – але це не можна зробити за допомогою препаратів. Можуть «лікувати» від хвороб, яких не існує: від «дірявого кишківника» чи «гнилої лімфи», виводять шлаки, чистять печінку, пропонують провести антипаразитарну програму для організму. І в цьому допоможе певний набір БАДів і вітамінів, купити які можна, наприклад, зі знижкою за промокодом на iHerb.
Почнемо з того, що це прекрасний сайт, де продають дійсно хороші засоби чи косметику. Але він також відкрив нове джерело заробітку для спеціалістів, що пропонують свої консультації у сфері здоров’я. Адже за кожну покупку за своїм промокодом вони отримують винагороду. І мають на це повне право – заробляти гроші тими способами, які вважають за потрібне.
У людей, які лікують в інтернеті, як правило є 5–7 універсальних схем, за якими призначають препарати, відповідно до скарг. Наприклад: жінка, 40+, випадає волосся, підвищена дратівливість, безсоння – це один перелік домішок. Або це чоловік, що скаржиться на зайву вагу та проблеми з травленням – це інша схема. І кожного клієнта підганяють під ці інструкції. Але здоров’я та лікування – це дуже індивідуальні речі й підбирати їх слід для кожного пацієнта окремо.
Вікторія Миронюк: Такі схеми лікування досить дорогі. Зазвичай це списки з 20 різноманітних домішок, які призначають за аналізами, що робить людина, або й без них. До цього, значення норми для таких спеціалістів свої й вони відрізняються від тих, які є в традиційній медицині.
Щонайменше людина, яка довіряє своє здоров’я спеціалістам із виведення шлаків, може втратити гроші – коштують такі послуги чимало. Якщо «пощастить» отримати інформацію безкоштовно, все одно доведеться витратитися на БАДи. Тобто в будь-якому разі ви витрачаєте гроші, але можете ще отримати проблеми зі здоров’ям.
Звісно, таке лікування може бути ефективним. Бувають стани, коли потрібно вживати вітаміни й певні домішки. Але робити це слід під контролем лікаря.
Часто клієнтами таких спеціалістів стають люди-іпохондрики. Їм лікарі говорять, що проблем зі здоров’ям немає й лікувати немає що. А людина шукатиме спеціаліста, який знайде в неї кілька хвороб і буде їх лікувати. Тобто є певний психотип людей, які ведуться на такі послуги. Як на мене, твереза людина, яка мислить критично, не заплатить 50–100 доларів за консультацію спеціаліста з інтернету. А потім ще стільки ж витратить на баночки з різними засобами.
Не можна сказати, що люди, які надають схожі послуги – це суцільне зло. Серед них бувають дійсно відповідальні спеціалісти, які не хочуть нашкодити. Вони також добре вміють спілкуватися з іншими. Наприклад, переконують, що треба правильно харчуватися чи кинути палити. А це дійсно важливо, бо в більшості українців усе погано з харчуванням. Водночас – виписують низку домішок, які не лише не лікують, але й можуть нашкодити. Часто це також запровадження жорсткої дієти, яка впродовж певного часу може викликати дефіцити вітамінів і мінералів. А це ті стани, які потребують лікування.
Про небезпеку «лікування в соцмережах»
Віолетта Лійка: Найважливіше, що слід пам’ятати: призначати вітаміни чи БАДи можна лише після аналізів і робити це може лише лікар. Навіть якщо це аскорбінка. Коли людина не має медичної освіти – варто подумати кілька разів, чи виконувати її рекомендації.
Нутриціолог цілком може давати поради щодо коригування способу життя чи зміни типу харчування, але не призначати препарати, зокрема й БАДи. Якщо в нас проблеми з краном у кухні, ми ж не йдемо до продавчині в магазині й не питаємо, що робити, а дзвонимо сантехніку. Так само в питаннях зі здоров’ям: якщо є скарги – звертайтеся до лікаря, а не займайтеся херньою, шукаючи «магічні» способи лікування в соцмережах.
