Арт15 виставок літа: малюнки на спідній білизні в Naked Room і новий артпростір на Рейтарській

Щербенко Арт Центр

«FORTE-2» Василя Бажая

Василь Бажай – львівський художник, картини якого розташовані в музеях Львова, Києва, Хмельницького, а також у галереях і приватних колекціях України, Бельгії, США. У Щербенко Арт Центрі будуть уперше показані нові роботи митця, а також роботи, що раніше можна було побачити на експозиціях проєкту «Без назви-2». До виставки увійшли абстрактні полотна та інсталяційні живописні об’єкти, вписані у простір галереї. В основі проєкту – абстрактна ідея, а назва відсилає до виставок художника 90-х років. «Василь завжди веде діалог із мистецтвом сам по собі. Його не цікавлять речі, пов’язані з політикою чи соціальними питаннями. Його більше цікавить формалізм і філософська структура мистецтва» – коментує історик мистецтва Роман Ганкевич.

«Галерея «Сабіна»

Випускна виставка студентів КАМА в ротонді на Рейтарській

«Галерея «Сабіна» – випускний проєкт студенток і студентів напряму Contemporary Art #KAMA13. Назва запозичена в колишнього спа-центру, що був розташований у модерністській будівлі на Рейтарській. Виставка проходить під час реконструкції будівлі. Експозиція побудована навколо порожнього центру – діри, яка утворилася під час демонтажу. Кураторками виставки виступили Леся Хоменко, Ліза Герман і Марія Ланько. У галереї представлені роботи 23 художниць і художників. У них вони досліджують доцільність живопису у 21 сторіччі, маніпуляції історичною пам’яттю та те, як трансформується соціум під час карантину. «Це найбільша виставка курсу КАМА за всі роки. Нам було цікаво акцентувати на двох аспектах. Перший – проблема інституційної кризи в Україні та пред’явлення реального фізичного місця, яке не є галереєю й стало нею волею художників. І другий аспект – показ кожної роботи так, щоб вона звучала індивідуально» – коментує Леся Хоменко.

Окрім самої виставки, у просторі заплановані дискусії з художниками, перфоманс і принт-дей. За подіями можна слідкувати в Instagram або на Facebook-сторінці простору. Після завершення експозиції «Галерея «Сабіна»» перестане існувати, а будівлю перетворять на багатофункціональний комерційний простір.

Аукціонний дім «ДУКАТ»

«Вихід» Олександра Ранчукова

В Аукціонному домі «ДУКАТ» показують архівні роботи фотографа-документаліста Олександра Ранчукова (1943–2019) зроблені у 1980–2000-х роках. Ранчуков займався фотографуванням міських споруд і фотофіксацією буденного життя містян пізньорадянської епохи. Його цікавила не естетика, а соціальні моменти. У роботах прагнув максимально точно передати реальну картину часу та не користувався фоторедакторами. Фотограф обожнював київську архітектуру та боровся за збереження архітектурних пам’яток. Архів, що залишився після його смерті – цінне джерело для дослідників історії цієї епохи.

Dymchuk Gallery

«Виставка на вимогу»

У Dymchuk Gallery показують роботи відомих одеських нонконформістів і сучасних українських художників із колекції галереї. Виставка присвячена рефлексії над літнім відпочинком в умовах карантину та питанню: «Якою може бути насолода від літнього відпочинку сьогодні?». «Роботи сучасних художників із зображеннями літніх пейзажів, які в контексті виставки набувають ностальгійного характеру, представлені в контрасті з творами одеських нонконформістів – групи художників 60-х–70-х років ХХ століття, для яких ізоляція та закриті кордони були повсякденною реальністю» – коментують організатори виставки. В експозиції представлені роботи Олега Тістола, Олександра та Сергія Ануфрієвих, Олега Волошинова, Люсьєна Дульфана, Юрія Єгорова, Лева Межберга, Володимира Наумця, Віктора Павлова, Євгена Рахманіна, Володимира Стрельнікова, Станіслава Сичова, Валентина Хруща, Людмили Ястреб, Ігоря Гусєва, Володимира Кожухаря та Юрія Соломка.

