Підсумки року 202220 найкращих стендап-концертів 2022 року
Від Білла Берра до Васі Байдака: десять закордонних і десять українських концертів для вашої розкрутки
The Village Україна продовжує підбивати підсумки року, розповідаючи про найкращі стендап-концерти 2022-го від українських і закордонних коміків.
Раніше ми розпитували українських коміків про жарти під час повномасштабної війни.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Закордонні спешели
Нік Кролл: «Маленький великий хлопчик»
Nick Kroll: Little Big Boy
Хто це: Ви не забули обличчя Ніка Кролла, якщо бачили його в «Парках і зонах відпочинку» чи десятку інших ситкомів. Ви точно не забули його голос, якщо дивилися його мультсеріал «Великий рот», де він озвучує кілька десятків персонажів, включно з Гормонним монстром. Починав, проте, Кролл зі стендапу, і «Маленький великий хлопчик» – це повернення в жанр, на яке мало хто чекав, але якому багато хто зрадів.
Чому варто переглянути: Нік Кролл підписав контракт із Netflix на цей спешл ще до пандемії, але під час локдаунів його життя змінилося докорінно: він одружився й уперше став батьком. Для будь-якої людини це добре, але для стендап-коміка – найгірший варіант, тому що матеріал довелося повністю переписувати, жартує Кролл. «Маленький великий хлопчик» – не той спешл, від якого слід чекати філософських розмірковувань чи переосмислення стендапу як витвору мистецтва. Наприклад, найдовший і найбільш незручний біт Кролл присвячує тому, як він буквально обісрався. Та одразу після цього дає наймиліший матеріал – про досвід батьківства й ставлення до мам, після якого хочеться зателефонувати своїй мамі. Тримається це все купи (вибачте) на зразковій роботі з аудиторією й пародіях, у яких Кролл знайде мало рівних у сучасному Голлівуді.
Де дивитися: Netflix
Білл Берр: «Живий виступ у Ред-Рокс»
Bill Burr: Live At Red Rocks
Хто це: У 2022 році Білл Берр живе своє ідеальне життя: це той випадок, коли американський комік пройшов шлях від стендап-клубів і нішової популярності до великих стадіонних турів і спешелів, а у вільний час може зніматися в «Пуститися берега» й «Мандалорцеві».
Чому варто переглянути: «Живий виступ у Ред-Рокс» фіксує Білла Берра на цьому піку: це Берр на максималках, який до вродженої впевненості, якщо не зухвалості, додає бонус визнання. З цієї позиції можна цілитися й по республіканцях, і по демократах причому так, щоб продовжували купувати квитки й «ліві», і «праві», і центристи. Як й у випадку з попереднім спешелом Берра «Паперовий тигр», утім, найбільш переконливо він звучить, коли говорить не про аборти чи інші контраверсійні теми, а про внутрішню лють, яку йому дедалі важче контролювати. Дарма, що для цього треба використати заїжджений прийом із розповіддю про перший тріп.
Де дивитися: Netflix
Ацуко Окацука: «Зловмисник»
Atsuko Okatsuka: The Intruder
Хто це: Ацуко Окацука – американка в першому поколінні, яка в дитинстві переїхала в Каліфорнію з Японії й перші сім років жила в США без документів. Окацука засвітилася на подкасті Майка Бірбіглії, запускає віральні челенджі в TikTok, а тепер зняла перший спешл.
Чому варто переглянути: «Зловмисника» авторка будує на основі сюжету, коли до неї з чоловіком у дім намагався потрапити дивний незнайомий чоловік. Ацуко Окацука нанизує на цю червону лінію історії про дитинство мігрантки, стосунки з мамою й бабусею, а також багато класно відіграних жартів.
Де дивитися: HBO
Тейлор Томлінсон: «Поглянь на себе»
Taylor Tomlinson: Look At You
Хто це: Тейлор Томлінсон випустила перший стендап-спешл на Netflix у 26 років. Концерт «Криза чверті життя», який ми виділяли серед найкращих спешелів 2020 року, був підсумком десяти років роботи на сцені й короткою біографією Тейлор, зокрема зі втратою матері через рак у вісім років і новим шлюбом батька.
