Книжка тижняЯк говорити про секс? 5 фактів, яких ви могли не знати

Про довіру

Стосунки без довіри – токсичні стосунки. Партнери мають довіряти одне одному. Стосунки можуть лякати, бо ви, по суті, віддаєте комусь своє серце – метафорично – і вірите, що та людина не розіб’є його. Якщо ж ви не вірите, то маєте запитати себе: «Чому?», а потім поговорити про це з партнером / партнеркою. Ревнощі та параноя – вороги будь-яких здорових стосунків: якщо є довіра, ви не будете постійно тривожитися, ревнувати та нервуватися. Так, буває, що на початку ви відчуваєте такі емоції разом зі збудженням, і це добре, бо ви перебуваєте на стадії «вийде в нас щось чи ні?». Але коли ви вже просунулися далі й тепер у надійних стосунках, такими вони, за логікою, і мають бути – надійними. Бути в довірливих стосунках – означає говорити правду й вірити одне одному, дотримуватися обіцянок, відчувати впевненість у своїй парі, емоційно та фізично почуватися в безпеці разом. Це також означає не хвилюватися, що ця людина поробляє, коли вас немає поруч, і триматися подалі від її телефона й особистих повідомлень. Шпигувати за кимось – це просто не круто. Втім, не сподівайтесь одразу й повністю комусь довіритися. Довіра – це те, що ви вибудовуєте у стосунках разом, те, що ви маєте заслужити.

Про тіло

Мені здається, ми вже просунулися на шляху до прийняття того факту, що жінки роблять зі своїми тілами, що хочуть, але попереду ще довгий шлях. Особисто в мене багато суперечливих і плутаних думок щодо волосся на моєму тілі. Теоретично я знаю та вірю, що можу робити із ним все, що заманеться, і часом у мене вкрай волохаті ноги, на що я не зважаю (але зазвичай це тому, що я відрощую волосся, перш ніж видалити воском). Перед відпусткою мені подобається очищати воском зону бікіні, щоб жодна випадкова волосинка не зіпсувала мого прекрасного засмагання. І є певна іронія в тому, що я пишу про волосся на тілі того дня, коли зранку впорядкувала волосся на лобку. Я ще досі не зрозуміла, чому роблю це. Тому що суспільство певним чином вимагає, щоб мої виставлені на огляд ноги/промежина були гладенькими, чи тому, що боюся, а як раптом сексуальний партнер утратить бажання через мою волохатість? Не буду брехати, частково така поведінка зумовлена тим, що я живу в суспільстві, яке посилає мені ці сигнали, а я не куленепробивна. Але також знаю, що мені до вподоби гладенькі ноги та маленький клаптик волосся на лобку. Мені, хоч як дивно, подобається видаляти волосся воском. Чи я просто натренувалася насолоджуватися самоприниженням? Відчуваю стокгольмський синдром до патріархату? Мабуть, не думайте про це стільки, скільки я, і робіть те, що вам зручно.

Про згоду

Секс, у якому немає згоди, – це не секс. Це сексуальний аб’юз або зґвалтування. Теза про те, що більшість випадків зґвалтування є актами крайнього насильства, які вчиняють незнайомці, – міф. Значно частіше зґвалтування скоюють знайомі нам люди, як-от партнери, колишні, друзі, колеги тощо, і в ньому можуть фігурувати примус, маніпуляція, а також алкоголь чи наркотики. Я хочу, щоб усі мали контроль над власним тілом, над тим, що з ним відбувається, розуміли, що їхнє тіло – тільки їхнє, і могли впевнено сказати, чого хочуть, а чого – ні. Це надзвичайно важливо, і не має значення, тривалі у вас стосунки чи випадковий секс. Відкрита комунікація – це необхідність. Ви маєте почуватися достатньо зручно з людиною, щоби сказати «ні», якщо не хочете чогось робити. Від друзів та в інтернеті я довідалася багато історій про людей, які не хочуть чогось робити, але «миряться з цим», бо так легше, ніж сказати «ні». Це мене страшенно засмучує.

Про ІПСШ

Різні інфекції мають різний інкубаційний період, тому, щоби виключити всі ІПСШ, аналізи доведеться здавати три рази. Уже за тиждень після статевого контакту можна здати аналіз сечі чи мазок зі статевих органів, щоби перевіритися на наявність збудників гонореї, хламідіозу, трихомоніазу, урогенітального мікоплазмозу, вірусів простого герпесу та вірусу папіломи людини. Через місяць після незахищеного статевого акту варто здати кров з вени на сифіліс та гепатити, а через три місяці – на ВІЛ та повторно сифіліс і гепатити. Оскільки деякі статеві інфекції розвиваються приховано, тобто без очевидних симптомів, перевірятися на ІПСШ бажано регулярно. Завжди добре знати стан свого сексуального здоров’я, і більшість ІПСШ краще лікувати на ранніх стадіях, тож ліпше перестрахуватися, ніж потім шкодувати. Якщо у вас таки виявили ІПСШ… По-перше, ви не брудні, не огидні й не відразливі. По-друге, підіть до свого лікаря й обговоріть подальші кроки. Із деякими ІПСШ можна просто випити кілька пігулок – і за тиждень усе вже в нормі. В інших випадках усе складніше, та ви вилікуєтеся. ІПСШ – це не кінець світу чи вашого статевого життя. Люди живуть з ІПСШ і щодня дають собі з ними раду.

Ми маємо знищити це ганебне тавро – більше говорити про ці хвороби, не остерігатися та не соромити людей, які їх мають.