Музей історії міста Києва

«Mumpsy.Wants.Tattoo» Дар’ї Іващенко

«Mumpsy.Wants.Tattoo» – це соціально-художній проєкт Дар’ї Іващенко, в якому художниця розмірковує на тему впливу трендів на власний вибір і досліджує культуру татуювань. Головною ідеєю проєкту було закликати відповідально ставитися до вибору трансформацій власного тіла. Задля проєкту було створено персонажа-блогера свинку Мампсі, в якої є профіль в Instagram. За допомогою хештегів інфлюенсерів,  коментарів і голосувань підписників, персонаж доповнювався новими татуюваннями та трансформувався для кожного нового посту. Результат експерименту можна переглянути в музеї історії міста Києва.

Мистецький Арсенал

«Відбиток. Українська друкована графіка ХХ–ХХІ століть»

У Мистецькому Арсеналі триває виставка «Відбиток», в якій можна побачити, як змінювалася друкована графіка з початку 20-го століття. Усі роботи експозиції – відтиски, створені на папері, тканині, мідних пластинах, дереві тощо. Куратори намагалися створити простір, в якому глядач може зіставити для себе роботи різних митців, подекуди навіть із різних часів. «Ми намагалися знайти точки дотику між різними періодами попереднього та цього століття. Адже в нашому житті й мистецтві все циклічно» – коментує співкураторка виставки Катерина Підгайна. Детальніше про виставку читайте в матеріалі The Village Україна.

The Naked Room

Аліна Копиця «Плей. Пауза. Стоп»

Виставка «Плей. Пауза. Стоп» – кураторський дебют співзасновника галереї Марка Вілкінса. Роботи Аліни Копиці зачепили куратора своєю відвертістю. «Мистецтво Аліни переносить нас у світ абсолютної розкутості, секс-позитивності та грайливості. Тут немає місця для сорому, докору або гендерних обмежень. Аліна не провокує, не створює навмисну напругу – вона просто ділиться власними спостереженнями у спосіб, який викликає довіру та інтригує» – розповідає про експозицію Вілкінс. Для роботи художниця використовує незвичні полотна, які самі по собі можуть розповісти власні історії – спідню білизну чоловіка, простирадла секс-працівниць, фрагменти власного одягу, чоловічий костюм, який художниця знайшла на вулиці тощо.

PinchukArtCentre

Номінанти конкурсу на здобуття Премії PinchukArtCentre

PinchukArtCentre відновлює роботу після карантину 28 липня виставкою робіт номінантів конкурсу на здобуття Премії PinchukArtCentre. В експозиції роботи присвячені маніпуляції медіа та їхньому впливу на політику, а також цінності праці й шанування гендерної різноманітності. Серед представлених митців – «АнтіГонна», Юлі Голуб, Антон Карюк, Олександра Кадзевич, студія «12345678910», Андрій Рачинський.

Mironova Foundation

Виставка Юрія Коваля та Артема Волокітіна  «FOG»

«FOG» – це виставка, яка об’єднала роботи двох митців:  львівського художника Юрія Коваля та харків’янина Артема Волокітіна. Це роботи, створені митцями у період глобальних проблем та невизначеної паузи та об’єднані розмірковуваннями про майбутнє. Живописні роботи Коваля створені в характерній для нього стилістиці магічного реалізму. Провідним елементом робіт, представлених в експозиції, є туман. На думку автора, саме така туманна невизначеність, змушує замислитись над тим, що чекає нас за завісою. В експозиції також представлена серія робіт Артема Волокітіна, який працює із зображенням «спалаху підсвідомості»

Portal11

Виставка живопису Сергія Кондратюка «Візуальні тригери»

У проєкті «Візуальні тригери» художник Сергій Кондратюк розмірковує над ситуацією, що склалася під час карантину:  людям довелося зіткнутися з відсутністю зовнішнього й закритися у своєму внутрішньому просторі. Завдяки цьому люди почали інакше дивитися на свій дім і відкривати його з інших ракурсів. На роботах художника – порцелянові фігурки – об’єкти із сервантів наших бабусь і барахолок. «Наш зовнішній простір спростився до радіуса навколо нашого будинку й домівок близьких. Ми стали більш уважні до простих деталей. Тому звичні нашому оку пейзажі стали помітними й цікавими. Тому дуже цікаво спостерігати, як люди реагують на ці «візуальні тригери», адже саме завдяки реакціям, так багато можна сказати про їхнє сприйняття минулої та сучасної епохи» – додає Сергій.

