Книжка тижняЯк структурувати думки й життя та працювати ефективно

До 2007 року я працював веб-дизайнером знаного бренду зі штаб-квартирою в самісінькому серці Нью-Йорка – на Таймс-сквер з його неоновими моніторами. Я дістав роботу завдяки подрузі, яка там працювала й мала чимало клопотів із плануванням майбутнього весілля. Її письмовий стіл на кілька сантиметрів був завалений записниками, наліпками та клаптиками паперу. Це нагадувало одну з таємних кімнат маніяків із картами, які бачимо в серіалах про злочинців.

Я хотів віддячити подрузі за її допомогу. Тому якось, побачивши, як вона мучиться з черговою тимчасовою нотаткою, я обережно запропонував їй подивитись, як я використовую свій записник.

Вона обернулася до мене з подивом на обличчі та, на моє зачудування і жах, погодилася. Ступор. У що я вляпався? Спільне використання мого записника було немов пропозицією комусь зазирнути в глибини мого розуму, який, ну… так.

За кілька днів ми пішли на каву. Мій незграбний урок забрав трохи часу. Я ніяковів, показуючи, як організував свої думки – символи, системи, шаблони, цикли, списки. Для мене це були незліченні милиці, винайдені, щоб підтримати несправний мозок. Я уникав зорового контакту, доки не завершив розповідь.

Пригнічений, я глянув на подругу. Її роззявлений рот миттю підтвердив усі побоювання. Спершу болюча пауза, а потім вона сказала: «Ти маєш поділитися цим з людьми!

Я формалізував систему та спростив її, викинувши все, окрім найефективніших методів, що їх напрацював протягом багатьох років. Нічого такого не було, тому довелося винайти нову мову з власним словником. Це зробило систему набагато легшою для пояснення та, як я сподівався, опанування. Тепер потрібна була назва – щось, що говорило б про її швидкість, ефективність, надбання та мету. Я назвав систему Bullet Journal.

Потім я запустив веб-сайт з інтерактивними посібниками й відео, які показували користувачеві нещодавно створену систему Bullet Journal, знану також як BuJo. Я усміхнувся, коли сайт набрав 100 унікальних відвідувачів. Це було для мене наче «місію виконано»! Незабаром сталося неочікуване. Bulletjournal.com потрапив на Lifehack.org. Потім на Lifehacker.com, згодом у журнал Fast Company, а невдовзі він став неймовірно популярним. Від 100 до 100 000 унікальних відвідувачів за лічені дні.

Якщо якоїсь миті ти почуватимешся перевантаженим, зроби крок назад і почни втілювати тільки ті частини, які мають сенс.

Більшість компонентів має самодостатній дизайн, тому їх можна ефективно використовувати. Почни з того, що тобі подобається, навіть якщо це лиш одна частина, – та будуй звідси.

Саме так народився Bullet Journal: один працездатний компонент за раз.

Ведення записника дає потужний засіб для самонавчання. Проблема традиційного ведення записника полягає в тому, що цей процес слабко структурований і тривалий. Швидке записування використовує найкращі аспекти ведення нотатника, відкидаючи все несуттєве. Це мова, якою пишуть Bullet Journal.

Стисло кажучи, швидке записування допомагає нам зловити й організувати думки, як живі списки.

Потрібна практика, щоб твої записи були короткими та водночас не втрачали значення, але згодом це покращує нашу спроможність визначати, що слід записати. Це важливо, бо наше життя нескінченно складне, і потенційно є багато речей, які ми пильнуємо. Якщо ти раніше створював для цього списки, то знаєш, наскільки швидко вони можуть вийти з-під контролю. Часто їм бракує вмісту та пріоритету. Швидке записування розв’язує цю проблему кількома шляхами, насамперед через класифікацію нотаток на:

1. Справи, які треба зробити (завдання)
2. Твій досвід (події)
3. Інформація, яку не хочеш забути (нотатки)

Подивіться, приміром, на Майкла С., який зустрів жінку, в яку безтямно закохався. Їхні стосунки тривали лише кілька місяців, але все, здавалося, свідчило про міцний зв’язок і яскраве майбутнє. Якось вона запросила його на вечерю. Коли вони сиділи, Майкл відчував, що щось не гаразд, тому запитав її, що відбувається. Жінка відповіла, що більше не хоче його бачити. Приголомшений, він запитав чому. Вона не знала, але на цьому взаємини закінчилися.

