Книжки місяця10 нових книжок вересня

Абдулразак Ґурна «Пам’ять про відбуття»

Komubook

Переклад з англ. Г. Бєлякова

2021 року британський письменник танзанійського походження Абдулразак Ґурна отримав Нобелівську премію з літератури «за безкомпромісне та співчутливе проникнення у наслідки колоніалізму та долю біженця у прірві між культурами та континентами». Тоді жоден із десяти романів автора не був перекладений українською, тому нам залишалось лише здивовано знизувати плечима. На щастя, крига скресла. Маємо переклад першого роману Ґурни «Пам’ять про відбуття», що в оригіналі вийшов 1987 року.

Лаконічна в плані художніх засобів і мовних прикрас, ця книжка розповідає про суворий світ дорослішання в неназваній африканській країні, у мусульманській родині, де насилля є нормою, а самознищення – звичним способом втечі від реальності. Оповідач роману, він же його головний герой, у свої п'ятнадцять років має тягар смерті старшого брата, у якій уся родина помилково звинувачує хлопця, і понад усе мріє вирушити на навчання до Англії. Він відрікається від Бога, провокує батька, вимагає уваги заклопотаної матері, відчуваючи задуху середовища, у якому зростає. Урешті наш герой закохується, стає фігурантом сімейної драми, а потім опиняються на кораблі – вирушає в далеку подорож, сумуючи за домом і не знаючи, що на нього чекає попереду.

«Пам’ять про відбуття» вважається романом, яким Ґурна заявив про себе як талановитий прозаїк. А от те, як його талант розвиватиметься далі, можна дізнатись, порівнюючи цю книжку з наступними творами автора. Тому сподіватимемось на нові переклади. 

Чарльз Бернз «Чорна діра»

«Видавництво»

Переклад з англ. Н. Гриценко

Відзначений багатьма престижними преміями, графічний роман Чарльза Бернза «Чорна діра» виходив окремими випусками з 1995 до 2005 року. Це химерна історія про загадкову хворобу, що передається серед підлітків статевим шляхом і спричиняє мутації. За словами автора, такою метафорою він хотів передати процес дорослішання, пробудження сексуальності.

За сюжетом роману учні старшої школи Кріс і Роб закохуються одне в одного. Події книжки відбуваються в 1970-х, тому юнаки і юнки тут користуються всіма принадами сексуальної революції та доби рок-н-ролу: курять траву, займаються сексом і слухають Девіда Бові. Роб уже має мутацію – крихітний гострозубий ротик на шиї, він передає хворобу й Кріс, крім того, дівчина вагітніє. Разом вони тікають до лісу, де Роба вбиває один із мутантів. У паніці Кріс намагається зрозуміти, що їй робити далі. У жахливому стані її зустрічає іще один школяр Кіт, який допомагає мутантам виживати в лісовому таборі. Атмосфера оповіді повна загадок і невизначеності. Історія Чарльза Бернза має відкритий фінал, але це той випадок, коли за оповіддю та її графічним утіленням цікаво спостерігати саме в процесі розвитку. Візуальний ряд тут більш довершений та образно багатий, ніж вербальний. «Чорна діра» – страшно-цікавий графічний роман, цінність якого – у художніх деталях.      

Марічка Крижанівська «Танго з духами»

«Видавництво Старого Лева»

Вихід містично-пригодницького роману Марічки Крижанівської «Танго з духами» вдало збігся з кінопрокатом стрічки «Довбуш». Тож якщо ви вподобали фільм і не хочете розлучатись із чарівною атмосферою Карпат, беріться за книжку. У «Танго з духами» теж згадується про золото опришків, інтерес до пошуків якого прокинувся у 1930-х й охопив мешканців Галичини.

