Арт11 виставок лютого: нове в «Довженко-центрі», NAMU та The Naked Room
А також продовження виставки в Малій Галереї Мистецького арсеналу
Львівський погром 1941 року в графічних роботах Нікіти Кадана в The Naked Room, виставка ювелірних брошок 1910–1970 років у NAMU та пошуки «коріння» в експозиціях номінантів скульптурної премії в M17 – зібрали добірку виставок, які варто відвідати в лютому.
The Naked Room
Нікіта Кадан. Скалічений міф
Нікіта Кадан – український художник, який працює з темою історичної пам’яті. Проєкти останніх років фокусуються на історії масових насильств і Голокосту на українських територіях у 1930–1940 роки.
У 2018 році у виставці «(Не)означенні» Кадан представив кілька графічних серій, у яких звертався до документальних фотографій Львівського погрому 1941 року. Пізніше художник помітив схожість цих фотографій з графічними зображеннями зі сценами фетишистських ігор з «Книги ідолопоклоніння» Бруно Шульца, які стали основою для продовження серії під назвою «Скалічений міф».
«У цій книзі Шульц зображує оголених жінок, які йдуть вулицями міста в чорних панчохах, а також чоловіків, які повзають бруківкою біля їхніх ніг. Ці сюжети повторюються у фотографіях Львівського погрому, де роздягнених жінок так само в чорних панчохах женуть вулицями міста, а єврейських чоловіків змушують повзати по землі та відмивати бруківку». Саме ці сюжети Нікіта Кадан переніс вугіллям на папір у серії «Скалічений міф». Виставку з вибраних робіт нового проєкту художника можна побачити в галереї The Naked Room до 7 березня.
Мала Галерея Мистецького арсеналу
Архів фотографа Олександра Ранчукова
Мала Галерея Мистецького арсеналу продовжує виставку «Архів фотографа Олександра Ранчукова» до 14 лютого. Олександр Ранчуков – український фотограф-документаліст. У 70–80-х роках він працював над серією знімків «Київ радянський», також ілюстрував книжки з історії архітектури.
Усі світлини фотографа зроблені на чорно-білу плівку. На виставці представлені відскановані негативи періоду 1980-х років. На знімках фотографа – архітектура, пейзажі та вуличні сцени повсякденного життя міста. Протягом життя у своїх світлинах Ранчуков фіксував свій час і місто та наголошував, що документальна фотографія не може вважатися мистецькою, тому що вона не зрежисована, штучно створена, а є лише фіксацією реальності.
«Довженко-центр»
Польоти уві сні та наяву
Коли: до 7 березня
Де: вулиця Васильківська, 1
Скільки: вхідний квиток – 80 гривень, пільговий – 50 гривень
У «Довженко-центрі» триває мультимедійна виставка за мотивами культового радянського фільму «Польоти уві сні та наяву» (1983 рік), яка досліджує контекст стрічки та часу, у який вона створювалася. Куратор виставки, кінокритик Андрій Алферов називає «Польоти» портретом епохи «брежнєвського застою» та маніфестом тогочасної інтелігенції на тлі занепаду тоталітарної імперії.
У проєкті представлені натхненні фільмом інсталяції художника Антона Логова, які він створив спеціально для виставки, фрагменти документальних і художніх фільмів, знятих у Києві у 1970–1980 роках, архівні фото зі зйомок, а також тексти спогадів очевидців, які ширше розкривають культурний контекст створення стрічки.
Voloshyn Gallery
«Розкопки з майбутнього». Персональна виставка Миколи Рідного
Микола Рідний – український художник і кінорежисер, один із засновників художньої групи «SOSka». Працює з фотографією, відео, колажем, інсталяцією та скульптурою.
У серії нових графічних робіт «Розкопки з майбутнього» художник змальовує тезиси та думки польського авангардиста Владислава Стржемінського, канадського соціального теоретика Брайана Массумі та французького філософа Мішеля Фуко. Автор перетворив зображення на ребуси, які глядач повинен розгадати. У новій серії художник пропонує подивитися на присутність майбутнього з його очевидними проблемами тут і зараз. Це перша персональна виставка Миколи Рідного в Києві з 2014 року.
У виставці також можна побачити скульптури 10-річної давності, які представлені вперше, і роботи з минулих серій «Сліпа пляма» (2015) та «Поступова втрата зору» (2017), у яких Рідний через офтальмологію пояснює сприйняття війни.
NAMU
Art of Clip. Виставка брошок 1910–1970 років Дому Високого ювелірного мистецтва Van Cleef & Arpels.
Коли: з 3 до 28 лютого
Де: вулиця Михайла Грушевського, 6
Скільки: вхідний квиток – 150 гривень; пільговий (школярі, студенти, пенсіонери) – 50 гривень
У NAMU вперше стартує виставка брошок із приватної колекції Дому Високого ювелірного мистецтва Van Cleef & Arpels. В експозиції представлена колекція з понад 80 брошок, створених у 1910–1970 роках, що дає можливість простежити розвиток декоративного мистецтва та моди XX століття.
Також у межах виставки Art of Clip задіяна освітня онлайн-програма –
Школа ювелірного мистецтва L'ÉCOLE. 11 лютого, о 19:00, відбудеться онлайн-лекція «Мистецтво Брошки». Спікери – Жіслен Окреманн, викладачка L`ECOLE, історикиня мистецтв і Марі-Лор Кассюс-Дурантон, гемологиня. Лекція про історію брошки від давньоримської фібули до сучасного аксесуара. Доступ за попередньою реєстрацією.
