Книжка тижняЯк працювати, якщо тебе постійно відволікають: 10 найважливіших уроків
Вчимося працювати уважно за книгою «Не турбувати. Як сфокусуватися в інформаційному шумі»
The Village Україна обирає книгу тижня і публікує факти з неї.
У сучасному світі справжня винагорода чекає не на тих, хто може вправно користуватися соцмережами. Цього легко навчитися. Особливими стають ті, що здатні глибоко мислити та створювати унікальні ідеї. Кел Ньюпорт у своїй книзі переконує, як важливо вміти занурюватися у завдання та фокусуватися.
У час соціального мережування та постійного перебування на зв’язку нам надзвичайно важко концентруватися на чомусь одному й занурюватися в роботу з головою. Ми безперервно відповідаємо на повідомлення, тримаємо контакт із колегами, вирішуємо нагальні питання, а часу на виконання безпосередніх фахових завдань лишається дедалі менше. Книжка «Не турбувати» повертає нас до зосередженої творчої праці, без якої неможливо досягти успіхів у своїй професії, а також допомагає відкинути другорядні справи, на які розпорошується наша увага.
Ольга Дубчак
головна редакторка видавництва «Наш формат»
Вуді Аллен з 1969-го по 2013-й став сценаристом і режисером сорока чотирьох фільмів, двадцять три з яких стали номінантами Американської кіноакадемії. Небачений рівень творчої продуктивності! Проте в Аллена ніколи не було комп’ютера: усі сценарії він писав на німецькій ручній друкарській машинці Olympia SM3.
Джоан Ролінґ користується комп’ютером, однак загальновідома її відсутність у соціальних мережах протягом написання серії романів про Гаррі Поттера попри те, що цей період збігся із шаленими темпами розвитку мереж і повальним долученням до них медійних осіб. Тільки восени 2009-го асистенти письменниці завели нарешті обліковий запис у твіттері, де за півтора року з’явився єдиний твіт: «Це дійсно я, але боюся, навряд чи зможу тут з’являтись часто: наразі ручка й папір – це головне в моєму житті».
В епоху мережевих засобів комунікації люди, зайняті розумовою працею, дедалі більше підміняють зосереджену творчу працю другорядними справами, розсилаючи і приймаючи електронні повідомлення, з частими перервами на те, щоб «ковтнути» якихось розваг. Вагоміша робота, для якої потрібне інтелектуальне занурення, наприклад, формування нової стратегії бізнесу чи написання заявки на великий грант, виконується уривками, без зосередження, а отже, дає посередній результат.
Працівник, зайнятий розумовою працею, у середньому витрачає протягом тижня більше ніж 60 відсотків робочого часу на спілкування через електронні засоби й пошук інформації в інтернеті. З них до 30 відсотків робочого часу йде тільки на перегляд електронної пошти й написання відповідей.
Два головні вміння для процвітання в новій економіці:
1. Здатність швидко навчатися складних речей.
2. Здатність виробляти елітний продукт, причому якісно і швидко. Якщо ви хочете стати суперзіркою, уміння швидко навчатись є умовою необхідною, але недостатньою. Ви повинні матеріалізувати наявний потенціал у цілком конкретний продукт, потрібний людям.
Практичні вимірювання показали, що люди щасливіші на роботі, а не під час відпочинку, як вважалося. Дослідження методом вибірки переживань довели, що, чим частіше трапляються такі стани потоку протягом робочого тижня, тим вищий рівень задоволеності життям у працівника. Схоже, людина почувається найкраще, коли глибоко занурена в складну справу.
Люди борються з бажаннями протягом усього дня. До п’ятірки найчастіших бажань, із якими боролися суб’єкти, увійшли (що зовсім не дивно) бажання їсти, спати, займатися сексом. Решту цього списку склали бажання зробити перерву в складній праці, щоб переглянути електронну пошту чи соціальні мережі, поблукати інтернетом, послухати музику чи подивитися телевізор. Спокуса інтернету й телебачення виявилась особливо сильною: суб’єкти змогли протистояти їй тільки в половині випадків.
Якщо в післяобідній час ви блукали інтернетом, а потім вирішили переключитися на складне інтелектуальне завдання, покинувши вабливий світ мережі, на це піде значний обсяг вашої обмеженої сили волі. Тому такі спроби будуть часто закінчуватися провалом. Однак, якщо ви застосуєте добре продумані звички й ритуали, – наприклад, призначений час і спокійне робоче місце, де ви працювали б щодня, – вам знадобиться менше сили волі для того, щоб почати й продовжувати зосереджену роботу.
Щоб використати проміжки часу, відведені на зосереджену творчу працю, створюйте ритуали. Ефективний ритуал має завжди бути відповіддю на такі основні питання:
• Де ви будете працювати і як довго. Краще знайти приміщення винятково для зосередженої творчої праці – наприклад, конференц-зал чи тиху бібліотеку.
• Як ви будете працювати, розпочавши роботу. Можна заборонити собі користування інтернетом або встановити норму праці, наприклад, кількість слів, які мають бути написані за двадцять хвилин.
• Як ви будете підтримувати здатність до роботи. Наприклад, може стати за правило починати роботу з чашки хорошої кави.
Метод широкого жесту – радикальна зміна звичної обстановки спільно зі значним напруженням сил чи досить серйозними фінансовими вкладеннями, спрямованими на виконання важливих творчих завдань, підвищує у ваших очах їхню значущість. Білл Гейтс, наприклад, відомий тим, що, будучи генеральним директором компанії Microsoft, брав Тижні роздумів, протягом яких полишав повсякденну роботу й сімейні обов’язки, щоб усамітнитись у будиночку, разом зі стосом паперів і книжками. Технічно ніщо не заважало Гейтсу зосереджено думати у власному кабінеті в штаб-квартирі Microsoft у Сіетлі. Однак саме новизна обстановки під час цього тижневого усамітнення допомагала йому досягти бажаного рівня зосередженості.