Аби добре відпочити й отримати багато вражень, необов’язково їхати за кордон. В Україні є багато цікавих місць, у яких можна провести вікенд або й цілу відпустку. Серед варіантів: українська пустеля, рожеві озера, рафтинг Південним Бугом чи ночівля в наметі на безлюдному острові.

Зібрали місця для відпочинку на природі та розповідаємо, як до них дістатися.

Олешківські піски

Аби побачити пустелю на власні очі, необов’язково їхати в Африку чи Арабські Емірати. Усього за 30 км від Херсона розташована найбільша в Європі піщана пустеля. Вона входить до складу Національного природного парку «Олешківські піски» протяжністю 158 км.

Територія відкрита для туристичних груп і самостійних мандрівників. Оскільки площа «Олешківських пісків» велика й у пустелі легко заблукати, можна скористатися екскурсією від адміністрації парку. Її вартість за одного дорослого – 50 грн. Також є можливість заночувати в наметі. За розміщення намету на одну добу доведеться заплатити 100 грн за людину.

Важливо, що в пустелі немає сигналу GPS і погано ловить мобільний зв’язок, тому перед входом на територію парку проводять обов’язковий інструктаж. Про наміри відвідати «Олешківські піски» треба завчасно повідомляти адміністрацію.

Як дістатися:

Спочатку треба доїхати до Херсона, потім машиною 30 км у бік Цюрупинська (Олешки).

Мигія

Село Мигія розташоване в Первомайському районі Миколаївської області. Головна його пам’ятка – Радонове озеро з водою насичено-блакитного кольору. Озеро оточене скелями, з яких можна пірнати у воду. Каміння на дні немає, а глибина водоймища – 45 м.

У Мигії є безліч водних розваг, зокрема рафтинг, сплави Південним Бугом, катання на байдарках і каяках. Там організовують рафтинг-тури, середня вартість яких 2500–3500 грн. Також любителі екстриму можуть спробувати себе у скелелазінні.

Заночувати можна в наметах біля Радонового озера у спеціальному таборі. Також у цьому районі доволі розвинена інфраструктура. Поблизу Мигії є готелі та бази відпочинку. Вартість готельного номера на двох у середньому 400–600 грн.

Як дістатися:

Доїхати потягом «Київ – Одеса» до станції Южноукраїнськ і звідти дістатися маршруткою до Первомайська або Мигії. Також можна доїхати до Миколаєва та з центрального автовокзалу дістатися до Мигії на автобусі.

Кінбурнська коса

За екологічно чистим морським відпочинком варто вирушити на Кінбурнську косу, що на північно-західній частині Кінбурнського півострова в Миколаївській області. Особливість піщаної коси полягає в її мікрокліматі: з одного боку вона омивається солоною водою, а з іншого – прісною.

Чорноморське узбережжя Кінбурнської коси – це протяжний піщаний пляж, що переходить у ковиловий степ і ділянки соснових і дубових лісів. Також на території коси є багато прісних і солоних озер, біля яких мешкають чаплі, лебеді, рожеві пелікани та фазани. Природа у цьому місці збереглася в первозданному вигляді.

Головна «родзинка» Кінбурнської коси -– її закінчення, на якому стикаються прісні води Дніпровсько-Бузького лиману та солоні води Чорного моря. Хвилі з різних боків накочуються одна на одну. Але саме в цій зоні заборонено купатися, оскільки там сильні течії.

Інфраструктура на Кінбурнській косі не дуже розвинена, там ви не знайдете курортних баз, ринків чи магазинів. Туристи приїжджають сюди за спокійним відпочинком на природі й оздоровчими процедурами.

Найбюджетнішим варіантом відпочинку на Кінбурнській косі буде оренда намету в кемпінгу. За 100–120 грн за людину можна заночувати просто на березі Чорного моря. Інший варіант – зупинитися в мініготелі чи гостьовому будинку. Вони є в селах Покровка, Покровське та Василівка. Ціни на номери стартують від 200 грн за людину на добу й залежать від рівня комфорту.

Як дістатися:

Спочатку потягом або автобусом до Миколаєва, звідти з центрального автовокзалу автобусом «Миколаїв – Кінбурнська коса». Також до Кінбурнської коси можна дістатися катером з Очакова. Катер відправляється раз на день із причалу на міському пляжі. Прибувши на причал, до потрібної точки коси можна дістатися на автобусах, розклад яких підлаштований під прибуття катеру.

