Як пташку назвеш, так вона і полетить. «Арес» – це український розвідувальний БПЛА, названий на честь давньогрецького бога війни. Його «очі» використовують для фотофіксації тилових позицій окупантів, відстеження переміщення ворожої техніки, пошуку цілей для подальшого ураження, а також для корегування артилерії. «Це була пропозиція хлопців [...] У нас не було такої історії, щоб ми сиділи й думали, назва просто спала на думку», – каже Микита Коваленко, засновник компанії FlyTech, яка розробляє безпілотник. Він має будівельний бізнес, що приносить гроші, які потім вкладають у виробництво дронів. 

Збори на БПЛА «Арес» проводять Василь Байдак, Настя Зухвала, а також АЗК WOG спільно з благодійним фондом Dignitas. У виробника дронів FlyTech надали знижку, щоб зменшити собівартість безпілотників. «Для нас це виходить у мінус, але знову ж таки це ідеологічний проєкт», – розповідає Коваленко.

Що вміє БПЛА «Арес»?

«Арес» працює по всій лінії зіткнення й залітає на глибину до 30 кілометрів на тимчасово окуповані та ворожі території. Тривалість життя безпілотника в таких умовах – тиждень або два. Це «робоча конячка», яка щодня виконує своє завдання, каже Коваленко. Як це працює на практиці? Оператори БПЛА проробляють якомога більш безпечні маршрути, виявляють цілі, які потрібно уразити, або ж просто збирають інформацію. «Арес» – це щось на кшталт першопроходця, погоджується Коваленко. Він проробляє коридор на дистанції понад 45 кілометрів для «більш дорогих безпілотників», дорожчих у 10–15 разів, які потім корегують цілі. 

У компанії не кажуть, скільки дронів виробляють на рік, місяць або тиждень, але запевняють, що це «точно не 10–20 одиниць, а набагато більше». На фронті «Арес» застосовують уже близько 15 підрозділів. «Моя мета – зібрати усю інформацію від бойових підрозділів щодо використання БПЛА, щоб внести зміни до продукту, покращити його і передати їм. Є постійна комунікація. Я питаю у них, для яких задач їм потрібен «Арес», як вони його використовують», – розповідає Коваленко. Утім, починався проєкт як завдання для однієї бригади. 

«На початку повномасштабної війни я зі своїм партнером підтримували різні підрозділи, донейтили, купували їм щось. На фронті потрібна була велика кількість дронів. Хлопці, не памʼятаю з якої бригади, збирали тоді на розвідувальний БПЛА. Ми збирали-збирали, а потім його протягом тижня збили. І тоді в нас народилася ідея, що треба зробити свій БПЛА», – згадує Коваленко. За його словами, так збіглося, що на базі підрозділу були конструктори й люди, які працювали на військових підприємствах, тож вони допомогли з розробленням «Ареса». «Ми зробили цей продукт для однієї бригади, він себе класно показав під час ведення бойових дій. І після цього сусідні підрозділи почали питати, чи є ще такі БПЛА, й ми почали масштабуватися», – каже засновник FlyTech.

Деякі розробники дронів мають один канал звʼязку й намагаються максимально його зашифрувати, зробити стійким перед РЕБ. Під час створення «Ареса» пішли іншим шляхом – зробили кілька каналів звʼязку. Якщо РЕБ працює на одній частоті, можна перемкнутися на іншу й завжди мати картинку. «Арес-2» також матиме кілька каналів для захисту від РЕБ, але «ще більш хитрий звʼязок».

Далі буде: «Арес-2» і навіть «Арес-3»

«Арес-2» – це також розвідувальний дрон, проте він буде трохи дорожчим. Він може бути дорожчим, каже Коваленко, але все ще дешевшим, ніж у конкурентів. «Із новим звʼязком і камерою ми будемо набагато-набагато цікавіші», – додає він. Базово це буде один і той самий літак. Спочатку планували, що «Арес-2» замінить першу модель, але після розмов із різними підрозділами вирішили її також залишати. Обидва БПЛА виконуватимуть більш-менш одні й ті самі завдання.

«Арес-2» вже протестували, але перед повним запуском хочуть ще детальніше вивчити його на полі бою. Компанія також працює над «кастомною підтримкою», що дала би змогу покращити базову версію під певні потреби. «Підрозділ зв'язується з виробником і говорить: «Я перебуваю на такому напрямку, у нас є інформація, який звʼязок краще працює. Нам висилають літак, ми покращуємо його й висилаємо назад. Я буду до останнього тягнути, щоб це було коштом нашого підприємства», – ділиться ідеєю Микита Коваленко.

Натомість «Арес-3» буде ударним безпілотником. «Коли я прийшов у цю сферу, моєю метою було побачити, як падає скид безпілотника, «бац» – і є ефект. Але я зрозумів, що ми це бачимо як кінцевий споживач, а 90% роботи відбувається розвідувальним БПЛА», – пояснює засновник компанії-виробника. Він додає, що досі хоче зробити дрон-камікадзе, але зараз акцент на «конячці», що потрібна на фронті.