Чому варто переглянути: Новий спешл Тейлор Томлінсон – рідкісний випадок того, коли другий сольний концерт виявляється ще кращим за перший. Стендаперка занурюється ще глибше, розповідаючи про страхи з дитинства й діагностування в неї біполярного розладу, але не сповзає в самоаналіз заради самоаналізу. Виходить впевнено, глибоко й весело.
Де дивитися: Netflix
Норм Макдональд: «Нічого особливого»
Norm Macdonald: Nothing Special
Хто це: Чеві Чейз, Кевін Нілон, Тіна Фей, Сет Майєрс, Емі Полер, Норм Макдональд – список ведучих сегменту Weekend Update у шоу Saturday Night Live є списком живих легенд американської комедії. Канадець Макдональд виділявся в ньому й тоді, і зараз: занадто вправний зі словом, щоб стати на 100% мейнстримним, водночас занадто впізнаваний для артових експериментів. Певно, тому найкраще він почував себе навіть не на SNL чи у власних спешелах, а в гостьових сегментах на лейт-найт-шоу: просто подивіться будь-яке відео Макдональда в Конана О’Браєна.
Чому варто переглянути: «Нічого особливого» – занадто лінивий переклад оригінальної назви останнього спешелу Норма Макдональда. За нею стоїть не лише фірмова гра слів Норма, а й драматична історія. Це матеріал, який 61-річний комік збирав упродовж останніх кількох років, але не встиг записати через початок пандемії. У червні він записав тестову версію в Zoom-форматі, а у вересні несподівано помер через лейкемію. Netflix додає запису контексту, супроводжуючи його дискусією за участі Дейва Шаппелла, Адама Сендлера, Девіда Леттермана, Моллі Шеннон, Девіда Спейда й Конана О’Браєна, після якої не залишається сумніву: нам усім буде бракувати Макдональда.
Де дивитися: Netflix
Кейт Берлент: «Кориця на вітрі»
Kate Berlant: Cinnamon in the Wind
Хто це: Ви могли бачити Кейт Берлент в епізодичних ролях в «Одного разу в Голлівуді» Квентіна Тарантіно чи «Не хвилюйся, серденько» Олівії Вайлд, але заявити про неї як нове ім’я мав спешл «Кориця на вітрі». Та знятий ще у 2019 році концерт не випускали через пандемію, а врешті прем’єра відбулася без великої маркетингової кампанії. Дарма, бо це один із найкращих спешелів року.
Чому варто переглянути: Манеру Кейт Берлент важко описувати: цей формат важко назвати стендапом у прямому сенсі цього слова, це більше схоже на потік думок персонажки, яка більше уваги приділяє не аудиторії, а дзеркалу на тлі. Режисер спешелу Бо Бернем робить на це основний акцент: Берлент захоплюється собою до такого ступеня, що це виходить за межі карикатури, але завдяки ефекту з дзеркалом і винахідливим монтажним склейкам це стає фішкою, а не недоліком. Це треба бачити.
Де дивитися: FX
Алі Сіддік: «Ефект доміно
Ali Siddiq: The Domino Effect
Хто це: У 14 років Алі Сіддік став торговцем наркотиками або, як він про це жартує, «неофіційним дилером», у 19-ть опинився за ґратами. Кілька попередніх спешелів афроамериканець із Техасу присвятив досвіду у в’язниці, а в новому матеріалі копає ще глибше.
Чому варто переглянути: «Ефект доміно» про послідовність помилок й обставин, які приводять нас до поганих наслідків. «Я вирішив почати з самого початку. 1982 рік», – напівжартома починає концерт Алі Сіддік. Окрім іншого, це водночас і любовний лист, і вирок його батькам, але, найголовніше, один із найбільш енергійних і щирих перформансів року.
Де дивитися: YouTube
Стюарт Лі: «Торнадо», «Сніжинка»
Stewart Lee: Tornado, Snowflake
Хто це: Стюарт Лі – це улюблений комік вашого улюбленого коміка. У 2018 році британське видання The Telegraph назвало Лі «найкращим англомовним коміком у світі»: до 54 років англійський стендапер встиг стати живою легендою нішового гумору, зневажаючи мейнстрим у всіх вимірах. Але спешл на Netflix йому однаково досі не дали.
