ПодорожіЕкспедиція Україною: 5 дивовижних місць Полтавщини
Музична майстерня у Крячківці, яхт-клуб у Горішніх Плавнях, осередок гончарства в Опішному та інші локації, про які ви могли не чути

The Village Україна та експедиція Ukraїner розповідають про маловідомі й колоритні місця України.
Фото: Сергій Коровайний і Тарас Ковальчук
Текст: Богдан Логвиненко

Панасівка
Село Панасівка розташоване на лівому березі річки Псел у Миргородському районі. Тут мешкає близько 90 людей, серед них – скульптор і художник Валерій Єрмаков. Його хату одразу помітно – навколо неї митець розставив свої чудернацькі скульптури.
Після публікації матеріалу про Валерія Єрмакова, виникла ідея відправити його у поїздку до Греції та зняти про це фільм. Було організовано збір коштів у Facebook. За три години надійшло 40 000 грн для подорожі. Усього від старту акції зібрано 100 тис. грн.




Він фанат творчості Миколи Гоголя і грецької міфології. Вчився здебільшого по журналах. Свої скульптури і картини не продає, але дарує школам та музеям.
Валерій не приховує секрету власної техніки, каже, що коли інструмент є, то й руки золоті.

Крячківка
Юрко Фединський – надзвичайно надихаючий музикант, який у дитинстві, живучи в США, закохався в українську музику та народні інструменти. Згодом приїхав до України, а тоді потрапив до села Крячківка, до легендарного гурту «Древо». Тут він встиг створити свою майстерню, врятувати школу і мріє про музей кобзарства.
Юрко Фединський виготовляє кобзи, бандури, торбани, ліри та гуслі. В його хаті-студії у Крячківці зберігається кілька десятків інструментів. Юрко планує зібрати разом твори та інструменти з родинної колекції й на кошти української діаспори створити в селі сучасний музей, куди приїжджатимуть туристи.




Раз на рік Юрко з дружиною Марією проводять у Крячківці невеличкий фестиваль «Древо роду кобзарського».

Юр’ївка
У Юр’ївці, що на Полтавщині, немає дороговказу, сільради, магазину, клубу, лікарні та школи. У селі, де колись було 60 хат і проживало приблизно 300 осіб, тепер лишилося менше 20 мешканців. Саме тут, у Юр’ївці, розташована найбільша у районі пасіка, на 140 вуликів. Опікується цією пасікою одна людина. Це Іван Гура.
На території пасіки у Івана Гури є ще одне ексклюзивне місце – будиночок з вуликами. Іван говорить, що в такому будиночку можна відпочивати хвилин 40-60. Лягаєш на ці вулики, і таке відчуття, як кудись провалюєшся і забуваєш про всі клопоти.




Для Івана бджільництво – це і задоволення, і заробіток. Почавши колись із декількох вуликів, тепер він передає досвід дітям та онукам, а також інших охочих навчає.
В Івана, окрім меду, в підвалі є прополіс, пилок і навіть свічки.

Опішне
Осередків гончарства в Україні є близько десяти. Опішне на Полтавщині – найбільший серед них. Це старовинне козацьке містечко (тепер має статус селища міського типу – ред.), багате на поклади глини. На межі 19-20 ст. тут кожна третя сім’я займалася гончарством.
Музей гончарства в Опішному і далі розвивається. Тут щорічно проводять гончарні симпозіуми, організовують конференції, фестивалі та резиденції для митців. Дуже популярними в музеї є гончарні майстер-класи. Люди відвідують їх, бо мають бажання самостійно щось створити.




На початку 1970-х років рід Пошивайлів створив в Опішному домашній музей кераміки. Сьогодні це Національний музей гончарства, де замість вітрин – парк глиняних скульптур.
Фонд музею налічує понад 50 тисяч екземплярів. Це найбільша в Україні колекція традиційної кераміки.

Горішні Плавні
Горішні Плавні – промислове місто на Полтавщині на березі Кам’янського водосховища. Заради будівництва гірничо-збагачувального комбінату в регіоні було знищено кілька сіл. Плавні, на честь яких названа ця місцевість, збереглися й дотепер оточують місто.
Українські міста, що колись були промисловими гігантами, тепер активно розвивають туризм, тим самим відкриваючи собі друге дихання. Для того щоб Горішні Плавні вирушили у вільне від важкої промисловості плавання, є усе: ентузіасти, що люблять свою справу, вода і яхти.




Наявність водної рекреаційної зони дала можливість розвитку малого яхтингу і навіть суднобудівництва. Ще у 70-х роках у місті з’явився яхт-клуб, який швидко став візитівкою Горішніх Плавнів.
Василь Лещенко – один із тих, хто почав цю справу, він побудував у своєму гаражі вже близько десяти яхт. А яхта «Фрегат» стала одним із символів міста.