The Village Україна обирає книгу тижня, пояснює, чому її варто читати, і публікує уривок.

Американський лайф-коуч Крістін Гесслер  написала книжку про складність вибору, трепет від особистої незалежності та відкриття нових можливостей, і водночас переживання, розчарування і втрату ілюзій усіх, кому вже є двадцять, але ще немає тридцяти. Цей маніфест про надзвичайно важливі питання та життєві вибори цих турбулентних і захопливих років. До книжки увійшли десятки історій двадцятирічних, які діляться своїми успіхами та поразками, мріями та розчаруваннями і надихають на зміни.

Переклад – Анастасії Любас за редакцією Катерини Щадило

 Крістін Гесслер – лайф-коуч із США. У 25 років залишила успішну кар’єру агентки в Голлівуді, щоб присвятити своє життя тому, що захоплювало її найбільше. Сьогодні займається психологічним консультуванням у сфері стосунків, кар’єри і самореалізації. Авторка книжок «Те, се і все: від двадцятки до тридцятки» («Twenty Something, Twenty Everything», 2015 р.) та «Маніфест двадцятирічних». Живе в Лос-Анджелесі.

  Крістін Гесслер написала свій «Маніфест двадцятирічних» у 30, тобто пішла «по свіжих слідах» власних польових досліджень. Як лайф-коуч (а така професія в США – не нова), Крістін щодня стикалася з кризами двадцятизчимосьрічних, тож вирішила їх систематизувати. Тут немає розумувань і порад старших, радше питання «лікарю, що робити?» Геслер не обіцяє правильної поради, але ставить діагноз і дає побачити себе збоку.

48% американців повертаються після університету до батьківського дому. Шкода, що немає схожої статистики про Україну, та можу побитися об заклад – у нас цей відсоток ще вищий. У нас є явно полярні групи людей – одні придумують у 20 стартапи, які вражають Кремнієву долину, інші ж вважають, що працювати в університеті – не достойно, а робота й самостійне життя, які їм пропонують після університету – ні на що не годяться, тож сидять удома в батьків. Кризу двадцятизчимось давненько описала ще Сильвія Плат – ти сидиш на шовковичному дереві, а плоди навколо тебе настільки гарні і їх так багато, що ти, врешті, не обираєш жодного. Про це ж пише Крістін Гесслер, розвиваючи ідею «похмілля від очікувань». Ми думаємо, що світ лиш чекає, аби впасти нам до ніг, але спростування ще банальніше за цю тезу – без постійної роботи нічого не буде. Не варто сидіти й чекати, поки подорослішаєш і порозумнієш. Таким чином не досягнеш ні першого, ні другого.

Богдана Неборак

юристка, журналістка

Ласкаво просимо до маніфесту тих, кому від двадцяти до двадцяти дев’яти

Словник Мерріам-Вебстер визначає поняття «маніфест» як «твердження, що публічно проголошує наміри, мотиви чи погляди того, хто його видає». Дозволь мені сказати, що ця книжка не тільки мій маніфест, а й твій, це колективний голос двадцятизчимосьрічних. Це нагода для тих, кому від двадцяти до тридцяти, відкинути репутацію та стереотипи, які суспільство має щодо них, і описати своє життя таким, яким воно є насправді. Це можливість проговорити те, через що вони насправді проходять і що відчувають. Йдеться не тільки про занепокоєння щодо працевлаштування чи проблем у взаєминах, а й про повсякденність, про яку ніхто не говорить. Навіть ті, хто постійно пише про своє життя у блогах або MySpace, розповідаючи про кожну найінтимнішу деталь, можуть почуватися розгубленими, бо ставлять питання і не отримують відповіді. Двадцятьзчимосьлітнім потрібна дорожня карта, така, яка би показала шлях через їхню «тривожну» територію.

«Найважче у двадцять з чимось – це не знати, чи ти «встиг на поїзд», тобто чи пішов у тому напрямку, куди ти хочеш дістатися за десять чи двадцять років. Мені просто здається, що я пропустив щось із того, про що говорили в університеті, і всі це почули, окрім мене».

[ Маркетолог, 26 років, у серйозних стосунках, Колорадо]

Ця книжка має допомогти тобі створити свою дорожню карту. Для того, щоб її зробити, потрібно буде більше про себе дізнатися на цьому шляху, а це займає час, потребує витримки та досвіду. Я знаю: ти хочеш відповідей негайно! Не можу цього пообіцяти, але я наповнила маніфест історіями двадцятилітніх їхніми проблемами. Ти можеш знайти відповіді та зробити висновки, які тобі потрібні. Підказки, поради та вправи в цій книжці натхнені моїм життям, життям моїх клієнтів, онлайн-опитуванням, яке я провела. У ньому взяла участь тисяча двадцятьзчимосьлітніх, і деякі з них захотіли написати свою історію для цього маніфесту. Ці розповіді на сторінках усієї книжки містять своєрідні «декларації», де людина формулює основні висновки своєї історії. Цитати двадцятилітніх, їхні розмірковування над своїм життям з’являються майже на кожній сторінці, і містять відомості про кожну людину: професію, вік, статус, кількість дітей та місце проживання. Така інформація дуже важлива для більшості двадцятилітніх, яких я знаю.

«Коли тобі двадцять з чимось, найскладніше – це почуватись так, ніби тобі треба всього досягнути, хай би чим було те «все». Пригнічує оте відчуття нагальності, що тобі треба чогось досягти в кожній сфері життя: кар’єрі, особистому, сімейному житті, у фінансовому плані. Це відчуття величезного тиску – якщо ти зі всім оцим не даси ради зараз, то у свої тридцять обов’язково зазнаєш невдачі».