Люди серйозніше ставляться до манікюру, ніж до свого організму. Ретельно обирають майстра, але своє здоров’я можуть довірити коучу з Instagram. Спеціаліст, який продає свої послуги онлайн, не відповідає ні перед ким: відповідальність повністю лежить на клієнті. Він отримує гроші на картку, надсилає на пошту завчасно приготовані схеми лікування та кілометровий список БАДів. Що стається з вами потім – його, зазвичай, не цікавить.
Якщо людина, яка не має медичної освіти, намагається лікувати когось від чогось – це смішно й тупо. Уявімо ситуацію, що в пацієнта апендицит, його привозять в операційну й хірург каже: «Усе нормально, я пройшов онлайн-курс і там мене всьому навчили».
На нас у будь-якому випадку хочуть заробити. Це нормально – платити гроші за послугу. Зрозуміло, що люди прагнуть бути здоровими й шукають для себе нові способи це зробити. Але тут питання в тому, хто заробляє та який ви отримуєте результат у кінці.
Вікторія Миронюк: Усі чомусь бояться традиційних препаратів, бо це хімія, яка шкодить. А от БАДи – це прекрасні засоби, які «всьо лєчат». Звісно, це не так. БАДи – це не лікарський засіб, а лише біологічно активна домішка. Тобто це доповнення до харчування: не його заміна й не препарат, який може щось полікувати.
Виробництво таких засобів не контролюють і не перевіряють так, як роблять це з медичними препаратами. Що туди засуне виробник, в якій кількості й чи там дійсно є те, про що заявляють на етикетці – ніхто не знає.
Наприклад, у дерматології серед пацієнтів із псоріазом або екземою дуже популярними певний час були китайські «натуральні» мазі. І, що цікаво, ефект у них дійсно був. Але потім виявилося, що у складі цих засобів – найсильніший стероїдний гормон і тому вони так чудово допомагали. Згодом була історія про сироватку від прищів, у складі якої виявили найдешевший антибіотик. Тобто ці засоби мають миттєвий ефект, але важко дослідити як вони впливають на організм загалом.
Усі засоби, які не є лікарськими препаратами й не пройшли всі ступені перевірки та випробувань – не можна називати ефективними чи безпечними. Звісно, не всі БАДи погані, є дійсно перевірені виробники, але й не всі вони безпечні. Відповідальність лежить на клієнті, який це придбав.
Відповідальність спеціалістів із соцмереж закінчується тоді, коли ви отримуєте схему лікування, а він – гроші
Віолетта Лійка: Припустимо, людина з гастритом купила всі ці домішки, які рекомендує блогер, та почала їх уживати суворо за списком. Але через кінську дозу БАДів у неї почалося загострення й вона навіть може потрапити в лікарню. Або якась із домішок не підходить, починаються побічні реакції чи сильна алергія.
Відповідальність спеціалістів із соцмереж закінчується тоді, коли ви отримуєте схему лікування, а він – гроші. Водночас лікар несе відповідальність за свої дії перед клієнтом. І якщо щось під час лікування пішло не так – медик зможе це виправити.
Вища медична освіта дає дуже багато навичок, які отримати на курсах не можна. Наприклад, як зіставляти різні стани, про що запитувати пацієнта, як правильно аналізувати анамнез людини, щоб підібрати лікування. Людина може звертатися зі скаргами на печію, а виявляється, що таке відбувається через неправильний прикус. Спеціаліст в інтернеті цього оцінити часто не може.
Вікторія Миронюк: Медична освіта – це дуже важливо. Мене дуже дратує, коли розповідають про лікарів, які вчилися самостійно. Медицину неможливо вивчити дистанційно, як би цього не хотіли. Ці 6 років університету формують клінічне мислення, кругозір. Лікар не думає однобоко й досліджує не окремі органи, на які скаржиться пацієнт, а дивиться на організм і спосіб життя в цілому.
Віолетта Лійка: Блогери та інфлюенсери рекламують товари та послуги не тому, що це допомогло чи їм це призначив лікар, а тому, що вони отримали за це гроші. Це їхній спосіб заробітку й це окей. Наше завдання – думати головою, і як би це не звучало: вмикати критичне мислення й не вживати будь-які препарати без призначення лікаря. Завжди потрібно бути настороженими й аналізувати ту інформацію, яку ми отримуємо, особливо, якщо це стосується нашого здоров’я.
