Як їжа майбутнього покращить нашу старість і берегтиме екологію

Персоналізоване харчування передбачає можливість замовити в ресторані страву, що пасує до вашої генетики та особливостей організму.

Сервіс генетичних тестів Myhelix і мережа fast-healthy ресторанів Salateira розробили ДНК-меню із семи персоналізованих страв. Перед тим як замовити якусь з них, радять пройти генетичний тест. Він визначить схильність організму до нестачі вітамінів, макро- та мікроелементів, реакцію на глютен і лактозу. На основі цих даних ресторан запропонує страву. Наприклад, салат «Харт» у Salateira розробили для людей зі схильністю до нестачі вітаміну В9 та підвищеним ризиком серцево-судинних хвороб. А салат «Брейн буст» – для людей зі схильністю до хвороби Альцгеймера.

Усього в ДНК-меню 7 страв: серед них є й інші салати («Хелсі» та «Енерджі»), лимонний десерт, гострий томатний суп і напій орчата із земляних горіхів.

Така персоналізація набирає обертів у США, Великобританії, Японії тощо. А в ресторані Vita Mojo в Лондоні персоналізовані страви підбирають користувачам, які додали до свого акаунта генетичні дані.

За даними Інституту геронтології, кожна десята людина похилого віку стикається з деменцією – різновидом слабоумства, ліків проти якого досі немає. Одна з її форм – це хвороба Альцгеймера.

Знизити ризик розвитку деменції або зменшити прояви може спеціально розроблена MIND-дієта від учених медичного університету Чикаго. Вона поєднує середземноморську та DASH-дієту (від англ. Dietary Approaches to Stop Hypertension – дієта проти підвищеного тиску). Поки що MIND-дієту вважають найбільш ефективною тактикою харчування для профілактики деменції. Тому людям зі схильністю до цієї хвороби радять її дотримуватися.

Ще один вихід для перенаселених міст – перехід на білок комах або створення м’яса у лабораторіях. Комахи менш примхливі у харчуванні, потребують менше площі, аніж худоба, а їхній білок і мінеральний склад майже не поступаються м’ясу. Окрім цього, дослідники з’ясували, що вживання цвіркунів сприяє збільшенню корисних бактерій у кишківнику.

Щодо м’яса, то його вирощування в лабораторії з часом повністю витіснить тваринництво: останнє шкодить природі та не є гуманним. Але ті, хто любить стейки, можуть не хвилюватися, адже штучне м’ясо не відрізнятиметься за смаком від натурального. У 2013 році бургер з «лабораторної» яловичини коштував 330 000 доларів, у 2018-му – 2 400 доларів, а до 2021 року його вартість збираються знизити до 5 доларів за штуку.

Сойленти – коктейлі з вітамінами, мінералами, мікро- й макроелементами та клітковиною. Перед вживанням потрібно лише додати в них воду. Крім того, що ви зберігаєте свій час, не витрачаючи його на приготування кількох страв, ви ще й вберігаєте планету від екологічної катастрофи. Адже для створення сойлентів не потрібні посівні площі чи пасовища, тисячі літрів води та пестициди. «Їжа – це головне джерело людської енергії, але ще й величезний ринок, повний бюрократії та неефективного розподілу праці. Я хочу підтримувати здоров’я і водночас витрачати менше ресурсу на отримання енергії», – коментує засновник компанії з виробництва сойлентів Роб Райнгард.

Зараз сойленти є популярними лише у Кремнієвій долині, проте поширення цього харчового тренду в Європі та усьому світі – питання часу.

В Японії планують відкрити суші-бар Sushi Singularity, особливістю якого стануть надруковані на 3D-принтері суші. Необхідні нутрієнти всередину додаватимуть роборуки. Забронювати столик у ресторані можна буде лише за кілька тижнів, попередньо надіславши свій зразок ДНК та мікробіому. Розробники концепції впевнені, що гіперперсоналізація – метод харчування майбутнього. До речі, такі ресторани вже з’являються в Америці, Індії та інших країнах.