Пояснюємо, чому вітаміни не роблять нас здоровішими, а дисбактеріоз – це нормальний стан організму. Разом з лікарками зібрали 5 найпоширеніших захворювань, яких насправді немає.

Тетяна Анікєєва

терапевтка вищої категорії

Дарина Дмитрієвська

сімейна лікарка

Вегетосудинна дистонія (ВСД)

Дарина Дмитрієвська: Такого діагнозу не існує ніде в світі, лише в нас. Зазвичай це певні симптоми, які важко пов’язати з фізичними змінами в організмі. Наприклад, тахікардія, біль у грудях, постійна втома чи перепади тиску.

Коли лікар ставить такий діагноз, то найчастіше він просто не знає, що з пацієнтом, і не хоче досліджувати далі. Якщо людина звертається із подібними скаргами, потрібно провести загальне обстеження організму, щоб зрозуміти, чи немає фізіологічного захворювання. Наприклад, перепади тиску чи біль у грудях можуть бути пов’язані із проблемами серцево-судинної системи.

Якщо ж із тілом усе гаразд, то найчастіше такі симптоми свідчать про психологічні розлади, наприклад, тривожні розлади, хронічну втому та депресію. І вже тоді треба проконсультуватись із психіатром чи неврологом та призначати відповідне лікування.

Тетяна Анікєєва: ВСД – це нереальна хвороба, але цілком реальні її симптоми: відчуття слабкості, пришвидшене серцебиття, запаморочення. Найбільшою проблемою є те, що за кожною скаргою, особливо якщо їх дуже багато, стоїть інше захворювання. За кордоном так зване ВСД називають соматоформним розладом*.

*Психосоматичний розлад, при якому виявляється хворобливий стан різних органів і систем організму без фізичної основи для симптоматики.

Лікар, який перший зустрічає пацієнта зі схожими симптомами, має оцінити ситуацію та зрозуміти, чи немає фізичного захворювання

Якщо пацієнт пройшов усі потрібні аналізи та дослідження, відповідно до кожної зі скарг, і жодних порушень не було виявлено, тоді це варто лікувати з допомогою психотерапевта.

Дуже часто люди скаржаться на слабкість або головний біль, а це можуть бути симптоми депресії. У моїй практиці мало хто може адекватно це сприймати, адже пацієнт скаржиться на біль фізичний, а йому радять звернутись до психотерапевта.

Остеохондроз

Тетяна Анікєєва: У міжнародній класифікації хвороб цей діагноз є. Однак в Україні за ним зазвичай ховають кілька симптомів, які потрібно досліджувати далі. Найчастіші скарги: оніміння в кінцівках, біль у руках чи ногах під час руху та колючі болі в грудному відділі.

Ці симптоми неврологи часто пояснюють наростами в грудному відділі хребта або сколіозом, і набагато легше назвати це остеохондрозом, ніж шукати причину. Це неправильно і часом небезпечно, адже нерідко під маскою остеохондрозу, наприклад, при болю в хребті, можуть ховатись серйозніші захворювання. Тому найважливіше – правильна діагностика і те, як лікар розшифрує діагноз «остеохондроз».

Дарина Дмитрієвська: Дуже популярний діагноз в Україні. За кордоном остеохондроз ставлять лише дітям при певних порушеннях розвитку кістково-хрящової тканини.

Те, що у нас називають остеохондрозом – це певні розростання на хребцях, звуження щілин між ними, які можна побачити на рентгені чи МРТ. Однак здебільшого це тільки вікові зміни в хребті, наприклад, як поява зморшок або сивина. З віком вони є майже у всіх, і це цілком нормально.

Дисбактеріоз

Дарина Дмитрієвська: Це не діагноз, а тимчасовий стан організму, коли є порушення у співвідношенні бактерій, що живуть у нас в кишківнику та допомагають перетравлювати їжу. Переважно такий стан не потребує лікування. Він може розвиватись на тлі погіршення екології, зміни харчування, способу життя чи після стресу.

Якщо є порушення травлення, то спершу треба скоригувати харчування, налагодити спосіб життя та режим сну

При таких умовах організм здатен збалансувати усе сам і спеціального лікування не потрібно.

Якщо пацієнт приходить до лікаря, а йому ставлять діагноз «дисбактеріоз» і пропонують його лікувати – тут варто задуматись. Бо ці симптоми часто можуть бути ознаками інших захворювань: ротовірусної інфекції, порушення в роботі підшлункової залози чи інших розладів на тлі харчування. Тоді потрібно, знов-таки, шукати причину.

Тетяна Анікєєва: Дисбактеріоз означає порушення мікрофлори кишечника, тобто порушення балансу мікроб у травній системі. Але немає єдиних норм, якою повинна бути мікрофлора кишечника, бо ми всі різні й усі харчуємось по-різному. Тому залежно від того, що ми їмо – те в нас у кишківнику й живе.

Якщо порушення мікрофлори не призводить до жодних клінічних проявів, наприклад, діареї, підвищення температури, хронічних закрепів, то дисбактеріоз – це не страшно. Це означає, що у вас у кишечнику просто все не так, як у когось іншого, і лікувати його не потрібно.