Сюжет роману має дві лінії. Події першої відбуваються у прадавні часи в Карпатах, коли різноманітні духи правлять гірським світом, але водночас мають поміж собою чимало людських пристрастей. Так, злий і дуже могутній дух Арідник закоханий у прекрасну Нічницю, якій підвладні людські сни. Але вона має прихильність до духа Блуда. Коли ж ревнощі поєднаються з політично-містичними інтригами, вийде справжня війна духів, що розтягнеться на століття. Друга сюжетна лінія переносить у 1930-ті роки, коли до Карпат нібито на пошуки скарбів Довбуша приїде молодий львівський професор Лев Ковалевич. Ван збере оригінальну компанію помічників, до якої ввійдуть співачка вар'єте, художник-пияк і юнак-контрабандист, щоби знайти скарби. Та виявиться, що йдеться геть не про золоті монети… «Танго з духами» – легка, захоплива книжка для відпочинку й радості за розмаїття жанрової української літератури.   

Селесте Інґ «Наші втрачені серця»

«Наш Формат» 

Переклад з англ. А. Дудченко

«Наші втрачені серця» – найбільш соціальний роман з усіх написаних Селесте Інґ. Як зауважує письменниця в післяслові до твору, його тематика була інспірована двома явищами, характерними для американського суспільства: дискримінацією азійських народів, що загострилась під час пандемії коронавірусу, і вилученням дітей із сімей як способом політичного контролю, до якого у США вдаються з часів рабства й до сьогодні (випадки з родинами мігрантів). Поєднавши ці дві проблеми, Селесте Інґ написала роман, у центрі якого – стосунки сина й матері в умовах суспільства, хворого на сліпу ненависть. 

Птах, або Ной три роки тому став жити тільки з батьком. Його мама пішла з маленької, але до того дружньої й щасливої родини, бо боялась, що сина вилучать із родини, адже вона Марґарет Міу, а її вірші стали серцем спротиву людей проти ПАКТу – постанови, яку ухвалив авторитарний уряд США після потужної економічної кризи, що покликана захищати «американські ідеали та цінності» й карати тих, хто «послаблює країну неамериканськими ідеями». Марґарет залишила Ною підказки, за якими хлопець знайде її, переживши складну палітру підліткових почуттів. 

«Наші втрачені серця», попри важливість висвітлених тем, помітно поступаються попереднім романам Інґ. Не такий емоційно витончений, більш передбачуваний і часом нав'язливий у своєму прагненні критикувати, цей твір не розчарує прихильників авторки, але й не дасть того особливого відчуття співпереживання, характерного для «Несказаного» чи «Усюди жевріють пожежі».   

Ґай Морпасс «П'ятеро»

#книголав

Переклад з англ. О. Оксенич

Як зазначено на сайті британського письменника, на чиєму творчому рахунку поки два романи, Ґай Морпасс спеціалізується на спекулятивній белетристиці, а це означає, що в його книжках є риси фантастики, кримінальних трилерів і всього іншого цікавого, чого авторська душа забажає. «П'ятеро» – дебютний твір прозаїка. Роман вийшов 2021-го, отримавши статус книжки року за версією Financial Times Book і посів перше місце серед бестселерів у категорії «Технотрилери та постапокаліптична фантастика» за статистикою Kindle.

Події твору відбуваються в майбутньому, у якому доволі специфічно розв'язали проблему перенаселення планети, обмеживши тривалість життя людини. Утім, кожному дають вибір: ти можеш прожити безтурботно і яскраво, але лише до сорока двох, стати андроїдом чи утворити комуну з кількома іншими особистостями й протриматись у спільному тілі аж до ста двадцяти п'яти років. На останній варіант пристали герої книжки: Алекс, Кейт, Майк, Бен і Сьєрра. Усі вони дуже різні, але змушені уживатись разом. Комуна регулярно бере участь у віртуальних іграх у Парку Смерті, переможець яких отримує додаткові роки життя. Якось, щоби заробити кілька десятиріч, Кейт погоджується на дивну оборудку, яка принесе іще більше пригод і небезпек всій п'ятірці. 

