The Village Україна обирає книгу тижня й пояснює, чому її варто читати

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Книжка «Дар» видатної психотерапевтки, уцілілої в Аушвіці Едіт Еґер – це практичний посібник, як подбати про своє ментальне здоров’я, як жити повноцінно й не застрягати у в’язниці власного розуму. Тут багато практичних порад, як навчитися сприймати свої емоції, позбутися комплексу жертви, зцілитися від дитячих травм, переживати втрати й горе, як виходити з конфліктних ситуацій чи не потрапляти в них, як прийняти й полюбити себе, як позбутися відчуття вини, як навчитися контролювати свої страхи й упоратися з тривожністю.

Нещодавно вийшло доповнене перевидання цієї книжки, до якого ввійшло ще два розділи. Докторка Еґер написала їх під час пандемії коронавірусу, і це поради, як давати собі раду у викликах сучасного світу. В Україні це видання виходить, коли відчуття непевності і страху посилилися ще й через війну.

 Відколи почалася повномасштабна війна, ми отримуємо величезну кількість подяк від читачів за книжки докторки Еґер. Вони пишуть, що знайшли в них потрібну психологічну підтримку. Едіт Еґер – не просто видатна психотерапевтка, вона вціліла в концтаборі, де втратила батьків і своє перше кохання. Через війну вона втратила й можливість стати примою-балериною, чого сильно прагнула. А після звільнення їй довелося емігрувати з Угорщини до далекої Америки й усе починати спочатку. Вона отримала диплом психотерапевтки в 42 роки, а ліцензію на практику – за десять років. Докторка Еґер добре розуміє, що таке війна, утрата близьких, дому, і вона ділиться своїми знаннями й досвідом, як упоратися з випробуваннями, у своїх книжках «Вибір» і «Дар».

Світлана Павелецька

співзасновниця видавництва #книголав, консультантка зі стратегічних комунікацій

Якщо ви нещасні на самоті, то не будете щасливі і з кимось.

Ізоляція стала нам випробуванням, подекуди навіть руйнівним, але водночас відкрила можливості прийняти себе, пізнати краще, полюбити ще дужче. Як ви зазвичай розважалися до пандемії? Чим займалися? Що змінилося, коли ви були змушені це припинити, коли стало не уникнути незручного перебування наодинці із собою?

Лише ви будете із собою впродовж життя. Шлюби й романтичні стосунки можуть скінчитися. Діти виростають і з’їжджають. Друзі можуть померти. І тільки ви незмінно лишаєтесь із собою. Тепер саме час привести на світ вашу справжню особистість, якою ви поступалися, щоб догодити іншим або віддати борги. Що вам подобається найбільше, коли ви на самоті? У чому ви можете завжди на себе покластися? Як ви висловлюєте любов і вдячність найціннішому партнерові – собі?

Хоч би що ви практикували, ви стаєте в цьому кращими

Ви не в змозі вибирати події, що з вами стаються, або слова й учинки, що їх кажуть і роблять інші, але ви можете впливати на власне мислення, почуття й поведінку. І насамперед важливо відзначити, як ви говорите до себе. Почути внутрішній діалог. Чи багато в ньому слів на кшталт завжди, ніколи, маю, мушу? Він сповнений любові до себе чи ненависті? Як вам слід говорити із собою, щоб самим собі стати відданими батьками й уболівальниками?

Мені подобається прокидатися вранці, ловити свій погляд у дзеркалі й казати: «Люблю тебе». Подобається підтримувати себе впродовж дня: «Так, це я, так, я можу, так, я буду!»

Труднощі усвідомлення

Життя не легке, й інколи щось відбувається не по-нашому. Часто, щоб захиститися й повернути собі контроль, ми намагаємося зрозуміти, чому стається те, що стається. Але як узагалі можна зрозуміти, чому доктор Менґеле розділив нас із мамою в селекційній черзі та сказав мені: «Ти побачиш свою маму незабаром. Вона лише прийме душ»? Як можна зрозуміти, чому мої батьки померли, а я лишилася жити?

Більшість аспектів пандемії ми так ніколи й не зрозуміємо. Не треба з’ясовувати, копирсатися, дошукуватися відповіді на запитання «чому так?» або «чому інакше?» Бо це затягує нас у минуле й утримує там.

Ми можемо припинити опиратися обставинам чи намагатися від них утекти й просто сказати: «Мені це не подобається. Мені так не зручно». Ми можемо припинити уникати реальності, заперечуючи або применшуючи події. Гніватися нормально. Хай ваша злість підштовхне вас до інших запитань: «яку користь я можу принести?», «що я можу вдіяти просто зараз?», «це все, на що я здатна чи здатний?»

«Хто в п’ятницю сміється, той у неділю плаче», – кажуть люди. На тлі постійної непевності дуже спокусливо утримуватися від радості, затамовувати подих і чекати на якусь неприємність. Передчуття катастрофи дає нам ілюзію контролю. Однак не звільняє нас.

В Аушвіці марно було чекати на щось іззовні, тож ми могли вийти за межі фізичної в’язниці, лише ставши вільними в голові. Ми уявляли, як бенкетуємо, готуємо їжу й смакуємо страву за стравою, переміщуючи увагу від змучених голодом шлунків до того живлення, що мали всередині.

Хай би що відбувалося назовні, завжди існує можливість запросити у своє життя радість і красу. Одного дня подруга принесла з мого улюбленого італійського ресторану особуко – ласі телячі гомілки, тушковані в білому вині з томатами й морквою. Половину я з’їла відразу, а решту відклала на потім. Якими смаками ви можете насолодитися сьогодні? Якою добротою друга чи незнайомця? А яке частування збережете на завтра?

Коли ми їхали до Аушвіцу у вагоні для худоби, мама мені сказала: «Ніхто не може забрати в тебе те, що ти тримаєш у своїй голові». Вдячність, спогади, схованка задоволень – усе це ваше й буде з вами.

Мої улюблені короткі, але вагомі слова – ЧАС і РИЗИК. Час: бо, обираючи, як його провести, ми маємо змогу знайти баланс між роботою, розвагами й любов’ю і вирішити, якими хочемо бути для інших і себе самих.

А ризик, бо завдяки йому ми зростаємо. Небезпеки лякають і травмують, але ризик розширює зону комфорту й дає можливість відкрити ту частину нас, яка здатна витримати те, що поза нашим контролем, і сказати: «Це тимчасово, і я можу це пережити».

Усе в житті мінливе. То що ви можете зробити сьогодні, чого уникали раніше? Як ви можете замінити тривогу захватом? І як можете відрізнити, що лише насичує вас, а що по-справжньому живить? Просто сьогодні відмовтеся від чогось одного, що вас виснажує, і зробіть щось одне, що надає сил.

 Придбати:

 Паперова книга – 350 гривень