У київському метро мають запровадити домедичну допомогу пасажирам. Це означає, що працівники метрополітену повинні будуть надавати таку допомогу в разі необхідності. Зокрема, про таке зобов’язання працівників метро сказав міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Законодавство України закріплює єдиний можливий термін для таких дій – «домедична допомога». У березні 2021 року транспортна комісія Київради розглядала проєкт рішення, який має розв’язати це питання. Під час засідання керівник «Київського метрополітену» Віктор Брагінський запропонував закріплений у законі термін «домедична допомога» замінити на «невідкладна допомога», якого в законодавстві немає.

На практиці це може означати зняття відповідальності із працівників метро, каже лідерка проєкту «РеаніМетро» Марія Назарова, яка відстоює права пасажирів на домедичну допомогу в метро та курує проєкт розміщення дефібриляторів на платформах метро.

Розповідаємо, що таке домедична допомога, у чому полягає «правка Брагінського», а також, що це може означати на практиці для пасажирів метро.

Що таке домедична допомога

Домедична допомога – це невідкладні дії й організаційні заходи для порятунку та збереження життя людини в невідкладному стані та мінімізації наслідків упливу такого стану на її здоров’я. Ці дії можуть здійснювати на місці події люди, які не мають медичної освіти, але за службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває в невідкладному стані, і відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи.

Серед інших термінів, закріплених в «Основах законодавства України про охорону здоров’я» є ще такі:

  • екстрена медична допомога – меддопомога, яку надають медпрацівники для того, щоби врятувати та зберегти життя людини в невідкладному стані та мінімізувати наслідки впливу такого стану на її здоров’я;
  • невідкладний стан людини – раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або навколишніх і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

Терміну «невідкладна допомога» в законодавстві немає. Наказ МОЗ, який регулював підготовку з «першої невідкладної медичної допомоги», втратив чинність у 2017 році.

Чи повинні працівники метро надавати домедичну допомогу пасажирам: відповідь МОЗ

У лютому 2021 року нардеп Роман Грищук (СН) звертався до міністра охорони здоров’я Максима Степанова із проханням пояснити, чи повинні працівники метро надавати пасажирам домедичну допомогу.

«Відповідно до статті 12 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу людині в невідкладному стані, є: рятувальники аварійно-рятувальних служб, працівники пожежної охорони, поліцейські, фармацевтичні працівники, провідники пасажирських вагонів, бортпровідники й інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги».

А тому «працівники метрополітену є особами, які повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги, як такі, що працюють безпосередньо з людьми в умовах, коли потенційно лише такі працівники можуть стани найближчими надавачами домедичної допомоги у випадках настання невідкладних станів у метро» – , пояснив міністр Степанов.

Міністр додав, що працівники під час прийняття на роботу й у її процесі мають проходити інструктажі, навчання та перевірку знань із питань охорони праці та надання домедичної допомоги потерпілим. Відповідальність за це навчання та його оплата лежить на роботодавцеві (у цьому випадку на КП «Київський метрополітен» – ред.). А всі програми підготовки працівників, які повинні володіти навичками надання домедичної допомоги, затверджені наказом МОЗ від 19 березня 2017 року.

«Невідкладна допомога»: термін, який пропонує «Київський метрополітен»

У березні 2021 року транспортна комісія Київради розглядала проєкт рішення, який має вирішити три питання:

  • зобов’язання працівників метро вміти надавати домедичну допомогу,
  • зобов’язання працівників метро надавати її, якщо пасажир цього потребує,
  • право пасажира отримати таку допомогу від працівників метро.

Керівник «Київського метрополітену» Віктор Брагінський запропонував закріплений у законі термін «домедична допомога» замінити на «невідкладна допомога», якого в законодавстві немає. Дослівно правка звучить так:

«4.1. Перевізник і його працівники зобов’язані:

4.1.14. Володіти практичними навичками надання невідкладної допомоги».

Заступниця керівника метрополітену Наталка Макогон на Facebook каже, що вони «запропонували рішення, яке дозволяє працівникам застосовувати свої навички невідкладної допомоги, які вони отримують відповідно до Закону про охорону праці, не лише до працівників підприємства, як раніше, а і працювати з пасажирами під час різних невідкладних станів. Це можна буде робити відразу після ухвалення рішення та без додаткового фінансування, як прописано у проєкті. Ми вже проводимо підготовку до оголошення торгів і проведення навчань саме з домедичної допомоги нашого підрозділу воєнізованої охорони. Тому сподіваємося, що всі сторони також налаштовані на конструктив і підвищення безпеки для пасажирів».

На зауваження киян, що в законі «Про охорону праці» немає терміну «невідкладна допомога», Наталка Макогон відповіла: «Юристи нададуть усю інформацію. Метро готове до роботи в цьому напрямі вже й до додаткових навчань. Ми все це озвучили детально та почали необхідну підготовку. Думаю, що мета тут у всіх одна – допомога персоналу метро пасажирам в разі необхідності. Наш варіант це передбачає, така допомога буде надаватися».

На питання, на яку норму закону спирався метрополітен, коли формулював свою правку, Макогон не відповіла.

The Village Україна звернулася із запитом у «Київський метрополітен» із проханням пояснити, чому вирішили замінити термін усупереч закону, на це нам відповіли:

«Як ми неодноразово повідомляли, метрополітен готовий до підвищення кваліфікації працівників у контексті надання необхідної допомоги пасажирам у невідкладному стані. Це питання обговорювалося на Постійній комісії із транспорту та планується до винесення на голосування в сесійну залу. Тому проєкт впроваджується, а нормативну базу фахівці відпрацюють виключно до законодавства».