Але є інфекційні захворювання, а це серйозніше. Бо, наприклад, сальмонельоз –  це теж дисбактеріоз: тобто у кишківник людини потрапила інша бактерія сальмонела, яка може викликати важку інфекцію.

Говорити, що «в дитини дисбактеріоз», коли в неї часто болить живіт – абсолютно неправильно. Для мене дисбактеріоз – це певна конкретна гостра кишкова інфекція і завжди треба шукати, яка саме.

Авітаміноз

Дарина Дмитрієвська: Слово «авітаміноз» означає, що в людини немає жодного вітаміну в організмі, але це ж нереально. У сучасному світі важко жити і харчуватись так, щоб мати такий страшний дефіцит вітамінів.

Ми можемо твердити, що знижений вміст потрібних вітамінів є в багатьох людей, особливо наприкінці зими. Бо харчування в цей період досить одноманітне й не містить усіх потрібних вітамінів та мікроелементів. Однак приймати комплексні вітаміни в такому випадку не потрібно. На це є кілька причин.

Вітаміни з препаратів не так добре засвоюються, як з їжі

Призначати їх для профілактики «авітамінозу» не варто. Лікують лише дефіцити якихось певних вітамінів, а не всіх потрохи. Тобто коли є досліджений дефіцит певного вітаміну, тоді медик може призначити лікування.

Не можна призначати вітаміни самостійно і починати приймати їх у великих дозах без консультації з лікарем. Пацієнт може отримати передозування та страждати від інших побічних реакцій. Небезпечно це й тому, що людина рідко може пов’язати якісь певні симптоми із вітамінами, бо вітамінки – «це ж так корисно і добре».

Тетяна Анікєєва: Будь-яка нестача або, навпаки, перенасичення вітамінами (гіпервітаміноз) та мікроелементами мають свої симптоми. Наприклад, якщо не вистачає заліза в організмі – у людини розвивається залізодефіцитна анемія. Якщо серйозний дефіцит вітаміну С – складна хвороба цинга. І так з кожного вітаміну: при дефіциті з’являються конкретні прояви, з якими потрібно звертатися до лікаря. Але тут не йдеться про нестачу майже всіх вітамінів.

Головне у цьому випадку не пропустити серйозніші хвороби. Бо втома та сонливість, які часто відчувають люди у зимовий період і пов’язують з авітамінозом, можуть бути симптомами інших захворювань.

Я б також не радила вживати полівітаміни. Багато пацієнтів твердить, що після прийому комплексних вітамінів у них одразу покращується настрій, з’являється енергія та бажання щось робити. Але це ніщо інше, як ефект плацебо. Людина випиває щось яскраве і смачне, і їй одразу здається, що все різко стає кращим, але це не так.

Мене часто просять порадити вітаміни, які додають енергії. І я завжди раджу просто спати по 8 годин. Люди хочуть чарівну таблетку або вітамінки, які зроблять їх здоровішими, але це потребує зусиль.

Послаблений імунітет

Тетяна Анікєєва: Імунодефіцити, тобто певні захворювання імунної системи, справді існують. Вони бувають як вроджені, так і набуті (СНІД). Також імунодефіцит може з’явитися на тлі прийому серйозних препаратів, які знижують захисні функції організму (гормональна терапія, хіміотерапія). Тут ми справді можемо говорити про послаблення імунітету в таких пацієнтів. Але це не просто люди, які хворіють застудою чотири рази на рік. Пацієнти з імунодефіцитами потребують регулярних досліджень і мають вчасно отримувати всі вакцини від вірусів та бактерій.

Хворіти кілька разів за сезон – це нормально, особливо для тих, хто постійно контактує із великою кількістю людей (вчителі, медичні працівники)

Бо ці люди стикаються із багатьма вірусами. Це зовсім не означає, що в них слабкий імунітет. Так трапляється, бо вірусів, які можуть призводити до застуд, чимало, а імунітет проти них не виробляється на все життя.

Приймати псевдопрепарати, які підвищують імунітет, не варто. На сьогодні немає такої таблетки, яка здатна це зробити. Інакше людство давно подолало б СНІД та інші імунодефіцити.

Дарина Дмитрієвська: Дуже багато пацієнтів і навіть деякі лікарі люблять призначати так звані імуномодулятори, тобто препарати, які нібито підвищують імунітет і захищають від вірусних захворювань. Однак вже доведено, що вони не мають жодної ефективності, це лише дарма витрачені гроші.

Імунітет – дуже складна система і вплинути на неї однієї таблеткою неможливо

Складно визначити, який у людини імунітет, тому здавати певні аналізи (імунограму) чи проходити обстеження також не варто. Але ми можемо створити організму умови, при яких наш імунітет справді буде сильним. Це збалансоване харчування, здоровий сон і відпочинок.

Якщо людина в постійному стресі, недосипає, регулярно не їсть, тоді сили вичерпуються і організм не буде таким стійким до вірусів. І відповідно, хворітиме часто.

Треба дбати про себе, а не пояснювати часті застуди послабленим імунітетом. Якщо людина виконує всі ці правила, однак часто хворіє на ГРВІ та бактеріальні захворювання, тоді варто здати аналізи та з’ясувати причину цього. 

Обкладинка: University of California