Чому варто переглянути: У вересні Стюарт Лі випустив на BBC два концерти «Торнадо» й «Сніжинка», і це подвійна концентрована порція Стюарта Лі. Дістається тут передусім мейнстримним комікам, які втрачають зв’язок із реальністю після першого ж спешелу на Netflix, і просто американському підходу до стендапу. Прилітає й Дейву Шаппеллу, і Джиммі Карру, а для Ріккі Джервейса він підготував 10-хвилинний монолог, який зводиться до його порівняння з Борисом Джонсоном.
Де дивитися: BBC
Ніл Бреннан: «Блоки»
Neal Brennan: Blocks
Хто це: Ніл Бреннан – близький друг і творчий партнер Дейва Шаппелла, який писав разом із ним скетч-шоу «Шоу Шапелла». За власним зізнанням, Бреннан досі перебуває в сутінковій зоні, у якій сценаристи не сприймають його за свого, а стендап-коміки зневажають визначеннями: «Ну, ти більше схожий на сценариста».
Чому варто переглянути: Попередній спешл Ніла Бреннана «Три мікрофони» був цікавим експериментом зі стендапом як видом мистецтва, у якому він озвучував різні теми в три різні мікрофони на сцені. Новий спосіб подачі Бреннан знаходить, і цього разу він ілюструє теми візуальними символами на полицях. Чи винаходить це щось кардинально нове в стендапі? Певно, ні. Чи працює це на підсилення історії Бреннана про пізнання себе й визнання власних недоліків? Цілком.
Де дивитися: Netflix
Джеррод Кармайкл: «Ротаніел»
Jerrod Carmichael: Rothaniel
Хто це: Джеррод Кармайкл вивернув назовні формат ситкому у «Шоу Кармайкла», став голосом найкращого альбому Tyler, the Creator і (чомусь) знявся в «Трансформерах», але передусім це автор одних із найкращих стендап-спешелів 21 століття. «Ротаніел» витримує марку «8» і «Любов у «Сторі», ба більше, розширює уявлення про те, чим узагалі є стендап.
Чому варто переглянути: «Ротаніел» вже увійшов в історію як спешл Джеррода Кармайкла, присвячений його камінг-ауту. Але навіть попри те, що це його основна тема й подія, до якої автор ішов дуже довго, було б неправильно зводити весь концерт тільки до цього. Ротаніел – це передусім справжнє ім’я Кармайкла, якого він соромився все життя й через яке зараз повертається до справжнього себе. Простий на перший погляд прийом він ускладнює, експериментуючи зі стендапом як жанром: у певний момент з оповідача Кармайкл перетворюється на учасника діалогу з публікою. Водночас режисер Бо Бернем (так, той, хто зробив Inside) фіксує це не як імпровізацію, а як інтимний момент розгубленості й спроби розібратися в собі. Виходить стендап-сповідь й одночасно стендап-звільнення.
Де дивитися: Megogo
Українські сольні концерти
Сергій Степанисько: «Триста, тридцять, три»
Хто це: Сергій Степанисько – магістр української філології й один із небагатьох українських стендаперів, який завжди писав матеріал і виступав українською мовою. Поєднує виступи з роботою в ІТ-сфері.
Чому варто переглянути: Щонайменше тому, що «Триста, тридцять, три» – рідкісний для українського стендапу приклад концерту, який на повну використовує всі можливості інтерактиву з аудиторією (як завжди в цьому форматі з найкращими й найгіршими наслідками).
Сергій Афонський: «Дід з майбутнього»
Хто це: Сергій Афонський розвивав із партнерами спільноту Kyiv Standup Cult, а навесні організував із Кирилом Залатою формат «Тривожні мікрофони». «У нас зараз буде дуже багато історій, їх потрібно розповідати світу. І ми не просто будемо мати запит в Україні, а у світі. Тому що ні в кого у світі немає такого досвіду, який маємо ми – зараз ми унікальні люди в унікальних обставинах», – розповідав Афонський у квітні The Village Україна.
