The Village Україна обирає книгу тижня й пояснює, чому її варто читати.

Психологічна травма позбавляє нас відчуття безпеки, спокою й влади над своїми емоціями. Здається, що життя складається із тривожності, «туману» в голові, флешбеків, нічних жахіть і постійного очікування небезпеки. В умовах війни отримати психологічну травму легше, ніж здається. Водночас не обов’язково бути військовим, біженцем чи полоненим. Достатньо бути очевидцем.

Але доктор Бессел ван дер Колк каже, що люди – найбільш витривалі істоти, які здатні пережити будь-які випробування: і воєнні злочини, і фізичне насилля в сім’ї, і сексуальне насилля.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

 Психічна травма — це те, що в народі називають «душевна рана». Ця травма (тобто рана) знаходиться в психіці людини й не загоюється. Тобто постійно «кровоточить» відчуттями болю, смутку, гніву, самотності, вини чи сорому. Може бути й будь-яке інше почуття, яке спричиняє суб’єктивний дискомфорт і є стабільним (тобто не проходить і навіть не змінюється за мінімум 6 місяців). Ознакою травми також є автоматичні реакції в подібних до травми ситуаціях.

Як розпізнати в собі травму?

Зізнатися чесно перед собою: чи повноцінним є моє життя, чи немає чогось, що обмежує мене із середини? Емоції, які мене можуть безконтрольно захопити, чи переживання, що мені важко витримати. Або думки, які настільки жорсткі, чи геть непохитні уявлення про світ, що часто виникають суперечності або конфлікти з близькими.

Психічна травма – це не смертельно. І не обов’язково на все життя. Так, її наслідки псують нам якість життя. Інколи дуже сильно псують. Водночас усе це можна поправити. Психологія й психотерапія має чимало способів на зцілення від травм. З психологічних досліджень ми маємо книги, статті й просвітницькі фільми. З психотерапії маємо чесний діалог і безпечні стосунки, у яких можна проговорити свої переживання.

І чудо зцілення відбувається саме через ці два аспекти: розуміти, що зі мною відбувається, і мати можливість проговорити все це з іншою живою людиною, яка стане свідком і місцем співчуття».

Анна Шийчук

психологиня, координаторка Служби турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист»

Поруште тишу: визнайте й прийміть те, що з вами сталося

Усі ми хочемо жити в безпечному, контрольованому й прогнозованому світі, де немає воєн, стихійних лих, аварій і насилля. Але інколи наші очікування не збігаються з реальністю. Марно картати себе за неуважність чи слабкодухість. Ми не можемо змінити те, що вже сталося. Але можемо змінити своє ставлення до того, що в мозку отримало позначку «травматичне минуле», і вплинути на сліди, які залишила травма на тілі, у свідомості й душі.

Головний крок на шляху до видужання – «усвідомити, що ви володієте власним «я». Приглушення й замовчування почуттів поглиблюють травматичний досвід. Біль і страх треба виговорити, виплакати, викричати.

«Нам може здаватися, що ми контролюємо свій смуток, страх чи сором, коли нікому про них не розповідаємо, але коли назвемо й висловимо ці почуття, то здобудемо можливість контролювати їх у дещо іншому сенсі».

Тренуйте системи збудження

Коли відчуваєте надмірне збудження, повільно вдихніть і видихніть повітря до кінця. Спиніться на одну-дві секунди. Знову зробіть глибокий повільний вдих. Спробуйте сконцентрувати увагу на своєму диханні якомога довше, спостерігаючи за рухом повітря, яке наповнює легені.

У довготривалій перспективі розгляньте йогу, медитацію, спів, гру на барабанах – будь-яку діяльність, яка тренує концентрацію уваги.

«Уміння дихати розмірено й підтримувати відносне фізичне розслаблення навіть у момент повернення до болісних і жахливих спогадів є важливим інструментом, без якого видужання буде неможливим».

Не залишайте свою свідомість без усвідомлення

Джерело посттравматичних реакцій – емоційний мозок. Але безпорадність, страх, паніка, гнів – це тимчасові й змінні емоції, градус яких можна знизити за два кроки:

  • називаємо емоцію, відповівши на запитання: «Що я зараз відчуваю?»;
  • приборкуємо емоцію, застосовуючи техніку усвідомленого дихання.

Поспостерігайте за тим, як тіло відгукується на ваші емоції й думки. Наприклад, ви ледь помітно вивертаєтеся, у грудях з’являється тиск, напружуються м’язи шиї, починають тремтіти руки. «Розуміння того, як тіло впорядковує певні емоції чи спогади, дасть вам змогу звільнити почуття й імпульси, які вам колись довелося заблокувати, щоб вижити».

Взаємодійте з людьми, яким довіряєте

Психологічна травма руйнує або суттєво пошкоджує нейронні зв’язки, які відповідають за взаємодію з людьми. І всі автоматично стають поганцями, від яких хочеться сховатися за сімома замками. Але взаємини з людьми можуть бути не лише джерелом болю, а й джерелом любові. Спілкування з друзями, обійми, прогулянки містом, спільне приготування їжі – прості речі, які повертають відчуття фізичної й емоційної захищеності.

«Коли нам страшно, ніщо не захищає нас так, як лагідний голос чи міцні обійми людини, якій ми довіряємо».

Знайдіть психотерапевта, який захоче не вчити вас, а вчитися у вас

Лікування психотравми передбачає співпрацю з психотерапевтом. Існує безліч лікувальних технік, практик і методів, які допомагають пропрацювати травматичний досвід. Ви маєте дізнатися, що допоможе саме вам: дихання, йога, гра на барабанах, конетерапія тощо.

Обираючи психотерапевта, звертайте увагу не лише на його професійний досвід і репутацію. Він має бути відкритим, емпатичним, спокійним. Упевнено відповідати на запитання, не перебивати, не вказувати, ні до чого не примушувати. І, найголовніше, щиро цікавитися вами, як людиною, а не як ще одним пацієнтом із ПТСР.

«Пацієнти можуть дістати користь від терапії лише тоді, коли їхній лікар викликає в них глибокі позитивні почуття».

 Придбати:

 лінк

Вартість: 430 гривень