«M17»
Виставка робіт номінантів премії M17 Sculpture Prize
Коли: до 21 лютого
Де: вулиця Антоновича, 102-104
Скільки: 100 гривень – для дорослих, 70 гривень – для школярів, студентів і пенсіонерів
В артцентрі «M17» триває виставка робіт номінантів першої в Україні професійної скульптурної премії M17 Sculpture Prize. У виставці представлені 12 робіт молодих українських митців, серед яких Михайло Алексеєнко, Василина Буряник, Катя Бучацька, Данило Галкін, Влад Голдаковський, Василь Грубляк, Марта Дяченко, Андрій Кириченко, Тарас Попович, Анна Тарадіна, Даниїл Шуміхін, творча група Локатир Богдан & Журунова Маргарита.
Тема премії та виставки має назву «Коріння та пилок». Роботи авторів об’єднані загальною тематикою, а саме роздумами про те, чим у сучасному світі для суспільства й для них є поняття «коріння». На виставці представлені скульптури, світлові та медіаінсталяції, твори з кортену та кераміки, з використанням води й живого моху.
«Я Галерея»
«Присутність». Олександр Король
Артцентр «Я Галерея» презентує нову виставку «Присутність» – проєкт дніпропетровського художника Олександра Короля. У новому проєкті автор повертається до початку сутностей засвоєння світу. «Кожен об’єкт в експозиції розповідає історію нетривалого моменту переживання, емоції, підготовки до самої дії», – коментує культурологиня Марина Богуш.
«Щербенко Арт Центр»
«Точка і краєвид: народний музей Авдіївки»
У «Щербенко Арт Центрі» триває виставка «Точка і краєвид: народний музей Авдіївки» – проєкт митця та режисера Пьотра Армяновського, який він створив разом із художницями Народного музею, серед яких Христина Скрипниченко, Ольга Корба, Лілія Мережко, Зугайрат Новікова, Даша Бережна та Діана Паліна.
Виставка присвячена прифронтовому музею Авдіївки. У проєкті зібрані роботи учасниць музею, відеоінтерв’ю з ними, а також уже представлена раніше відеоробота Армяновського «Народний музей Авдіївки», яка стала наслідком прагнення автора зафіксувати життя культурного центру Авдіївки у відео.
«Персоніфікований образ музею з відео Армяновського, який раніше оповідав свою тривалу історію: від походів його завідувача з підлітками на Кавказ до військових обстрілів у часи нинішнього конфлікту – тепер виступає в образах його учасників».
Музей історії міста Києва
«Крізь чужі обличчя». Виставка колажів Каті Ситої
Катя Сита – київська колажниця, яка почала робити колажі у 2018 році. У 2019 році Катя взяла участь у виставці Nuova Primavera в галереї Palazzo Velli Expo в Римі. А також вона була учасницею групових виставок у галереї «Дукат» і Музеї історії міста Києва.
У серії робіт «Крізь чужі обличчя» мисткиня використовує візуальний прийом структурування композиції: центром є людські постаті, які ніби намагаються настромити на себе всі інші елементи. Це метафора про людей і їхнє внутрішнє щоденне «поле битв».
У своїх колажах художниця працює з людськими переживаннями й викладає їх на папері. «Вона пропонує переступати через упевненість, що ми не здатні зрозуміти одне одного, і припустити, що Вас відчули та склали з цього відчуття колаж. Можливо, тоді Ви раптом зрозумієте, що опинилися перед тим самим «дзеркалом». Але не звичайним, у якому можна роздивитися себе лише з одного боку. А таким, у якому око здатне охопити Вас усього, цілісного. Так, наче Ви дивитесь на себе зі сторони. Крізь погляд Іншого. Крізь чужі обличчя».
«Ангар»
Євген Клименко. My nudes
В «Ангарі» триває виставка сучасного українського художника Євгена Клименка. У ній представлені графічні роботи автора, на яких зображені силуети людських оголених тіл. Задум автора полягає в тому, щоб передати враження від натури, а не змальовувати зовнішність моделей. Тому роботи виконанні в далекому від реалізму стилі й сфокусовані на пластичності та динамічності форм.
Сам Клименко говорить: «Немає кращого способу зрозуміти людей, ніж подивитися на мову їхнього тіла. Таким способом можна побачити, що кожна поза розповідає про внутрішні манери людини. За цими ознаками можна відрізнити моделей, які брали участь у створенні цієї експозиції».
На виставці можна придбати будь-яку роботу з серії My nudes. Ціни стартують від 50 до 400 доларів.
Галерея Portal 11
Орест Манецький – український художник, який у своїй творчості поєднує живопис з іншими медіа, зокрема інсталяцією, відео, аудіоартом. У новій персональній виставці художник фокусує свої роботи здебільшого на особистості та її життєвому шляху.
«Митець експериментує з особливостями сприйняття й обробки людиною візуальної інформації, що допомагає йому «розблокувати» нові шляхи для взаємодії глядачем».
Концептуальні роботи автора можна побачити в галереї Portal 11 до 28 лютого. Також у Portal 11 представлений дебютний каталог мультимедійного живопису Ореста Манецького, до якого ввійшли 12 творів художника.
Фото: 1 – Нікіта Кадан, проєкт «Скалічений міф»; 2 – The Naked Room; 3 – Архіф фотографа Олександра Ранчукова; 4,5 – Довженко-центр, 6 – Voloshyn Gallery, 7 – Микола Рідний проєкт «Розкопки з майбутнього»; 8 – NAMU; 9.10 – M17; 11 – Я Галерея, 12 – Олександр Король проєкт «Пристуність»; 13 – «Щербенко Арт Центр», 14 – Катя Сита проєкт «Крізь чужі обличчя», 15 – з Instagram-сторінки «Ангар», 16 – Євген Клименко серія «My nude», 17 – Portal 11