КіноЗа що кінокритики люблять короткий метр?

«Однохвилинний фільм може бути не тільки крутим, а й найкращим у світі. Зрештою, саме з такого хронометражу починало кіно, а у 1995 році 41 режисер повторив їхній шлях, кожен відзнявши однохвилинний фільм на камеру братів Люм’єр. Тож цей хронометраж виступає чимось на кшталт постійного виклику для експериментаторів, авангардистів та просто надмірних ентузіастів. Ну, і тих, хто занадто багато часу приділяє Інстаграму.»

«Тривалість фільму не визначає його цінність для кінематографу та мистецтва. Обмеження у 60 секунд це справжній виклик не лише для режисера, але й для глядача. Наративна частина в такому форматі доволі гнучка і це дає можливість більше експериментувати та виражати такі ідеї, які б в повному метрі просто не спрацювали. Глядач також “змушений” сприймати швидкі емоційні зміни, тож враження можуть бути дуже потужними. Як людина, близька до експериментального та арт-кіно, зізнаюся: знаходити маленькі перлини, що за короткий час роблять такий вплив, надзвичайно приємно!»

«За одну хвилину в кіно можна показати дуже багато. Навіть за 10 секунд можна, і це буде набагато цікавіше, ніж “тягучка” на 2 та більше годин. Часу у сучасної людини мало, а фільмів та інших можливостей долучитися до прекрасного — багато. Обрав не ту повнометражну стрічку — все, вбив дорогоцінний час. Інша справа — фільми-крихітки. Гадаю, їхні автори — найгуманніші режисери у світі, тому що займають мінімум часу, даючи максимум емоцій, думок та просто здивування.»