У чому проблема заміни термінів: розповідає засновниця ініціативи «РеаніМетро» Марія Назарова

Марія Назарова – лідерка проєкту «РеаніМетро», яка виступає за домедичну допомогу в метро та розміщення дефібриляторів на платформах метро. У 2020 році на 19 станціях київського метро мали встановити дефібрилятори в межах реалізації проєкту-переможця Громадського бюджету «РеаніМетро». Але станом на лютий 2021 року їх не встановили. Тут ми детально писали про те, чому так сталося.

У законодавстві України немає такого терміну, як невідкладна допомога. А це означає, що, ввівши вигаданий термін, метро уникне відповідальності за безпеку пасажирів і не буде зобов’язане вміти надавати домедичну допомогу.

Підміна терміну спрямована на те, щоби вивести працівників метро з-під дії статті 12 ЗУ «Про екстрену медичну допомогу», за якою вони зобов’язані надавати домедичну допомогу відповідно до службових обов’язків

Але тут є момент: службові обов’язки прописує роботодавець. Якщо він там пропише термін «домедична допомога», то внесе працівників під дію цього закону. А тому працівники можуть бути притягнуті до відповідальності за ненадання такої допомоги. Якщо ж замінити термін на «невідкладну допомогу», то дія закону нівелюється.

Також у підміні термінів є ще технічна деталь – це неможливість оголосити тендер на закупівлю тренінгів для працівників метро. Звісно, можливо, що якась приватна компанія надасть такий тренінг метрополітену, але це не буде регулюватися законодавством. А тому, припустимо, що кожен може створити таку приватну компанію та щось розповідати про домедичну допомогу. Це «щось» може не відповідати нормам закону.

Ввівши вигаданий термін, метро уникне відповідальності за безпеку пасажирів і не буде зобов’язане вміти надавати домедичну допомогу

Важливо провести навчання домедичної допомоги відповідно до наказів МОЗ, де прописано, що має входити у тренінги, а що не має. Провести таке навчання можливо тільки у випадку застосування законного терміну – «домедична допомога».

Наступне засідання мало відбутися 8 квітня 2021 року. Але оскільки до 9 квітня в Києві карантин, то, найімовірніше, засідання перенесуть. А поки керівництво метро обіцяє надати пояснення юристів, чому їхня заміна термінів не порушує законодавство.

«Домедична допомога згідно із законом чи невідкладна допомога в чиїсь уяві»: пояснює юрист Марк Мусієнко

Для мене як громадянина, який користується послугами київського метро, немає різниці «домедична допомога» чи «невідкладна допомога», оскільки головне, щоб людина вчасно отримала допомогу й це допомогло зберегти її життя та здоров’я. Якщо досліджувати питання як юрист-практик, то виникає безліч запитань до осіб, які намагаються вести схожі/тотожні дефініції в нинішнє законодавство.

Якість законодавства, однозначність, точність формулювань правових норм є вічною проблемою нашого національного законодавства. Принцип правової визначеності є невіддільною частиною принципу верховенства права, на що не одноразово вказував Європейський суд із прав людини та Конституційний суд України.

Демократичні, правові держави ставлять доволі високі вимоги до якості нормативно-правових актів, ясності формулювання, тлумачення та їхнього правильного застосування.

Ведення в дію схожих/тотожних понять (дефініцій) порушують принцип правової визначеності та будуть сприяти порушенню прав, свобод і законних інтересів осіб.

Чому намагаються протягнути термін, який чітко не визначений чинним законодавством

Питання цікаве та залишається нерозкритим і про результати таких дій ми можемо лише здогадуватися. Такі дії можуть бути підставою для ухилення від відповідальності осіб, які надаватимуть таку медичну допомогу або їхнього керівництва, не виключаю варіанти проведення навчань із надання першої медичної допомоги потерпілим і додатково за наші з вами податки проведення навчання з «невідкладної допомоги». Що таке «невідкладна допомога» та у скільки це обійдеться бюджету або буде коштувати – ми можемо дізнатися вже в найближчому майбутньому, але маю надію, що цього не відбудеться й керівники метрополітену будуть дотримуватися принципу правової визначеності.

Я направив запит для отримання публічної інформації та підтверджувальних документів, які надам редакції The Village після отримання відповіді. Питання, які були поставлені в запиті: скільки разів уже проводилось навчання працівників КП «Київський Метрополітен», скільки працівників пройшло його, скільки це коштувало бюджету. Можливо, відповідь щодо підстав ведення нової дефініції криється саме у відповідях на вказані питання.

У випадку виникнення ситуації щодо настання відповідальності за невчасне та/або ненадання «домедичної допомоги» або «невідкладної допомоги» потерпілому, таке питання буде вирішуватися на розсуд суду, адже кожний такий випадок індивідуальний, і суд буде всебічно досліджувати матеріали такої справи для того, щоби зрозуміти, чи підпадає така особа в переліку осіб, які повинні володіти практичними навичками надання «домедичної допомоги». Також Закон України «Про екстрену медичну допомогу» ніхто не скасовував, і він має вищу юридичну силу, ніж майбутнє рішення під №836 «Про внесення доповнень до «Правил користування Київським Метрополітеном», затверджених рішенням Київської міської ради від 12 листопада 2019 року № 32/7605».

Враховуючи все це, зазначений принцип правової визначеності є чіткою вимогою до трьох гілок влади та змісту нормативно-правових актів, нехтування такими вимогами однозначно приведе до негативних наслідків для осіб, які користуються послугами метро.