Ще один варіант доїхати до Кінбурнської коси – автомобілем материковою частиною. Туди можна дістатися через Миколаїв, далі в село Покровку, але потім доведеться їхати 25 км бездоріжжям, тому там зможуть проїхати лише позашляховики з повним приводом.

Острів Джарилгач

Джарилгач – найбільший незаселений острів в Україні протяжністю 42 км, де збереглися унікальні флора та фауна. Він розташований на півдні Херсонської області й омивається водами двох заток – Джарилгацької та Каркінітської.

Джарилгач практично не має інфраструктури й вважається безлюдним островом. Це чудовий варіант відпочинку, коли хочеться усамітнитися на природі та сховатися подалі від міської метушні. Острів має всього дві локації, орієнтовані на прийом туристів – це район маяків і район коси Глибока.

Біля маяків є джерело прісної води, тому це найбільш популярне місце серед туристів, які приїхали на самостійний відпочинок із наметами. Там є можливість орендувати намет або відпочити під тіньовим навісом на шезлонгу.

На косі Глибока є прісна вода й упорядкований пляж із шезлонгами, бунгало, торговою точкою та санвузлами. Тут можна заночувати в наметі, заплативши 50 грн, у бунгало неподалік від пристані або еконаметах із комишу (400–700 грн за добу).

На острові є солоні озера, степові масиви та болота. Також у цій місцевості живуть дикі кабани, лисиці, козулі й іноді до берега припливають дельфіни.

Якщо ви плануєте приїхати на острів на декілька днів, варто запастися їжею, оскільки кафе на острові майже немає. Поїсти можна лише в кафе «У Гавриловича» на Глибокій косі. В інших ділянках острову перекус можуть запропонувати торгові точки, які закриваються після заходу сонця.

Як дістатися:

Доїхати до Скадовська, звідти на Джарилгач можна дістатися на катері або теплоході. Ціна квитка у два кінці – від 150 грн.

Рожеві озера

У Херсонській області є два великі рожеві озера – Лемурійське та Генічеське, що входять до складу комплексу затоки Сиваш. Лемурійське озеро називають українським мертвим морем, оскільки в ньому така сама солона вода, на якій можна лежати, не докладаючи зусиль.

Озера мають рожевий колір через водорості Дуналіела, у яких містяться каротиноїди, що під дією сонця й тепла надають воді рожевого відтінку. Насиченого рожевого кольору озера набувають усередині літа. Але за сильної спеки Генічеське озеро пересихає та перетворюється на велике солоне поле з острівками рожевої води. Тому якщо хочеться поплавати, варто поїхати на Лемурійське озеро.

Купання в цих озерах моє оздоровчі властивості, оскільки у воді містяться мінерали, кислоти та солі. Також біля озер є лікувальні грязі, сертифіковані ЄС, які можна навіть придбати із собою за ціною 30–50 грн за кг.

Інфраструктура в цій місцевості мало розвинена, заночувати прямо біля озера не вийде. Тут є душові, туалет і бесідки, у яких можна відпочити. Їжу доведеться взяти із собою. А зупинитися можна на базах відпочинку та пансіонатах на курорті Генічеська Гірка, що розташований за 4 км від рожевого озера. Ціни на номери стартують від 300 грн за добу.

Як дістатися:

До Генічеського озера можна дістатися тільки на машині або на таксі. Необхідно доїхати до Арабатської стрілки й звідти рухатися в напрямку селища Приозерне. До Лемурійського озера також можна доїхати лише на авто. Необхідно їхати в бік селища Григорівка й далі від нього рухатися ґрунтовою дорогою.

Санжійка

Санжійка розташована на шляху з Одеси до курортів Кароліно-Бугаз, Затока, Грибовка. ЇЇ перевага полягає в тому, що там набагато менше туристів. Пляжі Санжійки розташовані внизу глинистих обривів, з яких відкривається гарний краєвид на Чорне море.

Це дуже мальовнича місцевість зі степами, обривами, пляжами та морським краєвидом. Головною пам’яткою Санжійки є маяк, що «втікає». Він отримав таку жартівливу назву через те, що його періодично переміщують углиб суші, рятуючи від морських приливів. Маяк видно з будь-якої точки курорту.

На Санжійку можна приїхати не тільки щоб відпочити на березі Чорного моря, тут також можна влаштувати пікнік, заночувати в наметі, поблукати схилами та зробити багато гарних фото.

