Щодня близько мільйона людей у світі інфікуються хворобами, що передаються статевим шляхом – це нещодавнє дослідження Всесвітньої організації охорони здоровʼя (ВООЗ). Такі дані називають «тривожним сигналом», бо вони показують, що прогресу в подоланні цих хвороб немає.

Найчастіше це хламідіоз, гонорея, трихомоніаз і сифіліс. Найбільша небезпека таких захворювань у тому, що вони часто відбуваються безсимптомно. 

The Village Україна розпитали в експертів, які інфекції, що передаються статевим шляхом, найпоширеніші в Україні, як розпізнати їхні симптоми та коли перевірятись.

Вікторія Миронюк

лікарка-дерматовенеролог

Максим Куценко

уролог сімейної клініки «Амеда»

Тетяна Осауленко

лікарка-гінеколог

Вікторія Миронюк. Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) – це велика група захворювань. В Україні найпоширенішими є гонорея, сифіліс, хламідіоз, трихомоніаз, а також ВІЛ, гепатит B, гепатит C і герпес. Сюди можна віднести ще коросту та лобкові воші. Так, сифіліс досі у списку. Про це захворювання сьогодні згадують не так часто, але не можна сказати, що його випадки не фіксують.

Є групи ризику, які мають більше шансів заразитись ІПСШ. Це чоловіки, що мають секс із чоловіками, жінки, які займаються комерційним сексом, споживачі психоактивних речовин і статево активні люди, що практикують незахищений секс.

Тетяна Осауленко: До інфекцій, які передаються статевим шляхом, також належить вірус папіломи людини (ВПЛ). Він може призводити до розвитку раку шийки матки, тому є найнебезпечнішими з усіх ІПСШ. Захиститися від нього можна щепленням. Його рекомендовано робити до початку статевого життя або в будь-якому віці після: лише тоді ефективність вакцинації дещо зменшується.

Крім того, існують гострокінцеві кондиломи, або статеві бородавки – це утворення, що виникають через вірусні інфекції, але вони не такі небезпечні. Такі захворювання лише створюють фізичний і психологічний дискомфорт.

Максим Куценко: ІПСШ входять у п’ять основних категорій захворювань, з якими дорослі звертаються по медичну допомогу. Вони можуть спричиняти появу гострих симптомів, що викликають дискомфорт, і розвиток хронічних інфекцій та віддалених серйозних наслідків: безпліддя, позаматкову вагітність і рак шийки матки.

Венеричні захворювання підступні, бо перебіг більшості з них відбувається без виражених симптомів. Ці інфекції довгий час можуть залишатися не діагностованими. Тобто інфікована людина передає захворювання своїм партнерам і не підозрює цього. Тому перевірятися важливо регулярно, навіть якщо симптомів немає.

На які симптоми звертати увагу?

Вікторія Миронюк: Основною ознакою таких захворювань є нефізіологічні виділення зі статевих органів, наприклад, виділення з іншим запахом чи кольором. А також дискомфорт у ділянці статевих органів та промежини: свербіж, печіння, біль (зокрема під час сексу), висипання на статевих органах.

Крім того, можуть збільшуватися лімфовузли в ділянці паху, виникає біль внизу живота, утруднене або болюче сечовипускання. Тобто всі незвичні симптоми на «нижньому поверсі». Якщо людина практикує оральний секс, у ротовій порожнині теж можуть з’являтися виразки або висипання через інфікування ІПСШ.

Тетяна Осауленко: Водночас ці симптоми не завжди свідчать про інфікування венеричними захворюваннями. Це може бути порушення вагінальної мікрофлори чи інші порушення в організмі жінки. Але після їх появи варто обов’язково звернутися до лікаря: він визначить причину та з’ясує, чи потрібні додаткові аналізи.

 Венеричні захворювання підступні, бо перебіг більшості з них відбувається без виражених симптомів

На що перевірятись?

Вікторія: Універсального пакета аналізів на ІПСШ немає. По-перше, у цих інфекцій абсолютно різний інкубаційний період, тобто виявити різні хвороби можна у різний час після зараження ними (за кілька днів, тиждень, місяць). Не можна одразу після незахищеного сексу дізнатися, чи пацієнт чимось заразився.

Щоб діагностувати перші ознаки інфекцій, наприклад, ВІЛ чи гепатиту, має пройти хоча б 4-6 тижнів. Це ті хвороби, які діагностують за аналізом крові. Інфекції в ділянці статевих органів можна визначити на першому-другому тижні після зараження. Їх виявляють за аналізом сечі чи мазком зі статевих органів.

Якщо був незахищений статевий контакт, рекомендовано впродовж місяця звернутися до сімейного лікаря. Спеціаліст збере всю інформацію і складе діагностичний маршрут: коли варто здавати аналіз на ту чи іншу інфекцію, щоб результат був правдивий.

Парі, яка вирішила займатися сексом без презерватива, спершу варто піти на консультацію до сімейного лікаря. Спеціаліст оцінює ризики індивідуально та визначає схему досліджень. Лікар має пояснити всі ризики такого сексуального життя, зорієнтувати щодо інших видів контрацепції та запропонувати пройти обстеження. Лікуванням і діагностикою ІПСШ займаються давно забуті лікарі – венерологи.

Як часто варто обстежуватися?

Вікторія Миронюк: На інфекції ВІЛ, гепатитів та сифілісу достатньо одного обстеження на рік. Перевірятися на інші інфекції теж рекомендують раз на рік, якщо в пацієнта немає скарг і він не в групі ризику. Якщо симптоми з’являються, обстежитись варто одразу після їх появи.

Якщо людина практикує незахищений секс і має не одного статевого партнера,  перевірятися варто впродовж місяця після незахищеного статевого акту. Якщо є постійний партнер і секс захищений, знову-таки достатньо одного профілактичного огляду на рік.

Максим Куценко: Перевіритися на ІПСШ рекомендують усім пацієнтам, які планують вагітність, а також перед ЕКО (екстракорпоральним заплідненням). Адже ВІЛ та інші інфекції можуть передаватися від матері до дитини і впливати на розвиток плоду та перебіг вагітності.

 Якщо був незахищений статевий контакт, рекомендовано впродовж місяця звернутися до сімейного лікаря