«Нас як мішень запрошували тестувати системи нового покоління ППО, навіть із балістичними калькуляторами, автонаведенням. Наш БПЛА два дні збивали-збивали… Ураження є, але він однаково повернувся додому. Він у нас, до речі, радіопрозорий», – розповідає Коваленко й показує відео з БПЛА після уражень ППО. Більшість таких уражень можна відремонтувати в польових умовах і використати «пташку» ще кілька разів, кажуть у компанії. 

Підготовку екіпажів делегують інструкторам Victory Drones. Кількість часу на одного пілота залежить від досвіду: якщо це екіпаж, що вже літав на схожих дронах то йому буде достатньо тижня, а якщо до цього використовували лише коптери, то це два-три тижні, кажуть розробники «Ареса».

Дешевше – значить краще?

Запитуємо в Коваленка, як це – прийти з будівельного бізнесу, де на твоїх очах створюється щось нове, у виробництво дронів, які називають розхідним матеріалом. Він відповідає, що розуміє, що БПЛА буде втрачений за місяць-півтора, тому акцент не на його довговічності, а більш масовому й дешевому виробництві.

«Але завдання ж не просто зменшити вартість продукту, а зробити оптимальний підхід, коли ми можемо постачати на фронт максимальну кількість за оптимальну ціну. Моя мета стратегічного рівня – масово забезпечити дешевим літаком попередньої розвідки», – пояснюють у FlyTech.

Попри це, розробники постають перед вибором: залишати невелику серію виробництва по 20–30 безпілотників на місяць і зменшувати ціну чи підвищувати її, але й збільшувати виробництво. «Хотілося б, щоб він був узагалі дешевий-дешевий, але він і повинен мати якість. Це має бути хороший БПЛА, дешевий – це не вирок», – каже Коваленко. За його словами, поки що це не бізнес-проєкт, бо «своїх заробітків він поки не бачить».

«Я стільки наслухався. Коли починаєш спілкуватися [з хейтерами], то виявляється, що люди також роблять якісь дешеві літаки. Якщо наш може перебувати в повітрі до 150 хвилин, має кілька каналів управління, то людина просто виробляє літак, у якого в рази гірші характеристики, говорить, що я маю продавати БПЛА у три рази дешевше. І вони продають їх за таку саму суму, що і я», – розповідає Коваленко.

Чи спрощує держава виробництва БПЛА й чий підхід до дронів кращий – Росії чи України?

Росія має «Орлани-10», Zala, Supercam і тепер уже власне виробництво іранських «шахедів». Ці дрони мають масове виробництво, і на цьому росіяни роблять акцент – випускати якомога більше вже перевірених «пташок». Натомість в Україні інша ситуація: кожен робить свій дрон, але не у великих кількостях, а стільки дронів-камікадзе, щоби перекрити ворожі «шахеди», немає. Запитуємо в засновника FlyTech, який підхід кращий. Він відповідає, що Росія завжди мала «імперативний характер», і, якщо завдання було поставлене, його треба виконати, інакше тюрма. «У нас трошки інакше, у нас демократія [...] Що більше в нас буде розробників і розробок, то кращий зрештою буде продукт», – ділиться Коваленко. Попри це, продукт має бути уніфікованим для застосування на полі бою. Як приклад він приводить уніфікацію НАТО, що перейшло на 155-мм снаряди. Утім, важливо не забувати про реальний стан справ на фронті й не заглиблюватися винятково в розробку: «Коли ти починаєш розкручувати якусь нову технологію, на це йде дуже багато часу. Якщо прям зануритися в розробку, то можна й забути, що йде війна, і коли буде готово, то вже й не потрібно буде воювати», – вважає Коваленко.

Чи сприяє держава розвитку безпілотної галузі в Україні? Мінцифри ще в липні 2022 року запустило «Армію дронів», що мала пришвидшити виробництво БПЛА, зменшити рівень бюрократії та спростити ввезення у країну потрібних компонентів. У FlyTech кажуть, що «Армія дронів» дійсно надає інформацію про документи, які потрібні для реєстрації продукту, а також вказує на певний алгоритм дій. Хоч більшість компонентів досі доводиться завозити з-за кордону, Коваленко визнає, що українські виробники створюють і свої продукти, зокрема у сфері звʼязку. «Хотілося би, щоб воно працювало краще. Звісно, хочеться просто натиснути кнопку, а воно бац – і все, готово. Але я вдячний кожному фонду й кожній людині, які роблять свою справу, займають активну громадянську позицію», – каже він. Далі тема розмови не обійшла і людей, що ставлять перепони і не сприяють процесам розвитку галузі: «У нас зараз багато в суспільстві, вибачте, «зрадойобів». Сказати, що корупція – просто, а прийти й зробити вже складніше», – каже на кінець засновник компанії FlyTech, що робить БПЛА «Арес».

фото: FlyTech