Мала Галерея Мистецького Арсеналу

«(Ре)контексти. Фрагменти»

Експозицію «(Ре)контексти. Фрагменти» можна було відвідати ще в березні, але через карантин її вирішили повторно експонувати. У Малій Галереї Мистецького Арсеналу є роботи молодих художників, які намагаються осмислити плинність часу через особистий досвід. Представлені роботи звертаються до фіксування «білих плям» у міському просторі та локальних історій, які допомагають осмислити минуле. Виставка є другою частиною програми «(Ре)контексти. Історії», присвяченої дослідженням колективної та особистої історії.

Kooperativ

«Сто днів самотності»

«Сто днів самотності» – перший проєкт, створений у межах колаборації Port.agency та Kooperativ. На виставці покажуть роботи сучасних художників, фотографів і дизайнерів: Маші Реви, Люсі Іванової, Антона Логова, Віктора Бакіна, Дар’ї Кольцової, дуету Krolikowski Art, Євгена Примаченка та інших митців. Роботи створені в різних техніках, їх об’єднує тема рефлексій про час, проведений в ізоляції на карантині. Зокрема, Маша Рева та Іван Грабко, які застрягли під час карантину в Мексиці, створювали свої роботи зі сміття, яке знаходили на пляжі – рибальські сітки, каміння і пластик. У такий спосіб митці також привертають увагу до проблеми екології.

Ідея виставки народилася з проєкту журналу Vogue UA «Картина світу», який був присвячений людині, що залишилася віч-на-віч із собою під час пандемії. Вибрана дата старту виставки не випадкова. «3 липня – це символічна дата, 100 днів із початку карантину в Україні, – коментує кураторка проєкту Катя Тейлор.

Щербенко АРт ЦЕнтр

«Невидима праця» Марії Прошковської

В основі проєкту «Невидима праця» відеодокументація багатогодинного перформансу Марії Прошковської. Мисткиня протягом декількох місяців вишивала весільний рушник за чіткою схемою вишивки, але без ниток. До експозиції також увійшли аудіоробота з фрагментами українських жіночих співів в обробці сучасної композиторки Катерини Гривул (Краків, Польща), доповнена текстом авторства дослідниці Устини Стефанчук (Едмонтон, Канада) у прочитанні Марії. Також артінсталяція з каміння та домотканими тканинами, зітканими жінками в різні часи: від столітньої давнини до сьогодення. «​Полотно тут як доля, яку жінка (не) сама собі створює, ніби пише своє майбутнє. Подібно до вишивки весільного рушника вкладає в роботу мрії й душу та демонструє охочому до упередженого оцінювання соціуму свої здібності та свою готовність іти на такі пожертви​» – коментує значення експозиції Марія.

«Я Галерея»

«Хтонічні Хроніки» Андрія Хіра

В артцентрі «Я Галерея» з 29 липня доступна виставка скульптур Андрія Хіра. У своїх роботах митець створює власну систему альтернативної реальності, рефлексуючи про майбутнє та сьогодення. 

«Хтонічне є лейтмотивом усього проєкту та розповідає про потойбічне: жорстоке, криваве, сексуальне, похмуре, жахливе, огидне, але смішне.

Поняття підземного світу є характерним практично для кожної цивілізації. Хтонічний – прикметник, що вказує на відношення до підземного світу, царства тіней та світу мертвих. Хтонічне є невіддільною частиною архаїчних релігійних систем, де творить у суперечці з деміургом світ із хаосу» – розповідає художник.

Музей кіно Довженко-Центру

Виставка українського кіноплакату «Кричати! Кликати! Горіти!»

У «Музеї кіно» в приміщенні Довженко-Центру покажуть рекламні плакати до українських і закордонних фільмів, створених у 20-х роках 20-го сторіччя. Серед експонатів – плакати, намальовані Олександром Довженком і Василем Кричевським. Сто представлених кіноплакатів є оригіналами, які зберігалися в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Деякі з експонованих плакатів, є єдиним, що збереглося від плівок, які вважаються втраченими. Виставка є логічним продовженням експозиції «ВУФКУ. Lost & Found», яку глядач міг відвідати у 2019 році. ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) – державна організація, що у 20–30 роки сформувала українську кінокультуру, так званий «український Голлівуд». Детальніше про виставку читайте в матеріалі.