Чому варто переглянути: У першому українськомовному концерті Сергій Афонський розповідає про персональний досвід перших пів року повномасштабної війни. Попри те, що третій акт із дідом з назви відео врешті працює погано, Афонський ще раз доводить, що він вміє сміливо говорити на теми, які чомусь досі вважаються табуйованими.
Ірина Гіль: «Перший: 11 днів до»
Хто це: Ірина Гіль – резидентка «Підпільного Стендапу», яка цьогоріч випустила перший сольний стендап-концерт. Як зрозуміло за назвою, його записували незадовго до 24 лютого, на початку Гіль робить титр: «Це питання людини довоєнного часу. Деякі з них втратили актуальність, інші – навпаки».
Чому варто переглянути: «Перший: 11 днів до» можна назвати найкращим дебютним сольником року в українському стендапі 2022 року. Ірина Гіль розповідає, що присвятила запис першій річниці виступів на сцені, але жодних знижок на це робити не доводиться.
Фелікс Редька «Стендап в бомбоубежище»
Хто це: Фелікс Редька – один із піонерів української стендап-спільноти, він виступає й проводить стендап-вечірки в Сумах з 2015 року. Комік розвиває YouTube-канал зі скетчами й комедійними виступами (ви могли бачити відео з пародією на Олексія Арестовича), зокрема зі сценаристами й коміками Іллею Глущенком і Костянтином Яценком. Вони організували в сумському бомбосховищі стендап-вечір з кількома виступами 19 березня – у момент, коли Суми ще перебували в напів оточенні російськими окупаційними військами.
Чому варто переглянути: «Це був стопудово найважливіший виступ, який я робив у житті. Ми переконалися, що під час війни гумор потрібен і навіть більше, ніж у мирний час», – розповідав Редька The Village Україна. Уже сам факт проведення стендап-концерту в той час був актом спротиву, ще сильнішим його зробила розповідь Фелікса про батька, який служить у ЗСУ.
Єгор Шатайло: «Тимчасові незручності»
Хто це: Єгор Шатайло записав один із найкращих українських стендап-концертів «Шахти Тетчер» після нападу на нього праворадикалів. [детальніше про цю ситуацію ми розповідали у цьому тексті.]
Чому варто переглянути: Новий матеріал Єгор Шатайло називає «першим всеукраїнським сольником за бабки»: на відміну від попередніх концертів, він не публікує його на YouTube, а продає на сайті. «Сольник зроблено у 2021 році, тобто до повномасштабного вторгнення Росії. Розйобність приколів від цього не постраждала», – прописує контекст Шатайло. Можемо підтвердити: його фірмова злободенність і вміння філігранно загортати тривогу в жарти досі на місці. Детальніше ми розпитували про це Єгора в інтерв’ю про «Тимчасові незручності».
Де дивитися: cайт
Настя Зухвала: «Рафінована лють»
Хто це: Настя Зухвала впродовж семи років виступала під псевдонімом «Дєрская»: від перших відкритих мікрофонів у Києві у фан-барі «Банка» до статусу однієї з лідерок «Підпільного Стендапу», сольних концертів на майже мільйон переглядів і запуску Instagram-медіа «Зухвалий батальйон». Про новий сольний концерт, тур Україною і Європою вона розповідала в інтерв’ю The Village Україна
Чому варто переглянути: «Рафінована лють» – це рафінована лють. За перші місяці повномасштабної війни в житті Насті Зухвалої відбулося стільки подій, що будь-якому закордонному стендаперу цього матеріалу вистачило б на десять спешелів. Вона ділиться досвідом тимчасового виїзду з Києва, рідним селищем на Київщині в окупації, одруженням і приєднанням чоловіка Сергія Ліпка до ЗСУ. Водночас помітно, що значно більш впевнено Зухвала себе почуває не тоді, коли розповідає про власний досвід, а коли повертається до першопричини того, чому ми всі це переживаємо, – «йобаної, блять, русні». «Коли люди не сміються, а аплодують думці, мене це влаштовує. [...] І я не вважаю, що в цьому є щось погане. Це не означає, що треба скочуватися в популізм і будувати сольник тільки на цьому, має бути певний баланс. Але якісь речі я свідомо залишаю в матеріалі», – відповідає Зухвала на запитання про термін clapter на позначення жартів, метою яких є схвалення аудиторії, а не сміх. Хто ми такі, щоб її в цьому звинувачувати.