Інфраструктура в цій місцевості не дуже розвинена, відносно сусідніх курортів. Тут є готелі, декілька кафе та магазинів, але значно менше, ніж у Затоці чи Грибовці. Ціни на номери стартують від 300 грн за людину за добу. Також можна орендувати окремий котедж або будинок, заплативши 2000–3000 грн за добу.

Як дістатися:

До Санжійки можна дістатися або на автомобілі, або громадським транспортом з Одеси. Повз Санжійку курсують маршрути під номерами 580, 86-А, 86.

Бакота

Бакота – це затоплене село у Хмельницькій області. Зараз ця територія входить до складу Національного природного парку Подільські Товтри. Бакотою умовно називають місця вздовж берега річки Дністер. Це ідеальний варіант для наметового відпочинку з компанією.

Тут немає готелів, котеджів чи хостелів, лише великий залив, скелі та ліси. Висота берега на оглядовому майданчику – приблизно 100 м, звідти відкривається гарний краєвид, особливо під час заходу сонця. Внизу протікає три джерела, з яких можна набрати чистої води.

Неподалік є руїни монастиря, заснованого Антонієм Печерським. Туди можна дістатись як сухопутною стежкою, так і на катерах місцевих жителів.

Як дістатися:

У Бакоту можна дістатися лише автівкою. Доведеться їхати 50 км від Кам’янця-Подільського.

Буцький каньйон

Буцький каньйон розташований на річці Гірський Тікич біля села Буки, що в Черкаській області. Довжина скельного каньйону – приблизно 5 км, максимальна глибина сягає 20 м, а ширина 20–40 м. З каньйону відкриваються гарні краєвиди, а на його початку утворився двометровий водоспад Вир. Також тут можна побачити руїни першої в Україні гідроелектростанції.

Відпочинок на Буцькому каньйоні сподобається любителям екстремального туризму. Ця місцевість популярна серед скелелазів, особливо один з уступів каньйону – Скеля Родіонова.

Сюди можна приїхати як на один день, так і з ночівлею в наметі. Готелів у селі поки немає, тому якщо є бажання заночувати в більш комфортних умовах, можна зупинитися в селі Маньківка, що за 13 км від Буцького каньйону.

Як дістатися:

Буцький каньйон розташований на відстані 200 км від Києва, тому можна доїхати туди на машині. Або дістатися Жашкова і звідти доїхати маршруткою чи автобусом. Вартість квитка – 55 грн.

Коростишівський кар’єр

Коростишівський кар’єр утворився на місці затопленого гранітного кар’єру. Зараз на цьому місці штучне озеро яскраво-блакитного кольору, оточене скелями та лісом. Їх висота приблизно 10 м, а глибина озера – 20–40 м. В озері можна купатися, в деяких місцях є сходи до берега. Стрибати зі скель у воду заборонено, оскільки в озері є кам’яні брили.

Коростишівський кар’єр розташований на Житомирщині, за 105 км від Києва. Там доволі тиха та спокійна атмосфера, тому це ідеальний варіант для втечі з динамічного Києва. Туди можна приїхати на один день, аби побути в тиші наодинці з природою, або на цілі вихідні, розклавши свій намет у місці з гарним краєвидом.

Як дістатися:

До кар’єру можна дістатися на автомобілі, оскільки маршрутів громадського транспорту поки немає. З Києва найзручніше їхати Житомирською трасою. Приблизно за 80 км від столиці буде знак «Коростишів», де й потрібно з’їхати.

Озеро Синевир

Синевир – найбільше та найглибше високогірне озеро в Україні, площею 5 га. Воно розташоване на Закарпатті, на висоті 989 м над рівнем моря. Озеро має насичений блакитний колір, а навколо нього ліс і стрімкі схили. Купатися в озері заборонено, до того ж температура води в ньому не підіймається вище +13 градусів, навіть улітку.

На території Національного природного парку «Синевир», де й розташоване озеро, вивчено два з половиною десятки родовищ мінеральних вод, які мають лікувальний ефект. Туристи з’їжджаються сюди не тільки відпочити на природі, а й з оздоровчими цілями.

Навколо озера розвинена інфраструктура. Тут є готелі, котеджі, кафе та сувенірні крамниці. Ціна номеру стартує від 500 грн за людину за добу. За бажанням можна замовити екскурсію або взяти на прокат велосипед і самостійно досліджувати місцевість.

Як дістатися:

До Синевиру можна доїхати на авто, відстань від Києва – 800 км. Або потягом до станції Воловець, а звідти на таксі.

ОБКЛАДИНКА: Артем Федосов