Майкла мучили відчуття, що він утратив те, що вважав потенційно рідкісним і особливим. За кілька тижнів він узяв свій Bullet Journal, який містив повний перебіг стосунків, і сторінка за сторінкою гортав їхню історію. Він був шокований, коли з’ясував, що ті досить короткі взаємини протягом усього часу жодного разу не були так само добрими, як він пам’ятав. Запис за записом перед ним вимальовувалася картина доволі холодної людини, яка ніколи не була особливо лагідною до нього. Реальність ситуації, написана його власними словами, давала чоловіку бачення того, як йому рухатися далі. Це була важлива мить розуміння, що дала змогу згаданому практикові Bullet Journal дістати цінну інформацію, яка інакше не була б йому доступна.

Зайнятість не конче означає, що ми продуктивні. Зайнятість можна порівняти з падінням по сходах життя: стимул, реакція, стимул, реакція. Цей шалений реактивний цикл тримає нашу увагу в заручниках, обмежуючи здатність розпізнавати можливості для любові, зростання й мети. Саме це додає цінності нашому життю, але їх легко затьмарює поспіх нашої постійної зайнятості.

Щоб стати справді продуктивними, слід спочатку розірвати цей цикл. Маємо створити простір між тим, що стається з нами, і тим, як ми на це реагуємо. Тут у нас з’явиться можливість дослідити свій досвід. Ми також зможемо дізнатися, що перебуває під нашим контролем, що має значення, що заслуговує на увагу й чому. Саме так починаємо визначати, ким ми є та у що віримо.

Спершу просто роби нотатки про цю книжку у своєму Bullet Journal. Ми розглянемо багато різних ідей у частині III. Я сподіваюся, що деякі матеріали надихнуть на нові думки чи дадуть корисну інформацію. Не дозволь їм утекти. Запиши.

Створи у своєму записнику збірку «Методика Bullet Journal».

Доки читаєш, швидко занотовуй усе, що спадає на думку, використовуючи маркери, про які йшлося в частині ІІ. Записуй свої думки, читаючи один за одним розділи цієї книжки, і поступово звикнеш до системи. Потім з’ясуй, що ще тобі потрібно. Можливо, додаси покажчик, щоб згодом можна було знайти нотатки й освіжити свою пам’ять.

Думки є джерелом наших цілей, надій, мрій і, зрештою, наших дій. Витягни свої думки з голови та виклади їх на папір – ось легкий спосіб розпочати будь-яку справу. Зробивши це, ти перетнеш межу розуміння того, що це тільки черговий крок.

Відмінність лише в тому, що тепер за кермом ти.

Якось Далай-лама зауважив таке: «Якщо проблему можна розв’язати, не варто хвилюватися через неї. Якщо ж розв’язати її неможливо, нічого доброго від хвилювання не буде».

Під час щоденних роздумів або щомісячного перенесення перевіряй свої завдання і намагайся визначити, що є під твоїм контролем, а що ні. Тобто якщо твої завдання орієнтовані на результат, а не на процес, вони є цілями: «Провести чудову презентацію», «Схуднути на 5 кілограмів», «Прочитати п’ять книжок» або «Запитати в Чеда про причину». Хоча цілі дають напрямок, вони зосереджуються на результатах, які зрештою перебувають поза нашим контролем. Ось чому ми розділяємо наші цілі на маленькі кроки: «Вивчити презентацію напам’ять», «Ніякої солодкої води в неділю», «Виділити час на читання» і «Переглянути аргументи Чеда». Ось їх ти точно зможеш контролювати.