«П'ятеро» – технотрилер, оповідь якого часто нагадує текстову версію комп'ютерної гри. Ця книжка може як захопити, так і втомити своєю заплутаністю. Але на те і є жанрова література, щоб кожен читач обирав те, що більше до смаку. 

The Reckoning Project «Найстрашніші дні мого життя»

«Човен»

Замість імені автора в цій книжці написано назву проєкту. Саме так, бо це видання є збіркою журналістських матеріалів, що покликані фіксувати воєнні злочини, скоєні росіянами на території України. The Reckoning Project: Ukraine Testifies («Проєкт «Розплата». Свідчить Україна») – ініціатива, для якої, як написала Наталія Гуменюк, одна з її співзасновниць, «важить документувати історію однієї трагедії, родини, вулиці, міста так, щоби її не можна було заперечити, щоб згодом зафільмовані й зафіксовані свідчення могли стати матеріалом, який би вивчали історики, щоб створити меморіали, музеї, великі художні твори». 

До книжки ввійшли матеріали про перший великий авіаудар по вулиці Чорновола в Чернігові, про окупацію Чорнобиля, облогу Маріуполя, історії про жертв трагедії у Кривому Розі, про героїзм медиків Миколаївщини, про вивезення українських дітей… 

До The Reckoning Project увійшли журналісти та юристи з інших країн, зокрема дослідники воєнних злочинів, скоєних режимом Асада в Сирії. Тому до видання увійшов і матеріал «Підручник злочинів Путіна: Грозний, Алеппо, Маріуполь», що порівнює знищення цих трьох міст росіянами, порушуючи тему безкарності, відчуваючи яку Путін і його прибічники не можуть зупинитись у своїй кровожерливості. «Найстрашніші дні мого життя» – важка, але дуже професійна книжка, свідчення якої, сподіваємось, будуть використані під час міжнародного трибуналу над рашистами. 

Володимир Вакуленко-К «Я перетворююсь...»

Vivat

Ця книжка з'явилась у серпні, але не згадати про неї, аж так прив'язуючись до дати виходу з друку, було б великою помилкою. Надто багато болю й водночас любові, надії та віри в перемогу пов'язано з нею. Володимир Вакуленко-К – український дитячий письменник, поет, громадський активіст, якого 2022 року на Харківщини під час окупації катували та вбили росіяни за його патріотичну позицію. До того, як його арештували, Володимир вів щоденникові записи, які заховав у садку, й наказав батькові віддати їх своїм, щойно село звільнять ЗСУ. Так сталось, що нотатки на аркушах у клітинку відкопала інша українська письменниця Вікторія Амеліна. Вона ж опікувалася виданням щоденника Вакуленка, бо щиро вважала, що «поки письменника читають, він живий». На початку липня цього року Вікторія Амеліна померла внаслідок поранення, яке отримала під час обстрілу росіянами Краматорська. Тож, читаючи рядки книжки, віддаємо данину пам'яті їм обом. 

«Я перетворююсь...» – не просто фіксація емоцій батька дитини з аутизмом, який відчуває провину за обмеженість власних можливостей щодо протидії ворогу, бо має думати про дитину, не тільки хроніка виживання, а й документ, що розповідає про злочини окупантів, здатних, наприклад, бомбардувати з літаків житлові квартали. «Усе буде Україна! Я вірю в перемогу!» – останні фрази щоденника, які неможливо читати без сліз. Здається, слова тут зайві. Просто прочитайте, щоб не забувати…       

Макс Кідрук «Теорія неймовірності»

«Бородатий тамарин» 

Про те, що Макс Кідрук – популяризатор науки, йдеться через кому після слова «письменник» у різноманітних біографічних довідках про популярного автора. До вересня цього року на підтвердження цього були окремі проєкти, але не було книжки. І ось! Хоча «Теорія неймовірності» не є стовідсотково унікальним продуктом. В основу книжки лягли доопрацьовані матеріали однойменного науково-популярного радіоблогу, що виходив на «Українському Радіо». 

