«Офіс трансформації» Максима Бахматова представив дашборд київського трафіку – сервіс, який показує середню швидкість транспорту в місті й оцінює рівень заторів. Розповідаємо, як це працює та навіщо потрібно.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Що це за дашборд і де його знайти

Дашборд можна подивитися на сайті Офісу трансформації за посиланням. Пізніше розробники хочуть зробити віджет, який можна буде інтегрувати в інші інтернет-ресурси.

Сервіс у реальному часі показує стан заторів (вимірюється в балах від 0 до 10), затримку трафіку (у відсотках) і середню швидкість руху потоку.

Окремо він підраховує, скільки часу від затримок трафіку втратили кияни з початку року та переводить цей час у грошовий еквівалент і корисні справи.

Навіщо вимірювати трафік

«Коли я у 2019 році прийшов допомагати київському міському голові, мені було цікаво, де ж цей центр керування трафіком, хто ці люди. З’ясувалося, що цього немає. Уявляєте, у Києві не було ані людини, ані єдиного департаменту, який би керував трафіком», – розповідає на презентації засновник «Офісу трансформації» Максим Бахматов.

Так само місто й не займалося вимірюванням трафіку. «Поки місто не вимірює затори, воно не може сказати, чи вони збільшилися чи зменшилися, – пояснює Дмитро Беспалов, транспортний експерт, засновник компанії «Про мобільність» та один із розробників дашборду. – Якщо ти чимось хочеш керувати, то ти це маєш вимірювати. Ми ніколи цього не робили. У мене є теорія, чому ми це не робили. Тому що цього немає в наших нормах і стандартах. Затори – це явище, з яким ми зіткнулися зовсім нещодавно. Наприклад, американці мали проблеми із заторами з 1930-х років. Тому вони придумали купу речей, що з ними робити».

Однак за підсумками 2020 року, Київ посів сьоме місце у світі за заторами, а у 2021 році вже перемістився на третю сходинку – це дані міжнародного сервісу TomTom.

«Середня швидкість автомобіля за минулий рік була 17 км/год, – наводить дані Бахматов. – Це швидкість велосипеда і це повільніше, ніж персональний електротранспорт. Ще трішки – і вже можна було б прирівнювати до пересування пішки».

І якби місто хотіло поставити собі за мету зменшити трафік у місті, то спочатку потрібно було б його виміряти, кажуть розробники дашборду.

«Цей дашборд – для того, щоб поміряти, наскільки ефективно міська рада ухвалює рішення щодо транспорту та чи не було б краще щось зробити по-іншому», – каже Беспалов.

Чи потрібно це зараз, коли через війну трафік і так упав

Працювати над проєктом почали ще в грудні 2021 року, а представити його збиралися в березні. Ситуація на дорогах за ці місяці суттєво змінилася через війну.

«Почалася війна – і трафік у Києві став прийнятним. Я думаю, якби не війна, ми б не побачили у вечірню пікову годину показник затримки 27%. Я думаю, що було б 127%. І якби не війна, було б вісім балів, а не три», – припускає Дмитро Беспалов.

Фахівець прогнозує, що далі заторів на дорогах міста буде ще менше. По-перше, у країні знижується економічна активність (а мобільність тісно повʼязана з економікою). По-друге, попереду в країни складна зима, і, можливо, «доведеться палити те, що горить, не для того, щоб переміщатися, а для того, щоб зігрітися», каже Беспалов.

«Але нехай це не вводить нас в оману. Як тільки ми переможемо – економіка почне відновлюватися. Затори дуже швидко стануть такими самими, як і були. А, може, стануть іще більшими. Особливо, якщо ми не створимо пропозицію громадського транспорту», – робить висновок фахівець.

Як це працює та звідки інформація

Для оцінки ситуації з трафіком дашборд використовує дані сервісу Google Maps (той своєю чергою збирає інформацію з телефонів користувачів).

Беспалов пояснює: для того, щоб робити висновок щодо затримки, достатньо мати інформацію щодо 5% трафіку в місті. Сервіс TomTom бачить 15% трафіку. «Google, найімовірніше, бачить більше, ніж TomTom, бо «андроїдів» багато», – каже експерт.

Ось як працює лічильник

  • У Google Maps склали карту репрезентативних маршрутів містян, які покривають усі магістральні вулиці (тобто ті, якими рухається громадський транспорт).
  • За допомогою навігації Google визначили час поїздки за цими маршрутами в ідеальних умовах, тобто з порожніми вулицями (на практиці заміри зробили вночі).
  • Тепер дашборд у режимі, наближеному до реального часу, робить запити в Google Maps, отримує оцінку часу поїздки та підраховує затримку в порівнянні з ідеальними умовами. Цю інформацію візуалізують на дашборді у вигляді балів, швидкості й так далі.

Втрачений час конвертують у гроші

Один із віджетів дашборду демонструє, як затори вплинули на наповнення міського бюджету. Лічильник визначає, скільки людей і скільки часу витратили даремно. І, беручи до уваги середню зарплату киянина за годину та ставку податку ПДФО, оцінює, скільки через це могло недоотримати місто з початку року.

«Час – це гроші. Затори коштують гроші. Ідея перераховувати затори на гроші виникла з того, що це простіше пояснити чиновникам. Не всі розуміються на відсотках затримки трафіку, але на грошах розуміються всі. До того ж це класичний підхід у транспортному плануванні», – зазначає Беспалов.

Як використовувати сервіс

По-перше, сервіс могли б використовувати міські управлінці для оцінки ситуації з трафіком. Або ж громада міста – для контролю дій київської адміністрації.

«У нас є гіпотеза, що вимірювання заторів у балах і контроль за тим, що відбувається, може зробити для трафіку те, що зробили станції моніторингу якості повітря для якості повітря, – каже Беспалов. – Кияни не задумувалися про те, чим вони дихають, поки не з’явилися монітори якості повітря. Коли ти йдеш Хрещатиком, а тобі радять використовувати респіратор, бо забруднення перевищує норму в кілька разів, то ти починаєш задумуватися, а чому мені потрібно використовувати респіратор? Можливо, хтось щось не так робить?»

По-друге, сервісом може користуватися кожен киянин, коли ухвалює рішення щодо поїздок містом.

«Ці бали, як ми сподіваємося, мають впливати на наші рішення – їхати чи ні, їхати на автомобілі чи пішки йти. Ми б хотіли, щоб за допомогою дашборду ухвалювали більш вдалі рішення, щоб зекономити наш час», – каже Беспалов.

Що далі

Далі команда хоче представити лічильник 2.0, який навчиться оцінювати стан трафіку громадського транспорту.

На презентації розробникам також запропонували додати віджет про вуглецевий слід від трафіку та навчити дашборд прогнозувати стан заторів на наступний день чи тиждень. Для прогнозування, кажуть фахівці, йому потрібно ще накопичити інформацію.

Обкладинка і ілюстрації: Офіс Трансформації