Коли до нас на вулиці підійде чоловік і запропонує купити новий айфон за 2000 гривень – ми ж розуміємо, що це маячня. Але коли в соцмережах пропонують придбати суперефективні препарати для зміцнення імунітету та збереження молодості – ми готові платити й віримо в це, хоча така ж фантастика.
Вікторія Миронюк: Чим це може загрожувати? Витраченим часом, грошима, марними надіями та розчаруваннями. Наприклад, одна блогерка лікувала акне й опублікувала на своїй сторінці список ліків, які призначила їй дерматолог. У списку цих препаратів був серйозний засіб, який за неправильного нанесення викликає сильне подразнення. Важко уявити, скільки дівчат придбають цей засіб, нанесуть собі на обличчя й отримають контактний дерматит.
Про популярність онлайн-консультацій
Віолетта Лійка: Зараз багато людей готові заплатити великі гроші за онлайн-консультацію у спеціаліста з антиейдж технологій, але не прийти на консультацію до лікаря. Ця проблема лежить дуже глибоко й захована в радянській медицині, коли лікарі ставилися до пацієнтів по-хамськи та використовували авторитарну систему спілкування. Тобто кожен похід до лікарні – це негативний досвід. Також можуть бути випадки, коли людина перестала вірити у традиційну медицину. Це все залишає відбиток і впливає на мислення людей, хоча зараз ситуація змінилася й образ злого лікаря, який зробить боляче – це застаріле уявлення.
Водночас блогер в Instagram ввічливий, усе розкаже, порадить і наговорить купу компліментів. Ставлення до клієнтів дуже відрізняється й людина готова платити ці гроші за комфорт.
Соціальні мережі стерли всі кордони та полегшили доступ до всього
Вікторія Миронюк: Отримати консультацію від спеціаліста онлайн – це дуже просто, зручно й часто безкоштовно. Можна сидіти на дивані, гортати стрічку новин і заодно ніби зробити щось для свого здоров’я.
Соціальні мережі стерли всі кордони та полегшили доступ до всього. Для того, аби сходити на консультацію до лікаря, треба записатися, прийняти душ, одягнути чисту білизну й вийти з дому. А в соцмережах усе під рукою.
Чи може лікар лікувати онлайн?
Віолетта Лійка: В Україні такого поняття як «онлайн-консультація» не існує. Але в теперішніх умовах карантину й у контексті України, де не у всіх є доступ до якісної медицини, лікарі можуть щось порадити онлайн чи висловити свою думку. Але називати це саме онлайн-консультацією не варто: це лише медична порада. Якщо говорити про інших спеціалістів, як-от нутриціологів чи коучів, то це не лікарі й вони можуть консультувати онлайн.
Чи можна надавати якісні послуги онлайн, коли це стосується здоров’я? Більше ні, ніж так. Але завжди варто враховувати контекст. Якщо мій пацієнт надішле в соцмережах результати своїх аналізів, а я розшифрую їх у повідомленні – це теж можна називати онлайн-консультацією. Але я приймала цю людину в своєму кабінеті й знаю його історію хвороби, тож йому не потрібно їхати до мене на прийом, аби я сказала, що аналізи в нормі. Водночас, якщо в людини багато серйозних скарг, шукати лікаря в Instagram, який полікує тебе онлайн чи призначить лікування, не варто.
Вікторія Миронюк: Якщо в пацієнта є серйозна проблема, яка виникла вперше, і він шукає спеціаліста онлайн замість того, аби сходити в лікарню – це не дуже ефективна та результативна історія.
Повноцінна консультація лікаря та пацієнта не може відбуватися через гаджет. В онлайні лікар не бачить пацієнта, не може провести повноцінний огляд. В онлайні можна дати medical advice, тобто висловити свою думку стосовно такого випадку й поділитися роздумами, як це можна лікувати. Але це не слід сприймати як визначення діагнозу та призначення лікування: для того, аби знати точно – потрібно прийти на консультацію.
Ілюстрації: rawpixel