[ Вчителька, 27 років, одружена, Австралія ]

Цей маніфест – це колекція пазлів, які кожен збере по-своєму. Ми розпочнемо з того, що висиплемо все з коробки і розрізнимо фрагменти, які складають наші пазли двадцятилітніх. Потім визначимо, де ми з тобою на нашому шляху, і дізнаємось про способи, як полегшити собі дорогу. Тоді, коли ми складемо нашу ідеальну картинку, то побачимо, чи якихось з пазлів немає, чи якісь з них не підходять, і вирішимо, що з ними робити. Врешті, відсвяткуємо те, що склали наші пазли, історіями не тільки виживання, а й процвітання. Ти можеш прочитати цей маніфест від початку до кінця або ж почати там, де тобі заманеться. Візьми його до рук, коли тобі потрібно щось таке, що підніме настрій, або щось таке, як швидкий, але легкий копняк у правильному напрямку. Загни кутики сторінок, які тебе торкають або тих, які відкривають тобі щось нове. Виконай вправи та дай відповіді на запитання. Я хочу заохотити тебе записувати в щоденник, у зошит чи на комп’ютері свої спостереження та ідеї.

Ми більше подібні, ніж різні

Справді, між нами більше подібного, ніж відмінного. Про це, можливо, тяжко пам’ятати чи навіть нелегко в це повірити, оскільки ми живемо в культурі, яка зосереджується на тому, що робить нас унікальними: як ми виглядаємо, що робимо, хто з нами поруч, що ми маємо. Але коли ми сконцентруємося на внутрішньому світі, то починаємо почуватися більш пов’язаними одні з одними. Ми всі плачемо, сміємось, ростемо, нам боляче, ми переживаємо, боїмося, мислимо, робимо помилки, нав’язливо про щось думаємо, мріємо та любимо. Аліса, якій 27, поділилась зі мною: «У цей період мого життя я завжди шукаю і чіпляюсь за людей, котрі почувались так само, щоб побачити, як вони долали проблеми і як я можу вибратись з цієї чорної діри, що мене затягує». Ми всі колись почувались так, ніби бували в чорній дірі час від часу. Водночас важливо вірити в те, що коли ми тягнемося до інших, ми знайдемо досвід, людину чи інтуїтивний зв’язок з кимось, і це допоможе чіткіше бачити наш шлях.

Читаючи, звертай увагу на історії, які тобі справді близькі, які викликають емоційну реакцію чи надихають. У кожній розповіді знайдеш трошки себе, певні історії нам ближчі, ніж інші. Пам’ятаєш, як деякі фільми вплинули на тебе? Читання або переживання історій інших людей створює емоційний вплив та дає можливість набувати досвід на іншому рівні, оскільки це неособисте. Коли це не стосується безпосередньо тебе, то легше себе побачити збоку. Я простежила це на своєму досвіді менторства; коли я надаю психологічну підтримку іншим, то багато дізнаюся про себе від своїх клієнтів. Вони змушують мене, самі того не знаючи, завжди бути в тонусі. Надихають мене продовжувати досліджувати, розуміти себе і прямувати до радості та мудрості.

Твій путівник по двадцяти з чимось

Якщо це твій маніфест, тоді уяви мене в ролі екскурсовода. Я підібрала кожну історію, бо вважала, що в ній є певний урок або спостереження, яким варто поділитися. Як оповідач, який читає між рядків, я даю поради, як вчитися від інших двадцятилітніх. Сподіваюся, тебе це надихне, а їхні досвіди змусять тебе плакати, сміятися та діяти. Цей маніфест – компас, він може вказувати на правильний напрямок, але від кожного залежить, чи слідувати йому.

Ти можеш зауважити, що я використовую багато аналогій, це стало частиною мого менторства та письма. Чому? Насправді це стосується того, як працює наш мозок. Ліва півкуля зосереджується на раціональному мисленні, логіці та інтелекті, а права – веселіша і керує нашою творчістю та емоціями. Нам потрібно використовувати дві півкулі, що вирішувати наші проблеми. Коли ти читаєш книжку, ліва півкуля думає. Проблема в тому, що ми зазвичай беремо книжки для самовдосконалення, коли у нашому житті з’являються перешкоди, котрі ми логічно не можемо обійти.

Навіть якщо наша ліва півкуля розуміє проблему своєю дуже дослівною «чорно-білою мовою», ми не можемо її вирішити без емоційної та творчої участі нашої правої півкулі. Аналогії викликають картинки, які кажуть, що треба задіяти нашу праву півкулю, яка нас підтримує у вирішенні проблем і керуванні емоціями. Слухай, якщо ти витрачаєш свій час, щоб зануритися в цю книжку, то маєш гарантію, що добре потренуєш свій розум.

«Здається, що кожне рішення, яке ти приймаєш після двадцяти – це найважливіше рішення твого життя. Здається, що ти стоїш на багатьох роздоріжжях, і вони всі спонукають піти на ризик».

[ Письменниця, 26 років, у серйозних стосунках, Техас ]

Від початку моєї кризи чверті століття, що виникла більше ніж вісім років тому, дві півкулі мого мозку стали губкою, яка всмоктувала інформацію. Усім, про що я дізналася з різних джерел та від різних вчителів, ділюся з тобою. Але, як я сказала раніше, ця книжка є картою, а не Євангелієм. Цей маніфест – декларація «намірів, мотивів та поглядів», а не відповідь. Тільки ти знаєш, що є правильним для тебе. Якщо щось у цій книжці тобі близьке чи торкається питань, які я не цілком розкриваю, я заохочую знайти власні відповіді у свій спосіб. Як одна з багатьох екскурсоводів, які зустрічатимуться тобі на шляху, я почесно і дуже радо поділюсь цим маніфестом з тобою.

 Вартість:

 Видавництво Старого Лева (українською)

   друкована: 180 грн ₴