Антон Тимошенко: «Жартую»
Хто це: Антон Тимошенко двічі перемагав у «Розсміши коміка», писав жарти для «Телебачення Торонто» і вів в Instagram щоденник локдауну, а тепер одним із перших в українському стендапі почав записувати англомовні відео й дав коментар Девіду Леттерману на Netflix.
Чому варто переглянути: «Жартую» – це поки найкращий запис Антона Тимошенка, матеріал для якого він перевірив у тривалому турі Україною. Перші 30 хвилин концерту можна безкоштовно переглянути на YouTube, повна версія доступна на сайті за 300 гривень.
Де дивитися: cайт
Сергій Чирков: «Онук мародера»
Хто це: Сергій Чирков – український стендап-комік і співведучий YouTube-шоу «Ебаут». У ранньому матеріалі після переїзду в Київ комік розповідав про дитинство в релігійній родині в Сумах і родичів у Росії, а також надихався Стюартом Лі.
Чому варто переглянути: У новому 30-хвилинному записі Сергій Чирков жартує про стосунки з мамою в Росії під час повномасштабної війни, святкування 9 травня в дитинстві й теракт у російському Беслані. Останній біт претендує на звання найкращого за весь рік в українській комедії. Детальніше про це ми говорили з Чирковим в інтерв’ю.
Де дивитися: YouTube
Сергій Ліпко: «Стендап-концерт у Жовтневому»
Хто це: Сергій Ліпко співпрацював із «Підпільним Стендапом» і «Телебачення Торонто», після 24 лютого приєднався до Територіальної оборони, а зараз він захищає нас у лавах Збройних сил України. Навесні під час відрядження в Києві Ліпко встиг записати годинний концерт про перший досвід війни, а на початку грудня випустив запис першого великого сольника в МЦКМ (раніше – Жовтневий палац).
Чому варто переглянути: Сергій Ліпко жартує про війну без купюр, тому що він може жартувати про війну з власного досвіду. Під час годинного концерту в забитій вщерть залі він ділиться воєнними історіями з Донеччини й Харківщини, і це велика знахідка для української комедії, що їх фіксує саме Ліпко. Водночас у певний момент концерту він робить важливу річ, проговорюючи, що, попри ці жарти, найчастіше на фронті не до сміху. «Я не хочу, щоб через мої жарти вам здавалося, ніби в нас там одні веселощі», – каже Ліпко. Це без перебільшення найсильніший момент року в українському стендапі.
Вася Байдак: «Комедія спостереження за абсурдом»
Хто це: Вася Байдак – співзасновник «Інародного театру абсурду «Воробушек», переможець телепроєкту «Ліга сміху» й автор персонажа «Бубудук». Та після концертів «Ищу 1928 зрителей» і «Комедія спостереження за абсурдом» ці іпостасі мають відійти на другий план: Байдак є одним із найцікавіших (і чи не найбільш винахідливих) українських стендап-коміків.
Чому варто переглянути: «Комедія спостереження за абсурдом» – це приклад того, що про, здавалося б, універсальний для всіх українців досвід повномасштабної війни можна розповідати цікаво й небанально. Вася Байдак будує історію навколо простої, але ефективної тези про те, що основний інструмент його комедії, абсурд, не працює, тому що його взяла на озброєння держава-терорист Росія. Завдяки цьому цілісними стають розрізнені на перший погляд історії про тимчасовий переїзд у Вінницю, перевірки тероборонівцями та меми про Януковича. Припас цього разу Байдак і ще кілька мета-трюків, які вже вважаються його фішкою. А ще це один із найбільш вдалих і природних прикладів переходу стендапера на українську мову.
Читайте також: інтерв’ю Васі Байдака The Village Україна
Обкладинка: Анна Шакун
Портрети: Ольга Закревська, Саша Самусевич