Видання містить «сімдесят історій, про все на світі»: роботу мозку, яка настільки прихована від нашої свідомості, що залишається умовно не помітною, метангідратний вибух як найгірший із наслідків глобального потепління, про громадський транспорт майбутнього, генетично модифікованих дітлахів, колонізацію Марса та багато інших цікавих речей, а також міфів, які Кідрук спростовує з гумором і науковою аргументацією. «Теорію неймовірності» у книжковому форматі точно вподобають ті, хто так і не призвичаївся до аудіального отримання інформації. 

Стефанія Демчук «Доба постів і карнавалів»

«Віхола»

Стефанія Демчук, українська історикиня, популяризаторка медієвістики та ранньої новістики (історії 16 століття), за допомогою своєї нової книжки пропонує розібратись, «як жили, пили й кохалися в Середньовіччі». На думку авторки, згадана доба минувщини дуже постраждала від шаблонів, створених іще Франческо Петраркою та нині міцно вкорінених у масову культуру. Найголовніший з них стосується сприйняття Середньовіччя як часу занепаду культури, науки, але панування релігійного фанатизму та викликаного ним дикунства. 

Спершу Стефанія Демчук пропонує розібратись із часовими рамками доби, пояснюючи, що середньовіччя тривало від 5 (занепад Римської імперії) до 16 століття, його завершенням стало відкриття Колумбом Південної Америки. Потім авторка нагадує про періоди Середньовіччя: раннє, розвинене та пізнє. Після цього переходить до висвітлення конкретних тем, подаючи інформацію, яка дивуватиме й захоплюватиме. Так, читач дізнається, що середньовічні діти грали в «хрещення», «весілля» й навіть служили «месу», що доба, яка породила культ Прекрасної Дами, страждала на жінконенависництво, а тому шлюб не був у пріоритеті в чоловіків, що лікарі в ті далекі роки мусили мати знання з астрології, а найпопулярнішим десертом були марципани, з яких Леонардо да Вінчі навіть робив скульптури… «Доба постів і карнавалів» – захопливе читання для тих, хто любить історію та мистецтво, а ще більше – якісну науково-популярну літературу. 

Алдо Андреа Кассі «Убити тирана»

«Видавництво Анетти Антоненко» / «Ніка-Центр»

Переклад з італ. Г. Залевської

«Історія кишить тиранами. – пише у своїй книзі італійський антрополог та історик права Алдо Андреа Кассі. – Кожна епоха продукує їх цілими пачками – із власним набором узурпаторських технологій, арсеналом хитрощів і грубої сили, дозами жорстокості та цинізму, сумішшю насильства й пропаганди». Науковець також зауважує, що в «кожного тирана – свій і майже завжди пекельний епілог, не менш злостивий, ніж його сходження на світову арену». Та перед тим, як радіти неславі імператорів та отців націй, автор книжки пропонує розібратись у виникненні тиранії взагалі – у її, так би мовити, фізіології. 

Починаю з Давньогрецької цивілізації, Кассі розповідає про виникнення поняття «тиранія» та його початкове значення, яке, між іншим, не було негативним. Потім рухається до Риму та Юлія Цезаря, смерть якого автор називає одним із найбільш «захопливих політичних убивств» в історії. Далі – європейське Середньовіччя з його суперечностями між релігійною догмою про те, що влада від Бога, і все більшим узаконенням тираноборства. Звісно, який італійський історик обійде увагою заколоти, змови та шалені інтриги родини Медічі. Так поступово Кассі дійде до сучасної доби, зробивши акцент у відповідному розділі на тираноборцях. Тому тут зустрінемо, наприклад, Михайла Драгоманова… «Убити тирана» – цікава робота, у якій переплітаються історія, психологія, антропологія та головне – щире бажання автора довести, що поганці, навіть дуже могутні, урешті отримують гідну відповідь на все скоєне ними.